ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

  А.А. Ахматова. Останній тост
Образ твору
Я п’ю за вигорілий дім,
За зле моє життя,
За самоту удвох, а з тим
П’ю і за тебе я -
За лжу і зраду твоїх губ,
За лід очей - окрас,
За те, що світ огруб од згуб,
За те, що Бог не спас.

© З російської переклав В.Ляшкевич


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Анна Ахматова «Последний тост»


Найвища оцінка Зоряна Ель 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Белла Донна 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-03 10:53:46
Переглядів сторінки твору 6216
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.914 / 5.25  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.173 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 12:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 10:59:09 ]
Звичайно, це все (спроба перекладу) суто по-чоловічому, і, зрозуміло, присвячуючи, за підтекстом, на противагу оригіналу - жінці...
Оригінал: А.А.Ахматова
ПОСЛЕДНИЙ ТОСТ
Я пью за разоренный дом,
За злую жизнь мою,
За одиночество вдвоем,
И за тебя я пью,—
За ложь меня предавших губ,
За мертвый холод глаз,
За то, что мир жесток и груб,
За то, что Бог не спас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 11:41:57 ]
Теж гарний варіант. Але рядок
"За те, що світ загруб до згуб," - суто чоловічий переклад, аж занадто. Особливо у милозвучності :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Белла Донна (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 12:03:31 ]
загалом непогано але деякі рядки явно невдалі

За одинокість вдвох - спотикаюся при читанні, важке скупчення приголосних, замініть на *самоту удвох* хоча б

П’ю І за тебе я - невдалий наголос на І

ну і той рядок, що згадала Чорнява Жінка))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 12:28:50 ]
Дякую, Белло, дякую Чорнява Жінко,
але "одиночество вдвоем" - це в жодному випадку не "самота удвох" (як на мене звичайно), бо тоді виглядає, і як "самота удвох" від когось, від чогось"...

"П'ю і за тебе я" - не бачу проблеми, бо основний чутний наголос у рядку, як і в авторки - на тЕбе.

А експериментальний рядок "За те, що світ загруб од згуб" легко виправити - "за те, що в світі стільки згуб".

А щодо "спас" - ви не праві, Бело, бо у контексті Бога - спас, спаси і помилуй, Боже, спасіння, - традиційно дозволені, і освячене загальнонародними традиціями вжитку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Белла Донна (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 13:53:45 ]
як на мене - це моя думка, вам погоджуватись чи ні)) ви багато говорите про милозвучність, а мені здалось тут треба з нею працювати ще

і *загруб од згуб* звучало цікавіше))

на рахунок *спас*, це дуже суб"єктивна моя думка, не буду сперечатись


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Белла Донна (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 12:07:28 ]
ну и - Бог не спас
Звучит как *Бог не Спас*, подумайте сами


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 13:19:18 ]
подобається! без коментарів. Белла Донна - і у першому і у другому випадку там ніяких проблем. "Спасіння" - "спас" корінь... я не філолог, але інтуїтивну відчуваю, що там усе правильно... на мою думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 13:24:49 ]
Пане Володимире...міркую так, можливо треба створити окрему тему у розділі "Опублікуватися" "Переклад", не лише виставляти на конкурс... адже це - дуже цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 15:15:28 ]
Дякую, Людмило, перекладати Анну Андріївну Ахматову не легко, і потрібно напевно тільки для спроби гармонійного вирішення тих чи інших питань в рамках української мови.
Тому ми тут так завзято і радимо один одному. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 19:19:24 ]
саме тому, що - НЕ ЛЕГКО, хай це буде випробуванням для R2


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 13:49:02 ]
О, ні, Володю, тільки не "порізно удвох"! Краще вже "за самоту на двох".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Белла Донна (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 13:56:44 ]
да, зря поменяли
*одинокість* - та же *самота*, потому думаю *за самоту удвох* все-таки лучше

...думайте сами, решайте сами))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 15:12:08 ]
Питання отже стоїть так, чи варто цей момент вирішувати "точніше", аніж це зробила Анна Андріївна, так?
Ми ж бо не можемо стверджувати, що "одиночество вдвоем" не мало для Анни Андріївни сенсу і усамітнення вдвох від світу, а не тільки один від одного, правда?
"Порізно удвох", "поодинці вдвох", ... - прекрасно би описували проблему непорозуміння, відчуження і один від одного...
Отже "самота удвох" залишає картину такою ж багатогранною, як і в А.А.А.
Тож нехай так і буде.

І до пори, до часу залишаю чоловіче вирішення "За те, що світ згрубів од згуб" і підозрілі натяки - "очей-окрас".

Дякую А.А.А за такий широкий діапазон можливостей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Белла Донна (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 15:32:07 ]
мудро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-03 14:30:20 ]
"- Товарищи! А не замахнуться ли нам на Шекспира?
- И замахнемся! - отвечал зал..."

Ah, would I dare to close the doors,
To kindle the candlewicks!
Thou knowest not how tired I was -
I could not sleep a wink.

Rays burned down to glowing embers
In duskish gloom of pines.
My head was swimming to the timbre
Of voice that was not thy.

What's life for me - a hell come true!
My everything is past.
Ah, I have been so very sure
Thou wouldst return at last.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 15:54:19 ]
Я закинув у перекладацьку машину, цікаво ж було, що вона видасть -
видала:

Ах, был бы я сметь закрывать двери,
Разжигать фитили!
Вы knowest не, насколько усталый я был -
Я не мог сомкнуть глаз.

Лучи, сожженные дотла к пылающим тлеющим уголькам
В duskish мраке сосен.
Моя голова плавала к тембру
Из голоса, который не был вашим.

Что является жизнью для меня - ад осуществляется!
Мой все проходит.
Ах, я был настолько очень уверен
Вы wouldst возвращаетесь наконец. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-04 21:24:43 ]
...а что, оригинал не угадывается совсем?... *медленно растворяется в тумане, размышляя о гендерном вопросе*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 17:29:18 ]
...з перекладацькою машинкою жарти погані:)))

Переклад з А. А: гарно. але світ згрубів од згуб - все ж важко вимовляється, діло не зовсім в статевих інтерпретаціях:)