ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Елегія
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
***
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зникла колишня дівчина
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
Гра уяви
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
серпневе
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Пес собачий (до 1998)
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Земна сіль (The Rolling Stones)
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
* * *
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах

Юрій Лазірко
2025.08.04 21:13
Як Моцно Грає Радіола -- Альбом Теревені від Зеня
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!

Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,

Ольга Олеандра
2025.08.04 10:52
***
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?

Юрій Гундарєв
2025.08.04 09:28
Клаус Шульце, чаклун електронних звуків
серпня - день народження унікального німецького музиканта

Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.

Батьки - письменник і балерина,
після

Олена Побийголод
2025.08.04 08:53
Кіт-філософ (до 1995)
Із Бориса Заходера

Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!

(2025)

Олександр Сушко
2025.08.04 08:02
Не погашено свічу...
Для боїв із ворогами час настав.
Страх в Дніпро стікає по краплині...
Визріла чортополохом густо мста,
Вкрилось чорнотою небо синє.

Пелюстками осипаються роки,
Епілог дописує правиця.
У ходу сьогодні хрестики й вінки,

Ярослав Чорногуз
2025.08.04 02:40
Гейзер щастя
Оце ж вона - країна Доброти.
Для себе так відкрив її раптово.
Душа моя раділа веселково,
Коли зібрався я туди піти.

Це - світ чарівний, де немає зла,
Де сила - в ненав'язливому слові.
Де ти по вінця сповнений любові,

Іван Потьомкін
2025.08.03 23:39
Езо́п (давньогрецьке -Αἴσωπος, точніш Есоп)
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада

Леся Горова
2025.08.03 22:31
Грушка
Тіні підсмажені вітер ворушить
В деку при стовбурі дикої груші,
Щоб не згоріли до чорного.
Сонце, підійняте липнем-хорунджим,
Прагне зеніту й рахує байдужо
Хмар незаповнені човники.

Берег рудіє травою сухою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Народження торнадо
Образ твору Може я була колись вітрилами?
Ніс мене ти далями безмежними,
Випробовував мене своїми зливами,
Сіллю й сонцем випалив в мереживо.
Пестив так, що навіть чайки плакали,
Потім враз – здирав, і рвав на клаптики.
А я знову, й знову бурю кликала,
Щоб разóм летіть украй галактики.

Може птахом я літала поміж скелями?
Ми змагалися з тобою в швидкості,
І сягали понад неба стелями,
Шаленіли від такої близькості.
Ти тримав моє крило - скоряла вись,
Але лють росла – гніздо до урвища.
Ближче б до землі… І я підводилась,
На крутій горі житло звивала ще.

Може в небо я росла тополею?
Ти блукав між листя гірко-трýнкого,
Шепотів «...моя…» і кликав долею,
Покидав, і я бриніла стрункою.
Повертався наче звіром загнаним,
Буревієм рвав красу до коренів.
Я ж пускала знов зелені пагони,
Ніжні і тонкі, але не скорені.

Я була дружиною, коханкою,
День і ніч тебе чекала віддано,
Ти влітав відкритою фіранкою,
Цілував, і знов шукав незвідане.
Я зросла твоєю міццю-зрадою,
Сни і впевненість мої злились в одне.
Перший власний крок…… І я не падаю!
Нині вітер – я!
Спини тепер мене!

2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-30 08:39:54
Переглядів сторінки твору 6822
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.044 / 5.5  (4.934 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.009 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-30 10:25:52 ]
Оленко, може просто :
Тепер вітер - я! Спини мене?!!

Вірш дуже проникливий... Гарно Ви пишете!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 11:23:16 ]
Дуже приємно, дякую. Щодо поради: я на слові "спробуй" роблю наголос, накшталт - нехай тільки спробує!
Написала в підтримку дорогої для мене людини, щоб повірила в свої сили і змогла здолати всю зневагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 11:02:17 ]
На шляху Вашої ліричної героїні трапився типовий
"герой нашого часу".:(. "Перший власний крок" вселяє оптимізм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 11:43:47 ]
Оптимізм, і віру в себе, і повагу до себе. Принаймні хотілось саме на цьому наголосити.

Зоряно, а якщо ототожнити героїню зі справжньою природною силою, уявити, що саме так народжується некерована міць - і взагалі стає схожим на міф чи легенду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 12:39:25 ]
Концептуальна штучка, Оленко.
Від свого імені ви на порядок сильніше пишете, власне про це і вірш? :)

У вас три рядки у різних строфах із 13 чкладами, у той час, як всюди 11 складів. Напевно краще все по 11?
"Випробовував мене своїми зливами" - "мене" тут не обов'язкове?
"Може птахом я літала поміж скелями?" - "Може птахом я (жила, плила, тощо...) над скелями?"

"Потім враз" - "а тоді"?
"І сягали понад неба стелями" - "І єдналися (кохалися) за (під) неба стелями" - можливо оглянути такий варіант?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:25:53 ]
А ви вже й порахували?! Я вивела економіко-математичну модель залежності швидкості каравели, висоти польоту орла і прагнення тополі доторкнутися до хмар - і вийшло де 13 складів, а де 11. А математичні закони сумніву не підлягають, відхилення показника дорівнює 0,000001!

Вибачте, Редакціє, настрій такий, під впливом думок, вірша. Не хочу маслечка, хочу диму, пороху, і авіації, обов'язково авіації! Вважайте це провокацією.

Дякую за поради, поміркую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:57:13 ]
Безумовно, ви повинні відповідати - " а я проти"!
Боротися за своє бачення! Але в наступному вашому вірші ви вже підсвідомо враховуватимете потрібне...
Хорошого вам настрою! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:33:53 ]
форма віршика - бомба


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:52:06 ]
І ви теж відчули запах пороху? Трохи сірки, трохи нітроцелюлози, трохи нітрогліцерину....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:55:50 ]
встановив вірша по розміру екрану і відійшов на два кроки

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 15:09:43 ]
Обережно!!!!!!!!! Зараз рвоне!!!!!!!

.....Дим розсіюється....

На місці події вбитих чи поранених не виявлено. Сонце Місяць нагороджується орденом "за відвагу"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 15:16:44 ]
біля Сонця Місяця розкидано чимало аркушів книжок з бібліотеки, яку він звично переносить у власній голові.. на аркушах багато літер.. полегшена голова лагідно похитується на ледь прохолодних леґенях.. цей день виявився виснажливим, але приніс цікаві результати

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 15:35:24 ]
Ого, скільки ж тут аркушів, літер, думок....! А за вітром гляньте як летять - білі лелеки, чекаємо весни - повернуться.

А ви знавець анатомії! І я хочу так "полегшена голова лагідно похитується".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 15:51:49 ]
за білими лелеками летять знавці анатомії, їхні друкарки, голова професора Доуеля, реторти Леонардо, африканські маски, бумеранги і шматки кімоно, доганяють, переганяють..

Сонце Місяць роздумує про колу з льодом у глибокій запотілій склянці, яка робить мокру пляму у вигляді сонячного затемнення..

Ноги тим часом шукають не розпечене місце для спокою, де вони троха помріють про запасні ноги, які було б деякий час зовсім не шкода,

а легка голова, віддалена від пересування шорсткою невблаганною землею, робить намірену скривджену гримасу, тоді відкидається троха назад і задоволенно наповнюється відчуттям силової переміни м'язів, напружених у гримасі, на щасливу сонячну посмішку

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 19:01:35 ]
Як на мене - чудовий прояв вишуканого віршування,
При складній формі римувння - майже бездоганне виконання.І, щоб на сонці не було плям - пропоную:
Ти тримав моє крило - скоряли вись,
але лють росла - гніздо до урвища.
Як би наші долі не покраялись -
на крутій горі жтло звивала ще.
Вибачте за втручання.Відчувається, що Ви не шукаєте легких шляхів ні в житті, ні в творчості.
Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-01 16:04:16 ]
На сьогодні це найвища оцінка моєї творчості! Чи то слова такі вагомі, змістовні, чи ваш погляд на фото, чи ваше відчуття і розуміння поняття майстерності. Я відчула себе на щабель вище у власному розвитку, рості. Дякую! І за похвалу, і за пораду.