ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Нетутешнє 2
Вигук і ехо, мов камінь, впаде в Черемош.
Верхи уверх, і до сонця дістати рукою.
Згубиться вітер у цій паралельності площ.
Тихо... Так тихо. І ми в несвідомості двоє.

Ми нетутешні. Тут кожна гора, мов Синай.
Щира молитва голубкою в небо до Бога.
Яблука з дерева Змія тепер не зривай,
Хай омине нас пізнання, а отже й тривога.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-08 11:19:33
Переглядів сторінки твору 3976
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.085 / 5.5  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:52:10 ]
Варваро, ехо - це відлуння. Хіба якщо ти мала на увазі німфу Ехо (хоч я не думаю), але тоді із великої літери. А рядок "Щира молитва голубкою в небо до Бога" трохи банальний. Якщо чесно "Нетутешнє" 1 варіант - мені більше заімпонувало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-08 12:20:19 ]
Оленко, я теж зачепилася за "ехо", але словник каже:
ЕХО, невідм., ж. 1. У давньогрецькій міфології – німфа, покарана Герою за надмірну балакучість тим, що втратила здатність говорити і лише повторювала закінчення чужих слів. 2. Те саме, що луна 1. 3. муз. Художній прийом, що полягає в повторюванні звука, співзвуччя або музичної фрази з меншою силою звучання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 15:33:47 ]
Олено, то не варіанти, то частини)) Дяка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 11:56:07 ]
За *свідомости* - окрема дяка :))))

А тривога часом буває і приємною, хіба ні? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 15:35:37 ]
Буває, Ганнусю, звісно буває і то є найсолодша тривога))
Ня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-08 11:57:54 ]
Мудрий фінал :-)
Дрібнички:
"ехо(,) мов камінь(,) впаде..."
"і наС беЗ Свідомості" - трохи важко читати - "і ми в несвідомості" - ?
В наступному рядку "тут" мені якимось чужорідним видалося, ніби для ритму вжите. Може:
"Ми нетутешні. Тут кожна гора - мов Синай" - ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 15:36:24 ]
Думаю, що на вихідних сяду над тим, а поки щира дяка)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ні Но (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 16:31:07 ]
згадує молодість, сідає окрай сторінки, спирається підборіддям на зігнуті коліна,
тихо співає:

оу-у-у-уєу...

...ми в кав’ярні в компанії, трішечки парить...
той спокій - моя примара...
ти новини ведеш на якомусь каналі...
я точно тобі не пара...
я не сам і розмови про каву й вистави...
ну точно нам нідочого...
і братан зараз скаже у нас якісь справи...
ніхто не тримає нікого...

я видумую, я видумую
happy end в історію своюууу... я
викарбовую я, викарбовую
суууууум, скупою мовоюу...
підпалю листа, підпалю листа
комерційним щоб
сюжет не став...
станція метро не та...
аркуш чистий я дістав.

схожі рими прості на дві гривні...
в кишені на каву і на роботу...
і сусіди мої ну немов навіжені...
до виходу і до входу...
і "Love Story" стартує, прогавив початок...
чогось там було замало...
я на тебе придумав собі полювати...
мене ти вже вполювала...

станція метро не та...
аркуш
чистий
я дістав.

здалеку чується фоно швидке і прозоре, ніби дощ, дощ, дощ об розпеченій літній асфальт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:00:12 ]
Нікусю, сонечко, що тобі сказати... Лю... blue...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 18:26:47 ]
...яке диво, цей поетичний сюжет... Якщо говорити міфологічною термінологією Ванди Нової ,то..Поезію можна уявити кришталевим барильцем, по вінця наповненим чудовим таємничим але незримим напоєм. Ту кришталеву посудину несуть у просторі безсмертні(пристрасні але позбавлені конкретної статі) істоти , дуже схожі на чарівних земних жінок ( Лаконічна Довершеність, Метафора, Непогрішна Логіка (,,,) Іноді ці ШІСТЬ БОЖИСТИХ ІСТОТ забувають про свою місію (підозрюю, що останнє було сплановано іронічним Богом) і зливаються в екстазі (земною мовою - грішне групове содомське кохання..) В такі незбагненні хвилини вміст кришталю (вино) спалахує дивовижно і.. сліпить богів.. Іноді Вино Божистої Поезії переливається через край .Тоді десь на Землі , на пожмаканому папірцеві , в руці істоти з безсмертними очима, народжується Спалах ... чи Поезія(.. ?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 18:47:56 ]
Овва, Поете-містику, де ж Ви угледіли у мене таку термінологію?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 19:38:31 ]
Досі оговтатися не можу від Вашого комента. Навіть вірш написався... Дякую, Поете, просто дякую.
З любов'ю, Варя.