ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Нічні роздуми
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
* * *
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
***
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Поема зими
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
Поповнення неологізмів
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
Гниє і попахує
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Ранок на річці
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
Похід правобережного гетьмана Куницького проти татар в 1683 році
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
Довколополітичні думки - 9
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Вечір
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
***
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
* * *
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
Місцевий транзит (The Jimi Hendrix Experience)
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Субстрат всякої всячини
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Довоєнна ідилія
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 Як ішла я опівночі
В душі навколо серця водокруг…
Кохання сповідається в прощенні…
Живлюще джерело, родючий ґрунт
для спогадів – лунає «Два перстені»,

молитвує Ротару… гусне кров –
немов зайшов на службу до костьолу…
Щоб стать до таїнств ближче, молитов
душа сховалася в стареньку радіолу.






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-01-24 20:57:25
Переглядів сторінки твору 5099
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.672
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 15:21:34 ]
Я не є фанаткою творчості пані Софії, але настрій вірша мені дуже знайомий :) Так, справді є такі пісні, від яких гусне кров, і в які хоче сховатися душа...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:16:56 ]
Привіт, Ганно!
Дякую, що прочитала і відгукнулася.
Отак і живемо... (ти - у мене, я - у тебе)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:20:32 ]
на сторінках? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:25:37 ]
Шкода, що лише на сторінках...
Але дива трапляються навіть у житті (останню фразу я вимовляю дуже серйозним голосом, не посміхаючись, з камяним обличчям, нервування виказує - пересмикування пальцями) Отакеє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:30:07 ]
А чому навіть? і чому дива? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:52:15 ]
А хіба є у світі справедливість і відповідність (тобто, коли людина чогось прагне - вона ніколи цього не досягає: пише вірші - їх ніхто не читає (за винятком таких само варят, як і сам), закохується - не знаходить взаємності або переживає зраду, отримує диплом - не знаходить роботу за спеціальністю, розмовляє українською мовою - з нього сміються як із селюка, хоче змінити світ, а натомість знову пише вірші...)
Справжнє життя - це уява про справжнє життя, що є таке...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 18:25:30 ]
Дорогий Костянтине! Не узагальнюйте надто глобально! :) У світі є справедливість: кожне моє кохання було взаємне; мене ніхто не зраджував, працюю за спеціальністю, розмовляю українською і все оточення з натугою прагне мене зрозуміти :)); а вірші читають на найкращому сайті, от!
Вибачте за особисте. але я це так прагну змінити світ (тобто Ваш песимістичний настрій біля такого хорошого вірша):))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-27 08:00:47 ]
Мені інколи закидають, що я ніяк не можу подорослішати у свою енну кількість років... Образливо до крику... хто знає напевно, що таке дорослість - поважність? не дивуватися життю, як дивується дитина..? Про невідповідність реалій намріяному веде до страшенного розчарування життям, людьми, стосунками. Вважаю, що сміються ті, хто в своєму житті нічого не зробив з точки зору добра і кому наплювати на те, який страшний світ навколо... Самозаспокоєння типу - життя прекрасне, якраз веде до протилежного... Намагаєшся у ньому знайти прекрасне, а бачиш зовсім інше... Чому так? Особисто мені хотілося і хочеться кудись на безлюдний острів... Саме слово - безлюдний - вказує на те, що Таким (страшним, незрозумілим, шаленим) світ зробили люди... Так ото, коли хочеться змінити світ - ...Хотіла написати - треба писати вірші... Хто зна - кожен повинен займатися тим, що вміє найкраше: поет - писати вірші, селянин - працювати на землі, вчитель - вчити дітей. Друге діло - хист. Якщо є хист писати, треба писати... Ой, так усе плутано, так не зрозуміло... Вибачте, Кость, хотіла підтримати Вас, натомість додала і свій "камінь"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 13:29:19 ]
Пане Костянтине - на сторінці
http://maysterni.com/publication.php?id=28727
ви зробили коментар, який викликає серйозні до вас претензії.
Отже, вкажіть, будь-ласка, де, хто і кого обізвав графоманом у контексті тієї розмови? Чи десь інше - стосовно учасників коментування?
Чекаю на відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 18:49:14 ]
Шановна редакція! Відповідаю на Ваше чорно-жирне (в розумінні виділення) речення. Малося на увазі (те, як я зрозумів), Людмила Калиновська Вам відповіла наступне: (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 22:39:12 ] -

"Малевич... Земляки - понад усе! Щодо графоманії... не знаю, що й сказати... обізвіть мене графоманом - поцікавлюся, вивчу і зникну назавше, бо то є сором... а ось "Чим далі, тим гірш" - не вистачало нам ще й гонінь... Хоча... закайданений розум на звалищах... Нам кажуть, що криза, банкротують підприємства і прибирають до рук все, що погано лежить, а в голову втокмачують інше - світова криза (а під шумок...?) роблять свою справу. Але ми не повинні це знати. Мовчання ягнат... Вибачте, що така емоційте, це те, що підтримує у мені життя."

Там є слова: "обізвіть мене графоманом - поцікавлюся, вивчу і зникну назавше, бо то є сором..." - її відповідь на Ваший коментар. Тобто вона зрозуміла, що своїм коментарем Ви поставили дану поетесу в розряд "графоманів". Тому вперше вжила слово "графоман" мною шанована авторка. А я заперечив - ій, що вона не графоманка, а справжня! Ось...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 19:06:26 ]
Дякую, пане Кость, і - вибачте, що ось так Вас "підставила". Так, дійсно, Ви правильно вгадали... Ще раз вибачте, я написала і пану Ляшкевичу, щоб він правильно все зрозумів... Людині, яка подала руку - перестрибнути через калюжу чи обминути небезпеку, чи навіть за квиток у автобусі я завжди говорю - дякую... А це - не гріх, якщо я правильно розумію життя...(вираз обличчя у мене зараз російською - "з недоумением")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 19:10:36 ]
Ви, Людмило,- молодець! Я - за Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 19:51:39 ]
Дякую, Костю, ще раз... Взагалі то я прийшла на ПМ за конструктивною розмовою - без підтекстів, із готовністю допомогти і, звичайно висловити свою думку... Власне, я не новичок у поезії, маю ряд публікацій у газетах і часописах, маю власну книжку поезій "Одкровення". перед цим були публікації у обласних літзбірниках "Тороки", "Слобожанщина", "Березоль", потім "Земляки" Сумського земляцтва, зараз готую книжку за назвою "Сходами нагору", головую у літоб’єднанні районному "Вир"(у цьому році видала колективну збірку "На Білому полі", бо місто, де живемо і район Білопілля, Білопільський, мені люди - повірили, вирішила трішки повчитися, натрапила на сайт ПМ, вирішила, що це доля і шанс чомусь навчитися і враз - отаке!!!)
Знаю по обласній Спілці - ревнощі, перекручування, бозна шо - бо кожен вважає себе великим - це не по людськи і неправильно... якщо сайт відкрили - вчитися!- висловлюйтеся конкретно - правильно я говорю? якщо для того, щоб поставити своє конкретне "я"... Про це інша розмова... встановіть у себе icg і пишіть мені на icg 421485113


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-28 20:12:31 ]


"Обізвіть мене графоманом" - емоційно запропонувала шановна Людмила Калиновська.

І шановний Костянтин Мордатенко тут же і відповів, мовляв, не переймайтеся, що вас (клята редакція - ред.) "назвала" графоманом - Друкуйтеся - я буду Вас читати. Так що - все нормально!
Проблема лише в тому, що ніхто нікого графоманом не називав. Але це вас мало чомусь хвилювало. А даремно.
Ось ваші слова.
"А обізвати графоманом може лише людина, яку в свій час обізвали графоманом і вона шукає кому б це і мені дошкулити: тому вибирає більш-менш пристойного автора, в якого іноді трапляються огріхи (автор це відчуває), і кидає філософські роздуми про "графоманство". Не переймайтеся. Друкуйтеся - я буду Вас читати. Так що - все нормально!"

Ви вилили відро помий. І що далі? Будете вчити любити Україну? Забувши те, Христове, що «важливим є не те, що входить у вуста, а що виходить із вуст»...
А чи потрібні Україні такі вуста?