ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ельфійка Галадріель / Вірші

 Березневі коти :)
Дахами гуляють поважно коти березневі
Всміхаються й гублять із вусів іскриночки сонця
Напевно вони десь дістали весняне варення
Із квітів кульбаби й фіалок, духмяне і жовте.

І, певне, варення те діє на них незвичайно,
Бо, замість на сонечку спати й вилежувать боки,
Вони непокоять все місто своїми піснями,
Забравши у мешканців сон опівнічний і спокій.

Бо пісня існує на те щоб її проспівати,
Котам невідомо, який зараз місяць чи день.
Цього їм ніхто не казав, їм то знати до лямпи
Вони на весь голос горлають котячих пісень.

Навіяних вітром, що пахощі носить весняні,
Ці запахи волі й кохання лоскочуть у серці,
Вливає по крапельці сонце у них свої чари
І рвуться з душі в світ шалені котячі концерти.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-15 21:12:58
Переглядів сторінки твору 7310
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.748 / 5.25  (4.541 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 4.537 / 5.25  (4.358 / 5.16)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.11.10 04:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 21:27:07 ]
Веселенько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-15 21:37:40 ]
Ельфійко, мені вірш дуже до смаку. Але дозволите зробити кілька дрібненьких зауваг?

1. У творі не вистачає деяких розділових знаків (яких- зараз "скажу").
2. У першому рядку другої строфи, як на мене, має бути "І, певно,...". може, я помиляюся, але так ліпше буде для контексту.
3. Слова "будоражити" немає в українській мові. Може, "прокидають"=пробуджують?
4. "Запахи"- може, пахощі?
5. "І рвуться з душі в світ шалені котячі концерти."- збивається ритм.

Хочу вам сказати, Ельфійко, що бачу в Вас перспективну авторку. Тому й критикую =)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-15 21:41:43 ]
П.С. Вибачте, що зараз Вам надійшла така кількість повідомлень щодо слів, після яких треба поставити розділові знаки! Є ще один варіант: лишити цей вірш узагалі БЕЗ них, це не заважатиме сприйманню...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 21:56:31 ]
Так, Аня права, а ще третя строфа відрізняється від інших за ритмом. То збиває. А загалом дуже навіть файно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 21:58:03 ]
І ще одно:
Остання строфа слабка за римуванням... Та й дієслівні рими... Одним словом - варто доопрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-15 22:00:05 ]
Оце так Варя! :) А хто мені щойно казав, що в нього неконструктивний настрій?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 22:03:45 ]
А він змінився... Обіцяю переглянути свою оцінку після доопрацювання. Сподіваюся, що нікого не образила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 22:27:38 ]
Вартісний вірш !! Одночасно Ви нехотяче зачепили тему зав’язану на одному з таїнств української відьмології... Раніше чарівниці ( а вони були, та і нині частково залишилися ) в селах уміли видаляти і застосовувати у практиці ту могутню котячу (чи ж котячу?!) "віагру". Те видалення мало сумні наслідки для самого носія. Коти різко починали хиріти і протягом тижня гинули.. Я сам спостерігав наслідки такого втручання у одному з сіл Уманщини. Проте у даній історії є таємничіший нюанс... Українські знахарі (ки) вважали кота істотою потойбічною (небесною) і потужний енергетичний різновид яким володіла ця містична тваринка ( чи ж тварина?!) приписували Джерелу, відмінному від земних життєвих форм...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-16 17:32:49 ]
Ого! Спасибі усім за таку кількість коментарів і увагу до вірша! :)
Галино , таки Ваша правда, немає слова будоражать, а воно мені так подобалось :), вже змінила, і знаки принагідно розставила. Щодо слова "пахощі", то сдин раз змінила, а один залишила, як було, щоб уникати повтору.
А щодо четвертого рядка останньої строфи, то в ньому начебто така сама кількість складів, як у другому...

Варцю , ти маєш на увазі, що у третій строфі другий і четвертий рядки закінчуються на наголошений склад, а усі інші на ненаголошений?
Але розмір вірша начебто зберігається у всіх рядках...

Поет Мандрівний , спасибі Вам за такий цікавий екскурс, навіть і не знала, що мій жартівливий віршик зачіпає таку важливу тему :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-16 18:07:58 ]
Ельфійко, мене звуть Ганна (принаймні таке вже моє віртуальне ім"я). І--будьмо на "ти"! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-16 17:34:51 ]
p.s. перепрошую, що відповіла всім одним коментом, але у мене не налаштована функція персональних коментів, вони всі публікуються внизу...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-02-16 18:18:07 ]
Вже краще, на правду))) А з римами ще ніц не придумала? Було б ще краще)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-16 18:21:59 ]
Я так бачу, Варю, ти оцінюєш Ельфійку за дуже високими вимогами. Але то--тільки на краще! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-16 18:44:20 ]
Ганно , вибач, мені дуже-дуже сорромно :)
отака я роззява, я чомусь думала, що пишу саме "Ганна"
Варцю , придумала отаке: "їм цього ніхто не казав, їм це знати й не варто", але воно щось не те, навіть не по змісту, а за настроєм. Ще поки що думаю.
А хіба одна дієслівна рима на цілий вірш то дуже зле? Мені здається такі рими додають динаміки *чухає потилицю*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-16 18:50:19 ]
"Цього їм ніхто не казав, та і знати не варто"
:-)
А дієслівні рими, як правило, спрощують вірш...Погодьтеся - заримувати два дієслова - що може бути легше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-16 18:55:39 ]
Спасибі, Вандо, а я ще один варіант придумала "Їм цього ніхто не казав, їм то чисто до лямпи" або "їм то знати до лямпи" -- то більш в котячому характері мені здається :)))
так, звісно я погоджуюсь, що римувати дієслівні рими легше, але вони мені чомусь подобаються, не через легкість, просто щось таке у твір додають... ну я ще не можу точно сказати що, але щось є :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-16 19:04:25 ]
Ельфійко, наголос на ост. склад - цьогО :-)

"ЦьогО їм ніхто не казав, то їм чисто до лямпи" - такі галицькі коти-пофігісти вийдуть :-)

Щодо дієслівних рим, літкритики і справді їх дуже ганять, так що будьте з ними обережні.