Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.18
15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
2025.11.18
14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Публіцистика
Посмотрел на днях фильм «Обитаемый остров».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Посмотрел на днях фильм «Обитаемый остров».
Посмотрел на днях фильм «Обитаемый остров».
Хорошо, что иногда можно в нете найти фильм и посмотреть чуть позже, но нахаляву, правда, бывают такие фильмы, что жалеешь, что не увидел его на большом экране. Но это бывает очень редко, видь сейчас кино большей частью одноразовое, посмотрел, вышел из зала и не вспомнишь про что? – оно, и за что заплатил деньги.
Но сегодня я хочу высказаться о фильме «Обитаемый остров», название само конечно не понятно если дело на другой планете, то и название должно соответствовать «Обитаемая планета», хотя, планета тоже остров в космосе. Но на украинский его перевели «Залюднений острів», что в до словном переводе означает: заселённый людьми остров, что означает остров на который прибили люди и обосновались на нём. В тоже время «Обитаемый остров» - имеет смысл что на острове местные жители, и на украинском это звучит как, заселений острів. Это лексика и безграмотность настоящих украинцев, что из украинско-русского суржа, делают украинско-английский.
Продолжим о фильме, хорошие костюмы, видно, что поработали, над техникой, декорациями. Как по мне почти смогли передать тот мир. Но портила всё игра двух главных героев, и, то, что на чужой планете, все до боли знакомы, что навивало грусть, что в огромной России нет других лиц, и в результате, в первые минуты фильм смотрится как продолжение надоевших сериалов. Но с другой стороны молодёжь подкачала, а может большей частью виноват режиссер, что он не умеет снимать лирические сцены, это же не «9 – рота». Тогда как не плохие характерные роли отрицательных героев завораживают, точностью передачи образов, и чувствуется, что актёры опытные, да и режиссёр в своей стихии.
Чуть подробнее о том, что не понравилось в Максиме, посмотрев первую серию этого фильма у меня сложилось впечатление что максим, туповатый, наркоман, с навыками рукопашного боя. Почему у меня сложилось такое впечатление? – Проанализируем: за первую серию, часто не адекватная улыбка к ситуации, поскольку актёр не может передать сарказм и иронию в мимике, и результате фраза:
- Корабль я потерял, без корабля меня не найдут, а значит мне от суда не выбраться, я всё потерял.
Звучит безжизненно, сухо, также тупо звучит другая фраза:
- Ты ведёшь себя как наглое тупое животное.
Чем мне не нравится эта фраза? – предложение построено так, что нельзя понять к кому он обращает, фраза звучит в пустоту, хотя вроде бы произносящий в университете учится, и воспитан великой теорией. При этом он не знает и не может построить разговор, пытаясь тупо объяснить строение мира на пальцах, хотя в фильме было дано достаточно информации, чтобы чуть длиннее сделать диалоги, и не объяснять непальцах. Например, он рисовал солнечную систему, и девушка назвала землю «Пандея», отсюда возникает вопрос, почему он не сказал?
- «Пандея» – это старая планета, она погибла и на месте неё «Земля» и «Луна».
Девушка бы спросила, что случилось? – а он бы ответил:
- «Пандея» столкнулась с «Тея».
Но это говорит, что возможно писатель не знает такой теории, но где-то слышал слово «Пандея». И есть ещё несколько слов, что мог бы произнести Парнишка, если бы те, кто писали, знали, что они пишут.
Сопоставив это и ещё многое другое, я пришёл к не утешительному выводу, что когда покажут следующую серию, я посмотрю её только потому, что рядом будут мои друзья, поскольку фильм нудный, и обыденный, и жалко те деньги что на него потрачены.
Николай Блоха 14.02.09 г. 07:28
Хорошо, что иногда можно в нете найти фильм и посмотреть чуть позже, но нахаляву, правда, бывают такие фильмы, что жалеешь, что не увидел его на большом экране. Но это бывает очень редко, видь сейчас кино большей частью одноразовое, посмотрел, вышел из зала и не вспомнишь про что? – оно, и за что заплатил деньги.
Но сегодня я хочу высказаться о фильме «Обитаемый остров», название само конечно не понятно если дело на другой планете, то и название должно соответствовать «Обитаемая планета», хотя, планета тоже остров в космосе. Но на украинский его перевели «Залюднений острів», что в до словном переводе означает: заселённый людьми остров, что означает остров на который прибили люди и обосновались на нём. В тоже время «Обитаемый остров» - имеет смысл что на острове местные жители, и на украинском это звучит как, заселений острів. Это лексика и безграмотность настоящих украинцев, что из украинско-русского суржа, делают украинско-английский.
Продолжим о фильме, хорошие костюмы, видно, что поработали, над техникой, декорациями. Как по мне почти смогли передать тот мир. Но портила всё игра двух главных героев, и, то, что на чужой планете, все до боли знакомы, что навивало грусть, что в огромной России нет других лиц, и в результате, в первые минуты фильм смотрится как продолжение надоевших сериалов. Но с другой стороны молодёжь подкачала, а может большей частью виноват режиссер, что он не умеет снимать лирические сцены, это же не «9 – рота». Тогда как не плохие характерные роли отрицательных героев завораживают, точностью передачи образов, и чувствуется, что актёры опытные, да и режиссёр в своей стихии.
Чуть подробнее о том, что не понравилось в Максиме, посмотрев первую серию этого фильма у меня сложилось впечатление что максим, туповатый, наркоман, с навыками рукопашного боя. Почему у меня сложилось такое впечатление? – Проанализируем: за первую серию, часто не адекватная улыбка к ситуации, поскольку актёр не может передать сарказм и иронию в мимике, и результате фраза:
- Корабль я потерял, без корабля меня не найдут, а значит мне от суда не выбраться, я всё потерял.
Звучит безжизненно, сухо, также тупо звучит другая фраза:
- Ты ведёшь себя как наглое тупое животное.
Чем мне не нравится эта фраза? – предложение построено так, что нельзя понять к кому он обращает, фраза звучит в пустоту, хотя вроде бы произносящий в университете учится, и воспитан великой теорией. При этом он не знает и не может построить разговор, пытаясь тупо объяснить строение мира на пальцах, хотя в фильме было дано достаточно информации, чтобы чуть длиннее сделать диалоги, и не объяснять непальцах. Например, он рисовал солнечную систему, и девушка назвала землю «Пандея», отсюда возникает вопрос, почему он не сказал?
- «Пандея» – это старая планета, она погибла и на месте неё «Земля» и «Луна».
Девушка бы спросила, что случилось? – а он бы ответил:
- «Пандея» столкнулась с «Тея».
Но это говорит, что возможно писатель не знает такой теории, но где-то слышал слово «Пандея». И есть ещё несколько слов, что мог бы произнести Парнишка, если бы те, кто писали, знали, что они пишут.
Сопоставив это и ещё многое другое, я пришёл к не утешительному выводу, что когда покажут следующую серию, я посмотрю её только потому, что рядом будут мои друзья, поскольку фильм нудный, и обыденный, и жалко те деньги что на него потрачены.
Николай Блоха 14.02.09 г. 07:28
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
