ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
* * *
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Півсонети
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-05-01 15:58:09
Переглядів сторінки твору 33345
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.283 / 6  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 20:52:54 ]
согласєн: позишн намбер севен - нікуда нє єдєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 21:30:03 ]
чудово. і от поки в цій позиції сидимо, скажи мені, що таке приховують світлини, подібні твоїй гамериканській, що, дивлячись на неї, немов роман історичний читаєш? чи то чорно-білість особлива якась? чи погляд такий? чи вітер нетутешній_не_своїх_спогадів? чи дійсно у світлинах зберігається енергетика?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 21:56:20 ]
(ковтає коньяку... тупить в стелю...)
я вважаю, грає роль все. от розсуди: якби вона була сучасна (цифрова, бо цифру, як правило, чутно) кольорова - тоді вже не те: скзазали б - це якийсь глек з села: )... але це вторинне - це тільки наголошує на часові, який сплинув... оці зотлілі краї... (ковтає ще трохи)... ця покоцаність...
та головне - те, що стоїть за кадром. ти диви який у нього погляд. це людина, яка є лянцюгом свого роду - ціла шеренга стоїть за ним, і , навіть якщо у нього ще немає дітей, просто_таки відчутня ця шеренга потомків у напрямку від нього... а ще надія тільки на себе - диви які не залякані очі: ця людина надіється (як і його батько) тільки на себе й на родичів - як і має бути. він живе завдяки своїй праці, а не вдалим дівідентам. це - минула епоха. таких вже нема. (допиває зальпом)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 22:23:33 ]
Так, це вгадалося безпомилково: людина, що приїхала на початку віку на нові землі, щоб жити на них. Знаєш, в мене збереглося пару десятків таких старих-старезних фото. І головне, що кидається в очі - саме погляд. І взагалі достоїнство в обличчях. Думаю. і зараз такі є, просто надії в них поменшало.

Ет! Не встигла крикнути: не части з коньяком!!! (вдає, що не чула про смажені шніцелькі).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-05-04 13:46:15 ]
Бла-бла-бла... То я вмісто слів, яких все одно не сказати. :) Татчин і крапка! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 15:33:21 ]
сенкс і крапка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 23:32:54 ]
нє, нічо не розумію за тими "буль-буль", тільки слинку ковтаю швидше (жуй повільніше). І вапщє, є слова і з одним наголосом, але теж веселі. Так, оце саме воно, про що ти подумав між останніми шніцельком і ковточком коньячку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 00:05:51 ]
Видно, що над твором працювали не один день. Твір -не одноденка. Аба Аутір носа свого не задирав, підсовую йому оселедця з цибулею.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 00:30:26 ]
аутір вдало прикидується скромнягою, тому носа не дере - й на меті не було.
твір, дійсно писався зо дві неділі: останнім часом_часу обмаль... а то натхнення немає... знаєш, як воно ото буває - не пишеться, хоть ти лусни....
те що жінкам зло, татчину за виграшки - ану давай-но сюди отих смачних оселедців... і цибульки... цибульки побільше... о-о-о-о!....(відкорковує пивко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 01:15:59 ]
"А в тюрьмє сєйчас макарони дают..."
(с) Василий Алибабаєвіч

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 01:24:40 ]
тьху на вас, Василий Алибабаєвіч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 01:28:17 ]
та тьху-не тьху, а це правда сиромяжна. і без всякої там цибулі - голі макарони, слизькі такі.
І це не я Василій Алібабаєвич. Це мужик такий, нехарошій чєловєк, який батарею на ногу уронив, падла.
Так, згадалось чомусь (принюху...ться)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 01:30:34 ]
а єссі, скажімо, макарони висушити (мєчтатєльно так) то ув них можна буде забивати травку....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 01:32:49 ]
тіки зара дійшло) батарею!! на ногу-у-у!! (відсаху...ться)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 01:36:33 ]
оОоООООООоо.... дададададададададададададада. Да! І потім в тюрягє можна це міняти на сигари і текілу. А можна і не міняти. Можна продавати. 1 макаронину висушену на 100 г насіння.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 01:39:44 ]
є-є-є-ссссссс! головне - шоби макарони були дліннніііііі-і-і-і!
до речі, аутір спостерігав як крутять трьохметрову сигару, а потім ріжуть її на манесечкі сигарки - по 15-20 сантимів. отак-от. так що з макаронами можна вчиняти так само!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 01:44:47 ]
дліііііініє макарони бувають тока спагетті. але ж там дірочок нема. от чого так несправедливо все у світі? як дліііне, так без дірочок. а як з дірочками - то рожки якісь? а так би який бізнес був (щось рах...є в умі).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 01:56:09 ]
а есссі клєіть (задумливо так)... ілі сшивать (нєнєнєнє.... нє то...) а шо ессссі... (робиться страшно) клонувати!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 02:10:10 ]
клонувати? рожки?? зачєм нам так багато коротких рожків (чи рожек?) от якби був такий сорт макаронів, щоб якраз під косячок... (мрійливо дивиться на хробачка, що тихенько повзе поруч)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ні Но (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 01:29:15 ]
Маша!!!! ти вернулась!!! йди, радной мой, я тебе обійму :-**
пси. а малчік з попередньої світлинки - гарнюсий такий - нині де? :(


1   2   3   4   5   6   Переглянути все