ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
* * *
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василина Іванина / Вірші

 Урбаністичне чаклунство, або про наслідки неконтрольованої фітотерапії :)
світанок у Києві ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-07 20:38:51
Переглядів сторінки твору 10342
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.768 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-08 14:46:38 ]
Аби ж то, Василино, можна так було розігнати хмари. Чи ти можеш:) А вірш гарний, і думка втілена оригінально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-09 22:09:47 ]
Ой, та чи я перша? Головне – фітотерапія :).
Не скажу, що можу,точніше, могла, Михайле :)). Але для цього треба було дууууууже зосередитися, а результат мізерний, бо хмари все одно повертаються, а сила пропадає.:) Утім, тепер часто все у природі діється всупереч самій природі (???).
Дякую за комплімент, особливо щодо оригінальності :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-08 21:34:00 ]
Так дивно і водночас гармонійно: Василина- шляхетна відьма! :)

Гарно, як завше.

І маю до Вас одне питаннячко: звідки Ви стільки рослин знаєте? :) Я помітила, що чи не в кожному Вашому творі Ви сакралізуєте дикі рослини. Певно, вони для Вас- обереги-друзі, так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-11 17:50:42 ]
Анцю, дорога, дякую за "Гарно, як завше". Ці слова мені гріють душу :)) я не відьма, а травознавець-аматор %)
Детальніше розкажу, можливо, прозою колись...
Цьом, дорога :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-09 22:54:41 ]
листки любистку
тирлич-траву,
оман, мандрагору
запарити
на вкраденому
київському
дощовинні
студити
на балконі
з виглядом
на Лису Гору
чекати на треті
півні ловити
хмарини
у рукави
аби
поширяти
над вулицями
з перламутру
над містом що марить
світанком-
це свято чи будень
для повітрулі-

?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-12 20:43:34 ]
над містом
що Сонця чекає
до третіх півнів
кружляти
виловлюючи
сірі
конгломерати(?)
гашдвао, заквашеної на
гашдваесочотири,
і ще всякої іншої
нечисті
це просто випадок
одиничний
але вдалий :)
а будні мов п’явки
висотують сили
і не встигаєш
заплатати
цураві рукави
до наступних
одиничних
випадків :(



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 02:03:59 ]
кислотна подорож(?)
небуденна
краколомно
святкове виконання
музики небес
обітованих:
південний вітер
-кларнет,
північний вітер
-гобой
західний вітер
-дримби
східний вітер
-афротамбурин;
приязні
метеорити спадають
з волосся
вкрадений дощик
шепоче з- за
пліч
зустрічні
перелітні
вітаються і
трохи слухають
але і у них
має бути
своя музика-
повітряне вино
святкова-
як-
аромат
тортових
свічечок?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 17:55:47 ]
Серед ночі опівночі місячик мінився,
віяв вітер холоднинький та й перемінився.
...
Серед ночі в полонині, там, де чорна млака,
цілувала повітруля хлопця-вовкулака.
...
Серед ночі опівночі когутята піли,
повітрулі з верховини в Київ полетіли :)
...
Вітер віє, повіває, дощик поливає,
сидить щезник у колибі та й на дримбі грає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-16 02:51:38 ]


ще під ранок на каштани впадуть сиві роси
тихий місяць помандрує ген за хмарочоси

..

хмари зліпляться казками в сріберному мигу
як злетить нічний музика, всівшись на ґирлиґу..


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-10 08:49:47 ]
Ось в кого можна спитати, так цвіте чортова папороть хоч в купальську ніч чи ні? А то це бісове питання не дає спокою героям всіх часів. Іще,Василино вариво те можна пити? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-11 17:53:50 ]
Обіцяю, дорогий ОК, пояснити все детально пізніше. Щиро рада, що читаєш. (Йой, перейшла м на ти, але це з радості від зустрічі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-02-10 19:18:37 ]
Вдячний за відгук. Гарного Вам польоту.
З повагою,
василь
...Ластівка літає, бо літається, а Гануся плаче, бо пора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-12 18:57:22 ]
...Хвилею зеленою здіймається
навесні Батиєва гора...:)
Обожнюю неокласиків, а найбільше Рильського. Знаєте, Василю, що він про мене писав? :))
"...українка з гір, чи верховинка – прехороше слово, і славно так лягає на папір..." :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 15:45:47 ]
Прошу шановних редакторів поглянути на цей твір.
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-02 16:34:33 ]
Василинко, особисто мені дуже подобається ваша композиція, але є відчуття, що можна деякі моменти ще більш випрозорити і увиразнити.
З вашого дозволу напишу вам у понеділок окремо мейликом, бо зараз фокусування на поезії начисто збите гамірним вихідним днем. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 16:45:54 ]
Приємно, що звернули увагу :))
чекатиму!
Гарного і спокійного вихідного!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-03 16:43:56 ]
У нас, Василинко, у Львові, досить сильна буря була, тому тільки зараз вам відсилаю свої скромні погляди на такі чарівні жіночі справи!
Але до цієї композиції ви просто зобов'язані додати світлинку.
Хочете я додам? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-04 18:53:32 ]
Дякую гарно! :))
я просто не вмію це робити, а просити нашого спеца на роботі не зовсім зручно.
До нас буря силкується дійти уже третій день. Гримить, блискає і тепер, а дощу нема...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 18:25:53 ]

І наша буря минула – і електрику відремонтували нарешті... :))
Я вирішила поки що цей твір помістити сюди – шкода його чіпати, так усе оригінально. Але й визнати своїм не можу :))
Хай поки що буде тут, а життя покаже:))

Отже, Варіант №2
вірш Василини Верховинки (із правками Володимира Ляшкевича).

Доволі! о київські сірі, набридлі дощі!
Не видно за вами купальської теплої ночі!
У простір і час - над німоту хвощів і плющів,
Над смутну зневіру піднятися в небо я хочу -
За пасма дощу, де очікує Лиса гора,
Вирує негода, і не запалити багаття.
О, я не спинюся, бо чую - настала пора -
Натхненна насланнями віщими, чи бо прокляттям…
До пізньої ночі варитиму тирлич-траву,
Меткі мандрагори, сушені листочки любистку,
І в північ з балкона полину в нічну синяву,
не видавши сяйвом себе, ані криком, ні свистом.

Ото налітаюсь ущерть – бо настала пора!
Над Києвом змієвим, древнім окрилена зіллям, -
І далі у далеч предвічну, де Лиса гора,
до півнів охриплої пісні над рідним Трипіллям...
Устигла ! І хмари сховала собі у рукав.
Світлішає небо - тендітно-блакитне, пречисте…
Кияни радіють - і хто знов дощі розігнав,
І Сонце вернув – по обіймах таке урочисте.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 21:29:43 ]

Сонечко, Василинко, та це ваш вірш повністю! Я ж тільки скромно накидав можливі варіанти вирішення тих моментів, які вузькому чоловічому сприйняттю видаються не надто ясними!
Тому з вашого дозволу допишу - вірш В.В. з деякими моментами від Л.В. :)