ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Проза

 Перше причастя




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-10 11:08:26
Переглядів сторінки твору 26743
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.347 / 5.5  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.339 / 5.5  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.825
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 15:54:04 ]
Гарно написано те, про що я думала зовсім недавно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-12 12:56:50 ]
Я розумію є теми на які табу. При Кучмі можна було про всіх все, не чіпати тільки "папу". Святий. Нині святих немає, але теми є. Ідеалізувати церкву марна робота. Духовенство не сама невинна ланка нашого суспільства. І не сама страждуща. Честь церкві робить те, що поки не славить того чи іншого "діяча".
Єретик так єретик. І на Ваш закид про "Ціцерона" я також не образився.
А оповідання справді достойне не тільки своєю сміливістю. Переживання, боротьба молодої плоті і старечого духу одним словом "вдало" не перескажеш. І це чи не в самому серці релігійності України.
Можливо авторка відчує як воно було Івану Франку в спорі з Юліаном Романчуком. Фрагмент цього тут навела Леся Романчук. І не треба шукати в мені якійсь цинізм, недолугість, злість чи самодурство. Я маю право на власну думку і можу її відстоювати. Є речі які приходять не з книжок чи кіно. На жаль не з книжок чи кіно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 13:15:34 ]
Пане Олександре - шановної Лесі Романчук не має серед тих, хто залишив на цій сторінці свої коментарі. І, думаю, що й не було тут її коментарів.

"Можливо авторка відчує як воно було Івану Франку в спорі з Юліаном Романчуком. Фрагмент цього тут навела Леся Романчук" - про що це ви?
Тут - це де???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-12 13:43:25 ]
Тут - на сторінках ПМ.
Конкретно на сторінці поезії "Батурин" Романчук Леся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 13:57:17 ]
Ось-ось - важлива конкретність, бо інакше все виглядає не серйозно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 14:09:57 ]
Доброго дня, шановні. Перечитала твір і всі-всі коментарі, як же соромно, що я майже нічого про причастя не знаю. У нас (Дніпропетровська обл.) ніхто (я зараз говорю про усіх своїх знайомих та рідних, а це велика кількість людей) не дотримуються церковних обрядів, а я розумію, що це майже як хрещення - надзвичайно важливо. Живу із храмом у душі, а до церкви - боязко.
Дякую, що відкриваєте справжнє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-12 14:36:32 ]
Та в православних християн немає такого ритуалу, як перше причастя, його дотримуються тільки ті, хто сповідує католицьку та греко-католицьку віру.
В православії просто дитина досягає певного віку, коли йде свідомо на сповідь і причастя після нього, до того її причащають без сповіді :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-12 21:43:40 ]
Олександро,
Це все залежить від традиції тої чи іншої церкви - мій син приймнав перше причастя у православній саме так, як у г.к. церкві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-12 21:45:49 ]
Вибачаюсь, але маю право не зовсім погодитись з автором - занадто воно то все "смердить", хоч і інтимне...
Людоньки, не ходіть там, де вас не тягне. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-06-12 21:50:10 ]
Дядю, я от перечитала все, шо тут понаписували, і зрозуміла, що ви по другому колу вирішили піти, так? Ну, то й зрозуміло: сонечко закотилось-викотилось, новий день, нові думки :)
Я тоді тут на пеньочку посиджу недалечко, може, щось нове почую :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-12 22:08:22 ]
Любонько,
Я закінчив.
Більше ні пі-пі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-06-12 22:33:27 ]
От казали ж вам ведмедики: не треба їсти тих грибів! То зараз би не глючило - дівчат плутати :))
Ні пі-пі - це файно :) Тисну вашу чесну (лапу) руку!

1   2   3   Переглянути все