ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Антон Смецький
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св

Віктор Кучерук
2026.10.15 06:04
* * *
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.

С М
2026.10.14 23:17
Мій друг (Jimi Hendrix)
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”

Віктор Насипаний
2026.10.14 20:43
Гойдає осінь
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.

І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
***
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...

Борис Костиря
2026.10.14 14:20
Провидіння
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.

Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,

хома дідим
2026.10.14 12:08
* 230 *
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво

Володимир Мацуцький
2026.10.14 11:19
Критичний аналіз вірша "Кукувала зозуленька"
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки

Віктор Кучерук
2026.10.14 06:43
* * *
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір

Артур Курдіновський
2026.10.13 20:55
Така доля (рондель)
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.

Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -

М Менянин
2026.10.13 19:53
Самоорганізація християн
Христосових молитва лине
бо разом ми будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.

Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві

Світлана Пирогова
2026.10.13 15:12
Що відбувається у світі?
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.

Борис Костиря
2026.10.13 14:44
Гармонія
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.

Ігор Шоха
2026.10.13 10:46
Партитура житія з нотами сарказму
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.

Вячеслав Руденко
2026.10.13 10:06
Уважні Баден-Бадену дзвіниці
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.

Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,

Віктор Кучерук
2026.10.13 07:35
* * *
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Гнєушев (1952) / Вірші

 Гуртуймося!
Цікаві люди мешкають в Карпатах!
Гірську стежину називають «плай»,
В трембіти дують часто і багато,
А водоспад для них – це «водограй»!

Не менш цікаві люди на Поліссі,
В них на горищах мацики висять,
Живуть в болоті або на узліссі,
А діток в сім’ях, щонайменше, п’ять!

На сході люди теж живуть цікаві:
Ідуть під землю, коли ми спимо,
Вугілля добувають там у лаві,
А ми на лаві з вами – сидимо!

На півдні люди теж оригінальні:
Замість води в них молоде вино,
Не треба ні заводу, ні копальні –
Там море, і годує всіх воно!

Такі ми – і гуртом, і поодинці,
Серйозні та кумедні водночас,
Гуртуймося, усі ж ми – українці,
І доля буде доброю до нас!

5.01.08




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-04-13 17:47:28
Переглядів сторінки твору 6190
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.605 / 6  (4.995 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.882 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.11.14 23:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-13 17:53:04 ]
До публікації цього усміхненого вірша підштовхнули твори Михайла Чухрана, надруковані вчора в ПМ. Самобутня мова русинів, самобутні і різні культури різних регіонів, але всюди - люди, і хочеться, щоб всі жили дружно, разом, цікаво для себе і для іншихі, головне - щасливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Коломійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-13 20:34:01 ]
А мені подумалось, пане Володимире, про дивні куточки Карпат і Волині, куди досі навіть не провели електрики. Тамтешні люди не втомлюються нарікати на долю, хоча, мабуть, вони найщасливіші на світі. Просто про це не відають.
Дякую за чудовий вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-13 20:39:10 ]
Дякую й вам, пане Богдане. Так, цивілізація нічого не дає задарма: даючи зручності, забирає звичне. І, за великим рахунком, хто знає, що важливіше для щастя людини?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 11:40:52 ]
Я оце сиджу і думаю:вірш серйозний чи жартівливий?:)
Особливо цікаво, що "в трембіти дують часто і багато".Я не гуцул, але маю щодо цього сумнів. "Дули" в трембіти у випадку похорону, виходу навесні отар на пасовиська,весілля чи іншого рідкісного "чепе".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 18:22:53 ]
Гарна і потрібна для душі, Володимире, спроба.
Хоча, і справді, можна ще трохи подумати над варіантами деяких моментів. Ось пан Юрій Сегеда щось підказав, може й інші теж - бо про це ваш вірш, так?

Можливо і "А море нагодує все одно!"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 19:23:35 ]
Дякую всім за увагу, не чекав, щиро кажучи.
Звичайно, це усмішка, спроба говорити про серйозне з усмішкою, а не з гнівом (Галина права). Що ж до трембіт, то я вважав їх інструментом оповіщення про РІЗНІ події, не лише трагічні: сурмлять і на честь весілля, і при наближенні колядників до оселі, і просто від хорошого чи сумного настрою. Асоціативний ряд в мене був дуже простий: молдаванин-скрипка, іспанець-гітара, гуцул-трембіта. Можливо, я чогось тут не знаю, якщо наполегливо радите - виправлю, менш за все хочу когось (навіть ненароком) образити.
Ще раз дякую. Гуртуймося!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-14 18:48:31 ]
Мені вірш видався "Серйозним та кумедним водночас",
і сподобався легкістю та щирістю.
Згідна з Ю.Сегедою відносно трембіт.
Може змінити на щось, типа:
В трембіти дмуть, щоб всіх у гурт зібрати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 19:28:02 ]
Галю, дякую, подумаю (див. мою відповідь Майстерням)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-30 12:38:22 ]
Пане Володимире, цей Ваш вірш можна сміливо друкувати в підручниках для дітей всієї України. Вірш повний доброти і світла чим в наш час рідко хто може похвалитися.
Про Полісся - в нас кажуть "маціки" і болота рідкість, та і не болота, так собі. Давно вже осушили, та Ви певно про це дуже добре знаєте як фахівець. А хутори без електрики ще є.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-30 19:57:52 ]
Дякую, пане Олександре, за увагу до моєї сторінки. Дякую за "маціки", я неодноразово їв це смачне в'ялене м'ясо (перший раз - у Дубровиці), а як правильно написати - не знав. Підправлю. Свята правда й щодо боліт, але ще трохи є. Минулого літа об'їздив 38 торфовищ, є й непрохідні серед них. І чоботи губив, і провалювався в драговині. Помітна тенденція повторного заболочування меліорованих земель, оскільки осушувальні системи в занедбаному стані...
О, з'їхав я на прозу. Ще раз дякую, пане Олександре. А де Ви живете, десь в наших краях? Можливо, ми ще й знайомі? Є в комірчині моєї пам'яті таке прізвище...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-07 11:55:17 ]
Ми не могли зустрічатися раніше, на жаль. А от з меліорованими землями Ви праві. Я не спеціаліст і відношення до цього не маю, та й давно не бував "на системі", але здогадатися не складно. Тенденція.