ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.27 08:41
* 124 *
радіо співає про кохання
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить

Віктор Кучерук
2026.06.27 07:06
* * *
Настане завтра добрий час, -
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:

Ірина Вовк
2026.06.27 06:48
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 6)
Розділ VIІ. ТУРНІР ЗА СЕРЦЕ КОРОЛЕВИ «Коли настане час, і кам’яні замки чужинців почнуть неволити твою чисту душу, не шукай порятунку в молитвах чи книгах. Шукай його там, де дерева розмовляють із вітром. Твій справжній трон буде не з золота, а з обій

Юрій Лазірко
2026.06.26 16:53
Words are Ashes --- tango - English version
it lives in me...
the sea of touches and
the endless kisses
ohoooooooooooh
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine

С М
2026.06.26 16:36
Боже Мій & Гімн 43 (Jethro Tull)
Боже Мій

Люди, що ви накоїли?
Його замкнули ви у клітці, у злотій клітці
Змусили коритися релігії
Його, воскреслого з могили, із могили

Він є богом анічого

Тетяна Левицька
2026.06.26 15:23
Поезія серця
Барвиста поезія, щемна, глибока —
життєвої мудрості сталий архів —
натхненно звучить на підмостках високих
її чарівний, кантиленовий спів.
Проймають катренів думки автентичні,
на розмах олжу б'ють по лівій щоці,
і маски лукаві зривають з обличчя,

Борис Костиря
2026.06.26 13:02
* * *
Я встану рано в сутінках зелених,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.

Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.

Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,

Ірина Вовк
2026.06.26 11:04
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 5)
Розділ VІ. МІЖ КОЛИСКАМИ ТА ПРЕСТОЛОМ, АБО КИРИЛИЧНИЙ ПІДПИС НА ЛІЛЕЯХ ФРАНЦІЇ Земля Капетингів дихала вогкістю та залізом, коли у весняний день тисяча п’ятдесят другого року над Суассоном прокотився перший крик немовляти. Усміхнена Анна схилилася над

хома дідим
2026.06.26 09:30
* 122 *
хмариво синьовидне
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно

Охмуд Песецький
2026.06.26 07:57
Батий
Сумуючи, немов розстаючись,
Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...


Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,

Віктор Кучерук
2026.06.26 07:32
* * *
На берегах минулого сліди
Моїх, на жаль, непослідовних кроків, -
На берегах минулого - плоди
Не дуже добре вивчених уроків.
На берегах минулого - весна
І невичерпне джерело натхнення, -
На берегах минулого ясна
Пора завжди очікує на мене.

Катерина Савельєва
2026.06.25 23:55
Спека (сонет)
Заховалася спека в повiтрi,
Вiдпустила давнiшнi надiї
I сховавши весь всесвiт пiд вiї -
Розгорнулася в небi колiбрi.

Сiль зневажливих дiй з себе витри.
Присмак меду солодкого мрiї.
Поруч подих до тебе вже вiє

Євген Федчук
2026.06.25 16:40
Харківська катастрофа травня 1942 року
Тої зими, як вдалося німців зупинити
Під Москвою й від столиці трохи відтіснити,
Москалі відчули силу, кров у них заграла,
Переможцями вони вже себе уважали.
Думали, що уже німців добряче побили
Й сорок другий переможно закінчить рішили.
Подумали, щ

Володимир Ляшкевич
2026.06.25 15:13
Світовит. Роман п'ятий
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це п'ята книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що знайшли сво

Борис Костиря
2026.06.25 13:27
Пам'ять
Ці люди, що покинули домівки
Давним-давно й поїхали туди,
Куди ми не дістанемо путівки,
І сніг уже позамітав сліди.
Про них забули друзі і сусіди,
І зблякла пам'ять в їхніх головах.
Круки волають, мов невтомні біди.
Сідає попіл на святих словах.

Вячеслав Руденко
2026.06.25 11:57
У тепер
як перенасичена дарами
пташка у калині в рукаві
кропив'янка небу візаві
дощиком вщухатиме ярами
чи то у незвідане колись
чи у шал розпізнаного завтра
наче заповітом бронтозавра
досвітками степу горілиць
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ДО ТЕМИ БЕЗСМЕРТЯ
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-18 11:00:49
Переглядів сторінки твору 12530
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 19:15:41 ]
ВІДПОВІДЬ НА: Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 18:28:39 ] Було би цікаво побачити матюгальні україномовні твори, опубліковані на сторінках "Майстерень" від імені достойних авторів. :)
Фрагменти крамольних висловлювань є, але це в основному стосується, знову ж таки, зовсім іншої мови - російської, а ми говоримо про рідну, так? Чи варто її псувати так, як зіпсована матюками російська? Чи варто переймати із сусідніх мов найгірше, чи варто створювати-поширювати свої "недослова"?"

Володю!
Якщо чесно, мені нецікаво бавитися, відповідати на чудні пасажі із присмаком провокацій із примруженим оком.
Ми говоримо про поезію?
Чи сповідаємося?..
Чи конфереціюємо на тему "Чи варто переймати із сусідніх мов найгірше, чи варто створювати-поширювати свої "недослова"?

Якщо про поезію - то мені, звиняй, важливо, щоби була Поезія насамперед - талановита і чесна.

А якщо ми такі мусі-пусі чепурусі - то це не до мене. Можу, до речі, дати адресу - куди... :)

Але, найбільше у житті не люблячи недомовок, лицемірства тощо, відповідаю за базар:

"Хата є, іти боїться ".
"Я не блядь, а кранівниця."
"Виникло життя мов звичка
ще до курки і яєчка".
(Бродський, Йосип (1940-1996). Твори у перекладі Володимира Ляшкевича. http://maysterni.com/publication.php?id=8526

(То не сон, а просто деза),
Сняться, бля, босяцькі леза,
Сниться шмара нетвереза...
(Мойсей Фішбейн. 1953).
http://maysterni.com/publication.php?id=566

Наразі досить, гадаю, а то в мене матеріалу вже на цілу статтю компаративістську, повір, Володю, за 20 хвилин назбиралося...
А воно Тобі треба?..
Краще грог з Тобою на вітрі перемін (будь вони неладні!) біля Ратуші пити, ніж ото ченців удавати із себе... :)
А що подумають про нас наші Майстрині?.. А що скажуть і якими словами?.. :)
Шкандаль!..
Ми ж завжди одне одного розуміли - а тут на: у святенника захотілося погратися, чи шо?..
Чи ж гоже поетові?.. :)

З повагою
Ігор Павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 21:51:59 ]
Ігоре, так наявність перекладу може значити все, що завгодно. І в жодному випадку переклад не є творінням вуст перекладача. То ж ви, напевно, маєте на увазі, що перекладаючи Бродського, наведений вами вираз потрібно було б узяти в лапки? Так зараз і зроблю.
Хороша думка.

Зрештою, кожен читач, навіть у перекладі може побачити до чого з часом приводить цинізм у стосунках із поезією - наприклад до композицій на кшталт http://maysterni.com/publication.php?id=20503 "На независимость Украины", до хворого серця Бродського ("Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага..." Євангеліє від св. Матвія) а декого і до петлі, і до кулі. Що є значно більшим гріхом, аніж матюк. Але, пізнавши матюк, певно прагнеться і далі?
Ось у чому небезпека.

Власне, ще раз зауважу, що, на мою думку, ми ведемо тут абстрактну розмову щодо потреби матюків в українській літературній мові, ведемо її, так би мовити, у пошуках істини. Тому, які можуть бути образи, і до чого тут "у святенника захотілося погратися, чи шо?.."
Моє тверде переконання, що самі брудно-лайливі слова повинні залишатися за межами літератури, і, в першу чергу, Поезії. А натяки на ці звороти, коректні фрагменти з натяком, напевно таки можуть бути присутні, як дороговказівники - куди потрібно йти, а куди - не варто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 21:59:21 ]
Вибачте, що втручаюсь, але, імхо, "хрен" - це не брудна лайка. Це евфемізм. І виглядає він у даному випадку досить невинно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 22:07:12 ]
Так ми просто так, абстрактно спілкуємось на вічну тему. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-06-19 15:43:11 ]
Ось, Ігоре, Ви виконали побажання Оленки, яка закидувала, що хотілося б незвичного Павлюка. Нате.
А вірш притягаючий, магнетичний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-19 17:21:56 ]
:)...