ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Амаретто із буряка




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-31 15:34:53
Переглядів сторінки твору 14087
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.107 / 5.5  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-31 15:44:49 ]
Дуже автентична настоянка вийшла! Реверанс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:02:32 ]
Спасибі, Віталію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 15:50:05 ]
Гірке жіноче амаретто...
Мудро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:03:07 ]
Щиро дякую, Софіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-31 15:55:25 ]
Да, "амаретто із буряка" - це круто!!!!!!!!!!! Відчівається у вас, Золота пані, якась глибинна проникливість у душу української жінки, на те, мабуть, ви й Золота...... Бо буряки, то справді, суто українська жіноча мрія, ментальна пам’ять, що живе глибоко в серці кожної свідомої українки (проривка, сапання, а також збирання буряків), а амаретто - то італійський лікерний напій, тому актуально звучить Ваша поезія в контексті вимушеного заробітчанства нашого українського жіноцтва....... Дякую Вам за цей вірш, люба пані.........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:05:25 ]
Дякую, дорога Олександро, за Вашу жіночу мудрість! за глибинне розуміння української ментальності! доземний Вам уклін!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-31 16:08:10 ]
та нема за що!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:03:08 ]
Ой, не спи, де Синай, кобіто,
краще їдьмо разом по світу,
і платитемо щастю мито,
а на долю й роки – забий.

А коли тобі стане млосно,
то згадай про зірки і сосни,
і кажу тобі дуже жорстко:
буряківка – не наш напій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-31 16:07:10 ]
Дійсно, Ви дуже вдало підмітили, пані Чорнява Жінка, про буряківку, бо в цьому вірші авторка піднімає ще один вагомий пласт життя української жінки - виготовлення самогону!!! Без цього українку й годі уявити!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:16:29 ]
Так-так, Олександро. Без чого тільки нещасну українку неможливо уявити :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:09:03 ]
Ой, Чорнявко, це ж просто гон!
Це ж відколи - не наш - самогон????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:14:35 ]
Ей, Золотце, ти пані чи селянка?
Красуням личить келих, а не склянка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:30:17 ]
Я, люба Чоречко, химерний симбіоз
із синіх гумачків і книжних поз,
із буряків, із рискаля, із жита,
із мужиків, з якими треба жити,
з солодкого, шипучого шампана,
з Петра заначку, а з Іван - пана,
усе змішалось, наче олів"є...
- ну, хто самотній женщині нальє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:39:58 ]
Про "книжні пози" попрошу докладно...
і, знаєш, сестро, уявити складно,
щоб отака замріяна особа
на мужиках себе розбила лоба.
Скажи вже чесно: де, коли і з ким
стрибала ти у гречку (під килим),
а потім вже налью самотній жінці
вина хвилюючого – аж по самі вінця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:48:24 ]
Тобі на вушко в Львові розкажу,
там, на горищі...
Тільки ж - ні жу-жу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 17:02:15 ]
там, на горищі,
ніжний вітер свище
і вересневі бігають коти,
там буду я,
і Чарівник,
і ти,
ось там якраз, о Золотце моє,
він буряківочки тобі нальє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-08-31 16:21:22 ]

* * *
Годі мучитись - на, Кохана,
справжнє зілля, що навіть манна!
Із долоні моєї випий,
і для Пана ти станеш Панна!

Що мужича рука Чаклунці?!
Що годинник - довічній Юнці?!
Не жила ти до мене - спала,
Прокидайся, блищи на Сонці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:31:08 ]
з долоні пити? еротично як!
а Ви, моншер, вигадливий юнак....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 23:17:13 ]
Так-так, з долоні можна і напиться.
Лише б не зі слідочка з-під копитця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 21:13:21 ]
Когда-нибудь, когда люди придумают названия малейшим оттенкам мира, они вспомнят ХХ1 век и скажут: а они все это видели... И будут гадать, каким же было амаретто из свеклы, потому что это больше, чем амаретто, свекла и перегонный куб посередине :).
А у нас оно - теперь:) - есть.