ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 Великим ПОЕТАМ і земним МАДОННАМ!!!!!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-29 11:46:38
Переглядів сторінки твору 11086
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.758 / 5.5  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 12:13:41 ]
:-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 12:26:19 ]
Тетяно, я коли читала цей вірш, мурашки по спині пробіглись. Молодець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 16:26:24 ]
Угу... щось типу: "У меня муррашки от моей Наташкиииии" А взагалі дякую за комент. :) :)Коли сідала писати, мала спочатку дуже грайливо-жартівливий настрій, а потім, як завжди. От і вийшли мурашки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 16:30:28 ]
Ось щиро вам скажу, Сашко, що неймовірно тішуся сьогоднішніми раціональними Мадоннами. Ні, звісно, треба і вірші слухати, і в закоханих очах тонути, не заперечую, сама живу духовним, але ж поет - це не професія, а більше покликання, а тому, щоб життя піснею стало, тра і барабольку сапати, і крани крутити. :) Поправте, якщо щось не таккажу.:) :) Дякую за те що читаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 17:22:48 ]
" Проста історія любові", вірш чудовий,
-Він так писав!...Слова страшної сили...,проста історія ,а така сильна,зворушлива з іронією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 18:09:22 ]
Тетяно, гарний вірш, а головне, несподіваний. Трохи було важко читати "Він сяяв в накрохмаленій... ". Збіг приголосних. Якщо зміниш - буде добре, ні - то й буде так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:47:37 ]
Чистісінька правда!
Як вона косила
Траву з росою лагідній корові...
Це історія не любові, а використання безкоштовної робочої сили у власних корисливих інтересах - ти, жіночко, працюй, забезпечуй мені, талановитому, смачну й здорову їжу, а я весь там, де ні грошей, ні матеріальних потреб. Ну, окрім сорочечки чистенької, канапочки з шинкою...
Частенько зустрічається картинка, на жаль.
Добре зроблено з точки зору мови.
Кількість знаків оклику я б скоротила, сам текст кричить, Тетянко!
Продовжуйте, цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:55:57 ]
Лесю, Ви дуже гарно озвучили те, що я щойно збиралася. (А приємно ж мені мати однодумців!)Тут насправді яскравий приклад любові до себе самого подала Тетяна. А Сашкові, мабуть, не дуже сподобалося :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:02:56 ]
Василинко, дякую! Тішить, що наші юні колеги мають такий здоровий погляд на життя. Мабуть, Тетяна у таку пастку не втрапить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 18:19:09 ]
Ні, в таку пастку тра заганяти чоловіків. Хай і вірші пишуть і косять. Тільки не від роботи, а травичку. :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 09:00:48 ]
Таня дякує колегам за коментарі, за увагу. Реверанс. Ще один. Доземнй уклін. Низько. Дуже низько. :):))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:26:23 ]
Я поправляти? Таня, я як читач, можна тут не тільки писати а і читати і розмовляти не тільки з авторами а і їх героями-героїнями? Я навіть думаю чи не скласти кілька рядочків за мотивами творчості Тані П'янкової з її дозволу. А то чого доброго в поетів прекрасної половини роду людського складається враження трохи однобоке. А віршик сподобався, правда з косінням перебір явний, коління дров виглядало б куди реальніше і не ясно, чого в місто не поїхала з "героєм"? Таня вірш сподобався, не гадай.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 14:45:57 ]
Ніяких переборів. Українсьька жінка зараз вміє і косити і дрова колоти. Ми ж самі цього хотіли, кричали: Свободу жінкам! Рівні права з чоловіками!!!!! От і напросилися. Недавно йду містом,дивлюся жінки і асфальт укладають і ремонти роблять. Я ними захоплююсь. Бо сама і цвяха не заб"ю без крові. Але все ж, може я старомодна, та краще в цьому плані бути залежною від чоловіків. А "героїня" у місто не поїхала, бо там проблем було б ще більше, як у селі. Кожному своє. :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 15:21:34 ]
Дрова, асфальт і шпали - повірю. А косити не повірю. Бути залежною від чоловіка це не старомодно, це в ногу з часом. Іще не народжена жінка яка не воліла б мати свого чоловіка, планки різні. А на рахунок життя-пісні правильно сказано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-30 22:57:57 ]
...вже м отаву покосила
та й мелайчик полю,
болит серце від любости –
я роботов гою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 10:38:53 ]
Тої-тої! :)) Так що, Сашко, 1:0 у мою користь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:05:18 ]
Дуже навіть і вміють жінки косити! :) Я одного разу теж пробувала. Взяла дідову косу, поставила ноги на ширині плеч, розмахнулася широко-широко і.................забила косу до половини в землю. :) Дід був в шоці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:06:19 ]
:) !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:11:28 ]
Ніяких Ха-ха! Все було дуже серйозно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:13:32 ]
А мені дідусь не дозволив узяти косу до рук.
Як зараз пригадую - ранній ранок, легкий туман тане над левадою. Сполошені крики чайки. Мовчазний Дід Данило - гострить і гострить косу...
І вчить мене пісні про ту чайку при дорозі..