ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
* * *
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
* * *
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Виживеш ти!
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Муза сміється
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Думки про нездале – 3
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Читацький щоденник. Сергій Жадан
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
* * *
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Олег Герман
2025.08.22 23:59
Штучні квіти посеред поля психотравми
Я завжди носив маску. Не ту, що ховає обличчя, а ту, яка приховує мою порожнечу. Вона зроблена з блискучих, ідеально відшліфованих деталей: успіх, впевненість, бездоганний вигляд. Я переконав себе, що коли маска буде достатньо яскравою, ніхто не помітить,

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
Посмішка скелета
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
Іде Війна --- українська рок-балада
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі

С М
2025.08.22 19:17
На вежі вартовій (The Jimi Hendrix Experience)
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“

Світлана Майя Залізняк
2025.08.22 18:24
Лев"ячі алгоритми
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Лев`ячі алго

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
Тримайтесь рідного кубла
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
***
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
* * *
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Поет Музики
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 Як ішла я опівночі
В душі навколо серця водокруг…
Кохання сповідається в прощенні…
Живлюще джерело, родючий ґрунт
для спогадів – лунає «Два перстені»,

молитвує Ротару… гусне кров –
немов зайшов на службу до костьолу…
Щоб стать до таїнств ближче, молитов
душа сховалася в стареньку радіолу.






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-01-24 20:57:25
Переглядів сторінки твору 4988
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.672
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 15:21:34 ]
Я не є фанаткою творчості пані Софії, але настрій вірша мені дуже знайомий :) Так, справді є такі пісні, від яких гусне кров, і в які хоче сховатися душа...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:16:56 ]
Привіт, Ганно!
Дякую, що прочитала і відгукнулася.
Отак і живемо... (ти - у мене, я - у тебе)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:20:32 ]
на сторінках? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:25:37 ]
Шкода, що лише на сторінках...
Але дива трапляються навіть у житті (останню фразу я вимовляю дуже серйозним голосом, не посміхаючись, з камяним обличчям, нервування виказує - пересмикування пальцями) Отакеє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:30:07 ]
А чому навіть? і чому дива? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:52:15 ]
А хіба є у світі справедливість і відповідність (тобто, коли людина чогось прагне - вона ніколи цього не досягає: пише вірші - їх ніхто не читає (за винятком таких само варят, як і сам), закохується - не знаходить взаємності або переживає зраду, отримує диплом - не знаходить роботу за спеціальністю, розмовляє українською мовою - з нього сміються як із селюка, хоче змінити світ, а натомість знову пише вірші...)
Справжнє життя - це уява про справжнє життя, що є таке...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 18:25:30 ]
Дорогий Костянтине! Не узагальнюйте надто глобально! :) У світі є справедливість: кожне моє кохання було взаємне; мене ніхто не зраджував, працюю за спеціальністю, розмовляю українською і все оточення з натугою прагне мене зрозуміти :)); а вірші читають на найкращому сайті, от!
Вибачте за особисте. але я це так прагну змінити світ (тобто Ваш песимістичний настрій біля такого хорошого вірша):))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-27 08:00:47 ]
Мені інколи закидають, що я ніяк не можу подорослішати у свою енну кількість років... Образливо до крику... хто знає напевно, що таке дорослість - поважність? не дивуватися життю, як дивується дитина..? Про невідповідність реалій намріяному веде до страшенного розчарування життям, людьми, стосунками. Вважаю, що сміються ті, хто в своєму житті нічого не зробив з точки зору добра і кому наплювати на те, який страшний світ навколо... Самозаспокоєння типу - життя прекрасне, якраз веде до протилежного... Намагаєшся у ньому знайти прекрасне, а бачиш зовсім інше... Чому так? Особисто мені хотілося і хочеться кудись на безлюдний острів... Саме слово - безлюдний - вказує на те, що Таким (страшним, незрозумілим, шаленим) світ зробили люди... Так ото, коли хочеться змінити світ - ...Хотіла написати - треба писати вірші... Хто зна - кожен повинен займатися тим, що вміє найкраше: поет - писати вірші, селянин - працювати на землі, вчитель - вчити дітей. Друге діло - хист. Якщо є хист писати, треба писати... Ой, так усе плутано, так не зрозуміло... Вибачте, Кость, хотіла підтримати Вас, натомість додала і свій "камінь"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 13:29:19 ]
Пане Костянтине - на сторінці
http://maysterni.com/publication.php?id=28727
ви зробили коментар, який викликає серйозні до вас претензії.
Отже, вкажіть, будь-ласка, де, хто і кого обізвав графоманом у контексті тієї розмови? Чи десь інше - стосовно учасників коментування?
Чекаю на відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 18:49:14 ]
Шановна редакція! Відповідаю на Ваше чорно-жирне (в розумінні виділення) речення. Малося на увазі (те, як я зрозумів), Людмила Калиновська Вам відповіла наступне: (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 22:39:12 ] -

"Малевич... Земляки - понад усе! Щодо графоманії... не знаю, що й сказати... обізвіть мене графоманом - поцікавлюся, вивчу і зникну назавше, бо то є сором... а ось "Чим далі, тим гірш" - не вистачало нам ще й гонінь... Хоча... закайданений розум на звалищах... Нам кажуть, що криза, банкротують підприємства і прибирають до рук все, що погано лежить, а в голову втокмачують інше - світова криза (а під шумок...?) роблять свою справу. Але ми не повинні це знати. Мовчання ягнат... Вибачте, що така емоційте, це те, що підтримує у мені життя."

Там є слова: "обізвіть мене графоманом - поцікавлюся, вивчу і зникну назавше, бо то є сором..." - її відповідь на Ваший коментар. Тобто вона зрозуміла, що своїм коментарем Ви поставили дану поетесу в розряд "графоманів". Тому вперше вжила слово "графоман" мною шанована авторка. А я заперечив - ій, що вона не графоманка, а справжня! Ось...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 19:06:26 ]
Дякую, пане Кость, і - вибачте, що ось так Вас "підставила". Так, дійсно, Ви правильно вгадали... Ще раз вибачте, я написала і пану Ляшкевичу, щоб він правильно все зрозумів... Людині, яка подала руку - перестрибнути через калюжу чи обминути небезпеку, чи навіть за квиток у автобусі я завжди говорю - дякую... А це - не гріх, якщо я правильно розумію життя...(вираз обличчя у мене зараз російською - "з недоумением")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 19:10:36 ]
Ви, Людмило,- молодець! Я - за Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 19:51:39 ]
Дякую, Костю, ще раз... Взагалі то я прийшла на ПМ за конструктивною розмовою - без підтекстів, із готовністю допомогти і, звичайно висловити свою думку... Власне, я не новичок у поезії, маю ряд публікацій у газетах і часописах, маю власну книжку поезій "Одкровення". перед цим були публікації у обласних літзбірниках "Тороки", "Слобожанщина", "Березоль", потім "Земляки" Сумського земляцтва, зараз готую книжку за назвою "Сходами нагору", головую у літоб’єднанні районному "Вир"(у цьому році видала колективну збірку "На Білому полі", бо місто, де живемо і район Білопілля, Білопільський, мені люди - повірили, вирішила трішки повчитися, натрапила на сайт ПМ, вирішила, що це доля і шанс чомусь навчитися і враз - отаке!!!)
Знаю по обласній Спілці - ревнощі, перекручування, бозна шо - бо кожен вважає себе великим - це не по людськи і неправильно... якщо сайт відкрили - вчитися!- висловлюйтеся конкретно - правильно я говорю? якщо для того, щоб поставити своє конкретне "я"... Про це інша розмова... встановіть у себе icg і пишіть мені на icg 421485113


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-28 20:12:31 ]


"Обізвіть мене графоманом" - емоційно запропонувала шановна Людмила Калиновська.

І шановний Костянтин Мордатенко тут же і відповів, мовляв, не переймайтеся, що вас (клята редакція - ред.) "назвала" графоманом - Друкуйтеся - я буду Вас читати. Так що - все нормально!
Проблема лише в тому, що ніхто нікого графоманом не називав. Але це вас мало чомусь хвилювало. А даремно.
Ось ваші слова.
"А обізвати графоманом може лише людина, яку в свій час обізвали графоманом і вона шукає кому б це і мені дошкулити: тому вибирає більш-менш пристойного автора, в якого іноді трапляються огріхи (автор це відчуває), і кидає філософські роздуми про "графоманство". Не переймайтеся. Друкуйтеся - я буду Вас читати. Так що - все нормально!"

Ви вилили відро помий. І що далі? Будете вчити любити Україну? Забувши те, Христове, що «важливим є не те, що входить у вуста, а що виходить із вуст»...
А чи потрібні Україні такі вуста?