ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Півсонети
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-05-01 15:58:09
Переглядів сторінки твору 43152
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.284 / 6  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 20:52:54 ]
согласєн: позишн намбер севен - нікуда нє єдєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 21:30:03 ]
чудово. і от поки в цій позиції сидимо, скажи мені, що таке приховують світлини, подібні твоїй гамериканській, що, дивлячись на неї, немов роман історичний читаєш? чи то чорно-білість особлива якась? чи погляд такий? чи вітер нетутешній_не_своїх_спогадів? чи дійсно у світлинах зберігається енергетика?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 21:56:20 ]
(ковтає коньяку... тупить в стелю...)
я вважаю, грає роль все. от розсуди: якби вона була сучасна (цифрова, бо цифру, як правило, чутно) кольорова - тоді вже не те: скзазали б - це якийсь глек з села: )... але це вторинне - це тільки наголошує на часові, який сплинув... оці зотлілі краї... (ковтає ще трохи)... ця покоцаність...
та головне - те, що стоїть за кадром. ти диви який у нього погляд. це людина, яка є лянцюгом свого роду - ціла шеренга стоїть за ним, і , навіть якщо у нього ще немає дітей, просто_таки відчутня ця шеренга потомків у напрямку від нього... а ще надія тільки на себе - диви які не залякані очі: ця людина надіється (як і його батько) тільки на себе й на родичів - як і має бути. він живе завдяки своїй праці, а не вдалим дівідентам. це - минула епоха. таких вже нема. (допиває зальпом)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 22:23:33 ]
Так, це вгадалося безпомилково: людина, що приїхала на початку віку на нові землі, щоб жити на них. Знаєш, в мене збереглося пару десятків таких старих-старезних фото. І головне, що кидається в очі - саме погляд. І взагалі достоїнство в обличчях. Думаю. і зараз такі є, просто надії в них поменшало.

Ет! Не встигла крикнути: не части з коньяком!!! (вдає, що не чула про смажені шніцелькі).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-05-04 13:46:15 ]
Бла-бла-бла... То я вмісто слів, яких все одно не сказати. :) Татчин і крапка! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 15:33:21 ]
сенкс і крапка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-04 23:32:54 ]
нє, нічо не розумію за тими "буль-буль", тільки слинку ковтаю швидше (жуй повільніше). І вапщє, є слова і з одним наголосом, але теж веселі. Так, оце саме воно, про що ти подумав між останніми шніцельком і ковточком коньячку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 00:05:51 ]
Видно, що над твором працювали не один день. Твір -не одноденка. Аба Аутір носа свого не задирав, підсовую йому оселедця з цибулею.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 00:30:26 ]
аутір вдало прикидується скромнягою, тому носа не дере - й на меті не було.
твір, дійсно писався зо дві неділі: останнім часом_часу обмаль... а то натхнення немає... знаєш, як воно ото буває - не пишеться, хоть ти лусни....
те що жінкам зло, татчину за виграшки - ану давай-но сюди отих смачних оселедців... і цибульки... цибульки побільше... о-о-о-о!....(відкорковує пивко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 01:15:59 ]
"А в тюрьмє сєйчас макарони дают..."
(с) Василий Алибабаєвіч

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 01:24:40 ]
тьху на вас, Василий Алибабаєвіч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 01:28:17 ]
та тьху-не тьху, а це правда сиромяжна. і без всякої там цибулі - голі макарони, слизькі такі.
І це не я Василій Алібабаєвич. Це мужик такий, нехарошій чєловєк, який батарею на ногу уронив, падла.
Так, згадалось чомусь (принюху...ться)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 01:30:34 ]
а єссі, скажімо, макарони висушити (мєчтатєльно так) то ув них можна буде забивати травку....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 01:32:49 ]
тіки зара дійшло) батарею!! на ногу-у-у!! (відсаху...ться)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 01:36:33 ]
оОоООООООоо.... дададададададададададададада. Да! І потім в тюрягє можна це міняти на сигари і текілу. А можна і не міняти. Можна продавати. 1 макаронину висушену на 100 г насіння.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 01:39:44 ]
є-є-є-ссссссс! головне - шоби макарони були дліннніііііі-і-і-і!
до речі, аутір спостерігав як крутять трьохметрову сигару, а потім ріжуть її на манесечкі сигарки - по 15-20 сантимів. отак-от. так що з макаронами можна вчиняти так само!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 01:44:47 ]
дліііііініє макарони бувають тока спагетті. але ж там дірочок нема. от чого так несправедливо все у світі? як дліііне, так без дірочок. а як з дірочками - то рожки якісь? а так би який бізнес був (щось рах...є в умі).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 01:56:09 ]
а есссі клєіть (задумливо так)... ілі сшивать (нєнєнєнє.... нє то...) а шо ессссі... (робиться страшно) клонувати!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 02:10:10 ]
клонувати? рожки?? зачєм нам так багато коротких рожків (чи рожек?) от якби був такий сорт макаронів, щоб якраз під косячок... (мрійливо дивиться на хробачка, що тихенько повзе поруч)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ні Но (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 01:29:15 ]
Маша!!!! ти вернулась!!! йди, радной мой, я тебе обійму :-**
пси. а малчік з попередньої світлинки - гарнюсий такий - нині де? :(


1   2   3   4   5   6   Переглянути все