ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

  А.А. Ахматова. Останній тост
Образ твору
Я п’ю за вигорілий дім,
За зле моє життя,
За самоту удвох, а з тим
П’ю і за тебе я -
За лжу і зраду твоїх губ,
За лід очей - окрас,
За те, що світ огруб од згуб,
За те, що Бог не спас.

© З російської переклав В.Ляшкевич


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Анна Ахматова «Последний тост»


Найвища оцінка Зоряна Ель 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Белла Донна 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-03 10:53:46
Переглядів сторінки твору 7064
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.915 / 5.25  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.01.29 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 10:59:09 ]
Звичайно, це все (спроба перекладу) суто по-чоловічому, і, зрозуміло, присвячуючи, за підтекстом, на противагу оригіналу - жінці...
Оригінал: А.А.Ахматова
ПОСЛЕДНИЙ ТОСТ
Я пью за разоренный дом,
За злую жизнь мою,
За одиночество вдвоем,
И за тебя я пью,—
За ложь меня предавших губ,
За мертвый холод глаз,
За то, что мир жесток и груб,
За то, что Бог не спас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 11:41:57 ]
Теж гарний варіант. Але рядок
"За те, що світ загруб до згуб," - суто чоловічий переклад, аж занадто. Особливо у милозвучності :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Белла Донна (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 12:03:31 ]
загалом непогано але деякі рядки явно невдалі

За одинокість вдвох - спотикаюся при читанні, важке скупчення приголосних, замініть на *самоту удвох* хоча б

П’ю І за тебе я - невдалий наголос на І

ну і той рядок, що згадала Чорнява Жінка))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 12:28:50 ]
Дякую, Белло, дякую Чорнява Жінко,
але "одиночество вдвоем" - це в жодному випадку не "самота удвох" (як на мене звичайно), бо тоді виглядає, і як "самота удвох" від когось, від чогось"...

"П'ю і за тебе я" - не бачу проблеми, бо основний чутний наголос у рядку, як і в авторки - на тЕбе.

А експериментальний рядок "За те, що світ загруб од згуб" легко виправити - "за те, що в світі стільки згуб".

А щодо "спас" - ви не праві, Бело, бо у контексті Бога - спас, спаси і помилуй, Боже, спасіння, - традиційно дозволені, і освячене загальнонародними традиціями вжитку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Белла Донна (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 13:53:45 ]
як на мене - це моя думка, вам погоджуватись чи ні)) ви багато говорите про милозвучність, а мені здалось тут треба з нею працювати ще

і *загруб од згуб* звучало цікавіше))

на рахунок *спас*, це дуже суб"єктивна моя думка, не буду сперечатись


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Белла Донна (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 12:07:28 ]
ну и - Бог не спас
Звучит как *Бог не Спас*, подумайте сами


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 13:19:18 ]
подобається! без коментарів. Белла Донна - і у першому і у другому випадку там ніяких проблем. "Спасіння" - "спас" корінь... я не філолог, але інтуїтивну відчуваю, що там усе правильно... на мою думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 13:24:49 ]
Пане Володимире...міркую так, можливо треба створити окрему тему у розділі "Опублікуватися" "Переклад", не лише виставляти на конкурс... адже це - дуже цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 15:15:28 ]
Дякую, Людмило, перекладати Анну Андріївну Ахматову не легко, і потрібно напевно тільки для спроби гармонійного вирішення тих чи інших питань в рамках української мови.
Тому ми тут так завзято і радимо один одному. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 19:19:24 ]
саме тому, що - НЕ ЛЕГКО, хай це буде випробуванням для R2


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 13:49:02 ]
О, ні, Володю, тільки не "порізно удвох"! Краще вже "за самоту на двох".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Белла Донна (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 13:56:44 ]
да, зря поменяли
*одинокість* - та же *самота*, потому думаю *за самоту удвох* все-таки лучше

...думайте сами, решайте сами))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 15:12:08 ]
Питання отже стоїть так, чи варто цей момент вирішувати "точніше", аніж це зробила Анна Андріївна, так?
Ми ж бо не можемо стверджувати, що "одиночество вдвоем" не мало для Анни Андріївни сенсу і усамітнення вдвох від світу, а не тільки один від одного, правда?
"Порізно удвох", "поодинці вдвох", ... - прекрасно би описували проблему непорозуміння, відчуження і один від одного...
Отже "самота удвох" залишає картину такою ж багатогранною, як і в А.А.А.
Тож нехай так і буде.

І до пори, до часу залишаю чоловіче вирішення "За те, що світ згрубів од згуб" і підозрілі натяки - "очей-окрас".

Дякую А.А.А за такий широкий діапазон можливостей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Белла Донна (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 15:32:07 ]
мудро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-03 14:30:20 ]
"- Товарищи! А не замахнуться ли нам на Шекспира?
- И замахнемся! - отвечал зал..."

Ah, would I dare to close the doors,
To kindle the candlewicks!
Thou knowest not how tired I was -
I could not sleep a wink.

Rays burned down to glowing embers
In duskish gloom of pines.
My head was swimming to the timbre
Of voice that was not thy.

What's life for me - a hell come true!
My everything is past.
Ah, I have been so very sure
Thou wouldst return at last.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 15:54:19 ]
Я закинув у перекладацьку машину, цікаво ж було, що вона видасть -
видала:

Ах, был бы я сметь закрывать двери,
Разжигать фитили!
Вы knowest не, насколько усталый я был -
Я не мог сомкнуть глаз.

Лучи, сожженные дотла к пылающим тлеющим уголькам
В duskish мраке сосен.
Моя голова плавала к тембру
Из голоса, который не был вашим.

Что является жизнью для меня - ад осуществляется!
Мой все проходит.
Ах, я был настолько очень уверен
Вы wouldst возвращаетесь наконец. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-04 21:24:43 ]
...а что, оригинал не угадывается совсем?... *медленно растворяется в тумане, размышляя о гендерном вопросе*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 17:29:18 ]
...з перекладацькою машинкою жарти погані:)))

Переклад з А. А: гарно. але світ згрубів од згуб - все ж важко вимовляється, діло не зовсім в статевих інтерпретаціях:)