ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.08 07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.

Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,

Віктор Кучерук
2025.12.08 06:50
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився

Іван Потьомкін
2025.12.07 22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Микола Дудар
2025.12.07 22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…

Кока Черкаський
2025.12.07 19:04
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...

Віктор Насипаний
2025.12.07 18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в

Євген Федчук
2025.12.07 12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.

Тетяна Левицька
2025.12.07 08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.

Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —

Віктор Кучерук
2025.12.07 06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...

Мар'ян Кіхно
2025.12.07 04:57
Володимиру Діброві

О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.

Нема. Нема. Невже повимирали ви,

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 Урбаністичне чаклунство, або про наслідки неконтрольованої фітотерапії :)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-07 20:38:51
Переглядів сторінки твору 10332
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.768 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-08 14:46:38 ]
Аби ж то, Василино, можна так було розігнати хмари. Чи ти можеш:) А вірш гарний, і думка втілена оригінально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-09 22:09:47 ]
Ой, та чи я перша? Головне – фітотерапія :).
Не скажу, що можу,точніше, могла, Михайле :)). Але для цього треба було дууууууже зосередитися, а результат мізерний, бо хмари все одно повертаються, а сила пропадає.:) Утім, тепер часто все у природі діється всупереч самій природі (???).
Дякую за комплімент, особливо щодо оригінальності :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-08 21:34:00 ]
Так дивно і водночас гармонійно: Василина- шляхетна відьма! :)

Гарно, як завше.

І маю до Вас одне питаннячко: звідки Ви стільки рослин знаєте? :) Я помітила, що чи не в кожному Вашому творі Ви сакралізуєте дикі рослини. Певно, вони для Вас- обереги-друзі, так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-11 17:50:42 ]
Анцю, дорога, дякую за "Гарно, як завше". Ці слова мені гріють душу :)) я не відьма, а травознавець-аматор %)
Детальніше розкажу, можливо, прозою колись...
Цьом, дорога :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-09 22:54:41 ]
листки любистку
тирлич-траву,
оман, мандрагору
запарити
на вкраденому
київському
дощовинні
студити
на балконі
з виглядом
на Лису Гору
чекати на треті
півні ловити
хмарини
у рукави
аби
поширяти
над вулицями
з перламутру
над містом що марить
світанком-
це свято чи будень
для повітрулі-

?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-12 20:43:34 ]
над містом
що Сонця чекає
до третіх півнів
кружляти
виловлюючи
сірі
конгломерати(?)
гашдвао, заквашеної на
гашдваесочотири,
і ще всякої іншої
нечисті
це просто випадок
одиничний
але вдалий :)
а будні мов п’явки
висотують сили
і не встигаєш
заплатати
цураві рукави
до наступних
одиничних
випадків :(



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 02:03:59 ]
кислотна подорож(?)
небуденна
краколомно
святкове виконання
музики небес
обітованих:
південний вітер
-кларнет,
північний вітер
-гобой
західний вітер
-дримби
східний вітер
-афротамбурин;
приязні
метеорити спадають
з волосся
вкрадений дощик
шепоче з- за
пліч
зустрічні
перелітні
вітаються і
трохи слухають
але і у них
має бути
своя музика-
повітряне вино
святкова-
як-
аромат
тортових
свічечок?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 17:55:47 ]
Серед ночі опівночі місячик мінився,
віяв вітер холоднинький та й перемінився.
...
Серед ночі в полонині, там, де чорна млака,
цілувала повітруля хлопця-вовкулака.
...
Серед ночі опівночі когутята піли,
повітрулі з верховини в Київ полетіли :)
...
Вітер віє, повіває, дощик поливає,
сидить щезник у колибі та й на дримбі грає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-16 02:51:38 ]


ще під ранок на каштани впадуть сиві роси
тихий місяць помандрує ген за хмарочоси

..

хмари зліпляться казками в сріберному мигу
як злетить нічний музика, всівшись на ґирлиґу..


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-10 08:49:47 ]
Ось в кого можна спитати, так цвіте чортова папороть хоч в купальську ніч чи ні? А то це бісове питання не дає спокою героям всіх часів. Іще,Василино вариво те можна пити? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-11 17:53:50 ]
Обіцяю, дорогий ОК, пояснити все детально пізніше. Щиро рада, що читаєш. (Йой, перейшла м на ти, але це з радості від зустрічі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-02-10 19:18:37 ]
Вдячний за відгук. Гарного Вам польоту.
З повагою,
василь
...Ластівка літає, бо літається, а Гануся плаче, бо пора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-12 18:57:22 ]
...Хвилею зеленою здіймається
навесні Батиєва гора...:)
Обожнюю неокласиків, а найбільше Рильського. Знаєте, Василю, що він про мене писав? :))
"...українка з гір, чи верховинка – прехороше слово, і славно так лягає на папір..." :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 15:45:47 ]
Прошу шановних редакторів поглянути на цей твір.
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-02 16:34:33 ]
Василинко, особисто мені дуже подобається ваша композиція, але є відчуття, що можна деякі моменти ще більш випрозорити і увиразнити.
З вашого дозволу напишу вам у понеділок окремо мейликом, бо зараз фокусування на поезії начисто збите гамірним вихідним днем. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 16:45:54 ]
Приємно, що звернули увагу :))
чекатиму!
Гарного і спокійного вихідного!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-03 16:43:56 ]
У нас, Василинко, у Львові, досить сильна буря була, тому тільки зараз вам відсилаю свої скромні погляди на такі чарівні жіночі справи!
Але до цієї композиції ви просто зобов'язані додати світлинку.
Хочете я додам? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-04 18:53:32 ]
Дякую гарно! :))
я просто не вмію це робити, а просити нашого спеца на роботі не зовсім зручно.
До нас буря силкується дійти уже третій день. Гримить, блискає і тепер, а дощу нема...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 18:25:53 ]

І наша буря минула – і електрику відремонтували нарешті... :))
Я вирішила поки що цей твір помістити сюди – шкода його чіпати, так усе оригінально. Але й визнати своїм не можу :))
Хай поки що буде тут, а життя покаже:))

Отже, Варіант №2
вірш Василини Верховинки (із правками Володимира Ляшкевича).

Доволі! о київські сірі, набридлі дощі!
Не видно за вами купальської теплої ночі!
У простір і час - над німоту хвощів і плющів,
Над смутну зневіру піднятися в небо я хочу -
За пасма дощу, де очікує Лиса гора,
Вирує негода, і не запалити багаття.
О, я не спинюся, бо чую - настала пора -
Натхненна насланнями віщими, чи бо прокляттям…
До пізньої ночі варитиму тирлич-траву,
Меткі мандрагори, сушені листочки любистку,
І в північ з балкона полину в нічну синяву,
не видавши сяйвом себе, ані криком, ні свистом.

Ото налітаюсь ущерть – бо настала пора!
Над Києвом змієвим, древнім окрилена зіллям, -
І далі у далеч предвічну, де Лиса гора,
до півнів охриплої пісні над рідним Трипіллям...
Устигла ! І хмари сховала собі у рукав.
Світлішає небо - тендітно-блакитне, пречисте…
Кияни радіють - і хто знов дощі розігнав,
І Сонце вернув – по обіймах таке урочисте.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 21:29:43 ]

Сонечко, Василинко, та це ваш вірш повністю! Я ж тільки скромно накидав можливі варіанти вирішення тих моментів, які вузькому чоловічому сприйняттю видаються не надто ясними!
Тому з вашого дозволу допишу - вірш В.В. з деякими моментами від Л.В. :)