ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Нетутешнє 2
Вигук і ехо, мов камінь, впаде в Черемош.
Верхи уверх, і до сонця дістати рукою.
Згубиться вітер у цій паралельності площ.
Тихо... Так тихо. І ми в несвідомості двоє.

Ми нетутешні. Тут кожна гора, мов Синай.
Щира молитва голубкою в небо до Бога.
Яблука з дерева Змія тепер не зривай,
Хай омине нас пізнання, а отже й тривога.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-08 11:19:33
Переглядів сторінки твору 3578
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.085 / 5.5  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:52:10 ]
Варваро, ехо - це відлуння. Хіба якщо ти мала на увазі німфу Ехо (хоч я не думаю), але тоді із великої літери. А рядок "Щира молитва голубкою в небо до Бога" трохи банальний. Якщо чесно "Нетутешнє" 1 варіант - мені більше заімпонувало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-08 12:20:19 ]
Оленко, я теж зачепилася за "ехо", але словник каже:
ЕХО, невідм., ж. 1. У давньогрецькій міфології – німфа, покарана Герою за надмірну балакучість тим, що втратила здатність говорити і лише повторювала закінчення чужих слів. 2. Те саме, що луна 1. 3. муз. Художній прийом, що полягає в повторюванні звука, співзвуччя або музичної фрази з меншою силою звучання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 15:33:47 ]
Олено, то не варіанти, то частини)) Дяка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 11:56:07 ]
За *свідомости* - окрема дяка :))))

А тривога часом буває і приємною, хіба ні? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 15:35:37 ]
Буває, Ганнусю, звісно буває і то є найсолодша тривога))
Ня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-08 11:57:54 ]
Мудрий фінал :-)
Дрібнички:
"ехо(,) мов камінь(,) впаде..."
"і наС беЗ Свідомості" - трохи важко читати - "і ми в несвідомості" - ?
В наступному рядку "тут" мені якимось чужорідним видалося, ніби для ритму вжите. Може:
"Ми нетутешні. Тут кожна гора - мов Синай" - ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 15:36:24 ]
Думаю, що на вихідних сяду над тим, а поки щира дяка)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ні Но (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 16:31:07 ]
згадує молодість, сідає окрай сторінки, спирається підборіддям на зігнуті коліна,
тихо співає:

оу-у-у-уєу...

...ми в кав’ярні в компанії, трішечки парить...
той спокій - моя примара...
ти новини ведеш на якомусь каналі...
я точно тобі не пара...
я не сам і розмови про каву й вистави...
ну точно нам нідочого...
і братан зараз скаже у нас якісь справи...
ніхто не тримає нікого...

я видумую, я видумую
happy end в історію своюууу... я
викарбовую я, викарбовую
суууууум, скупою мовоюу...
підпалю листа, підпалю листа
комерційним щоб
сюжет не став...
станція метро не та...
аркуш чистий я дістав.

схожі рими прості на дві гривні...
в кишені на каву і на роботу...
і сусіди мої ну немов навіжені...
до виходу і до входу...
і "Love Story" стартує, прогавив початок...
чогось там було замало...
я на тебе придумав собі полювати...
мене ти вже вполювала...

станція метро не та...
аркуш
чистий
я дістав.

здалеку чується фоно швидке і прозоре, ніби дощ, дощ, дощ об розпеченій літній асфальт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:00:12 ]
Нікусю, сонечко, що тобі сказати... Лю... blue...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 18:26:47 ]
...яке диво, цей поетичний сюжет... Якщо говорити міфологічною термінологією Ванди Нової ,то..Поезію можна уявити кришталевим барильцем, по вінця наповненим чудовим таємничим але незримим напоєм. Ту кришталеву посудину несуть у просторі безсмертні(пристрасні але позбавлені конкретної статі) істоти , дуже схожі на чарівних земних жінок ( Лаконічна Довершеність, Метафора, Непогрішна Логіка (,,,) Іноді ці ШІСТЬ БОЖИСТИХ ІСТОТ забувають про свою місію (підозрюю, що останнє було сплановано іронічним Богом) і зливаються в екстазі (земною мовою - грішне групове содомське кохання..) В такі незбагненні хвилини вміст кришталю (вино) спалахує дивовижно і.. сліпить богів.. Іноді Вино Божистої Поезії переливається через край .Тоді десь на Землі , на пожмаканому папірцеві , в руці істоти з безсмертними очима, народжується Спалах ... чи Поезія(.. ?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 18:47:56 ]
Овва, Поете-містику, де ж Ви угледіли у мене таку термінологію?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 19:38:31 ]
Досі оговтатися не можу від Вашого комента. Навіть вірш написався... Дякую, Поете, просто дякую.
З любов'ю, Варя.