ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
Чи навігаціям навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Півсонети

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Микола Левандівський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-29 16:59:44
Переглядів сторінки твору 34066
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.080 / 5.88  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 4.952 / 5.75  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 17:07:22 ]
Це таке, що не раз треба перечитати. І перечитувати. Це й насправді справжнє.
Ой, не хочеться видатися пафосною, але це – як причастя. Не смійтеся тільки :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 17:52:33 ]
звичайно ж, не сміятимусь. тільки щось дійсно пафосно у вас вийшло... так що ви того - без цих врочистих слів.
та-а-ак собі, віршики. коротенькі. (спльовує_й_розтирає:)

дякую за неоминання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 18:22:01 ]
Якщо вам, Сергію, "не вписується" оце "дійсно пафосно", то витріть та й по всьому :)
Все одно моя думка при мені залишиться. У всякому разі поки що – до наступних перечитувань :))
а так написалося як сприйнялося зразу ж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:02:34 ]
що значить витріть - та я вже роздрукував під подушку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:04:16 ]
Сервус немолодому лінивому бонвіану :) А де з 1 по 13? Хочу знати, що було до юродства зі скотством!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:00:30 ]
пакує бандерольку з аналогічним сервусом.
з 1 по 13 десь там нижче, двома порціями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:39:57 ]
Чорі, перше питання, яке у мене виникло було таким же.
Сергію, спіткнулася об "що (навзаєм) не рідні_не_чужі." Тра читати навзаЄм, або ота літра Тамянки була зайвою...
Я до останнього ковтка, ой, сорі, - рядочка чекала, що утнеш щось, ну ти вмієш, праааааааавда? А тут так ніжно-сентиментально, що я аж розчулилася. Фааааааааааайно.
З любов'ю, руда Варця;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:58:28 ]
Нє, не зайва, Варюнь,- не допила, мабуть :) Перечитала те місце із "навзаєм", і наголос наче на місці, і ритм. Чи те в мене не ті напої? :)
(довго і повільно кружляє між рядками, доходить до пустелі у центрі світу, розуміє, що прийшла, тихенько лягає і дивиться на зоряні ікони


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:58:40 ]
сам спіткнувся - видно спішив (ти куди спішив, ґа? - питається сам себе).
ніжно-сентиментально - бо я насправді саме такий:) тупить погляд долу й копирсає ніжкою щось там на підлозі.
дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:01:52 ]
в навзаАєм/і/ наголос там, де величезна літера. як вам заміна? (запопадливо заглядає в очі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:03:25 ]
В таких випадках тра руки цілувати:)
Файно переробив, тримай поцілунка. В щічку;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:06:39 ]
заміна... заміна... За змістом, здається, краще c'est la vie. Нє?
А де це - "нижче"??? Нижче, ніж що? У кого нище? Я вже хвилююсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:10:14 ]
я сам хвилююсь (опускає очі).
теж файна заміна... тре порозмислити... пару днів.
нжче - це http://maysterni.com/publication.php?id=10549 і http://maysterni.com/publication.php?id=7726
дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:11:00 ]
Знайшла!!! Нічого собі, відстань - 2 роки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2009-03-29 20:28:49 ]
...і хочеться щось написати, але що?
І не написати нічОго... теж якось незручно...
Стою самотній й розгублений посеред світу,
який створив Татчин:-) і думаю:
"Якби я не кинув "бухати", зараз - би напився б
в..., бо і я той " приблуднимй син на батьківській землі"...
Дякую, брате, за черговий "ковток свіжого повітря"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:50:19 ]
як приблудний - приблудному: дякую, брате, за твоє поблажливе відношення.
я (взагалі-то) теж не бухаю - то так... е-е-е... від надміру вражень...
щиро твій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2009-03-30 04:42:39 ]
Класно, Сергію!
Так по-пацанськи.
Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 17:14:37 ]
дякую за гарну чоловічу оцінку, Володимире. ви мене потішили:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 09:39:56 ]
Татчина треба в заслання якесь або кріпацтво і буде Кобзар-2.
Суди мене по праву, мій народе!(с)
тре збирати гроші на викуп


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 17:17:26 ]
не знаю як реагувати, окрім багатовимірного ґґґґ:) тема серйозна, а тому дещо розлого:
згоден, для нашого часу звучить досить пафосно, але подальший текст має нівелювати цю (патріотичну?) оскомину і векторно спрямувати читача в особистісну царину ліричного героя. справа тут в тому... е-е-е... що кожен свідомий чоловік (а чоловік - в першу чергу) має себе співвідносити зі своїм народом. якщо ні - тоді "моя хата скраю". а цей принцип (характерний не тільки для українців... але приказка все ж наша) ні до чого доброго не приводить (ретроспективно оглядається навколо). найближче коло - близькі, родичі, друзі... дівахи... - то в першу чергу (так вже людина влаштована), але коли все обмежується тільки цим, а свідомість не розширяється хоча би до етнічних кордонів місцини, де родився, то це вже біда... бо пошуки гарної роботи, заробляння класного житла (шоб як у всіх), купівля кількох автівок (любовно грається кількома брєлочками) - це класно, так і має бути, але перед людиною (як варіант - чоловіком:) має гостро (і дедалі - гостріше)стояти абсолютно нериторичне питання - що ти (сука така) зробив для свого народу - врешті-решт! (не зовсім в тему згадується перифразом "родіна мать зовьот!") і не треба відповідати питанням на питання - а шо він зробив для мене? бо це вже жлобство.
(автор вибачається за певне (риторичне) менторство і запевняє, що кидає каміці тільки до власного городу а ще до городів абсолютно несвідомих українців, яких все менше і менше).
ху-у-у... аж впрів!
розшаркується, дякуючи за візиту.


1   2   3   4   5   Переглянути все