Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.24
20:26
Як палає в небесних коморах
І освітлює звідти пітьму
Піроманом підпалений порох,
Я не знаю навіщо й чому!
Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,
І освітлює звідти пітьму
Піроманом підпалений порох,
Я не знаю навіщо й чому!
Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,
2026.03.24
18:05
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл
2026.03.24
15:07
о шторм іде убити
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я
герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я
герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими
2026.03.24
14:43
І
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,
2026.03.24
11:59
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.
Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.
Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.
2026.03.24
06:25
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.
2026.03.23
21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2026.03.23
15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)
Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!
І поціливши з нальоту
Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!
І поціливши з нальоту
2026.03.23
13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.
Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.
Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали
2026.03.23
11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
2026.03.23
09:36
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.
Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.
…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
він ще дитина.
Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.
…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
2026.03.23
07:25
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...
2026.03.22
23:00
замість ПІСЛЯМОВИ)
Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.
2026.03.22
17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
2026.03.22
15:33
Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.
Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С
2026.03.22
13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталка Криничанка (1970) /
Публіцистика
Симфонія погожих теплих днів
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Симфонія погожих теплих днів
1 квітня "Розсипані перли" у "Академічній кав"ярні" у Львові збирали не тільки сміхом.Добірна поезія та авторська пісня невидимим магнітом об"єднали потребуючих почути і бути почутим.
Які спокійні й рідні львівські Леви,
Шо п"ють Молочний Шлях
на Замковій горі!
Таким було одкровення Лесі Сорокопуд
Не рань мене місячним сяйвом у серце,
Ти, ноче предивна - немає вже сил.
Хай кригою вкриє солоне озерце
Тих сліз, що в"їдались у стоптаний пил.
А це від постійного представника "Поетичних майстерень" у Клубі Анатолія Ткачука, який реабілітує своєю присутністю активність авторів сайту.
"Трояндовий вальс" у виконанні Андрія Євтушенка знаменував навернення до Клубу автора слів тепер чудової пісні Ярослава Нечуйвітра, у якого цього разу був настрій до переповідань армійської бувальщини.
Співоче коло з неодмінною присутністю гітари наповнювали Богдан Лялька, Іванка Кушнірук та особливий гість,гітарний віртуоз,пісняр та крадій жіночих сердець Тарас Мазур.
Яскравим спалахом зібрання стала Оксанка Романів. Витончене слово, образи і
смілива подача приваблюють до неї і змушують затриматись , як стоп-кадр. А виконання авторських пісень схоже на розрив тепличної плівки свідомості, якою ми окутані.І заклик у очах не боятися вийти за межі можливого.
У холодній квартирі мого поверхневого світу
Грає в піжмурки час і міняє то літо, то сніг
І блакитна планета продовжує далі летіти
По одній з невідомих фізичній науці орбіт.
Так усе безупинно проходить невидимі грані.
Хтось казав, що нема неможливого - певно нема.
Залишаються речі, що досі для мене не знані
І такі велелюдні і дуже самотні міста.
Єдине, що засмучувало - брак крісломісць.
Наступну зустріч заплановано 23 квітня о 18 годині у Львові вул.Нижанківського 5а
Традиційно усі питання стосовно організації до Наталки Криничанки
8 097 323 11 93
8 066 911 76 14
8 063 108 64 95
Чекаю
Які спокійні й рідні львівські Леви,
Шо п"ють Молочний Шлях
на Замковій горі!
Таким було одкровення Лесі Сорокопуд
Не рань мене місячним сяйвом у серце,
Ти, ноче предивна - немає вже сил.
Хай кригою вкриє солоне озерце
Тих сліз, що в"їдались у стоптаний пил.
А це від постійного представника "Поетичних майстерень" у Клубі Анатолія Ткачука, який реабілітує своєю присутністю активність авторів сайту.
"Трояндовий вальс" у виконанні Андрія Євтушенка знаменував навернення до Клубу автора слів тепер чудової пісні Ярослава Нечуйвітра, у якого цього разу був настрій до переповідань армійської бувальщини.
Співоче коло з неодмінною присутністю гітари наповнювали Богдан Лялька, Іванка Кушнірук та особливий гість,гітарний віртуоз,пісняр та крадій жіночих сердець Тарас Мазур.
Яскравим спалахом зібрання стала Оксанка Романів. Витончене слово, образи і
смілива подача приваблюють до неї і змушують затриматись , як стоп-кадр. А виконання авторських пісень схоже на розрив тепличної плівки свідомості, якою ми окутані.І заклик у очах не боятися вийти за межі можливого.
У холодній квартирі мого поверхневого світу
Грає в піжмурки час і міняє то літо, то сніг
І блакитна планета продовжує далі летіти
По одній з невідомих фізичній науці орбіт.
Так усе безупинно проходить невидимі грані.
Хтось казав, що нема неможливого - певно нема.
Залишаються речі, що досі для мене не знані
І такі велелюдні і дуже самотні міста.
Єдине, що засмучувало - брак крісломісць.
Наступну зустріч заплановано 23 квітня о 18 годині у Львові вул.Нижанківського 5а
Традиційно усі питання стосовно організації до Наталки Криничанки
8 097 323 11 93
8 066 911 76 14
8 063 108 64 95
Чекаю
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
