ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

  Віроброння любоземне


Єрусалимиться смородина заходом.
Бджолопохрещене іконоквіття…
У вересні рясним червоним глодом
воскресне полуничне святоліття…

Ісусоранне сонце у безодні…
Назір’я зоряшника місянічне.
Ні птах, ані росинка жодна
не ворухнеться. Б’ється полунично

спокусо-грішне червнолипе серце.
Неспокій бродить в пошуках кохання:
«сопрано» загубило своє «мецо»,
а «мецо» поєдналося з «піано»…

Вприкуску п’ють Думки вразливу душу:
тривоги сьорбають і хрумкають безсонням…
Поезією на папері брушу
всі почуття. Любов – найбільша броня,
а Віра – сенс єства Земного…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-01-07 08:55:05
Переглядів сторінки твору 4661
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.955 / 5.5  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 16:07:38 ]
Костю, проговоріть вголос "ісусоранне"... як, нічо не заважає? Іноді експерименти зі словотворення тільки шкодять.
І, б-л, копіюйте літери з наголосом без пробілів - читати дуже важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:06:49 ]
Дякую за увагу і відгук!

"ісусо..." - не помітив: зауваження слушне.

" копіюйте літери з наголосом без пробілів - читати дуже важко" - це зауваження мені казала МАША ДІДЗЕ... ?

"...експерименти зі словотворення тільки шкодять." - взагалі віршування або різного роду творення літератури (також процес сидіння за компьютером в інтернеті) - шкідливий процес. Бо люди, що цим займаються - це переважно самотні, нещасливі люди; вони крадуть час у своїх рідних, у себе, відособлюються від живого спілкування, і взагалі займаються неприбутковою справою. Це свого роду - сектанство...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 19:31:33 ]
Мабуть, не одна Маша таке помітила, що ж тепер робити?
Костянтине, не перекручуйте, добре? Я сказала "ІНОДІ експерименти зі словотворення тільки шкодять" - відчуваєте різницю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 16:30:49 ]
Мені сподобалася більшість Ваших словотвірних експериментів у цьому вірші. Сприймається гарно, читається. до речі. легко. Проте відчувається, що автор цим віршем так і закликає всіх читачів: "А гляньте-но, як я вмію! А ще- отак і отак!" але певна надуманість вірша не завадила мені насолодитися загальною картинкою. Я побачила, Костянтине. І сонце ісусоранне побачила (аж примружилася!) І смородину, що єрусалимиться заходом. А ще я почула здавлені крики безсоння, яким сьорбають і хрумкають тривоги.

Дякую Вам за вірша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:15:34 ]
Радий бачити, Ганно, твій відгук! А хіба під кожним віршем, що виставлені на сайті, немає отого Ганноосмолівського (майже Гамлітовського): "А гляньте-но, як я вмію! А ще- отак і отак!"

Якщо чесно - то у мене є цілий цикл поезій, зроблених свідомо в руслі Вєлємірохлебніковської поезії (в т.ч. неологізмотворення), але на Білоцерківський лад...

Дякую Вам, що відгукнулися.

Хоча розумію, що такі вірші "нафігкомунада" (а я їх пишу, наче зрасьте, хоч ти трісни, йока-ла-ма-не). Опачкі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:03:35 ]
Ви маєте на увазі мої вірші?

Ой, навряд, навряд...Я поки що мало чого вмію. Це радше "дивіться, як я намагаюся писати" :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:07:34 ]
"нафігкомунада"" - - це я про свої вірші.

А твої вірші - то інша річ (відмінна річ)!
З повагою, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 19:43:03 ]
...з деяких пір помітила одну тенденцію у суспільстві - поезія потрібна тим людям, що її пишуть і тим хто її любить читати... Так що пане Кость, ви не самотні... Оте "нафігкомунада" зараз не тільки до поезії, а, здається (чес слово - перехрестилася!) до всього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:02:48 ]
"Сміються, плачуть соловї і бють піснями в груди..." !!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 20:41:29 ]
Костя, я помітила одну річ- твої вірші лише на перший погляд читаються важко, вдруге- вже яснішають, коли читаєш втретє- світяться райдугою.
Але ж не завжди є час читати тричі.
Тож я тобі вже казала, здається, словами кіногероя: ви не ширпотреб, ви індпошив...
І цей вірш гарний, серед зими- раптом запах смородини відчувся. Теж свято своєрідне.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:47:34 ]
За такі слова не "дякую" потрібно відповідати, а розціловувати...
Ех, Наталя, ваші слова, наче колядка пролунали!
Дякую (без нього ніяк не можна)!