ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.16 05:47
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…

Ярослав Чорногуз
2024.06.16 05:10
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.

Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,

Артур Курдіновський
2024.06.16 02:18
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...

Юлія Щербатюк
2024.06.16 00:00
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.

Хельґі Йогансен
2024.06.15 13:56
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!

Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?

Леся Горова
2024.06.15 12:12
Мовлю сонцем і мовлю вітром я,
Мовлю променем,
Слів розмаєм, думок палітрою,
Серцем стомленим.

Та вмокаючи пера- образи
В рути-шавлії,
Мовлю так, щоб одну лиш обрану

Ігор Деркач
2024.06.15 10:51
Синекура має привілей
і сама повірити готова
у казки із тисячі ночей,
на які купились безголові.
Логіку включаємо, панове,
і спаде полуда із очей.

***

Тетяна Левицька
2024.06.15 09:15
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.

ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.

Козак Дума
2024.06.15 07:29
Колише вітер грона калинові
в ряснім саду майнулого життя,
немов орелі булої любові,
під супровід мого серцебиття…

І гойдалка, як та опона часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,

Микола Соболь
2024.06.15 06:17
Тридев’яте царство. Все без змін.
Пароксизм доконує Кощея.
Якби ж, бідний, мав можливість він
на Сушка наслати гонорею.
Зріє дума в лисій голові,
зараз буде вихлоп недовірша,
рими не такі вже і нові,
ще й виходить – абирвалг, не більше.

Віктор Кучерук
2024.06.15 05:07
В скверику під липою,
Влітку з дня у день, –
Безнастанно глипаю
На ряди людей.
Поглядом допитливим,
Кожного й завжди, –
Зазвичай запитую:
Звідки і куди?

Артур Курдіновський
2024.06.15 01:53
Стали комом у горлі слова.
Сидимо за столом візаві.
Ми з тобою - вдівець та вдова,
Хоч обидва сьогодні живі.

Тиха осінь плете макраме,
Покриваючи смутком рудим.
Тиха осінь - це гра в буріме,

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ДО ТЕМИ БЕЗСМЕРТЯ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-18 11:00:49
Переглядів сторінки твору 10817
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.11 21:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 19:15:41 ]
ВІДПОВІДЬ НА: Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 18:28:39 ] Було би цікаво побачити матюгальні україномовні твори, опубліковані на сторінках "Майстерень" від імені достойних авторів. :)
Фрагменти крамольних висловлювань є, але це в основному стосується, знову ж таки, зовсім іншої мови - російської, а ми говоримо про рідну, так? Чи варто її псувати так, як зіпсована матюками російська? Чи варто переймати із сусідніх мов найгірше, чи варто створювати-поширювати свої "недослова"?"

Володю!
Якщо чесно, мені нецікаво бавитися, відповідати на чудні пасажі із присмаком провокацій із примруженим оком.
Ми говоримо про поезію?
Чи сповідаємося?..
Чи конфереціюємо на тему "Чи варто переймати із сусідніх мов найгірше, чи варто створювати-поширювати свої "недослова"?

Якщо про поезію - то мені, звиняй, важливо, щоби була Поезія насамперед - талановита і чесна.

А якщо ми такі мусі-пусі чепурусі - то це не до мене. Можу, до речі, дати адресу - куди... :)

Але, найбільше у житті не люблячи недомовок, лицемірства тощо, відповідаю за базар:

"Хата є, іти боїться ".
"Я не блядь, а кранівниця."
"Виникло життя мов звичка
ще до курки і яєчка".
(Бродський, Йосип (1940-1996). Твори у перекладі Володимира Ляшкевича. http://maysterni.com/publication.php?id=8526

(То не сон, а просто деза),
Сняться, бля, босяцькі леза,
Сниться шмара нетвереза...
(Мойсей Фішбейн. 1953).
http://maysterni.com/publication.php?id=566

Наразі досить, гадаю, а то в мене матеріалу вже на цілу статтю компаративістську, повір, Володю, за 20 хвилин назбиралося...
А воно Тобі треба?..
Краще грог з Тобою на вітрі перемін (будь вони неладні!) біля Ратуші пити, ніж ото ченців удавати із себе... :)
А що подумають про нас наші Майстрині?.. А що скажуть і якими словами?.. :)
Шкандаль!..
Ми ж завжди одне одного розуміли - а тут на: у святенника захотілося погратися, чи шо?..
Чи ж гоже поетові?.. :)

З повагою
Ігор Павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 21:51:59 ]
Ігоре, так наявність перекладу може значити все, що завгодно. І в жодному випадку переклад не є творінням вуст перекладача. То ж ви, напевно, маєте на увазі, що перекладаючи Бродського, наведений вами вираз потрібно було б узяти в лапки? Так зараз і зроблю.
Хороша думка.

Зрештою, кожен читач, навіть у перекладі може побачити до чого з часом приводить цинізм у стосунках із поезією - наприклад до композицій на кшталт http://maysterni.com/publication.php?id=20503 "На независимость Украины", до хворого серця Бродського ("Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага..." Євангеліє від св. Матвія) а декого і до петлі, і до кулі. Що є значно більшим гріхом, аніж матюк. Але, пізнавши матюк, певно прагнеться і далі?
Ось у чому небезпека.

Власне, ще раз зауважу, що, на мою думку, ми ведемо тут абстрактну розмову щодо потреби матюків в українській літературній мові, ведемо її, так би мовити, у пошуках істини. Тому, які можуть бути образи, і до чого тут "у святенника захотілося погратися, чи шо?.."
Моє тверде переконання, що самі брудно-лайливі слова повинні залишатися за межами літератури, і, в першу чергу, Поезії. А натяки на ці звороти, коректні фрагменти з натяком, напевно таки можуть бути присутні, як дороговказівники - куди потрібно йти, а куди - не варто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 21:59:21 ]
Вибачте, що втручаюсь, але, імхо, "хрен" - це не брудна лайка. Це евфемізм. І виглядає він у даному випадку досить невинно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 22:07:12 ]
Так ми просто так, абстрактно спілкуємось на вічну тему. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-06-19 15:43:11 ]
Ось, Ігоре, Ви виконали побажання Оленки, яка закидувала, що хотілося б незвичного Павлюка. Нате.
А вірш притягаючий, магнетичний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-19 17:21:56 ]
:)...