ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ярослав Чорногуз
2026.02.02 07:11
Як же терпіть
Писану гидь?
Бо від писак цих чемніша худоба!
Засцяний Ню
Пише х.йню,
З ним ЯйцеПісяць --
Два довбо.оба?!

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Півсонети

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Микола Левандівський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-29 16:59:44
Переглядів сторінки твору 33698
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.080 / 5.88  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 4.952 / 5.75  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 17:07:22 ]
Це таке, що не раз треба перечитати. І перечитувати. Це й насправді справжнє.
Ой, не хочеться видатися пафосною, але це – як причастя. Не смійтеся тільки :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 17:52:33 ]
звичайно ж, не сміятимусь. тільки щось дійсно пафосно у вас вийшло... так що ви того - без цих врочистих слів.
та-а-ак собі, віршики. коротенькі. (спльовує_й_розтирає:)

дякую за неоминання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 18:22:01 ]
Якщо вам, Сергію, "не вписується" оце "дійсно пафосно", то витріть та й по всьому :)
Все одно моя думка при мені залишиться. У всякому разі поки що – до наступних перечитувань :))
а так написалося як сприйнялося зразу ж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:02:34 ]
що значить витріть - та я вже роздрукував під подушку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:04:16 ]
Сервус немолодому лінивому бонвіану :) А де з 1 по 13? Хочу знати, що було до юродства зі скотством!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:00:30 ]
пакує бандерольку з аналогічним сервусом.
з 1 по 13 десь там нижче, двома порціями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:39:57 ]
Чорі, перше питання, яке у мене виникло було таким же.
Сергію, спіткнулася об "що (навзаєм) не рідні_не_чужі." Тра читати навзаЄм, або ота літра Тамянки була зайвою...
Я до останнього ковтка, ой, сорі, - рядочка чекала, що утнеш щось, ну ти вмієш, праааааааавда? А тут так ніжно-сентиментально, що я аж розчулилася. Фааааааааааайно.
З любов'ю, руда Варця;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:58:28 ]
Нє, не зайва, Варюнь,- не допила, мабуть :) Перечитала те місце із "навзаєм", і наголос наче на місці, і ритм. Чи те в мене не ті напої? :)
(довго і повільно кружляє між рядками, доходить до пустелі у центрі світу, розуміє, що прийшла, тихенько лягає і дивиться на зоряні ікони


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:58:40 ]
сам спіткнувся - видно спішив (ти куди спішив, ґа? - питається сам себе).
ніжно-сентиментально - бо я насправді саме такий:) тупить погляд долу й копирсає ніжкою щось там на підлозі.
дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:01:52 ]
в навзаАєм/і/ наголос там, де величезна літера. як вам заміна? (запопадливо заглядає в очі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:03:25 ]
В таких випадках тра руки цілувати:)
Файно переробив, тримай поцілунка. В щічку;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:06:39 ]
заміна... заміна... За змістом, здається, краще c'est la vie. Нє?
А де це - "нижче"??? Нижче, ніж що? У кого нище? Я вже хвилююсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:10:14 ]
я сам хвилююсь (опускає очі).
теж файна заміна... тре порозмислити... пару днів.
нжче - це http://maysterni.com/publication.php?id=10549 і http://maysterni.com/publication.php?id=7726
дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:11:00 ]
Знайшла!!! Нічого собі, відстань - 2 роки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2009-03-29 20:28:49 ]
...і хочеться щось написати, але що?
І не написати нічОго... теж якось незручно...
Стою самотній й розгублений посеред світу,
який створив Татчин:-) і думаю:
"Якби я не кинув "бухати", зараз - би напився б
в..., бо і я той " приблуднимй син на батьківській землі"...
Дякую, брате, за черговий "ковток свіжого повітря"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:50:19 ]
як приблудний - приблудному: дякую, брате, за твоє поблажливе відношення.
я (взагалі-то) теж не бухаю - то так... е-е-е... від надміру вражень...
щиро твій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2009-03-30 04:42:39 ]
Класно, Сергію!
Так по-пацанськи.
Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 17:14:37 ]
дякую за гарну чоловічу оцінку, Володимире. ви мене потішили:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 09:39:56 ]
Татчина треба в заслання якесь або кріпацтво і буде Кобзар-2.
Суди мене по праву, мій народе!(с)
тре збирати гроші на викуп


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 17:17:26 ]
не знаю як реагувати, окрім багатовимірного ґґґґ:) тема серйозна, а тому дещо розлого:
згоден, для нашого часу звучить досить пафосно, але подальший текст має нівелювати цю (патріотичну?) оскомину і векторно спрямувати читача в особистісну царину ліричного героя. справа тут в тому... е-е-е... що кожен свідомий чоловік (а чоловік - в першу чергу) має себе співвідносити зі своїм народом. якщо ні - тоді "моя хата скраю". а цей принцип (характерний не тільки для українців... але приказка все ж наша) ні до чого доброго не приводить (ретроспективно оглядається навколо). найближче коло - близькі, родичі, друзі... дівахи... - то в першу чергу (так вже людина влаштована), але коли все обмежується тільки цим, а свідомість не розширяється хоча би до етнічних кордонів місцини, де родився, то це вже біда... бо пошуки гарної роботи, заробляння класного житла (шоб як у всіх), купівля кількох автівок (любовно грається кількома брєлочками) - це класно, так і має бути, але перед людиною (як варіант - чоловіком:) має гостро (і дедалі - гостріше)стояти абсолютно нериторичне питання - що ти (сука така) зробив для свого народу - врешті-решт! (не зовсім в тему згадується перифразом "родіна мать зовьот!") і не треба відповідати питанням на питання - а шо він зробив для мене? бо це вже жлобство.
(автор вибачається за певне (риторичне) менторство і запевняє, що кидає каміці тільки до власного городу а ще до городів абсолютно несвідомих українців, яких все менше і менше).
ху-у-у... аж впрів!
розшаркується, дякуючи за візиту.


1   2   3   4   5   Переглянути все