ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
1937. Тачанка
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Плин
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
Чи навігаціям навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Ящірка
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Маятник
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
* * *
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
Княжна козацького степу. Повернення до Храму
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Як Хмельницький шукав союзу зі Швецією в 1655 році і чим все закінчилося
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
Сьогоднішні хліба
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
Зустріч
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Нерафіновані думки
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Осіння глибина
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
***
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Намовляння
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
Марсель Марсо
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Час пробудження
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

  Віроброння любоземне


Єрусалимиться смородина заходом.
Бджолопохрещене іконоквіття…
У вересні рясним червоним глодом
воскресне полуничне святоліття…

Ісусоранне сонце у безодні…
Назір’я зоряшника місянічне.
Ні птах, ані росинка жодна
не ворухнеться. Б’ється полунично

спокусо-грішне червнолипе серце.
Неспокій бродить в пошуках кохання:
«сопрано» загубило своє «мецо»,
а «мецо» поєдналося з «піано»…

Вприкуску п’ють Думки вразливу душу:
тривоги сьорбають і хрумкають безсонням…
Поезією на папері брушу
всі почуття. Любов – найбільша броня,
а Віра – сенс єства Земного…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-01-07 08:55:05
Переглядів сторінки твору 4982
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.955 / 5.5  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 16:07:38 ]
Костю, проговоріть вголос "ісусоранне"... як, нічо не заважає? Іноді експерименти зі словотворення тільки шкодять.
І, б-л, копіюйте літери з наголосом без пробілів - читати дуже важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:06:49 ]
Дякую за увагу і відгук!

"ісусо..." - не помітив: зауваження слушне.

" копіюйте літери з наголосом без пробілів - читати дуже важко" - це зауваження мені казала МАША ДІДЗЕ... ?

"...експерименти зі словотворення тільки шкодять." - взагалі віршування або різного роду творення літератури (також процес сидіння за компьютером в інтернеті) - шкідливий процес. Бо люди, що цим займаються - це переважно самотні, нещасливі люди; вони крадуть час у своїх рідних, у себе, відособлюються від живого спілкування, і взагалі займаються неприбутковою справою. Це свого роду - сектанство...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 19:31:33 ]
Мабуть, не одна Маша таке помітила, що ж тепер робити?
Костянтине, не перекручуйте, добре? Я сказала "ІНОДІ експерименти зі словотворення тільки шкодять" - відчуваєте різницю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 16:30:49 ]
Мені сподобалася більшість Ваших словотвірних експериментів у цьому вірші. Сприймається гарно, читається. до речі. легко. Проте відчувається, що автор цим віршем так і закликає всіх читачів: "А гляньте-но, як я вмію! А ще- отак і отак!" але певна надуманість вірша не завадила мені насолодитися загальною картинкою. Я побачила, Костянтине. І сонце ісусоранне побачила (аж примружилася!) І смородину, що єрусалимиться заходом. А ще я почула здавлені крики безсоння, яким сьорбають і хрумкають тривоги.

Дякую Вам за вірша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:15:34 ]
Радий бачити, Ганно, твій відгук! А хіба під кожним віршем, що виставлені на сайті, немає отого Ганноосмолівського (майже Гамлітовського): "А гляньте-но, як я вмію! А ще- отак і отак!"

Якщо чесно - то у мене є цілий цикл поезій, зроблених свідомо в руслі Вєлємірохлебніковської поезії (в т.ч. неологізмотворення), але на Білоцерківський лад...

Дякую Вам, що відгукнулися.

Хоча розумію, що такі вірші "нафігкомунада" (а я їх пишу, наче зрасьте, хоч ти трісни, йока-ла-ма-не). Опачкі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:03:35 ]
Ви маєте на увазі мої вірші?

Ой, навряд, навряд...Я поки що мало чого вмію. Це радше "дивіться, як я намагаюся писати" :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:07:34 ]
"нафігкомунада"" - - це я про свої вірші.

А твої вірші - то інша річ (відмінна річ)!
З повагою, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 19:43:03 ]
...з деяких пір помітила одну тенденцію у суспільстві - поезія потрібна тим людям, що її пишуть і тим хто її любить читати... Так що пане Кость, ви не самотні... Оте "нафігкомунада" зараз не тільки до поезії, а, здається (чес слово - перехрестилася!) до всього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:02:48 ]
"Сміються, плачуть соловї і бють піснями в груди..." !!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 20:41:29 ]
Костя, я помітила одну річ- твої вірші лише на перший погляд читаються важко, вдруге- вже яснішають, коли читаєш втретє- світяться райдугою.
Але ж не завжди є час читати тричі.
Тож я тобі вже казала, здається, словами кіногероя: ви не ширпотреб, ви індпошив...
І цей вірш гарний, серед зими- раптом запах смородини відчувся. Теж свято своєрідне.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:47:34 ]
За такі слова не "дякую" потрібно відповідати, а розціловувати...
Ех, Наталя, ваші слова, наче колядка пролунали!
Дякую (без нього ніяк не можна)!