ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.16 11:28
* 81 *
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Вернувсь товариш із війни
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
* * *
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 4)
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
Cкажи – приречені чи ще?
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Приходиш уві сні
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
* * *
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
***
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
Праліс--- український атмосферік
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
* 80 *
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Rosemary (Grateful Dead)
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Відьма
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Переворот
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки зносять і асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,

Артур Курдіновський
2026.05.15 11:00
Записки дяді Жори. Записка 7. "Мій жебрацький денник"
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".

Юрій Гундарів
2026.05.15 10:29
Прямий етер
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища: «Так, без кохання він не вмер, хоча з коханням помирав… Виходить знов в прямий етер, де кожен вірш - це гра…» - здійняли справжній гвалт! Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да

Тетяна Левицька
2026.05.15 09:35
Колись ти був
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Гнєушев (1952) / Вірші

 ДВІ МОНЕТИ
Якщо раптом знайдеш
на дорозі дві мідні монети –
вважай пощастило!
В магазин увійдеш –
не дивись на коньяк-сигарети,
візьми лиш вітрило!
Прилетить буревій –
хай завалить у лісі сосонку
(шкодá, але треба!),
там лісник – хлопець свій –
зробить щоглу міцну, хоча й тонку,
високу – до неба!
Човен хвиля приб’є –
звідки, чий підпливе – невідомо –
десь повінь зірвала,
щогла файно стає,
начебто повернулась додому,
бракує штурвала!
Не проблема – штурвал,
десь дідівський лежав на горищі,
напевно, знайдеться!
Де дев’ятий той вал,
де той вітер, що снасті рве й свище,
ось-ось вже зірветься!
Добра яхта твоя,
так і рветься в буремні простори –
де чайки літають!
І зникає земля,
спершу – берег, а потім і гори
помалу зникають.
Отакий тобі шлях
відкривають дві мідні монети –
а міг проминути! –
по далеких морях-островах,
де гітари і кастаньєти –
де ж там заснути?!
…………………………
Кинем якір, читачу,
шторм вночі почикрижив вітрила –
потрібно латати.
Я тримаюсь, не плачу –
підрізані, друже мій, крила –
не можу літати!
Бо колись я знайшов
на дорозі дві мідні монети,
вважав – підфартило,
в магазин увійшов
і - віддав їх за сигарети...
Пробачте, вітрила…
03.2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-22 16:14:56
Переглядів сторінки твору 4317
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.740 / 5.5  (4.995 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.882 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.14 23:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-22 21:42:53 ]
Свіжий настрій одразу, пане Володимире!
Особливо сподобалось:
"Нова яхта твоя
так і рветься в буремні простори –
де чайки літають,
і зникає земля,
спершу – берег, а потім і гори
зникають..." - такий собі вихід у відкритий космос моря...
Тільки трохи наголос в слові "нова" зупиняє: у Вас - "нОва" за ритмом виходить, що не зовсім вірно, то може, перестановку зробити: "Твоя яхта новА"? (Вибачте, може я не зовсім з ритмом Вашим впоралась).
І ще одне:
"купи лиш вітрило": тут виходить на слух "копилиш" - таке злиття звуків неоковирне (як "копилять губу").
І нарешті, вже наприкінці вірша: дієслово "потратив" - явний русизм. Якось трохи змазується враження...
От, "Пробачте, зауваження..." (перефразовуючи і трохи переосмислюючи Ваше "Пробачте, вітрила...) - вибачаюсь, звісно, не перед зауваженнями, а перед Вами... (Пробачте, жарт...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-22 22:06:19 ]
Дякую, Оринко, за підказки. Дещо вже й підправив!
І Вам найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-22 22:33:44 ]
За 2 монетки купи "вітрило",
За 2 купюри купи "літрило",
А що ж лишилось на "закусило"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-22 22:39:57 ]
Оринка, молодець, глибоко гармонізує обсяг, я лише зауважу, що ви, Володимире, цією композицією добряче замахнулися на нові Галактики. Сподіваюсь зв'язки встановлені. Вони, як на мене, стануть особливо чіткими, коли рядки "нормалізувати"?

Якщо раптом знайдеш на дорозі дві мідні монети – вважай пощастило!
В магазин увійдеш – не дивись на коньяк-сигарети, візьми лиш вітрило!
Прилетить буревій – хай завалить у лісі сосонку (шкодá, але треба!),
там лісник – хлопець свій – зробить щоглу міцну, хоча й тонку, високу – до неба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-22 22:48:03 ]
Для Юрія: це за старими. "докризовими" цінами!:)

Редакції: треба подумати. Щось покращиться з "нормалізацією", а щось втратиться, приміром - "рваний" ритм деяких фраз, що має значення. Дякую за пропозицію. Подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-22 22:54:26 ]
Але тематика - ось де "нові" світи. Світи, схожі, наприклад, на сни - коли бачиш оті зорельоти над землею, чи ще щось подібне.
Словом, багато парадоксальних моментів у цій композиції, цікаво було б, якби ви, Володимире, не жаліючи особливо читача, у наступних композиціях трохи далі ввійшли у це все.
Отим, можливо, і коштовний довгий рядок - акцентом на інтелектуальній складовій?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 10:44:45 ]
Редакції: я дивуюсь Вашій прозорливості. Справді, цей вірш був написаний у незвичайний спосіб: він наче надиктовувався мені (час - звичайний, близько 4 ранку), і я не знав наступного рядка, про що він, не кажучи вже про рими. Це напівгіпнотичний стан, дуже вагома, я думаю, складова ПІДсвідомого. Не знаю, наскільки часто подібний Пегас буде гостювати в мене.
Щодо довгих рядків - подумаю, можливо, Ви й праві.
З вдячністю і повагою
Володимир


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чоботяр (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 12:11:42 ]
Хіба доречні коментарі, де переплетіння печалі із "лихвацькою" втомою душі так зачаровують якимось далеким вітром життя і казки... Дякую Вам за рими, які справді захоплюють)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 21:41:52 ]
А я, Анно, Вам дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 18:31:50 ]
Доброго дня!
Був. Читав. Поважаю мовчки.
Побачив "довгий рядок". Зрадів.
З повагою... :-)