ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

  Віроброння любоземне


Єрусалимиться смородина заходом.
Бджолопохрещене іконоквіття…
У вересні рясним червоним глодом
воскресне полуничне святоліття…

Ісусоранне сонце у безодні…
Назір’я зоряшника місянічне.
Ні птах, ані росинка жодна
не ворухнеться. Б’ється полунично

спокусо-грішне червнолипе серце.
Неспокій бродить в пошуках кохання:
«сопрано» загубило своє «мецо»,
а «мецо» поєдналося з «піано»…

Вприкуску п’ють Думки вразливу душу:
тривоги сьорбають і хрумкають безсонням…
Поезією на папері брушу
всі почуття. Любов – найбільша броня,
а Віра – сенс єства Земного…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-01-07 08:55:05
Переглядів сторінки твору 4731
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.955 / 5.5  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 16:07:38 ]
Костю, проговоріть вголос "ісусоранне"... як, нічо не заважає? Іноді експерименти зі словотворення тільки шкодять.
І, б-л, копіюйте літери з наголосом без пробілів - читати дуже важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:06:49 ]
Дякую за увагу і відгук!

"ісусо..." - не помітив: зауваження слушне.

" копіюйте літери з наголосом без пробілів - читати дуже важко" - це зауваження мені казала МАША ДІДЗЕ... ?

"...експерименти зі словотворення тільки шкодять." - взагалі віршування або різного роду творення літератури (також процес сидіння за компьютером в інтернеті) - шкідливий процес. Бо люди, що цим займаються - це переважно самотні, нещасливі люди; вони крадуть час у своїх рідних, у себе, відособлюються від живого спілкування, і взагалі займаються неприбутковою справою. Це свого роду - сектанство...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 19:31:33 ]
Мабуть, не одна Маша таке помітила, що ж тепер робити?
Костянтине, не перекручуйте, добре? Я сказала "ІНОДІ експерименти зі словотворення тільки шкодять" - відчуваєте різницю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 16:30:49 ]
Мені сподобалася більшість Ваших словотвірних експериментів у цьому вірші. Сприймається гарно, читається. до речі. легко. Проте відчувається, що автор цим віршем так і закликає всіх читачів: "А гляньте-но, як я вмію! А ще- отак і отак!" але певна надуманість вірша не завадила мені насолодитися загальною картинкою. Я побачила, Костянтине. І сонце ісусоранне побачила (аж примружилася!) І смородину, що єрусалимиться заходом. А ще я почула здавлені крики безсоння, яким сьорбають і хрумкають тривоги.

Дякую Вам за вірша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:15:34 ]
Радий бачити, Ганно, твій відгук! А хіба під кожним віршем, що виставлені на сайті, немає отого Ганноосмолівського (майже Гамлітовського): "А гляньте-но, як я вмію! А ще- отак і отак!"

Якщо чесно - то у мене є цілий цикл поезій, зроблених свідомо в руслі Вєлємірохлебніковської поезії (в т.ч. неологізмотворення), але на Білоцерківський лад...

Дякую Вам, що відгукнулися.

Хоча розумію, що такі вірші "нафігкомунада" (а я їх пишу, наче зрасьте, хоч ти трісни, йока-ла-ма-не). Опачкі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:03:35 ]
Ви маєте на увазі мої вірші?

Ой, навряд, навряд...Я поки що мало чого вмію. Це радше "дивіться, як я намагаюся писати" :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:07:34 ]
"нафігкомунада"" - - це я про свої вірші.

А твої вірші - то інша річ (відмінна річ)!
З повагою, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 19:43:03 ]
...з деяких пір помітила одну тенденцію у суспільстві - поезія потрібна тим людям, що її пишуть і тим хто її любить читати... Так що пане Кость, ви не самотні... Оте "нафігкомунада" зараз не тільки до поезії, а, здається (чес слово - перехрестилася!) до всього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:02:48 ]
"Сміються, плачуть соловї і бють піснями в груди..." !!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 20:41:29 ]
Костя, я помітила одну річ- твої вірші лише на перший погляд читаються важко, вдруге- вже яснішають, коли читаєш втретє- світяться райдугою.
Але ж не завжди є час читати тричі.
Тож я тобі вже казала, здається, словами кіногероя: ви не ширпотреб, ви індпошив...
І цей вірш гарний, серед зими- раптом запах смородини відчувся. Теж свято своєрідне.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:47:34 ]
За такі слова не "дякую" потрібно відповідати, а розціловувати...
Ех, Наталя, ваші слова, наче колядка пролунали!
Дякую (без нього ніяк не можна)!