ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Поеми

 СУЛТАН (Поэма – сказка)
В глубине души все мужчины хотят быть султанами,
а все женщины – единственными и неповторимыми.

I
Вот и ночка миновала,
Просыпалось утро ало:
“Кто там дрыхнет на боку?
Хватит спать! Ку-ка-ре-ку!”

Я скажу вам без прикрас:
“Жизнь хорошая у нас
И прекрасная семья:
Десять курочек и я.”
Выхожу с утра во двор,
Словно дядька Чёрномор:
“Ну-ка девки, быстро стройся
На поверку под забор.
Буду лично проверять,
Не сбежал ли кто опять –
Я наказываю строго,
Кто вне дома любит спать
И, надеюсь ясно всем:
Кто – султан, а кто – гарем!

Не люблю плохие вести,
Но сегодня – все на месте.
По двору, на этот час,
Есть две новости у нас!
Сразу всех предупреждаю,
Что одна из них плохая!..
И с неё то и начнём:
Мы гостей назавтра ждем!..
И придется нам решать,
Чем их будем угощать?!” –
Все притихли, как одна –
Гробовая тишина...
И заставил многих шок
Тут же сбегать на горшок!
Тут же вспомнился стишок:
“Жить чертовски хорошо!..”

– Но спешу вам дать ответ –
Кур в меню пока что нет,
А вот яйца и омлет
Есть – на завтрак и обед.
А на ужин – будет пицца!..
Но… с грибами, а не птицей.
Соответственно у нас
Для несушек спецзаказ.
Добровольцы – шаг вперёд,
Время, знаете, не ждёт...” –
До моих ушей дошёл
Истерический смешок:
“Ну, ты – Юлий Цезарь Гай,
Нас так больше не пугай!”

II
Я, как вол, пахал полдня,
Мужики поймут меня:
Дрожь в ногах, болит спина –
Десять девок – не одна!
Все они любви хотят,
Но на свой, особый лад:
С первой – ласков будь и нежен,
Обходителен, неспешен;
Со второй – неудержим,
Искромётен, словно джин;
Третья лишь тогда довольна,
Если сделаешь ей больно...
Я к халтуре не привычный
И работаю отлично –
И претензий нет ко мне,
И довольны все вполне.
Так что, не жалея сил,
Всех, «по-полной», ублажил
И прилёг, минут на пять,
Под малиной отдыхать,
Где прохладный ветерок
Обдувал приятно бок.
Так уж принято у нас,
Делу день, потехе час...

Но нежданно, как всегда,
В гости к нам спешит беда:
Над некошеной травой
Вижу чей-то хвост рябой!
Вот те раз! Ну что ж такое?
Нет сегодня мне покоя!
Знают все – незваный гость
Хуже, чем в ботинке гвоздь.
Не иначе как сосед,
Воспитания в нём нет,
Подозрительно ко-кочет –
Соблазнить, наверно, хочет
Из моих – одну из жён, –
Вот бессовестный пижон!

– Ну, держись! Уже лечу.
Ох, тебя я проучу!
Чтоб не портил больше нервы,
Научу тебя манерам.

Что же, драка – это дело!
Бьюсь я жёстко и умело –
С детства в этом искушон:
Всё же – местный чемпион!
Здесь нешуточный отбор,
Кто слабее – под топор:
В суп, а может в холодец –
В общем, песенке конец.
Ну, а если жить охота –
Каждый день, как на работу:
Бег, зарядка, тренировка,
Боевая подготовка.
Будет ждать тебя успех,
Если станешь лучше всех.
Выживает только самый
Сильный, храбрый и упрямый.
Правда, силушка сама
Не поможет без ума.
Чтобы дров не наломать,
Надо ведь и меру знать.

Стали друг напротив друга,
Мышцы взведены упруго.
Приготовившись к прыжку,
Он запел: “Ку-ка-ре-ку!”,–
Силу всю, вложивши в крик.
Я, не медля, в тот же миг
Выпрыгнул и только раз
Клюнул ровно между глаз.
И его бойцовский пыл
Тут же быстренько остыл:
Пыль, поднявши за собой,
Он бежал к себе домой.
Я, как баловень побед,
Кукарекнул гордо в след,
Чтобы знали все вокруг,
Кто здесь истинный Петух.
Тут сомкнулся плотно круг
Из моих родных подруг –
Все моей победе рады.
Слава – вот моя награда!

III

Есть вопросик у меня:
“Дым – не уж-то без огня?!
Сам ли он сюда пришёл,
Или как?..
Нехорошо!..
Я у вас всего один:
Я и муж, и господин.
Не позорьте честь мою,
Или насмерть заклюю!
Кто наставит мне рога,
Наживёт себе врага.
Вам судьба моими быть
И пожизненно любить.
С Вами счастье и беду
Разделю – не подведу!

Чтобы стало жить, как в песне:
Веселей и интересней, –
Проведём в конце недели
Конкурс «Лучшая в постели».
Победительнице приз –
Лично покажу стриптиз,
И подарок от меня –
Секс в любое время дня”.

Охи, ахи: “Неужели?!
Конкурс – то, что мы хотели!
Мы не хуже от людей
И у нас полно идей!”
Самый слёзный сериал
Так бы их не волновал.
И поехало, пошло –
Раскудахталось село...

Двор накрыла мягко тень.
Село солнце, кончен день.
Да и нам пора в кровать –
Завтра раненько вставать.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-04 11:29:34
Переглядів сторінки твору 2317
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.665 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-09 15:42:20 ]
Не курятник, а Декамерон в чистім виді... Виграє конкурс, напевно, третя за рахунком мазохісточка ( бо не нехтує больовими прийомами ) :-)). Автору честь і хвала, що підіймає настрій в таку кризову пору!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-09 15:47:06 ]
Патарочко, чудовий відгук!
Вірш був написаний три роки тому.
А чого йому в шухляді валятись?
Хай люди читають. бо для них написано:)