ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Заспокоїла
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Півсонети
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Микола Левандівський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-29 16:59:44
Переглядів сторінки твору 36832
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.080 / 5.88  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 4.952 / 5.75  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2009-03-31 08:58:13 ]
повністю згоден(кидає камінь далі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-30 13:19:53 ]
Дуже симпатично, як і все, що у нас на сайті - від Татчина. Можливо, ще деяку увагу варто приділити більшій прозорості поетичного ефіру в деяких місцях.
Як на мою скромну думку, то, наприклад, на початку можна ще щось на кшталт
"Нести свого хреста. Писати просто. (Це простіше ніж ясно й просто :) )
Чекати ночі. Пити. І таким (оцим)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 17:15:08 ]
мій вам респект, пане Володимире, за уважне прочитання.
щодо / писати ясно й просто/, то ця фраза була першопричиною циклу: я її бубнив кілька днів - вона є принциповою, і весь подальший текст потихенько притулився саме до неї. ясно й просто - не мається на увазі як 2х2=4, тут швидше про ясність авторського месиджу для читача... хоча, не тільки. саме в даному випадку /ясно/ і /просто/ несуть для мене різне смислове навантаження, і я від цього (напевне) не відмовлюсь. а от що стосується початку - /нести свій хрест/, тут читається нелегко - згоден: надмір с-с--с_ звуків призводить до того, що читач в кінці першого рядка сичить вже роздвоєним жалом:) я роздумував над варіантом /нести хреста/ - він кращий за прочитанням, але надає вже дещо іншого смислу: свій хрест - то (як правило) свій, він може бути виключно літературно_особистісно_побутовим, а просто /нести хреста/ можна трактувати значно ширше - воно тяжіє вже до месіанства (яке може бути надуманим). але все ж воно краще.... от роздумую вже кілька днів... не знаю на чому спинитися... може поправити? а може ні...
дякую ще раз. пересилає на знак респекту віртуальну пляшку кальвадосу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-30 17:39:47 ]
Кальвадос - це добре (два швидких тости). Неголеним поглядом озираюсь, де ж Вони (швидкий третій). Вставляю в е-систему "Очі чорні" Висоцького, щоби Вони е-матеріалізувались, прекрасні наші авторки (ще два)!

(Ще один) Сергію, думаю, що поки грубу книжку своїх віршів опублікуєте - ви це "питання" вирішите (ще один).
До речі - в нас перехід од R2 до R1 (за життя) - це товстезна поетична книга (як мистецьке явище), ви - явне мистецьке явище (ще один), тож - за книжку!
Пляшка порожня :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 17:46:40 ]
ви мене балуєте :(
тепер я точно не видаватимусь, щоб тихенько сидіти у своїй R2 і не рипатись.
здає порожню, трохи додає і купує ще одну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-30 18:17:56 ]
Напевно ви праві, Сергію, до гордої самотності тягне, коли красуні вже цікавлять менше, аніж усе інше. Так що будьмо ближче до них, а значить у серцевині, а інколи і трохи нижче, мадам Поезії.
Дякую за гостину.
Подумки викликав двох е-менад, і зник з ними на вкритій хмарами адмін-консолі..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 19:49:55 ]
це, певно, був тест на уважність: як це "красуні вже цікавлять менше"????? це кого??? (бігає колами, знервований) це що ж таке робиться? (набігавшись, задирає голову до адмін-консолі й гепається на спину, як осадківський пінҐвін... забуває про що мова, розглядає перетинки на лапах :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 20:55:23 ]
Ех, і як же ти тепер тими лапами чарку триматимеш? Доведеться Кольвадос з горла. Хоча пінґвіни ж не того... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 21:01:13 ]
розлив би хто добрий, я б тоді злизував...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 21:11:53 ]
пінґвіни вміють злизувати??? треба у перевертальниці запитати, бо я сильно сумніваюсь шото :) може, краще вже дзьобиком?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 21:34:43 ]
(нетвердо) не віриш??? (ікаючи) диви!!! (наливає й злизує! потім злизує розлите! і все це дзьобом!)
(хилитаючись) ну як!?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 21:38:51 ]
мдя... ще парочку-трійку таких красенів, і Куклачову можна буде звіряток змінювати :)) цікаво, от ведмедя зпоїти просто. А пінґвіна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 21:41:20 ]
(гордо, відставивши одну лапу) пінҐвіни нєспаєваєміє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 22:07:10 ]
спаєваєміє! е-менади не дать збрехати, он як зиркають з адмін-консолі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 17:37:08 ]
а в тім, що десь живеш самітня ти
мені насправді байдуже, царівно,
бо я наримувався самоти
і приблудився до хреста у Рівнім
тобто у Вінниці,
де мій народ мене судив,
коли зібрав я з неба маковиння
шукав у погребах до болю винних
а Че Ґеварі наносив води
я ще на світі тім літ сорок пожиркую
і скотство до юродства приримую
і все мине
як мані
для мене, мені, Моне
а далі (з огляду на піст) стаю простим
мої рядки хвилюються у зросту крихах
на Паску зачекався, щоб напитись з тим
хто римував до "плахи" - "лиха"

Щоб забаналених не плямкати речей
текіли діжку я здоймаю із плечей
і хочу бачити як Вінниця гуде
а як не "гу!" то чмух в Улан-Уде. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 17:50:55 ]
ти мене увів у деякий ступор. зараз я щось скумекаю і відпишусь (ототожнює Рівно з Вінницею - то так прикладе, то з другого боку - ніяк не виходить, мабуть мало кальвадосу).
як в тебе все швидко - а я, дурний, парився_парився... силу-силенну літер потратив... а результат приблизно той самий:)
(доганяється текілою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 02:40:28 ]
Юрію, ви нависоті....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-30 20:38:08 ]
Щоб не перехвалити, скромно промовчу, бо як завжди до змісту немаю жодних претензій, хіба що... Але тут щось трохи не зрозуміла "бо у остатку вірю не в слова я". У остатку ? Це як? Може, наостанок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 20:59:48 ]
можна й так, Олено, але малось на увазі коли ділиш_множиш_віднімаєш_додаєш (себе_її_від себе_до неї....), тоді все, що лишається - в остаткові, тобто - це лірично_математичне. типу залишок. але я щодо цього слова ще не певен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 21:15:10 ]
Правильне слово - "остача";)

А вірші чудові. Тільки дуже смурні.


1   2   3   4   5   Переглянути все