ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Ниє душа
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
Кохання порятуй
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Не знаю
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Шауль Черніховскі
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Як Хорсунь зазнав розорення і занепав
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
Не лізьте в душу!
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
* * *
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Гроші (2)
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
1991. Радіоперехоплення
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
Парад
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
Геометрія (П’єса на одну дію)
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Душа у збірці
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
***
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Ціна діагнозу. Частина ІІ: Битва за право бути
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
Опівнічник (The Rolling Stones)
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Народження торнадо
Образ твору Може я була колись вітрилами?
Ніс мене ти далями безмежними,
Випробовував мене своїми зливами,
Сіллю й сонцем випалив в мереживо.
Пестив так, що навіть чайки плакали,
Потім враз – здирав, і рвав на клаптики.
А я знову, й знову бурю кликала,
Щоб разóм летіть украй галактики.

Може птахом я літала поміж скелями?
Ми змагалися з тобою в швидкості,
І сягали понад неба стелями,
Шаленіли від такої близькості.
Ти тримав моє крило - скоряла вись,
Але лють росла – гніздо до урвища.
Ближче б до землі… І я підводилась,
На крутій горі житло звивала ще.

Може в небо я росла тополею?
Ти блукав між листя гірко-трýнкого,
Шепотів «...моя…» і кликав долею,
Покидав, і я бриніла стрункою.
Повертався наче звіром загнаним,
Буревієм рвав красу до коренів.
Я ж пускала знов зелені пагони,
Ніжні і тонкі, але не скорені.

Я була дружиною, коханкою,
День і ніч тебе чекала віддано,
Ти влітав відкритою фіранкою,
Цілував, і знов шукав незвідане.
Я зросла твоєю міццю-зрадою,
Сни і впевненість мої злились в одне.
Перший власний крок…… І я не падаю!
Нині вітер – я!
Спини тепер мене!

2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-30 08:39:54
Переглядів сторінки твору 7033
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.044 / 5.5  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.009 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-30 10:25:52 ]
Оленко, може просто :
Тепер вітер - я! Спини мене?!!

Вірш дуже проникливий... Гарно Ви пишете!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 11:23:16 ]
Дуже приємно, дякую. Щодо поради: я на слові "спробуй" роблю наголос, накшталт - нехай тільки спробує!
Написала в підтримку дорогої для мене людини, щоб повірила в свої сили і змогла здолати всю зневагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 11:02:17 ]
На шляху Вашої ліричної героїні трапився типовий
"герой нашого часу".:(. "Перший власний крок" вселяє оптимізм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 11:43:47 ]
Оптимізм, і віру в себе, і повагу до себе. Принаймні хотілось саме на цьому наголосити.

Зоряно, а якщо ототожнити героїню зі справжньою природною силою, уявити, що саме так народжується некерована міць - і взагалі стає схожим на міф чи легенду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 12:39:25 ]
Концептуальна штучка, Оленко.
Від свого імені ви на порядок сильніше пишете, власне про це і вірш? :)

У вас три рядки у різних строфах із 13 чкладами, у той час, як всюди 11 складів. Напевно краще все по 11?
"Випробовував мене своїми зливами" - "мене" тут не обов'язкове?
"Може птахом я літала поміж скелями?" - "Може птахом я (жила, плила, тощо...) над скелями?"

"Потім враз" - "а тоді"?
"І сягали понад неба стелями" - "І єдналися (кохалися) за (під) неба стелями" - можливо оглянути такий варіант?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:25:53 ]
А ви вже й порахували?! Я вивела економіко-математичну модель залежності швидкості каравели, висоти польоту орла і прагнення тополі доторкнутися до хмар - і вийшло де 13 складів, а де 11. А математичні закони сумніву не підлягають, відхилення показника дорівнює 0,000001!

Вибачте, Редакціє, настрій такий, під впливом думок, вірша. Не хочу маслечка, хочу диму, пороху, і авіації, обов'язково авіації! Вважайте це провокацією.

Дякую за поради, поміркую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:57:13 ]
Безумовно, ви повинні відповідати - " а я проти"!
Боротися за своє бачення! Але в наступному вашому вірші ви вже підсвідомо враховуватимете потрібне...
Хорошого вам настрою! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:33:53 ]
форма віршика - бомба


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:52:06 ]
І ви теж відчули запах пороху? Трохи сірки, трохи нітроцелюлози, трохи нітрогліцерину....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:55:50 ]
встановив вірша по розміру екрану і відійшов на два кроки

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 15:09:43 ]
Обережно!!!!!!!!! Зараз рвоне!!!!!!!

.....Дим розсіюється....

На місці події вбитих чи поранених не виявлено. Сонце Місяць нагороджується орденом "за відвагу"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 15:16:44 ]
біля Сонця Місяця розкидано чимало аркушів книжок з бібліотеки, яку він звично переносить у власній голові.. на аркушах багато літер.. полегшена голова лагідно похитується на ледь прохолодних леґенях.. цей день виявився виснажливим, але приніс цікаві результати

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 15:35:24 ]
Ого, скільки ж тут аркушів, літер, думок....! А за вітром гляньте як летять - білі лелеки, чекаємо весни - повернуться.

А ви знавець анатомії! І я хочу так "полегшена голова лагідно похитується".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 15:51:49 ]
за білими лелеками летять знавці анатомії, їхні друкарки, голова професора Доуеля, реторти Леонардо, африканські маски, бумеранги і шматки кімоно, доганяють, переганяють..

Сонце Місяць роздумує про колу з льодом у глибокій запотілій склянці, яка робить мокру пляму у вигляді сонячного затемнення..

Ноги тим часом шукають не розпечене місце для спокою, де вони троха помріють про запасні ноги, які було б деякий час зовсім не шкода,

а легка голова, віддалена від пересування шорсткою невблаганною землею, робить намірену скривджену гримасу, тоді відкидається троха назад і задоволенно наповнюється відчуттям силової переміни м'язів, напружених у гримасі, на щасливу сонячну посмішку

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 19:01:35 ]
Як на мене - чудовий прояв вишуканого віршування,
При складній формі римувння - майже бездоганне виконання.І, щоб на сонці не було плям - пропоную:
Ти тримав моє крило - скоряли вись,
але лють росла - гніздо до урвища.
Як би наші долі не покраялись -
на крутій горі жтло звивала ще.
Вибачте за втручання.Відчувається, що Ви не шукаєте легких шляхів ні в житті, ні в творчості.
Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-01 16:04:16 ]
На сьогодні це найвища оцінка моєї творчості! Чи то слова такі вагомі, змістовні, чи ваш погляд на фото, чи ваше відчуття і розуміння поняття майстерності. Я відчула себе на щабель вище у власному розвитку, рості. Дякую! І за похвалу, і за пораду.