ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Небо не хоче мене....
Як небо не хоче, то хоч би й у море. Зі скелі.
Бо небо таких не приймає: калік недобитих.
Та ж ні, то не кров, то заграва тече аквареллю.
І падають зорі, мов хліба пшеничного крихти.

І я розсипаюсь. Назавжди. На попіл. На листя.
І вплетена туго у вітер лечу в межичасся.
Не треба зізнань. Вони більше нагадують вистріл.
Бо ж ранять не менше. І чорним малюють зап’ястя.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-24 11:05:08
Переглядів сторінки твору 3988
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.096 / 5.5  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-04-26 18:24:25 ]
Привіт:)
То настрій такий був кепський. Нині все гаразд.
чорним малюють запястя - тут все просто, то я про трупні плями:)
А на рахунок всякого там вплетення у вітер то... ну от воно мені так і виглядає на загал, коли вітер з листям:)
Дякую дуже!
З теплом, Варця)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-04-24 11:33:42 ]
Юлечко, моя думка суб"єктивна, як і будь-чия інша :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-04-26 18:28:25 ]
Дякую, Юльцю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-24 11:36:15 ]
Привіт! У цьому вірші ви мені нагадали Жанну Дарк... На коні, з мечем. Вперед, на Орлеан!... Осмілюсь порадити: "Мов хліба пшеничного крихти..." і "Вони, як прострілені мислі..." Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-04-26 18:31:12 ]
Не люблю слова "мислі", от певно якісь свої комплекси))) Не люблю і все, такщо най лишиться так:)
З теплом, Варця)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2009-04-24 13:21:15 ]
"Як небо не хоче, то хоч би й у море. Зі скелі.
Бо небо таких не приймає: калік недобитих.
Та ж ні, то не кров, то заграва тече аквареллю.
І падають зорі, мов з хлібу пшеничного крихти."

Цим сонетом сказано все... і навіть більше!

Другий можна прибрати зовсім.
Тут перші два рядочки писались по інерції і є дуже гарними,
а наступні два читаються з натугою бо йдуть від думки:
"потрібно щось дописати". Я вгадав?
Не поради це, а перше враження.
Наслідок від того враження вилився на папір:

"й ковтати причастя сухе позмітавши в долоні
й вином недопитих світанків не тішитись більше...
о ні, то не кров, то рабою лишаюсь в полоні
і сонцем життя я з волосся стікаю у вірші!"

Світи, Сонечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-04-26 18:32:54 ]
Володю, дуже тобі рада, давно не заходив!
Дякую за поради і вірша:)
Я навіть не думала дутися, я взагалі дуже рада розумній критиці і розумним чоловікам на своїй сторінці)))
Приходь ще!
З теплом, Варця)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-24 18:12:55 ]
Дуже гарно.Варіант Володимира блискучий. Як на мене,краще не буває.Ваш сумісний вірш у рейтинг не вмістився би."Вплетена туго у вітер лечу в межичасся" теж сподобалось,дуже сподобалося порівняння зірок із пшеничними крихтами.Яскравий вірш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2009-04-25 10:06:03 ]
Це не "варіант". Вірш авторки цілком самодостатній.
Мою коротеньку єпіграму сприйняли не вірно.
Залюбки видалив би та не маю можливості.
Вибач Варцю. Як щось подібне ще надумаю,
то робитиму це більш приватно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-25 12:39:16 ]
Це Ви мене вибачте.Я новенька і багато вчому ще не розуміюсь.А вірш Дуже- дуже гарний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-04-26 18:34:01 ]
Маріє, все гаразд:)
Заходьте ще.
З теплом, Варця)))