ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
* * *
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 6)
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
* 211 *
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Повноводність
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
5. Шум-Кушта
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
Згорілий рондель
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
* * *
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
У збуренні, в русі , як хвилі ментальні…
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 5)
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
* * *
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини? (Frank Zappa)
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Осіння соната доктора Шольца
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
* 210 *
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
В пітьмі осяяння
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Крапля сну
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Гнєушев (1952) / Вірші

 ДВІ МОНЕТИ
Якщо раптом знайдеш
на дорозі дві мідні монети –
вважай пощастило!
В магазин увійдеш –
не дивись на коньяк-сигарети,
візьми лиш вітрило!
Прилетить буревій –
хай завалить у лісі сосонку
(шкодá, але треба!),
там лісник – хлопець свій –
зробить щоглу міцну, хоча й тонку,
високу – до неба!
Човен хвиля приб’є –
звідки, чий підпливе – невідомо –
десь повінь зірвала,
щогла файно стає,
начебто повернулась додому,
бракує штурвала!
Не проблема – штурвал,
десь дідівський лежав на горищі,
напевно, знайдеться!
Де дев’ятий той вал,
де той вітер, що снасті рве й свище,
ось-ось вже зірветься!
Добра яхта твоя,
так і рветься в буремні простори –
де чайки літають!
І зникає земля,
спершу – берег, а потім і гори
помалу зникають.
Отакий тобі шлях
відкривають дві мідні монети –
а міг проминути! –
по далеких морях-островах,
де гітари і кастаньєти –
де ж там заснути?!
…………………………
Кинем якір, читачу,
шторм вночі почикрижив вітрила –
потрібно латати.
Я тримаюсь, не плачу –
підрізані, друже мій, крила –
не можу літати!
Бо колись я знайшов
на дорозі дві мідні монети,
вважав – підфартило,
в магазин увійшов
і - віддав їх за сигарети...
Пробачте, вітрила…
03.2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-22 16:14:56
Переглядів сторінки твору 4643
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.740 / 5.5  (4.995 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.882 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.14 23:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-22 21:42:53 ]
Свіжий настрій одразу, пане Володимире!
Особливо сподобалось:
"Нова яхта твоя
так і рветься в буремні простори –
де чайки літають,
і зникає земля,
спершу – берег, а потім і гори
зникають..." - такий собі вихід у відкритий космос моря...
Тільки трохи наголос в слові "нова" зупиняє: у Вас - "нОва" за ритмом виходить, що не зовсім вірно, то може, перестановку зробити: "Твоя яхта новА"? (Вибачте, може я не зовсім з ритмом Вашим впоралась).
І ще одне:
"купи лиш вітрило": тут виходить на слух "копилиш" - таке злиття звуків неоковирне (як "копилять губу").
І нарешті, вже наприкінці вірша: дієслово "потратив" - явний русизм. Якось трохи змазується враження...
От, "Пробачте, зауваження..." (перефразовуючи і трохи переосмислюючи Ваше "Пробачте, вітрила...) - вибачаюсь, звісно, не перед зауваженнями, а перед Вами... (Пробачте, жарт...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-22 22:06:19 ]
Дякую, Оринко, за підказки. Дещо вже й підправив!
І Вам найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-22 22:33:44 ]
За 2 монетки купи "вітрило",
За 2 купюри купи "літрило",
А що ж лишилось на "закусило"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-22 22:39:57 ]
Оринка, молодець, глибоко гармонізує обсяг, я лише зауважу, що ви, Володимире, цією композицією добряче замахнулися на нові Галактики. Сподіваюсь зв'язки встановлені. Вони, як на мене, стануть особливо чіткими, коли рядки "нормалізувати"?

Якщо раптом знайдеш на дорозі дві мідні монети – вважай пощастило!
В магазин увійдеш – не дивись на коньяк-сигарети, візьми лиш вітрило!
Прилетить буревій – хай завалить у лісі сосонку (шкодá, але треба!),
там лісник – хлопець свій – зробить щоглу міцну, хоча й тонку, високу – до неба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-22 22:48:03 ]
Для Юрія: це за старими. "докризовими" цінами!:)

Редакції: треба подумати. Щось покращиться з "нормалізацією", а щось втратиться, приміром - "рваний" ритм деяких фраз, що має значення. Дякую за пропозицію. Подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-22 22:54:26 ]
Але тематика - ось де "нові" світи. Світи, схожі, наприклад, на сни - коли бачиш оті зорельоти над землею, чи ще щось подібне.
Словом, багато парадоксальних моментів у цій композиції, цікаво було б, якби ви, Володимире, не жаліючи особливо читача, у наступних композиціях трохи далі ввійшли у це все.
Отим, можливо, і коштовний довгий рядок - акцентом на інтелектуальній складовій?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 10:44:45 ]
Редакції: я дивуюсь Вашій прозорливості. Справді, цей вірш був написаний у незвичайний спосіб: він наче надиктовувався мені (час - звичайний, близько 4 ранку), і я не знав наступного рядка, про що він, не кажучи вже про рими. Це напівгіпнотичний стан, дуже вагома, я думаю, складова ПІДсвідомого. Не знаю, наскільки часто подібний Пегас буде гостювати в мене.
Щодо довгих рядків - подумаю, можливо, Ви й праві.
З вдячністю і повагою
Володимир


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чоботяр (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 12:11:42 ]
Хіба доречні коментарі, де переплетіння печалі із "лихвацькою" втомою душі так зачаровують якимось далеким вітром життя і казки... Дякую Вам за рими, які справді захоплюють)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 21:41:52 ]
А я, Анно, Вам дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 18:31:50 ]
Доброго дня!
Був. Читав. Поважаю мовчки.
Побачив "довгий рядок". Зрадів.
З повагою... :-)