ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Сонце Місяць
2025.11.23 20:46
тема ксенофобії
&
тема дрібних ксенофобів

я не єврей
я не ніґґер

але я ПРОТИ ксенофобії

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Хоча багряне листя впало
й далеко до весни,
Свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
А я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 Великим ПОЕТАМ і земним МАДОННАМ!!!!!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-29 11:46:38
Переглядів сторінки твору 10350
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.758 / 5.5  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 12:13:41 ]
:-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 12:26:19 ]
Тетяно, я коли читала цей вірш, мурашки по спині пробіглись. Молодець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 16:26:24 ]
Угу... щось типу: "У меня муррашки от моей Наташкиииии" А взагалі дякую за комент. :) :)Коли сідала писати, мала спочатку дуже грайливо-жартівливий настрій, а потім, як завжди. От і вийшли мурашки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 16:30:28 ]
Ось щиро вам скажу, Сашко, що неймовірно тішуся сьогоднішніми раціональними Мадоннами. Ні, звісно, треба і вірші слухати, і в закоханих очах тонути, не заперечую, сама живу духовним, але ж поет - це не професія, а більше покликання, а тому, щоб життя піснею стало, тра і барабольку сапати, і крани крутити. :) Поправте, якщо щось не таккажу.:) :) Дякую за те що читаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 17:22:48 ]
" Проста історія любові", вірш чудовий,
-Він так писав!...Слова страшної сили...,проста історія ,а така сильна,зворушлива з іронією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 18:09:22 ]
Тетяно, гарний вірш, а головне, несподіваний. Трохи було важко читати "Він сяяв в накрохмаленій... ". Збіг приголосних. Якщо зміниш - буде добре, ні - то й буде так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:47:37 ]
Чистісінька правда!
Як вона косила
Траву з росою лагідній корові...
Це історія не любові, а використання безкоштовної робочої сили у власних корисливих інтересах - ти, жіночко, працюй, забезпечуй мені, талановитому, смачну й здорову їжу, а я весь там, де ні грошей, ні матеріальних потреб. Ну, окрім сорочечки чистенької, канапочки з шинкою...
Частенько зустрічається картинка, на жаль.
Добре зроблено з точки зору мови.
Кількість знаків оклику я б скоротила, сам текст кричить, Тетянко!
Продовжуйте, цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:55:57 ]
Лесю, Ви дуже гарно озвучили те, що я щойно збиралася. (А приємно ж мені мати однодумців!)Тут насправді яскравий приклад любові до себе самого подала Тетяна. А Сашкові, мабуть, не дуже сподобалося :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:02:56 ]
Василинко, дякую! Тішить, що наші юні колеги мають такий здоровий погляд на життя. Мабуть, Тетяна у таку пастку не втрапить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 18:19:09 ]
Ні, в таку пастку тра заганяти чоловіків. Хай і вірші пишуть і косять. Тільки не від роботи, а травичку. :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 09:00:48 ]
Таня дякує колегам за коментарі, за увагу. Реверанс. Ще один. Доземнй уклін. Низько. Дуже низько. :):))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:26:23 ]
Я поправляти? Таня, я як читач, можна тут не тільки писати а і читати і розмовляти не тільки з авторами а і їх героями-героїнями? Я навіть думаю чи не скласти кілька рядочків за мотивами творчості Тані П'янкової з її дозволу. А то чого доброго в поетів прекрасної половини роду людського складається враження трохи однобоке. А віршик сподобався, правда з косінням перебір явний, коління дров виглядало б куди реальніше і не ясно, чого в місто не поїхала з "героєм"? Таня вірш сподобався, не гадай.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 14:45:57 ]
Ніяких переборів. Українсьька жінка зараз вміє і косити і дрова колоти. Ми ж самі цього хотіли, кричали: Свободу жінкам! Рівні права з чоловіками!!!!! От і напросилися. Недавно йду містом,дивлюся жінки і асфальт укладають і ремонти роблять. Я ними захоплююсь. Бо сама і цвяха не заб"ю без крові. Але все ж, може я старомодна, та краще в цьому плані бути залежною від чоловіків. А "героїня" у місто не поїхала, бо там проблем було б ще більше, як у селі. Кожному своє. :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 15:21:34 ]
Дрова, асфальт і шпали - повірю. А косити не повірю. Бути залежною від чоловіка це не старомодно, це в ногу з часом. Іще не народжена жінка яка не воліла б мати свого чоловіка, планки різні. А на рахунок життя-пісні правильно сказано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-30 22:57:57 ]
...вже м отаву покосила
та й мелайчик полю,
болит серце від любости –
я роботов гою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 10:38:53 ]
Тої-тої! :)) Так що, Сашко, 1:0 у мою користь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:05:18 ]
Дуже навіть і вміють жінки косити! :) Я одного разу теж пробувала. Взяла дідову косу, поставила ноги на ширині плеч, розмахнулася широко-широко і.................забила косу до половини в землю. :) Дід був в шоці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:06:19 ]
:) !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:11:28 ]
Ніяких Ха-ха! Все було дуже серйозно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:13:32 ]
А мені дідусь не дозволив узяти косу до рук.
Як зараз пригадую - ранній ранок, легкий туман тане над левадою. Сполошені крики чайки. Мовчазний Дід Данило - гострить і гострить косу...
І вчить мене пісні про ту чайку при дорозі..