ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
******
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Ближче до ранку
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
***
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Чого могло не бути знову
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в підсумку. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Природа почуття
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Пісня Про Св. Миколая --- музика родинного свята
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
* * *
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
***
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Недільно-дівчачий блюз (Jefferson Airplane)
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго…
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Образи новаторського роману
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
***
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Почну із себе
Як легко нам образити людину,
Одне лиш слово – і у груди камінь,
Не менш, аніж холодна зброя ранить,
А ми доб’ємо насміхом у спину.

Необережно, необдумано, без схеми,
І йдемо далі – світ не обернеться!
А те, що поряд плаче чиєсь серце,
Так тож не наші, а чужі проблеми.

Ми сильні, самовпевненість зростає,
Нам підкоряється і слово, і задачі,
І якщо дехто має ніжну вдачу,
Нехай твердішають, сучасність вимагає.

І двічі в рік – обов’язково влітку,
Бо не такі вже й ми холоднокровні,
До лісу – із метою оздоровлення,
Помилуватись на тендітну квітку.

«Довершеність, краса, сама невинність!»
Співаємо, про скоєне забувши,
А те, що розчавили ніжну душу…
«Та що ви, мабуть сплутали із кимось!»

Нехай же пам'ять нагадає болем-криками,
І нервами відкритими оголиться –
На небесах за нас завжди помоляться,
Добро і людяність нам завше будуть ліками.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-23 13:05:51
Переглядів сторінки твору 7127
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.110 / 5.5  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Коржик (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 13:20:16 ]
Сильно. Відкрито. Відверто.
"І лиш поезія говорить правду".
;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-23 13:39:49 ]
Це відповідь на один із недавніх творів одного з поетів Майстерень. Може впізнає себе. Задумається.

Вдячна вам, що розумієте, і поезії, що дає змогу сказати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-23 13:44:12 ]
Гарний, душевний вірш!
У останньому куплеті трохи змінилася розмірність, а у цьому рядку:
"А те, що розчавили тОнку душу" наголос не там!
Може замінити "тонку" синонімом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-23 14:01:50 ]
Відчуваю, що вибилась із розмірності, довго думала над останнім куплетом (хотілось зробити правильні висновки, вкласти в слова мораль). Порадьте. А наголос, мені здається, можна робити і на «у». Наче звучить?
Олександре, завжди поважаю вашу думку, шаную увагу, захоплююсь творчісттю. Хоча від жінок ви вже все це чули. Що ж, наші ряди зростають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-23 14:57:57 ]
Що до тОнкої душі - варіант:
«Довершеність краса, сама невинність!»
Співаємо, про скоєне забувши,
А те, що розчавили ніжну душу…
«Та що ви, мабуть сплутали із кимось!»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-23 16:52:10 ]
Згода!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-23 15:06:53 ]
У останньому куплеті наголоси не на передостанньому складі. Варіант:

Хай пам'ять нагадає болем-криком,
І нерви нам відкриє і оголить –
На небесах за нашу молять долю,
Добро і людяність - це завше наші ліки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-23 16:55:20 ]
Мабуть така в мене вдача - не в усьому погоджуватись з чоловіками. Так буду цікавішою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-06-23 14:35:22 ]
Оленко, дуже гарний вірш.На мою думку, коли останній куплет, емоційно і морально наголошений, вибивається з основного розміру - то навіть краще, бо змушує зосереджувати на собі більше уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-25 09:16:26 ]
Дякую. Отже думки у нас схожі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 15:29:49 ]
Оленочко, ось дивлюся на Ваше фото і думаю, що саме таке ангелятко може так писати... Дякую за вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-25 09:17:59 ]
Патарочко, як же я за вами вже скучила!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-06-23 15:31:51 ]
"І якщо дехто має ніжну вдачу,
Нехай твердішають, сучасність вимагає." - не раз можна почути таке "оправдання" від нетактовних людей. Нажаль, сьогодні ми все частіше змушені терпіти бездушність, егоїзм, грубість та нахабство.
Вірш дуже актуальний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-23 16:56:59 ]
Зоряно, ми, як завжди, розуміємо одна одну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 16:44:14 ]
гарно пишеш, суть важливіша за розміри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-25 09:20:59 ]
Дякую, Віто, що читаєш, і що підтримуєш. Маєш гарне ім'я!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Мандич (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 19:09:24 ]
Зараз пішла мода кричати, що то така держава, що то можновладці у всьому винні, в т.ч. в наших негараздах. Я цілковито погоджуюсь із авторкою. Слід починати перш за все із себе. А, може, за нашим прикладом і світ зміниться.
Хорощий вірш:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-25 09:27:00 ]
Як же ви все правильно зрозуміли, Іро! Так, почнемо з себе.