ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2025.11.04 11:55
Одне з наступних передостанніх засідань
Що бачить читач, коли натрапить на вірш одного з діючих авторів "Поетичних майстерень"? Побачене буде віршем, довжина якого складає дві строфи з промовистою назвою "Гекзаметр гніву". Ось воно: "Гнів, оспівай, богине, народу, який не здається, Зг

Микола Дудар
2025.11.04 10:09
***
А минулої доби повернули сотні тіл.
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.

Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!

Артур Курдіновський
2025.11.04 07:38
Листопад
Мене щоб не помітили, забули,
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.

Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність

Володимир Бойко
2025.11.03 23:33
Думки про нездале – 7
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами. Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ. Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти. Мізерним душам кортить ро

Борис Костиря
2025.11.03 21:29
Повернення по колу
Повертаюсь по колу в колишні кордони.
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.

Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,

Юрій Лазірко
2025.11.03 19:06
Цьом-Цьом -- Альбом Теревені від Зеня
Цьом-цьом, лялюнь! Як в тебе справи?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?

Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?

С М
2025.11.03 16:31
Остання стіна замку (Jefferson Airplane)
У сльозовирі вона іде
Іще роки минають
Місця для плачу немає
Я збився десь

Розуміння є чеснотою та не для всіх
Ти навчиш мене любити
Додаси зусиль

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Осіння пектораль
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
***
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Холодом стилета
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Абрикоса
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
РОССОЛІМО
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Звідки взялися на світі блохи
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і...
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Світло погаслих зірок
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Півсонети
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Микола Левандівський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-29 16:59:44
Переглядів сторінки твору 33176
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.080 / 5.88  (5.197 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 4.952 / 5.75  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 17:07:22 ]
Це таке, що не раз треба перечитати. І перечитувати. Це й насправді справжнє.
Ой, не хочеться видатися пафосною, але це – як причастя. Не смійтеся тільки :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 17:52:33 ]
звичайно ж, не сміятимусь. тільки щось дійсно пафосно у вас вийшло... так що ви того - без цих врочистих слів.
та-а-ак собі, віршики. коротенькі. (спльовує_й_розтирає:)

дякую за неоминання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 18:22:01 ]
Якщо вам, Сергію, "не вписується" оце "дійсно пафосно", то витріть та й по всьому :)
Все одно моя думка при мені залишиться. У всякому разі поки що – до наступних перечитувань :))
а так написалося як сприйнялося зразу ж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:02:34 ]
що значить витріть - та я вже роздрукував під подушку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:04:16 ]
Сервус немолодому лінивому бонвіану :) А де з 1 по 13? Хочу знати, що було до юродства зі скотством!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:00:30 ]
пакує бандерольку з аналогічним сервусом.
з 1 по 13 десь там нижче, двома порціями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:39:57 ]
Чорі, перше питання, яке у мене виникло було таким же.
Сергію, спіткнулася об "що (навзаєм) не рідні_не_чужі." Тра читати навзаЄм, або ота літра Тамянки була зайвою...
Я до останнього ковтка, ой, сорі, - рядочка чекала, що утнеш щось, ну ти вмієш, праааааааавда? А тут так ніжно-сентиментально, що я аж розчулилася. Фааааааааааайно.
З любов'ю, руда Варця;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:58:28 ]
Нє, не зайва, Варюнь,- не допила, мабуть :) Перечитала те місце із "навзаєм", і наголос наче на місці, і ритм. Чи те в мене не ті напої? :)
(довго і повільно кружляє між рядками, доходить до пустелі у центрі світу, розуміє, що прийшла, тихенько лягає і дивиться на зоряні ікони


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:58:40 ]
сам спіткнувся - видно спішив (ти куди спішив, ґа? - питається сам себе).
ніжно-сентиментально - бо я насправді саме такий:) тупить погляд долу й копирсає ніжкою щось там на підлозі.
дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:01:52 ]
в навзаАєм/і/ наголос там, де величезна літера. як вам заміна? (запопадливо заглядає в очі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:03:25 ]
В таких випадках тра руки цілувати:)
Файно переробив, тримай поцілунка. В щічку;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:06:39 ]
заміна... заміна... За змістом, здається, краще c'est la vie. Нє?
А де це - "нижче"??? Нижче, ніж що? У кого нище? Я вже хвилююсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:10:14 ]
я сам хвилююсь (опускає очі).
теж файна заміна... тре порозмислити... пару днів.
нжче - це http://maysterni.com/publication.php?id=10549 і http://maysterni.com/publication.php?id=7726
дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:11:00 ]
Знайшла!!! Нічого собі, відстань - 2 роки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2009-03-29 20:28:49 ]
...і хочеться щось написати, але що?
І не написати нічОго... теж якось незручно...
Стою самотній й розгублений посеред світу,
який створив Татчин:-) і думаю:
"Якби я не кинув "бухати", зараз - би напився б
в..., бо і я той " приблуднимй син на батьківській землі"...
Дякую, брате, за черговий "ковток свіжого повітря"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:50:19 ]
як приблудний - приблудному: дякую, брате, за твоє поблажливе відношення.
я (взагалі-то) теж не бухаю - то так... е-е-е... від надміру вражень...
щиро твій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2009-03-30 04:42:39 ]
Класно, Сергію!
Так по-пацанськи.
Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 17:14:37 ]
дякую за гарну чоловічу оцінку, Володимире. ви мене потішили:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 09:39:56 ]
Татчина треба в заслання якесь або кріпацтво і буде Кобзар-2.
Суди мене по праву, мій народе!(с)
тре збирати гроші на викуп


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 17:17:26 ]
не знаю як реагувати, окрім багатовимірного ґґґґ:) тема серйозна, а тому дещо розлого:
згоден, для нашого часу звучить досить пафосно, але подальший текст має нівелювати цю (патріотичну?) оскомину і векторно спрямувати читача в особистісну царину ліричного героя. справа тут в тому... е-е-е... що кожен свідомий чоловік (а чоловік - в першу чергу) має себе співвідносити зі своїм народом. якщо ні - тоді "моя хата скраю". а цей принцип (характерний не тільки для українців... але приказка все ж наша) ні до чого доброго не приводить (ретроспективно оглядається навколо). найближче коло - близькі, родичі, друзі... дівахи... - то в першу чергу (так вже людина влаштована), але коли все обмежується тільки цим, а свідомість не розширяється хоча би до етнічних кордонів місцини, де родився, то це вже біда... бо пошуки гарної роботи, заробляння класного житла (шоб як у всіх), купівля кількох автівок (любовно грається кількома брєлочками) - це класно, так і має бути, але перед людиною (як варіант - чоловіком:) має гостро (і дедалі - гостріше)стояти абсолютно нериторичне питання - що ти (сука така) зробив для свого народу - врешті-решт! (не зовсім в тему згадується перифразом "родіна мать зовьот!") і не треба відповідати питанням на питання - а шо він зробив для мене? бо це вже жлобство.
(автор вибачається за певне (риторичне) менторство і запевняє, що кидає каміці тільки до власного городу а ще до городів абсолютно несвідомих українців, яких все менше і менше).
ху-у-у... аж впрів!
розшаркується, дякуючи за візиту.


1   2   3   4   5   Переглянути все