ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Балера
2026.09.16 21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
       .           І
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Радушинська (1980) / Вірші

 ***
Сніг ішов цілий вік. Шелестів в лепесі
Тихо йшов. Просто так йшов, для себе.
Ледь крутилась земля, скриплячи на осі –
Все без тебе було, як до тебе.

Сніг ішов все життя. Віншував, налипав,
За далеким селом бравсь в замети.
Тільки, випнувши бік, ліс в туман проростав
Й, по коліна в снігу, плакав: ”...де ти?...”

Сніг ішов і мовчав. Повз розгубленість слів,
Повз безсмертя, зненацька зустріле...
День, як день... І ніяких тобі співчуттів.
Тільки пара слідів – та й крізь біле...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-01-10 23:16:49
Переглядів сторінки твору 3591
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.134 / 5.5  (4.597 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.488 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.617
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.03.26 22:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-11 13:30:13 ]
Як на мене, найвдаліші рядки у вірші:
"Сніг ішов і мовчав. Повз розгубленість слів,
Повз безсмертя, зненацька зустріле."

"ліс в туман проростав" - хіба в мороз буває туман (чесно, не бачив такого, щоб рипів сніг і був туман?)

Закінчення вірша - відверто невдале: неорганізовані, нечітке, важко вимовляється...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-11 22:32:54 ]
Що я можу Вам відповісти, Костянтине? Вдумуйтеся у прочитане і коментуйте не заради коментаря.
Щасти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-11 23:39:04 ]
"Що я можу Вам відповісти, Костянтине? Вдумуйтеся у прочитане і коментуйте не заради коментаря.
Щасти." - ???? Коментар за ради коментаря? Наче мені більше робити немає чого...
Більше взагалі не буду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 00:10:03 ]
Оксано! Вибачайте, що втручаюся, але я помітила, що Костянтин ось так серйозно критикує тільки тих авторів, які йому реально подобаються! :)

із теплом,
Ганна

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 12:38:10 ]
Так, Костянтине, саме отаке враження в мне склалося: коментар заради коментаря. Ви, шановний, берете на себе повноваження безапеляційно коригувати і критикувати вірші інших людей, забуваючи, що кожен поет має свій стиль, неповторний психоемоційний стан і врешті-решт речення усі ми формуємо по-своєму. Вважаєте ось це: "Закінчення вірша - відверто невдале: неорганізовані, нечітке, важко вимовляється..." коректним висловлюванням?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 12:43:28 ]
Шановна Ганно, Ваш коментар аж ніяк не вважаю втручанням. Ми задля того і спілкуємося отут, щоби підказати одне одному якісь неточні моменти у вірші, котрі автор міг не помітити чи не звернути на них увагу. Можливо, я чогось не розумію, та симпатії озвучуються якось інакше...

Зі щирою приязню до Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-01-11 16:54:27 ]
Не згоден з Костею. Щодо природного явища, то у вірші немає згадки про мороз, навпаки, налипання мокрого снігу свідчить про відлигу:). А відносно самої поезії, то почуття втрати передано (крізь стиснуті зуби - від болю і безнадії!), сильно і правдиво. І особливо! - "День, як день... І ніяких тобі співчуттів.
Тільки пара слідів – та й крізь біле...". Удачі тобі, Оксано.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-11 22:37:08 ]
Шановний Михайле, дякую Вам за розуміння настрою мого вірша! Він писався чесно, тож втішає, коли ота чесність бачиться.
Навзаєм - удачі!