ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.22 20:47
* 86 *
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Оксана Алексеєва
2026.05.22 19:38
Спогад
А що лишиться? — Хмари плоть химерна,
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.

Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
Краплина Неземного Я --- українська акустична балада
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво (рондель)
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Останній візит
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Наше довге, наче сни!
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Вітя
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
Ніколай Рубцов (1936-1971)
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
* 85 *
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Птахи
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
Ніч
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Як Данило Галицький Галич втратив
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі (рондель)
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені…
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
* * *
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Гнєушев (1952) / Вірші

 Гуртуймося!
Цікаві люди мешкають в Карпатах!
Гірську стежину називають «плай»,
В трембіти дують часто і багато,
А водоспад для них – це «водограй»!

Не менш цікаві люди на Поліссі,
В них на горищах мацики висять,
Живуть в болоті або на узліссі,
А діток в сім’ях, щонайменше, п’ять!

На сході люди теж живуть цікаві:
Ідуть під землю, коли ми спимо,
Вугілля добувають там у лаві,
А ми на лаві з вами – сидимо!

На півдні люди теж оригінальні:
Замість води в них молоде вино,
Не треба ні заводу, ні копальні –
Там море, і годує всіх воно!

Такі ми – і гуртом, і поодинці,
Серйозні та кумедні водночас,
Гуртуймося, усі ж ми – українці,
І доля буде доброю до нас!

5.01.08




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-04-13 17:47:28
Переглядів сторінки твору 5965
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.605 / 6  (4.995 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.882 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.11.14 23:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-13 17:53:04 ]
До публікації цього усміхненого вірша підштовхнули твори Михайла Чухрана, надруковані вчора в ПМ. Самобутня мова русинів, самобутні і різні культури різних регіонів, але всюди - люди, і хочеться, щоб всі жили дружно, разом, цікаво для себе і для іншихі, головне - щасливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Коломійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-13 20:34:01 ]
А мені подумалось, пане Володимире, про дивні куточки Карпат і Волині, куди досі навіть не провели електрики. Тамтешні люди не втомлюються нарікати на долю, хоча, мабуть, вони найщасливіші на світі. Просто про це не відають.
Дякую за чудовий вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-13 20:39:10 ]
Дякую й вам, пане Богдане. Так, цивілізація нічого не дає задарма: даючи зручності, забирає звичне. І, за великим рахунком, хто знає, що важливіше для щастя людини?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 11:40:52 ]
Я оце сиджу і думаю:вірш серйозний чи жартівливий?:)
Особливо цікаво, що "в трембіти дують часто і багато".Я не гуцул, але маю щодо цього сумнів. "Дули" в трембіти у випадку похорону, виходу навесні отар на пасовиська,весілля чи іншого рідкісного "чепе".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 18:22:53 ]
Гарна і потрібна для душі, Володимире, спроба.
Хоча, і справді, можна ще трохи подумати над варіантами деяких моментів. Ось пан Юрій Сегеда щось підказав, може й інші теж - бо про це ваш вірш, так?

Можливо і "А море нагодує все одно!"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 19:23:35 ]
Дякую всім за увагу, не чекав, щиро кажучи.
Звичайно, це усмішка, спроба говорити про серйозне з усмішкою, а не з гнівом (Галина права). Що ж до трембіт, то я вважав їх інструментом оповіщення про РІЗНІ події, не лише трагічні: сурмлять і на честь весілля, і при наближенні колядників до оселі, і просто від хорошого чи сумного настрою. Асоціативний ряд в мене був дуже простий: молдаванин-скрипка, іспанець-гітара, гуцул-трембіта. Можливо, я чогось тут не знаю, якщо наполегливо радите - виправлю, менш за все хочу когось (навіть ненароком) образити.
Ще раз дякую. Гуртуймося!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-14 18:48:31 ]
Мені вірш видався "Серйозним та кумедним водночас",
і сподобався легкістю та щирістю.
Згідна з Ю.Сегедою відносно трембіт.
Може змінити на щось, типа:
В трембіти дмуть, щоб всіх у гурт зібрати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 19:28:02 ]
Галю, дякую, подумаю (див. мою відповідь Майстерням)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-30 12:38:22 ]
Пане Володимире, цей Ваш вірш можна сміливо друкувати в підручниках для дітей всієї України. Вірш повний доброти і світла чим в наш час рідко хто може похвалитися.
Про Полісся - в нас кажуть "маціки" і болота рідкість, та і не болота, так собі. Давно вже осушили, та Ви певно про це дуже добре знаєте як фахівець. А хутори без електрики ще є.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-30 19:57:52 ]
Дякую, пане Олександре, за увагу до моєї сторінки. Дякую за "маціки", я неодноразово їв це смачне в'ялене м'ясо (перший раз - у Дубровиці), а як правильно написати - не знав. Підправлю. Свята правда й щодо боліт, але ще трохи є. Минулого літа об'їздив 38 торфовищ, є й непрохідні серед них. І чоботи губив, і провалювався в драговині. Помітна тенденція повторного заболочування меліорованих земель, оскільки осушувальні системи в занедбаному стані...
О, з'їхав я на прозу. Ще раз дякую, пане Олександре. А де Ви живете, десь в наших краях? Можливо, ми ще й знайомі? Є в комірчині моєї пам'яті таке прізвище...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-07 11:55:17 ]
Ми не могли зустрічатися раніше, на жаль. А от з меліорованими землями Ви праві. Я не спеціаліст і відношення до цього не маю, та й давно не бував "на системі", але здогадатися не складно. Тенденція.