
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.14
22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
2025.10.14
21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
2025.10.14
20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
2025.10.14
19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
2025.10.14
12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією.
Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть.
Злі генії добре вміють прикидатися добрими.
Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників.
Імідж благод
2025.10.14
10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2025.10.13
23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
2025.10.13
22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.
Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.
Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест
2025.10.13
22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
2025.10.13
20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
2025.10.13
06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
2025.10.13
04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
2025.10.12
22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
2025.10.12
19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
2025.10.12
19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
2025.10.12
14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Христенко (1958) /
Вірші
ЗУСТРІЧ З МАЕСТРО
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЗУСТРІЧ З МАЕСТРО
Антоніо Вівальді
Добридень, Майстре! Як же це незвично:
Зустрітись з Вами через сотні літ.
Яке у Вас осяяне обличчя!
Хіба такі бувають на Землі?!
Я так хвилююсь. Вибачте, будь ласка.
Ви, мабуть, найвеличніший з усіх
Творець гармоній і маестро казки,
І чарівник скрипічних голосів!
Це дивовижно! Навіть і не мріяв...
І ось – отримав неповторний шанс.
В нас обмаль часу? Звісно, розумію...
На Вас уже чекає диліжанс.
Розповідати, певно, що не треба,
Яку пошану відчуває світ:
Вам підкорились лаври бога Феба
І Вас кохають сотні Афродіт.
Та що там сотні – тисячі, мільйони
Несуть любов у відданих серцях,
За музики чарівність невимовну:
За посміх сонця, подих вітерця...
Одне питання: „ Вже багато часу
Творіння Ваші сповивають світ,
Неначе вічну юності окрасу,
На сході сонця в ранішній росі.
Переплелись чотири „Пори року”:
Цвітуть дерева, листя обліта...
В них суть життя – буденна і глибока,
Безмежно мудра і така проста.
Як Ви зуміли? Чим Ви надихались?
Хто дав Вам мудрість розуміти суть?
У чім секрет?!
Ми так і не пізнали...
Чи наші душі зможуть, осягнуть?!"
Моє питання проковтнула тиша,
Відкривши пащу, зажадала ще,
Але Маестро відповів неспішно –
Легка усмішка блиснула з очей.
– Глянь навкруги, не квапся. Що ти бачиш?
– Птахи, дерева, квіти у траві.
– А що іще? Лише відчуй, юначе,
Як світ живе, пульсує у тобі!
Лише послухай: листя щось шепоче,
А ось метелик – квіточка жива,
Співає жайвір про любов охоче
І мліє залоскотана трава.
А он дівчата, мов пташина зграя,
Плетуть віночки із юнацьких мрій,
Дівочу щирість в коси заплітають.
Біжи до них – кохай і шаленій.
Шукай свою, вдивляючись у очі, –
В єдинім ритмі зіллються серця
І розлучатись більше не захочеш,
А бути поряд
з нею
до кінця.
Ідіть удвох, вдивляючись у зорі,
Хай діточки прикрасять ваші дні.
Цей час настане – він же зовсім поряд.
Поглянь уважно.
Бачиш – в далині!..
* Антоніо Вівальді (1678 – 1741) – видатний італійський композитор, скрипаль-віртуоз.
* „Пори року” – найвідоміший інструментальний концерт А.Вівальді, популярний і нині.
*Феб - Аполон – в грецькій міфології бог – покровитель мистецтв, цілитель, віщун,
*Афродіта – в грецькій міфології богиня вроди і кохання.
Добридень, Майстре! Як же це незвично:
Зустрітись з Вами через сотні літ.
Яке у Вас осяяне обличчя!
Хіба такі бувають на Землі?!
Я так хвилююсь. Вибачте, будь ласка.
Ви, мабуть, найвеличніший з усіх
Творець гармоній і маестро казки,
І чарівник скрипічних голосів!
Це дивовижно! Навіть і не мріяв...
І ось – отримав неповторний шанс.
В нас обмаль часу? Звісно, розумію...
На Вас уже чекає диліжанс.
Розповідати, певно, що не треба,
Яку пошану відчуває світ:
Вам підкорились лаври бога Феба
І Вас кохають сотні Афродіт.
Та що там сотні – тисячі, мільйони
Несуть любов у відданих серцях,
За музики чарівність невимовну:
За посміх сонця, подих вітерця...
Одне питання: „ Вже багато часу
Творіння Ваші сповивають світ,
Неначе вічну юності окрасу,
На сході сонця в ранішній росі.
Переплелись чотири „Пори року”:
Цвітуть дерева, листя обліта...
В них суть життя – буденна і глибока,
Безмежно мудра і така проста.
Як Ви зуміли? Чим Ви надихались?
Хто дав Вам мудрість розуміти суть?
У чім секрет?!
Ми так і не пізнали...
Чи наші душі зможуть, осягнуть?!"
Моє питання проковтнула тиша,
Відкривши пащу, зажадала ще,
Але Маестро відповів неспішно –
Легка усмішка блиснула з очей.
– Глянь навкруги, не квапся. Що ти бачиш?
– Птахи, дерева, квіти у траві.
– А що іще? Лише відчуй, юначе,
Як світ живе, пульсує у тобі!
Лише послухай: листя щось шепоче,
А ось метелик – квіточка жива,
Співає жайвір про любов охоче
І мліє залоскотана трава.
А он дівчата, мов пташина зграя,
Плетуть віночки із юнацьких мрій,
Дівочу щирість в коси заплітають.
Біжи до них – кохай і шаленій.
Шукай свою, вдивляючись у очі, –
В єдинім ритмі зіллються серця
І розлучатись більше не захочеш,
А бути поряд
з нею
до кінця.
Ідіть удвох, вдивляючись у зорі,
Хай діточки прикрасять ваші дні.
Цей час настане – він же зовсім поряд.
Поглянь уважно.
Бачиш – в далині!..
* Антоніо Вівальді (1678 – 1741) – видатний італійський композитор, скрипаль-віртуоз.
* „Пори року” – найвідоміший інструментальний концерт А.Вівальді, популярний і нині.
*Феб - Аполон – в грецькій міфології бог – покровитель мистецтв, цілитель, віщун,
*Афродіта – в грецькій міфології богиня вроди і кохання.
Найвища оцінка | Жорж Дикий | 5.5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
Найнижча оцінка | Мар'яна Невиліковна | 5 | Любитель поезії / Майстер-клас |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію