ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.18 20:56
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги

надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,

хома дідим
2026.07.18 11:10
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи

Ірина Вовк
2026.07.18 11:00
Розділ V: Скарабей на дні Нілу Повернення в Єгипет після Березневих ід було довгим і мовчазним. Натовп в Александрії зустрічав її криками радості, але Клеопатра не чула їх. Вона сиділа на своїх ношах, за зачиненими завісами, міцно стискаючи в кулаці ш

Ірина Вовк
2026.07.18 10:57
Розділ ІV: Ніч перед ідами Листи з Александрії приходили на пергаменті, який пах нільською сіллю та нічним вітром, коли вона знову повернулася додому. Клеопатра не писала про кохання. Вона знала, що п'ятдесятирічному чоловікові, який засинає під шепі

Віктор Кучерук
2026.07.18 07:18
Ординських дій скривавлені сліди
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову

Артур Курдіновський
2026.07.18 04:53
ГОЛОСИ МИНУЛОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА АРТУРА КУРДІНОВСЬКОГО "Слова читайте у ранкових росах, У кольорі осінньої іржі. Обходьте стороною безголосих! Цінуйте слово щирої душі!" Відомий, прекрасний, вдумливий письменник, який написав дві передмови

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Знову вже поволеньки смеркає,
Темрява крадеться за вікном,
Тугу, наче кігті, випускає,
Влазить нею в душу потайком.

І сердечну роздирає рану,
Зно мені нагадує і знов:
Ти заснеш нелюблена, кохана,
Бо розлука нашу п"є любов.

А літа минають молодії,
Наче погасають в дні оцім,
Й разом з ним усі мої надії -
Бути у житті цьому твоїм.

Вечоре, даруй смертельну втому,
Їй віддамся ,брате, залюбки,
Може, справді, хоч на світі тому
Все в коханні буде навпаки.

7507 р. (від Трипілля) (1999)





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-10 15:42:43
Переглядів сторінки твору 4445
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-07-10 16:14:19 ]
Вірю, що так і буде, пане Ярославе!
Зно-зовнішнє незалежне оцінювання? :-))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-10 22:43:59 ]
Побачимо на тому світі, якщо щось буде видно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-10 23:47:35 ]
мистецтво це часто протиставлення життю
або й краще життя, пане Ярославе?

вітання

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-10 23:55:07 ]
Ось це вже сумно....Ще сумніше,аніж сам вірш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-11 00:14:16 ]
я не мав на увазі творчу сублімацію. пані Маріє.
я мав на увазі естетичну етику..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-11 00:31:47 ]
Я теж не про творчу сублімацію, а про співзвучність життя і мистецтва...Психоаналіз мені подобається,але не класичний,а структурний...До речі,цікаво,коли у вірші про кохоння згадується про смерть,існує думка,що закоханий перестае самостійно існувати,оскільки розчиняється в іншому


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-11 02:25:53 ]
Дякую, пане Місяцю, за цікаві думки. Завдяки мистецтву ми ще й досі живі. Ви ніколи не писали коханій власною кров"ю вірші в альбом? Я доходив і до такого, хоч це - далеко не найбільше безумство. Ми жертви уяви - в мене вона така, що за долі секунди може з мухи слона зробити. Я "вмирав" уже не раз, зате потім воскресаєш як фенікс, струснув попіл і пошов новий виток життя -
вже з більш філософським підходом.
Спасибі, Маріє, і Вам. Ніколи мій ліричний герой не розчинявся в коханій думками. Тепер я про це шкодую. Бо якби проникся її єством, то може зрозумів би її сутність, і не вмирав би хоч і подумки. Але якби не вмирав, то чи народилися б вірші? Вони ж пишуться в якомусь ірреальному стані, напівбожевільному, ми справді витворюємо свій світ, який протиставляємо реаліям. А написавши, поринаємо нерідко в алкоголь, щоб знову ж від цих гидких реалій відключитися. В кожного поета це буває по-своєму. А як у Вас?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-11 11:29:58 ]
Як у мене? Я навчилася любити життя після складного лікування,коли народилася вдруге...Як я хотіла жити!!!Тоді зрозуміла,що гидкі реалії це теж частина нашого життя,отож їх треба сприйняти з розумінням .Дякую за кожен день і ...розчиняюся в природі,в соціумі,в сім"ї..Люблю цей світ повністю з усіма перепетіями


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-12 16:36:33 ]
Я нині теж учуся цій премудрості - любити життя і сприймати його таким, як є. Тільки наука ця дається нелегко. Та нічого. Дасть Бог, помудрішаємо.