ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.10.20 01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,

Тетяна Левицька
2025.10.20 01:14
Вона поїхала у сутінки далекі, 
У невідомість, пристрасність і страх, 
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах. 

Вона поїхала в кохання, як у морок, 
В жагу, немов невигасла пітьма. 
Невдовзі їй виповнюється сорок, 

Павло Сікорський
2025.10.19 22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.

Борис Костиря
2025.10.19 22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.

Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,

Іван Потьомкін
2025.10.19 22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Ірина Білінська
2025.10.19 20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…

Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,

Віктор Насипаний
2025.10.19 18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.

Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.

Микола Дудар
2025.10.19 16:33
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…

Євген Федчук
2025.10.19 15:21
Як створив Господь Адама, то пустив до раю
І він там у тому раї і турбот не знає.
Є що їсти, є що пити, де лягти, поспати.
Та вже скоро Адам в раї почав сумувати.
Ніщо йому не цікаво, все набридло досі.
- Дай мені якесь заняття?! – у Господа просить.

Світлана Пирогова
2025.10.19 14:53
Димчастий дощ зливається із жовтнем:
То дріботить, то плаче водоспадом.
Не просушив ніхто сльозину жодну,
І омиває кожна - листя саду.

Осінній холод і мокрінь журлива
Закрастися у душу підло прагнуть,
А сад почув мелодію тужливу,

Володимир Мацуцький
2025.10.19 13:54
Тліє третя світова
і не тільки тліє.
Запалає і Москва,
світ зігріє.
Кочегарять два чорти:
Дональд Трамп і Путін.
Від чортячої чети
всі країни скуті.

Леся Горова
2025.10.19 11:48
Ти візьми мою руку, коли в тому буде потреба.
Якщо я захитаюся навіть від зайвої ноші,
То не бійся, устоюй. Тонкі під ромашками стебла,
А негода лише нагинає, зламати не може.

Опирайся на плечі. Вагаєшся - що за рамена,
Бо на них ніби й хустка шаля

Тетяна Левицька
2025.10.19 09:43
Для тебе також, любий, я змогла б
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо

Сергій СергійКо
2025.10.19 09:25
Я мало жив і жив у лісі.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.

Віктор Кучерук
2025.10.19 06:14
Білопері, сизокрилі,
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.

Микола Дудар
2025.10.19 00:31
Звинувачуєш… а кого?
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Нетутешнє 2
Вигук і ехо, мов камінь, впаде в Черемош.
Верхи уверх, і до сонця дістати рукою.
Згубиться вітер у цій паралельності площ.
Тихо... Так тихо. І ми в несвідомості двоє.

Ми нетутешні. Тут кожна гора, мов Синай.
Щира молитва голубкою в небо до Бога.
Яблука з дерева Змія тепер не зривай,
Хай омине нас пізнання, а отже й тривога.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-08 11:19:33
Переглядів сторінки твору 3552
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.085 / 5.5  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:52:10 ]
Варваро, ехо - це відлуння. Хіба якщо ти мала на увазі німфу Ехо (хоч я не думаю), але тоді із великої літери. А рядок "Щира молитва голубкою в небо до Бога" трохи банальний. Якщо чесно "Нетутешнє" 1 варіант - мені більше заімпонувало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-08 12:20:19 ]
Оленко, я теж зачепилася за "ехо", але словник каже:
ЕХО, невідм., ж. 1. У давньогрецькій міфології – німфа, покарана Герою за надмірну балакучість тим, що втратила здатність говорити і лише повторювала закінчення чужих слів. 2. Те саме, що луна 1. 3. муз. Художній прийом, що полягає в повторюванні звука, співзвуччя або музичної фрази з меншою силою звучання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 15:33:47 ]
Олено, то не варіанти, то частини)) Дяка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 11:56:07 ]
За *свідомости* - окрема дяка :))))

А тривога часом буває і приємною, хіба ні? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 15:35:37 ]
Буває, Ганнусю, звісно буває і то є найсолодша тривога))
Ня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-08 11:57:54 ]
Мудрий фінал :-)
Дрібнички:
"ехо(,) мов камінь(,) впаде..."
"і наС беЗ Свідомості" - трохи важко читати - "і ми в несвідомості" - ?
В наступному рядку "тут" мені якимось чужорідним видалося, ніби для ритму вжите. Може:
"Ми нетутешні. Тут кожна гора - мов Синай" - ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 15:36:24 ]
Думаю, що на вихідних сяду над тим, а поки щира дяка)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ні Но (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 16:31:07 ]
згадує молодість, сідає окрай сторінки, спирається підборіддям на зігнуті коліна,
тихо співає:

оу-у-у-уєу...

...ми в кав’ярні в компанії, трішечки парить...
той спокій - моя примара...
ти новини ведеш на якомусь каналі...
я точно тобі не пара...
я не сам і розмови про каву й вистави...
ну точно нам нідочого...
і братан зараз скаже у нас якісь справи...
ніхто не тримає нікого...

я видумую, я видумую
happy end в історію своюууу... я
викарбовую я, викарбовую
суууууум, скупою мовоюу...
підпалю листа, підпалю листа
комерційним щоб
сюжет не став...
станція метро не та...
аркуш чистий я дістав.

схожі рими прості на дві гривні...
в кишені на каву і на роботу...
і сусіди мої ну немов навіжені...
до виходу і до входу...
і "Love Story" стартує, прогавив початок...
чогось там було замало...
я на тебе придумав собі полювати...
мене ти вже вполювала...

станція метро не та...
аркуш
чистий
я дістав.

здалеку чується фоно швидке і прозоре, ніби дощ, дощ, дощ об розпеченій літній асфальт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:00:12 ]
Нікусю, сонечко, що тобі сказати... Лю... blue...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 18:26:47 ]
...яке диво, цей поетичний сюжет... Якщо говорити міфологічною термінологією Ванди Нової ,то..Поезію можна уявити кришталевим барильцем, по вінця наповненим чудовим таємничим але незримим напоєм. Ту кришталеву посудину несуть у просторі безсмертні(пристрасні але позбавлені конкретної статі) істоти , дуже схожі на чарівних земних жінок ( Лаконічна Довершеність, Метафора, Непогрішна Логіка (,,,) Іноді ці ШІСТЬ БОЖИСТИХ ІСТОТ забувають про свою місію (підозрюю, що останнє було сплановано іронічним Богом) і зливаються в екстазі (земною мовою - грішне групове содомське кохання..) В такі незбагненні хвилини вміст кришталю (вино) спалахує дивовижно і.. сліпить богів.. Іноді Вино Божистої Поезії переливається через край .Тоді десь на Землі , на пожмаканому папірцеві , в руці істоти з безсмертними очима, народжується Спалах ... чи Поезія(.. ?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 18:47:56 ]
Овва, Поете-містику, де ж Ви угледіли у мене таку термінологію?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 19:38:31 ]
Досі оговтатися не можу від Вашого комента. Навіть вірш написався... Дякую, Поете, просто дякую.
З любов'ю, Варя.