ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
Літні слайди
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
В очах моїх ти (The Doors)
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Юліуш Словацький «В альбомі Зоф’ї Бобрувни»
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Центр Всесвіту
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
Костянтин та Ірина
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В однім човні
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
* * *
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Мрійник
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти Наступила -- український атмосферік з японським присмаком
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Затаєний дім
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Калейдоскоп (Procol Harum)
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Думки про нездале
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
* * *
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Липнева спека
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Літня ніч
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Почну із себе
Як легко нам образити людину,
Одне лиш слово – і у груди камінь,
Не менш, аніж холодна зброя ранить,
А ми доб’ємо насміхом у спину.

Необережно, необдумано, без схеми,
І йдемо далі – світ не обернеться!
А те, що поряд плаче чиєсь серце,
Так тож не наші, а чужі проблеми.

Ми сильні, самовпевненість зростає,
Нам підкоряється і слово, і задачі,
І якщо дехто має ніжну вдачу,
Нехай твердішають, сучасність вимагає.

І двічі в рік – обов’язково влітку,
Бо не такі вже й ми холоднокровні,
До лісу – із метою оздоровлення,
Помилуватись на тендітну квітку.

«Довершеність, краса, сама невинність!»
Співаємо, про скоєне забувши,
А те, що розчавили ніжну душу…
«Та що ви, мабуть сплутали із кимось!»

Нехай же пам'ять нагадає болем-криками,
І нервами відкритими оголиться –
На небесах за нас завжди помоляться,
Добро і людяність нам завше будуть ліками.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-23 13:05:51
Переглядів сторінки твору 6962
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.110 / 5.5  (4.934 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Коржик (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 13:20:16 ]
Сильно. Відкрито. Відверто.
"І лиш поезія говорить правду".
;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-23 13:39:49 ]
Це відповідь на один із недавніх творів одного з поетів Майстерень. Може впізнає себе. Задумається.

Вдячна вам, що розумієте, і поезії, що дає змогу сказати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-23 13:44:12 ]
Гарний, душевний вірш!
У останньому куплеті трохи змінилася розмірність, а у цьому рядку:
"А те, що розчавили тОнку душу" наголос не там!
Може замінити "тонку" синонімом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-23 14:01:50 ]
Відчуваю, що вибилась із розмірності, довго думала над останнім куплетом (хотілось зробити правильні висновки, вкласти в слова мораль). Порадьте. А наголос, мені здається, можна робити і на «у». Наче звучить?
Олександре, завжди поважаю вашу думку, шаную увагу, захоплююсь творчісттю. Хоча від жінок ви вже все це чули. Що ж, наші ряди зростають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-23 14:57:57 ]
Що до тОнкої душі - варіант:
«Довершеність краса, сама невинність!»
Співаємо, про скоєне забувши,
А те, що розчавили ніжну душу…
«Та що ви, мабуть сплутали із кимось!»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-23 16:52:10 ]
Згода!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-23 15:06:53 ]
У останньому куплеті наголоси не на передостанньому складі. Варіант:

Хай пам'ять нагадає болем-криком,
І нерви нам відкриє і оголить –
На небесах за нашу молять долю,
Добро і людяність - це завше наші ліки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-23 16:55:20 ]
Мабуть така в мене вдача - не в усьому погоджуватись з чоловіками. Так буду цікавішою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-06-23 14:35:22 ]
Оленко, дуже гарний вірш.На мою думку, коли останній куплет, емоційно і морально наголошений, вибивається з основного розміру - то навіть краще, бо змушує зосереджувати на собі більше уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-25 09:16:26 ]
Дякую. Отже думки у нас схожі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 15:29:49 ]
Оленочко, ось дивлюся на Ваше фото і думаю, що саме таке ангелятко може так писати... Дякую за вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-25 09:17:59 ]
Патарочко, як же я за вами вже скучила!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-06-23 15:31:51 ]
"І якщо дехто має ніжну вдачу,
Нехай твердішають, сучасність вимагає." - не раз можна почути таке "оправдання" від нетактовних людей. Нажаль, сьогодні ми все частіше змушені терпіти бездушність, егоїзм, грубість та нахабство.
Вірш дуже актуальний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-23 16:56:59 ]
Зоряно, ми, як завжди, розуміємо одна одну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 16:44:14 ]
гарно пишеш, суть важливіша за розміри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-25 09:20:59 ]
Дякую, Віто, що читаєш, і що підтримуєш. Маєш гарне ім'я!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Мандич (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 19:09:24 ]
Зараз пішла мода кричати, що то така держава, що то можновладці у всьому винні, в т.ч. в наших негараздах. Я цілковито погоджуюсь із авторкою. Слід починати перш за все із себе. А, може, за нашим прикладом і світ зміниться.
Хорощий вірш:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-25 09:27:00 ]
Як же ви все правильно зрозуміли, Іро! Так, почнемо з себе.