ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.06.29 06:19
Гадки
Там, де куриться туманом
Гомінка ріка,
Виглядають спозарана
Хлопця-козака.
Почалася косовиця,
А тебе нема, –
Покажися-обізвися
Хоч би крадькома.

Борис Костиря
2025.06.28 21:48
Загублений твір
Цей твір, який сховався у пучині
Глибинних вод, потоків, бурунів,
Пропав у невідомості, що нині
Диктує нам свій первозданний гнів,
Який нам світить із очей вогнів.

Цей текст не є сакральним чи пророчим,
Він народився у боях терзань

Марія Дем'янюк
2025.06.28 20:06
В лузі
В лузі, серед конюшини,
Виросли дзвіночки сині,
І голівками хитають,
Дзвоном бджілок відганяють.
Задзижчав сердитий джміль:
"Чути дзвін ваш звідусіль!"
Не дзвенять вже ті, співають,
На гостину бджіл скликають.

Козак Дума
2025.06.28 15:06
Питання всіх часів
Усе життя, по суті – пошук істини,
як путь у невідоме, в один бік.
А сенс буття – не має часу й відстані,
йому байдуже, миля, день чи вік…

І живемо, немов у невагомості,
де гаємо години, де роки.
У митях так, на рівні підсвідомості,

Світлана Пирогова
2025.06.28 14:50
До Дня Конституції в Україні
День Конституції є в Україні,
то ж хочеться усім, щоби закони
оберігали, захищали нині,
щоб ворог не порушував кордони.
Ми суверенні, вільні, незалежні
і знаємо обов'язки і право.
Гарант життя, щоб був завжди належний
для кожної людини від держави

Богдан Манюк
2025.06.28 14:32
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 9. Зотов прокинувся на квартирі у Львові, яку забезпечила йому місцева

Віктор Кучерук
2025.06.28 06:10
* * *
Задихаюсь від запахів літа, –
Потопаю в тих барвах цвітінь,
Де цвірінькають несамовито
Коноплянки й чижі: Дзінь-дзінь-дзінь.
Де постійно засліплює вічі
Тепле сонце промінням своїм, –
Де турботи і клопоти вічно
Послідовно оточують дім.

Борис Костиря
2025.06.27 22:02
Раптовий сніг
Раптовий сніг, немовби кара неба.
Раптовий сніг, такий раптовий сніг.
Нам кари іншої уже не треба.
Сама ненависть падає до ніг.

Раптовий сніг, немов парад ілюзій.
Раптовий сніг, як марення вві сні.
Раптовий сніг крізь марево алюзій

Козак Дума
2025.06.27 12:48
У пошуках долі
Смарагдом ваблять очі свіжі луки
і таємниче зеленіє ліс,
а небу до осінньої багнюки
іще полити доведеться сліз…

Вже ночі обернули на додаток
і убувати стали теплі дні,
що обіцяють трударю достаток,

Тетяна Левицька
2025.06.27 09:13
За обрієм літ
Я дякую Богу, що жити велів,
ходити навшпиньках по сталій землі,
та вірити в диво чудесне.
Змивати цілунки липневих засмаг
у волошковому озері благ,
щоб в купелі серце воскресло.

Радіти жар-птиці та літеплу теж,

Юрій Гундарєв
2025.06.27 08:44
Чужа нога на моїй землі
Знову вибухи у нічному Києві,
вкотре прагнуть нас залякати,
щоб, нарешті, ми всі заскиглили,
що готові уже все віддати…

Ось лунають заяви безбашенні
правителів руськіх:
«Де стає нога - це вже наше…»

Віктор Кучерук
2025.06.27 06:10
Незабутня колискова
Хоча ноги давно відходив
І свій вік доживаю по суті, –
Колискової пісні мотив
Я донині не можу забути.
Чую голос матусин і ритм
Не втихає старого мотиву, –
Ніби щедро плачу за візит
Колисковій оцій незрадливій:

Наталя Мазур
2025.06.26 23:57
Мак
Дикі маки забігли поміж пшениці,
І стоять край дороги, неначе ченці.
Мов легенда відома ураз ожила –
Червоніють поля край старого села.

Мак – не квітка, то спогад, то пам’ять, то знак,
Навіть в тиші є голос, допоки є мак.
Кажуть, маки червоні з’я

Борис Костиря
2025.06.26 21:57
* * *
Дерево згнило і впало,
залишився один пеньок.
Скільки мудрості й гіркоти
чаїлося в ньому!
Скільки нереалізованих мрій!
Скільки життєвих проєктів!
Дерево, яке впало,
нагадує Всесвіт,

Іван Потьомкін
2025.06.26 21:38
***
Та невже ж ти, моя любко,
Недовірлива така,
Що ніяк не хочеш вірить
Словам щирим козака?
Ну, стояв я із другою
Аж до пізньої пори.
Не звірявся їй в любові,
А про друга говорив.

Євген Федчук
2025.06.26 19:58
Останній похід князя Романа до Польщі в 1205 році
Неспокійно в Галичі та й по всій землі.
Скрізь полки формуються, у похід збираються.
Хто на славу, хто на здобич гарну сподівається.
Сам Роман Мстиславович буде на чолі.
Всі в похід збираються, хоч ніхто не зна
Проти кого їхній князь буде воювати.
І
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 Як ішла я опівночі
В душі навколо серця водокруг…
Кохання сповідається в прощенні…
Живлюще джерело, родючий ґрунт
для спогадів – лунає «Два перстені»,

молитвує Ротару… гусне кров –
немов зайшов на службу до костьолу…
Щоб стать до таїнств ближче, молитов
душа сховалася в стареньку радіолу.






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-01-24 20:57:25
Переглядів сторінки твору 4918
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.672
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 15:21:34 ]
Я не є фанаткою творчості пані Софії, але настрій вірша мені дуже знайомий :) Так, справді є такі пісні, від яких гусне кров, і в які хоче сховатися душа...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:16:56 ]
Привіт, Ганно!
Дякую, що прочитала і відгукнулася.
Отак і живемо... (ти - у мене, я - у тебе)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:20:32 ]
на сторінках? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:25:37 ]
Шкода, що лише на сторінках...
Але дива трапляються навіть у житті (останню фразу я вимовляю дуже серйозним голосом, не посміхаючись, з камяним обличчям, нервування виказує - пересмикування пальцями) Отакеє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:30:07 ]
А чому навіть? і чому дива? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:52:15 ]
А хіба є у світі справедливість і відповідність (тобто, коли людина чогось прагне - вона ніколи цього не досягає: пише вірші - їх ніхто не читає (за винятком таких само варят, як і сам), закохується - не знаходить взаємності або переживає зраду, отримує диплом - не знаходить роботу за спеціальністю, розмовляє українською мовою - з нього сміються як із селюка, хоче змінити світ, а натомість знову пише вірші...)
Справжнє життя - це уява про справжнє життя, що є таке...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 18:25:30 ]
Дорогий Костянтине! Не узагальнюйте надто глобально! :) У світі є справедливість: кожне моє кохання було взаємне; мене ніхто не зраджував, працюю за спеціальністю, розмовляю українською і все оточення з натугою прагне мене зрозуміти :)); а вірші читають на найкращому сайті, от!
Вибачте за особисте. але я це так прагну змінити світ (тобто Ваш песимістичний настрій біля такого хорошого вірша):))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-27 08:00:47 ]
Мені інколи закидають, що я ніяк не можу подорослішати у свою енну кількість років... Образливо до крику... хто знає напевно, що таке дорослість - поважність? не дивуватися життю, як дивується дитина..? Про невідповідність реалій намріяному веде до страшенного розчарування життям, людьми, стосунками. Вважаю, що сміються ті, хто в своєму житті нічого не зробив з точки зору добра і кому наплювати на те, який страшний світ навколо... Самозаспокоєння типу - життя прекрасне, якраз веде до протилежного... Намагаєшся у ньому знайти прекрасне, а бачиш зовсім інше... Чому так? Особисто мені хотілося і хочеться кудись на безлюдний острів... Саме слово - безлюдний - вказує на те, що Таким (страшним, незрозумілим, шаленим) світ зробили люди... Так ото, коли хочеться змінити світ - ...Хотіла написати - треба писати вірші... Хто зна - кожен повинен займатися тим, що вміє найкраше: поет - писати вірші, селянин - працювати на землі, вчитель - вчити дітей. Друге діло - хист. Якщо є хист писати, треба писати... Ой, так усе плутано, так не зрозуміло... Вибачте, Кость, хотіла підтримати Вас, натомість додала і свій "камінь"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 13:29:19 ]
Пане Костянтине - на сторінці
http://maysterni.com/publication.php?id=28727
ви зробили коментар, який викликає серйозні до вас претензії.
Отже, вкажіть, будь-ласка, де, хто і кого обізвав графоманом у контексті тієї розмови? Чи десь інше - стосовно учасників коментування?
Чекаю на відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 18:49:14 ]
Шановна редакція! Відповідаю на Ваше чорно-жирне (в розумінні виділення) речення. Малося на увазі (те, як я зрозумів), Людмила Калиновська Вам відповіла наступне: (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 22:39:12 ] -

"Малевич... Земляки - понад усе! Щодо графоманії... не знаю, що й сказати... обізвіть мене графоманом - поцікавлюся, вивчу і зникну назавше, бо то є сором... а ось "Чим далі, тим гірш" - не вистачало нам ще й гонінь... Хоча... закайданений розум на звалищах... Нам кажуть, що криза, банкротують підприємства і прибирають до рук все, що погано лежить, а в голову втокмачують інше - світова криза (а під шумок...?) роблять свою справу. Але ми не повинні це знати. Мовчання ягнат... Вибачте, що така емоційте, це те, що підтримує у мені життя."

Там є слова: "обізвіть мене графоманом - поцікавлюся, вивчу і зникну назавше, бо то є сором..." - її відповідь на Ваший коментар. Тобто вона зрозуміла, що своїм коментарем Ви поставили дану поетесу в розряд "графоманів". Тому вперше вжила слово "графоман" мною шанована авторка. А я заперечив - ій, що вона не графоманка, а справжня! Ось...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 19:06:26 ]
Дякую, пане Кость, і - вибачте, що ось так Вас "підставила". Так, дійсно, Ви правильно вгадали... Ще раз вибачте, я написала і пану Ляшкевичу, щоб він правильно все зрозумів... Людині, яка подала руку - перестрибнути через калюжу чи обминути небезпеку, чи навіть за квиток у автобусі я завжди говорю - дякую... А це - не гріх, якщо я правильно розумію життя...(вираз обличчя у мене зараз російською - "з недоумением")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 19:10:36 ]
Ви, Людмило,- молодець! Я - за Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 19:51:39 ]
Дякую, Костю, ще раз... Взагалі то я прийшла на ПМ за конструктивною розмовою - без підтекстів, із готовністю допомогти і, звичайно висловити свою думку... Власне, я не новичок у поезії, маю ряд публікацій у газетах і часописах, маю власну книжку поезій "Одкровення". перед цим були публікації у обласних літзбірниках "Тороки", "Слобожанщина", "Березоль", потім "Земляки" Сумського земляцтва, зараз готую книжку за назвою "Сходами нагору", головую у літоб’єднанні районному "Вир"(у цьому році видала колективну збірку "На Білому полі", бо місто, де живемо і район Білопілля, Білопільський, мені люди - повірили, вирішила трішки повчитися, натрапила на сайт ПМ, вирішила, що це доля і шанс чомусь навчитися і враз - отаке!!!)
Знаю по обласній Спілці - ревнощі, перекручування, бозна шо - бо кожен вважає себе великим - це не по людськи і неправильно... якщо сайт відкрили - вчитися!- висловлюйтеся конкретно - правильно я говорю? якщо для того, щоб поставити своє конкретне "я"... Про це інша розмова... встановіть у себе icg і пишіть мені на icg 421485113


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-28 20:12:31 ]


"Обізвіть мене графоманом" - емоційно запропонувала шановна Людмила Калиновська.

І шановний Костянтин Мордатенко тут же і відповів, мовляв, не переймайтеся, що вас (клята редакція - ред.) "назвала" графоманом - Друкуйтеся - я буду Вас читати. Так що - все нормально!
Проблема лише в тому, що ніхто нікого графоманом не називав. Але це вас мало чомусь хвилювало. А даремно.
Ось ваші слова.
"А обізвати графоманом може лише людина, яку в свій час обізвали графоманом і вона шукає кому б це і мені дошкулити: тому вибирає більш-менш пристойного автора, в якого іноді трапляються огріхи (автор це відчуває), і кидає філософські роздуми про "графоманство". Не переймайтеся. Друкуйтеся - я буду Вас читати. Так що - все нормально!"

Ви вилили відро помий. І що далі? Будете вчити любити Україну? Забувши те, Христове, що «важливим є не те, що входить у вуста, а що виходить із вуст»...
А чи потрібні Україні такі вуста?