ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.04
13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
2024.05.04
12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
2024.05.04
11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
2024.05.04
10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
2024.05.04
10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
2024.05.04
08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
2024.05.04
05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
2024.05.03
10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
2024.05.03
08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
2024.05.03
06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
2024.05.03
05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
2024.05.03
01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
2024.05.02
22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
2024.05.02
19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
2024.05.02
12:35
Велике пошанування до батька й матері,
бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого…
Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою,
навіть якщо живеш милостинею"
Раббі Шимон бар Йохай
Давно це сталось. Тоді, як в І
2024.05.02
11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
2022.04.25
2022.03.20
2020.03.12
2020.02.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Христенко (1958) /
Поеми
СУЛТАН (Поэма – сказка)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СУЛТАН (Поэма – сказка)
В глубине души все мужчины хотят быть султанами,
а все женщины – единственными и неповторимыми.
I
Вот и ночка миновала,
Просыпалось утро ало:
“Кто там дрыхнет на боку?
Хватит спать! Ку-ка-ре-ку!”
Я скажу вам без прикрас:
“Жизнь хорошая у нас
И прекрасная семья:
Десять курочек и я.”
Выхожу с утра во двор,
Словно дядька Чёрномор:
“Ну-ка девки, быстро стройся
На поверку под забор.
Буду лично проверять,
Не сбежал ли кто опять –
Я наказываю строго,
Кто вне дома любит спать
И, надеюсь ясно всем:
Кто – султан, а кто – гарем!
Не люблю плохие вести,
Но сегодня – все на месте.
По двору, на этот час,
Есть две новости у нас!
Сразу всех предупреждаю,
Что одна из них плохая!..
И с неё то и начнём:
Мы гостей назавтра ждем!..
И придется нам решать,
Чем их будем угощать?!” –
Все притихли, как одна –
Гробовая тишина...
И заставил многих шок
Тут же сбегать на горшок!
Тут же вспомнился стишок:
“Жить чертовски хорошо!..”
– Но спешу вам дать ответ –
Кур в меню пока что нет,
А вот яйца и омлет
Есть – на завтрак и обед.
А на ужин – будет пицца!..
Но… с грибами, а не птицей.
Соответственно у нас
Для несушек спецзаказ.
Добровольцы – шаг вперёд,
Время, знаете, не ждёт...” –
До моих ушей дошёл
Истерический смешок:
“Ну, ты – Юлий Цезарь Гай,
Нас так больше не пугай!”
II
Я, как вол, пахал полдня,
Мужики поймут меня:
Дрожь в ногах, болит спина –
Десять девок – не одна!
Все они любви хотят,
Но на свой, особый лад:
С первой – ласков будь и нежен,
Обходителен, неспешен;
Со второй – неудержим,
Искромётен, словно джин;
Третья лишь тогда довольна,
Если сделаешь ей больно...
Я к халтуре не привычный
И работаю отлично –
И претензий нет ко мне,
И довольны все вполне.
Так что, не жалея сил,
Всех, «по-полной», ублажил
И прилёг, минут на пять,
Под малиной отдыхать,
Где прохладный ветерок
Обдувал приятно бок.
Так уж принято у нас,
Делу день, потехе час...
Но нежданно, как всегда,
В гости к нам спешит беда:
Над некошеной травой
Вижу чей-то хвост рябой!
Вот те раз! Ну что ж такое?
Нет сегодня мне покоя!
Знают все – незваный гость
Хуже, чем в ботинке гвоздь.
Не иначе как сосед,
Воспитания в нём нет,
Подозрительно ко-кочет –
Соблазнить, наверно, хочет
Из моих – одну из жён, –
Вот бессовестный пижон!
– Ну, держись! Уже лечу.
Ох, тебя я проучу!
Чтоб не портил больше нервы,
Научу тебя манерам.
Что же, драка – это дело!
Бьюсь я жёстко и умело –
С детства в этом искушон:
Всё же – местный чемпион!
Здесь нешуточный отбор,
Кто слабее – под топор:
В суп, а может в холодец –
В общем, песенке конец.
Ну, а если жить охота –
Каждый день, как на работу:
Бег, зарядка, тренировка,
Боевая подготовка.
Будет ждать тебя успех,
Если станешь лучше всех.
Выживает только самый
Сильный, храбрый и упрямый.
Правда, силушка сама
Не поможет без ума.
Чтобы дров не наломать,
Надо ведь и меру знать.
Стали друг напротив друга,
Мышцы взведены упруго.
Приготовившись к прыжку,
Он запел: “Ку-ка-ре-ку!”,–
Силу всю, вложивши в крик.
Я, не медля, в тот же миг
Выпрыгнул и только раз
Клюнул ровно между глаз.
И его бойцовский пыл
Тут же быстренько остыл:
Пыль, поднявши за собой,
Он бежал к себе домой.
Я, как баловень побед,
Кукарекнул гордо в след,
Чтобы знали все вокруг,
Кто здесь истинный Петух.
Тут сомкнулся плотно круг
Из моих родных подруг –
Все моей победе рады.
Слава – вот моя награда!
III
Есть вопросик у меня:
“Дым – не уж-то без огня?!
Сам ли он сюда пришёл,
Или как?..
Нехорошо!..
Я у вас всего один:
Я и муж, и господин.
Не позорьте честь мою,
Или насмерть заклюю!
Кто наставит мне рога,
Наживёт себе врага.
Вам судьба моими быть
И пожизненно любить.
С Вами счастье и беду
Разделю – не подведу!
Чтобы стало жить, как в песне:
Веселей и интересней, –
Проведём в конце недели
Конкурс «Лучшая в постели».
Победительнице приз –
Лично покажу стриптиз,
И подарок от меня –
Секс в любое время дня”.
Охи, ахи: “Неужели?!
Конкурс – то, что мы хотели!
Мы не хуже от людей
И у нас полно идей!”
Самый слёзный сериал
Так бы их не волновал.
И поехало, пошло –
Раскудахталось село...
Двор накрыла мягко тень.
Село солнце, кончен день.
Да и нам пора в кровать –
Завтра раненько вставать.
а все женщины – единственными и неповторимыми.
I
Вот и ночка миновала,
Просыпалось утро ало:
“Кто там дрыхнет на боку?
Хватит спать! Ку-ка-ре-ку!”
Я скажу вам без прикрас:
“Жизнь хорошая у нас
И прекрасная семья:
Десять курочек и я.”
Выхожу с утра во двор,
Словно дядька Чёрномор:
“Ну-ка девки, быстро стройся
На поверку под забор.
Буду лично проверять,
Не сбежал ли кто опять –
Я наказываю строго,
Кто вне дома любит спать
И, надеюсь ясно всем:
Кто – султан, а кто – гарем!
Не люблю плохие вести,
Но сегодня – все на месте.
По двору, на этот час,
Есть две новости у нас!
Сразу всех предупреждаю,
Что одна из них плохая!..
И с неё то и начнём:
Мы гостей назавтра ждем!..
И придется нам решать,
Чем их будем угощать?!” –
Все притихли, как одна –
Гробовая тишина...
И заставил многих шок
Тут же сбегать на горшок!
Тут же вспомнился стишок:
“Жить чертовски хорошо!..”
– Но спешу вам дать ответ –
Кур в меню пока что нет,
А вот яйца и омлет
Есть – на завтрак и обед.
А на ужин – будет пицца!..
Но… с грибами, а не птицей.
Соответственно у нас
Для несушек спецзаказ.
Добровольцы – шаг вперёд,
Время, знаете, не ждёт...” –
До моих ушей дошёл
Истерический смешок:
“Ну, ты – Юлий Цезарь Гай,
Нас так больше не пугай!”
II
Я, как вол, пахал полдня,
Мужики поймут меня:
Дрожь в ногах, болит спина –
Десять девок – не одна!
Все они любви хотят,
Но на свой, особый лад:
С первой – ласков будь и нежен,
Обходителен, неспешен;
Со второй – неудержим,
Искромётен, словно джин;
Третья лишь тогда довольна,
Если сделаешь ей больно...
Я к халтуре не привычный
И работаю отлично –
И претензий нет ко мне,
И довольны все вполне.
Так что, не жалея сил,
Всех, «по-полной», ублажил
И прилёг, минут на пять,
Под малиной отдыхать,
Где прохладный ветерок
Обдувал приятно бок.
Так уж принято у нас,
Делу день, потехе час...
Но нежданно, как всегда,
В гости к нам спешит беда:
Над некошеной травой
Вижу чей-то хвост рябой!
Вот те раз! Ну что ж такое?
Нет сегодня мне покоя!
Знают все – незваный гость
Хуже, чем в ботинке гвоздь.
Не иначе как сосед,
Воспитания в нём нет,
Подозрительно ко-кочет –
Соблазнить, наверно, хочет
Из моих – одну из жён, –
Вот бессовестный пижон!
– Ну, держись! Уже лечу.
Ох, тебя я проучу!
Чтоб не портил больше нервы,
Научу тебя манерам.
Что же, драка – это дело!
Бьюсь я жёстко и умело –
С детства в этом искушон:
Всё же – местный чемпион!
Здесь нешуточный отбор,
Кто слабее – под топор:
В суп, а может в холодец –
В общем, песенке конец.
Ну, а если жить охота –
Каждый день, как на работу:
Бег, зарядка, тренировка,
Боевая подготовка.
Будет ждать тебя успех,
Если станешь лучше всех.
Выживает только самый
Сильный, храбрый и упрямый.
Правда, силушка сама
Не поможет без ума.
Чтобы дров не наломать,
Надо ведь и меру знать.
Стали друг напротив друга,
Мышцы взведены упруго.
Приготовившись к прыжку,
Он запел: “Ку-ка-ре-ку!”,–
Силу всю, вложивши в крик.
Я, не медля, в тот же миг
Выпрыгнул и только раз
Клюнул ровно между глаз.
И его бойцовский пыл
Тут же быстренько остыл:
Пыль, поднявши за собой,
Он бежал к себе домой.
Я, как баловень побед,
Кукарекнул гордо в след,
Чтобы знали все вокруг,
Кто здесь истинный Петух.
Тут сомкнулся плотно круг
Из моих родных подруг –
Все моей победе рады.
Слава – вот моя награда!
III
Есть вопросик у меня:
“Дым – не уж-то без огня?!
Сам ли он сюда пришёл,
Или как?..
Нехорошо!..
Я у вас всего один:
Я и муж, и господин.
Не позорьте честь мою,
Или насмерть заклюю!
Кто наставит мне рога,
Наживёт себе врага.
Вам судьба моими быть
И пожизненно любить.
С Вами счастье и беду
Разделю – не подведу!
Чтобы стало жить, как в песне:
Веселей и интересней, –
Проведём в конце недели
Конкурс «Лучшая в постели».
Победительнице приз –
Лично покажу стриптиз,
И подарок от меня –
Секс в любое время дня”.
Охи, ахи: “Неужели?!
Конкурс – то, что мы хотели!
Мы не хуже от людей
И у нас полно идей!”
Самый слёзный сериал
Так бы их не волновал.
И поехало, пошло –
Раскудахталось село...
Двор накрыла мягко тень.
Село солнце, кончен день.
Да и нам пора в кровать –
Завтра раненько вставать.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію