ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору часів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Півсонети

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-05-01 15:58:09
Переглядів сторінки твору 38623
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.284 / 6  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-01 19:27:59 ]
виглядає так невинно-невинно - мені ндравиться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-01 17:10:55 ]
Скажу просто
Я в захоплені
Мені та-ак приємно читалось
Я дуже дякую за гарну річ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-01 17:13:53 ]
Юлічко! (дозволяє собі таку от хвамільярність) - я просто в захопленні що ви в захопленні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-05-01 18:11:19 ]
Сергію, ці півсонети ще кращі від попередніх, помітне заглиблення у філологічні чи ще якісь там глибини. Як на мене, трохи слабший 23 півсонет, нагадує педагогіку Макаренка. Але то так. До речі, чому слово "sex" англійською? У такому написанні воно означає стать, а за змістом, очевидно, мається на увазі інше. А так все супер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-01 18:28:43 ]
сенкьюверіматч!
над англійським сексом не задумувався - тре подумати, але ж воно й так пойнятно - от ти ж зрозуміла про що я, чи нє?... хоча, я подумаю. дякую.
щодо 23 - трохи воно риторично, згоден (підпирає голову, типу - мислитель...). як охолоне, то може щось і поправлю.
але щас такіє жестокіє і бєзнравствєнниє врємєна,
що на першому місці має бути (забавно картавить) ґитоґика, ґитоґика і ще раз - ґитоґика!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-01 18:53:19 ]
Оленко, кредові зізнання завжди трохи "постулатні". Але тут це виправдано (імхо). А останній рядок 23-го варто вивчити всім поетам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ні Но (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-03 00:16:12 ]
вивчила. повторюю.
тягнуся, тягнуся,
доростаю... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-03 00:27:15 ]
тебе це не стосується. поки що. і довго ще не стосуватиметься :) в тебе ще стільки всього невимовленого! врешті-решт, чиїми сторінками я вештатимусь? ґа?
то автор мав на увазі себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ні Но (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-03 14:26:17 ]
це, типу, напросилась... та тут (роззирається, тицяє пальцями в різні боки: той і отой, а та, ще ота і...і...і...) тааааааааааких сторінок повно, що ммм! тільки вештатись ними й вештатись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 10:18:23 ]
"В сільській капличці моляться на рани
жидами розіп’ятого Христа."

Так, Сергію, це мене завжди напружувало, що повсюди у нас таке непоєднуване поєднання - молитися на "жидами розіп’ятого Христа" - поєднання начеб-то любові, жалю до Христа і ненависті до його кривдників. Тільки хто кривдник? Якщо судиш невинного, то сам і кривдник?

Але куди не глянь - усі наші так кажуть. :(
А таки, напевно, назви "жид" не було за тих часів.
Потім - ні до, ні після Христа, у євреїв не було традиції розпинати людей.
А в римлян була.
Та й римські солдати і мучили і вбивали Христа.
То де ж євреї? Скільки на дворі римського суду могло поміститися римських солдатів, а також книжників і фарисеїв, аби їх можна було назвати єврейським народом, волею єврейського народу?
50-100 наближених до римського корита голосів?

Скільки таких судів було і до, і після, і все волею того, чи того народу...
Та й зараз наші корупційні суди волею народу, від імені України, розпинають щодня людей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 11:40:52 ]
Дещо поправив, щоб було трохи менше літер:

«…Потім - ні до, ні після Христа, у євреїв не було традиції розпинати людей.
А в римлян була.
Та й римські солдати і мучили і вбивали Христа.
То де ж євреї?...»

Я не хотів би тут займатися аналізом священних текстів, але, якщо не помиляюся, це була саме воля верхівки єврейського народу. А звідси, власне, і всього народу, бо народ завжди гідний своїх правителів – як би там не було…
Ісуса ж водили й до Ірода – і що з цього вийшло? А римляни – як інструмент.
І навіть у Святому письмі є цей «сюжет», коли Пілат кілька разів намагається Його відпустити, а потім, корячись цій фанатичній наполегливості, демонстративно вмиває руки, кажучи, що на ньому Його крови немає, а саме на них…

Але я тут у віршеві навіть не про це: я в даному випадкові не роблю ніяких висновків.

Я довго думав над цим рядком, бо він є дуже знаковим. В мене є з п’ять його варіантів, більш «м’яких».
Випереджуючи можливі подальші «звинувачення», можна було б сказати і так:
Дурний автор що хоче, те й пише – що з нього візьмеш. (це заспів)
Думав-думав і прийшов ось якого висновку: цей «спірний» рядок (на мою скромну графоманську думку) є лакмусовим індикатором читача: якщо для нього тут криється супер_пупер проблема, то вона, в першу чергу, в ньому (в чительникові), а не в авторові, ну а якщо читач безпроблемний, тоді він не вбачає в цьому нічого крамольного.

Для мене тут ніякої проблеми немає: а головне (знову ж, як на мою думку) – це авторський месидж, закладений в текст, а не трактування його окремим читачами. Я не вживаю це слово як лайку – ні в якому разі. Воно тут втілено як… е-е-е… етнічно-інформативна одиниця, притаманна саме українській традиції. Це дуже автентично по-українському. В цьому рядкові відсутня авторська оцінка. Це просто констатація факту – така собі замальовка українського сільського довкілля. Саме сільського, бо у місті в це вкладається дещо другий сенс. В деяких селах (навіть зросійщеної центральної України!) я чую це слово до сих пір, причому без натяку на якусь образу. І як тут не згадати (по дотичній) хоча би того ж Агасфера – мої шановні опоненти мають перейменувати його з «Вічного Жида» на щось таке своє – толерантне – причому одразу на кількох мовах (українська/російська/чеська/польська…не знаю як справи з білоруською).

Втім, я тут в гостях, бо це не моя хата, де б я встановлював власні правила. Можливо це й справді для когось спірно. І якщо шановне панство буде проти, то я, звичайно ж, вилучу останнього вірша, але правити (поки що) нічого не буду.

але – на цю тему ще можна подумати більш загально


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 12:00:51 ]
ви, пане Володимире, не сприйміть цей пост, як "гнівну" відповідь саме вам - ні в якому разі -це просто узагальнення для абстрактного читача... а може для себе - в першу чергу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 12:16:45 ]
Та ні, все нормально - звичайно є гострі теми, на які важливо навчитися лагідно розмовляти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 12:12:47 ]
Сергію, я власне, саме про це і кажу, і повністю згоден із вами, коли ви зауважуєте:
"Це просто констатація факту – така собі замальовка українського сільського довкілля. Саме сільського, бо у місті в це вкладається дещо другий сенс..."
Можливо, коли ми на це все дивитимемося з болем, і з жалем, то не звинувачуватимемо саме "жидів", чи "євреїв", а, власне, молитимемося за відпускання гріхів усіх своїх попередників...

Особисто я вважаю, що "жид" допустиме слово, але коректне для вжитку тільки в контексті властивих цьому означенню географії і часових проміжків.

А щодо правителів, пам'ятається, і наші предки не раз і не два убивали, чи то в монастирях морили, чи то привселюдно, наприклад, послів Чингізханових (звичайно, не простий люд, а князі, бояри), і за це були сукупно вбивані, та й просто жили у мряці безпросвітних часів.
Безумовно, народ відповідає за своїх правителів, але, я думаю, це, передусім, у контексті внутрішнього життя країни, народу. Бо з огляду більш загальних законів, кожен відповідає за свої вчинки самостійно?

Цікаво, що той же правитель частини іудейського народу Ірод (внук знаменитого Великого Ірода) - винним Христа, на скільки я розумію, не визнав. Тому питання - чи деякі святоші, книжники і фарисеї представляли народ єврейський тоді, чи книжники і фарисеї (ті ж продажні судді, ті ж священники) представляють зараз повноцінно український народ для зневажнення, проклинання нашого народу іншими?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 12:25:02 ]
От в чию-в чию, а в толерантність і делікатність Татчина вірю однозначно і стопудово. Тому пропоную переключитися на лагідну бесіду "про архетипне скурвлення богеми" - там теж багато цікавого :)
Безпроблемний читач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 12:28:33 ]
Однозначно, і я про це.
Ми просто говорили про розмаїтість відтінків у сприйнятті цілком допустимого в контексті презумпції найкращого розуміння автора рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 13:24:15 ]
за такий кредит довіри від Чорі - падає навколішки й розбиває лоба в ста поклонах.

богема - то такий творчий осередок, який тяжіє до групування, тоєсть до тусні. а де тусня - там зваби і, як результат - згуби. а вже де глямур!!!,,, тобто - сюди можна запаралелити будь-який міф, де йдеться про "прєступлєніє і наказаніє": від найдревніших. дав десь слабину - получи фашист гранату. "високоморальних" і стійких особєй одиниці - тому вони вийняток. та вони й особливо не тусуються.
складається враження, що богема_тусня_глямур - це така каста_чистилище, до якої якщо вже попав, то обов"язково десь в чомусь зкурвишся: чи схибиш в чомусь - скажімо перед владою, чи слєгка зрадиш когось за... тепленьке місце, за бабло... за славку... чи зрадиш собі - що ще ужісніше (заламує руці). тоєсть - не твориш як справжній творець, а танцюєш під чиюсь дудку - отримуєш за це чупа_чупси й страшенно радий, бо успішний. ну чи ще щось - варіянтів безліч.
тому це вже такий стійкий древній архетип, вирватися зпід влади якого - справжня задача художника з великої літери! (стає ув горду й незалежну позицію №4)

а ви що думаєте, дітки?:)))

(аж впрів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 15:13:23 ]
Ох ти ж, Боже ж ти мій :) Це не кредит, це - констатація (з цими словами підстелює аутіру пір"їнку, потім матрасик, потім ще щось пухнасте, доки все оте не змусить його розпрямитися у повний зріст).
Богема - та ж номенклатура, тільки з гордим доповненням "творча". І там, як у будь-якій номенклатурі, діють ті ж самі закони. Тому нічого дивного, що "скурвлення" відбувається рано чи пізно. Трохи дивує інший факт. Начебто творчі люди тяжіють до усамітнення. Але чому тоді багато з них (дійсно талановитих) так нестримно рвуться до тієї тусні, хоча точно знають, що там - прірва?
ПиСи. От же ш збочена уява: замість позиції № 4 прочитала "поза" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 15:32:29 ]
(починає дуже ритмічно рухатись)
пазішен намбар файф - сачиняю сам!
пазішен намбар секс - шшша-а-а! про секс - ні слова!

та ні, я не про ту богему - номентклатурну: там питань нема - то кормушка (знову ж - з винятками). я саме про "добровільну". про "псевдострах" лишитись за бортом корабля, який пропливає за вікнами (висовується з кватирки - там суне щось галасливе й ріжнокорольове, на якому вівсю відбувається празнік жізні)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 16:13:30 ]
все одно на всі пароплавчики-трамвайчики щастя не встигнеш - завжди видаватиметься, що там, де їдуть інші,- кращий краєвид :) тому сідаймо на березі ріки і будемо милуватися сходом Сонця (позишн намбер севен).


1   2   3   4   5   6   Переглянути все