ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

  Віроброння любоземне


Єрусалимиться смородина заходом.
Бджолопохрещене іконоквіття…
У вересні рясним червоним глодом
воскресне полуничне святоліття…

Ісусоранне сонце у безодні…
Назір’я зоряшника місянічне.
Ні птах, ані росинка жодна
не ворухнеться. Б’ється полунично

спокусо-грішне червнолипе серце.
Неспокій бродить в пошуках кохання:
«сопрано» загубило своє «мецо»,
а «мецо» поєдналося з «піано»…

Вприкуску п’ють Думки вразливу душу:
тривоги сьорбають і хрумкають безсонням…
Поезією на папері брушу
всі почуття. Любов – найбільша броня,
а Віра – сенс єства Земного…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-01-07 08:55:05
Переглядів сторінки твору 4479
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.955 / 5.5  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 16:07:38 ]
Костю, проговоріть вголос "ісусоранне"... як, нічо не заважає? Іноді експерименти зі словотворення тільки шкодять.
І, б-л, копіюйте літери з наголосом без пробілів - читати дуже важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:06:49 ]
Дякую за увагу і відгук!

"ісусо..." - не помітив: зауваження слушне.

" копіюйте літери з наголосом без пробілів - читати дуже важко" - це зауваження мені казала МАША ДІДЗЕ... ?

"...експерименти зі словотворення тільки шкодять." - взагалі віршування або різного роду творення літератури (також процес сидіння за компьютером в інтернеті) - шкідливий процес. Бо люди, що цим займаються - це переважно самотні, нещасливі люди; вони крадуть час у своїх рідних, у себе, відособлюються від живого спілкування, і взагалі займаються неприбутковою справою. Це свого роду - сектанство...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 19:31:33 ]
Мабуть, не одна Маша таке помітила, що ж тепер робити?
Костянтине, не перекручуйте, добре? Я сказала "ІНОДІ експерименти зі словотворення тільки шкодять" - відчуваєте різницю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 16:30:49 ]
Мені сподобалася більшість Ваших словотвірних експериментів у цьому вірші. Сприймається гарно, читається. до речі. легко. Проте відчувається, що автор цим віршем так і закликає всіх читачів: "А гляньте-но, як я вмію! А ще- отак і отак!" але певна надуманість вірша не завадила мені насолодитися загальною картинкою. Я побачила, Костянтине. І сонце ісусоранне побачила (аж примружилася!) І смородину, що єрусалимиться заходом. А ще я почула здавлені крики безсоння, яким сьорбають і хрумкають тривоги.

Дякую Вам за вірша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:15:34 ]
Радий бачити, Ганно, твій відгук! А хіба під кожним віршем, що виставлені на сайті, немає отого Ганноосмолівського (майже Гамлітовського): "А гляньте-но, як я вмію! А ще- отак і отак!"

Якщо чесно - то у мене є цілий цикл поезій, зроблених свідомо в руслі Вєлємірохлебніковської поезії (в т.ч. неологізмотворення), але на Білоцерківський лад...

Дякую Вам, що відгукнулися.

Хоча розумію, що такі вірші "нафігкомунада" (а я їх пишу, наче зрасьте, хоч ти трісни, йока-ла-ма-не). Опачкі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:03:35 ]
Ви маєте на увазі мої вірші?

Ой, навряд, навряд...Я поки що мало чого вмію. Це радше "дивіться, як я намагаюся писати" :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:07:34 ]
"нафігкомунада"" - - це я про свої вірші.

А твої вірші - то інша річ (відмінна річ)!
З повагою, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 19:43:03 ]
...з деяких пір помітила одну тенденцію у суспільстві - поезія потрібна тим людям, що її пишуть і тим хто її любить читати... Так що пане Кость, ви не самотні... Оте "нафігкомунада" зараз не тільки до поезії, а, здається (чес слово - перехрестилася!) до всього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:02:48 ]
"Сміються, плачуть соловї і бють піснями в груди..." !!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 20:41:29 ]
Костя, я помітила одну річ- твої вірші лише на перший погляд читаються важко, вдруге- вже яснішають, коли читаєш втретє- світяться райдугою.
Але ж не завжди є час читати тричі.
Тож я тобі вже казала, здається, словами кіногероя: ви не ширпотреб, ви індпошив...
І цей вірш гарний, серед зими- раптом запах смородини відчувся. Теж свято своєрідне.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:47:34 ]
За такі слова не "дякую" потрібно відповідати, а розціловувати...
Ех, Наталя, ваші слова, наче колядка пролунали!
Дякую (без нього ніяк не можна)!