ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Нетутешнє 2
Вигук і ехо, мов камінь, впаде в Черемош.
Верхи уверх, і до сонця дістати рукою.
Згубиться вітер у цій паралельності площ.
Тихо... Так тихо. І ми в несвідомості двоє.

Ми нетутешні. Тут кожна гора, мов Синай.
Щира молитва голубкою в небо до Бога.
Яблука з дерева Змія тепер не зривай,
Хай омине нас пізнання, а отже й тривога.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-08 11:19:33
Переглядів сторінки твору 3458
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.085 / 5.5  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:52:10 ]
Варваро, ехо - це відлуння. Хіба якщо ти мала на увазі німфу Ехо (хоч я не думаю), але тоді із великої літери. А рядок "Щира молитва голубкою в небо до Бога" трохи банальний. Якщо чесно "Нетутешнє" 1 варіант - мені більше заімпонувало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-08 12:20:19 ]
Оленко, я теж зачепилася за "ехо", але словник каже:
ЕХО, невідм., ж. 1. У давньогрецькій міфології – німфа, покарана Герою за надмірну балакучість тим, що втратила здатність говорити і лише повторювала закінчення чужих слів. 2. Те саме, що луна 1. 3. муз. Художній прийом, що полягає в повторюванні звука, співзвуччя або музичної фрази з меншою силою звучання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 15:33:47 ]
Олено, то не варіанти, то частини)) Дяка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 11:56:07 ]
За *свідомости* - окрема дяка :))))

А тривога часом буває і приємною, хіба ні? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 15:35:37 ]
Буває, Ганнусю, звісно буває і то є найсолодша тривога))
Ня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-08 11:57:54 ]
Мудрий фінал :-)
Дрібнички:
"ехо(,) мов камінь(,) впаде..."
"і наС беЗ Свідомості" - трохи важко читати - "і ми в несвідомості" - ?
В наступному рядку "тут" мені якимось чужорідним видалося, ніби для ритму вжите. Може:
"Ми нетутешні. Тут кожна гора - мов Синай" - ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 15:36:24 ]
Думаю, що на вихідних сяду над тим, а поки щира дяка)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ні Но (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 16:31:07 ]
згадує молодість, сідає окрай сторінки, спирається підборіддям на зігнуті коліна,
тихо співає:

оу-у-у-уєу...

...ми в кав’ярні в компанії, трішечки парить...
той спокій - моя примара...
ти новини ведеш на якомусь каналі...
я точно тобі не пара...
я не сам і розмови про каву й вистави...
ну точно нам нідочого...
і братан зараз скаже у нас якісь справи...
ніхто не тримає нікого...

я видумую, я видумую
happy end в історію своюууу... я
викарбовую я, викарбовую
суууууум, скупою мовоюу...
підпалю листа, підпалю листа
комерційним щоб
сюжет не став...
станція метро не та...
аркуш чистий я дістав.

схожі рими прості на дві гривні...
в кишені на каву і на роботу...
і сусіди мої ну немов навіжені...
до виходу і до входу...
і "Love Story" стартує, прогавив початок...
чогось там було замало...
я на тебе придумав собі полювати...
мене ти вже вполювала...

станція метро не та...
аркуш
чистий
я дістав.

здалеку чується фоно швидке і прозоре, ніби дощ, дощ, дощ об розпеченій літній асфальт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:00:12 ]
Нікусю, сонечко, що тобі сказати... Лю... blue...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 18:26:47 ]
...яке диво, цей поетичний сюжет... Якщо говорити міфологічною термінологією Ванди Нової ,то..Поезію можна уявити кришталевим барильцем, по вінця наповненим чудовим таємничим але незримим напоєм. Ту кришталеву посудину несуть у просторі безсмертні(пристрасні але позбавлені конкретної статі) істоти , дуже схожі на чарівних земних жінок ( Лаконічна Довершеність, Метафора, Непогрішна Логіка (,,,) Іноді ці ШІСТЬ БОЖИСТИХ ІСТОТ забувають про свою місію (підозрюю, що останнє було сплановано іронічним Богом) і зливаються в екстазі (земною мовою - грішне групове содомське кохання..) В такі незбагненні хвилини вміст кришталю (вино) спалахує дивовижно і.. сліпить богів.. Іноді Вино Божистої Поезії переливається через край .Тоді десь на Землі , на пожмаканому папірцеві , в руці істоти з безсмертними очима, народжується Спалах ... чи Поезія(.. ?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 18:47:56 ]
Овва, Поете-містику, де ж Ви угледіли у мене таку термінологію?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 19:38:31 ]
Досі оговтатися не можу від Вашого комента. Навіть вірш написався... Дякую, Поете, просто дякую.
З любов'ю, Варя.