Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.26
00:27
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…
2025.10.25
22:51
Про бійку між Гітлером і Сталіним)
“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,
“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,
2025.10.25
22:26
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,
2025.10.25
21:03
Не нагадуй мені про себе,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.
Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.
Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,
2025.10.25
19:20
Горне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.
Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.
Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири
2025.10.25
14:01
В ту саму мить мій намір стих…
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….
2025.10.25
09:59
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.
Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.
Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,
2025.10.25
06:31
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.
2025.10.25
00:02
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.
Хтось блаженство віднаходить,
Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.
Хтось блаженство віднаходить,
Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі
2025.10.24
23:58
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:
2025.10.24
22:00
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.
Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.
Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона
2025.10.24
20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...
Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...
Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)
2025.10.24
19:43
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:
Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:
Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,
2025.10.24
19:35
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...
Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...
Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,
2025.10.24
19:06
Той день був пам’ятний для Яакова.
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви
2025.10.24
16:33
Почувайся як удома.
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Новіцька (1981) /
Критика | Аналітика
Заклюйщики і рейтинги, співпраця і підводні течії та ще сила всяких дотичних речей
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Заклюйщики і рейтинги, співпраця і підводні течії та ще сила всяких дотичних речей
Новіцька Ірина [2006-07-17 15:22:45]
Дякую, Володю, що попередили. Але я читала знизу і все знала до того, як зупинилася тут.
Ваш намір був благородний. Судячи з коментарів "професіоналів", я цілком не дивуюсь.
Дивуюсь трьом речам: а) чому шановними редакторами не висунені обіцяні вимоги до моєї творчості та й, зрештою, творчості інших претендентів? Жодної конкретної не бачу. Нелогічно? Чи виправдані тоді їх зауваги або, краще сказати, зачіпки? б) добре, рейтинги "Майстерень" під таким оглядом могли поповзти вниз, а як же народні, де повна демократія? Чого я не розумію? Відколи народ став таким придирливим, та ще й так синхронно з редакторами? в) про редакторів. Ви говорили, що всі редактори переглядали твори претендентів дуже докладно. Як могла переглянути такий обсяг роботи, скажімо, Вікторія Осташ, яка була на той час у напівдикій Сваляві й, вернувшись до Києва 12-го, морочилася з абітурієнтами (вона викладач)? Я її бачила в Києві. Факт достовірний. Можете листа написати...
Ось що я за цим усім бачу. Благородство все ж не дозволило дуже занизити рейтинг небажаним претендентам. За що, в принципі, дякую. Підхід до останньої проробки сайту видимий як божий день - декому потрібно було всього кілька балів зняти, а так "усе чесно". Всі особи, які ввійшли до складу переможців, стратегічно корисні. Талановиті. Активні учасники сайту. До них жодної претензії. Всі - люди, яких я поважаю. Але вони все ж не адміністрація. Сутужно вам, дівчата-хлопці, доведеться. Активно листуватись із ВВП...
Бог з ним, я не мріяла про титул редактора (а вам-то, Володю, про нього, очевидно, розходилося), тим більше про перемогу на конкурсі - ЦЯ перемога мені вже не потрібна. Я була б згодна лишатися, за вашими словами, "народним трибуном" (за оплату), але... волію робити що хочу і буду робити що хочу - поки не викинете догори дригом. Маєте як адмін таку можливість. Але поки сонце зійде, я полишаю свої твори так як є, аби публіка сайту знала, що пише автор, який лажає різним "любителям". Мусять же слово- й оцінковиразитися мої гаврюшки й капанці. Хоч якась сатисфакція.
Публіці сайту (і постраждалій, і милостиво полишеній у спокої). Всім, хто мене коментарив і підтримував, тисну руки. Всіх професіоналів-заклюйщиків при першій же нагоді, коли побачу, що вони невиправдано знущаються з обдарованих по-справжньому осіб, як-от Мар'яна Шіпош (це єдиний приклад, решта видима з коментарів дуже виразно, а про цю людину все ж скажу, бо вона пішла з сайту, можливо, саме через дику енергію одного з заклюйщиків найвищого рангу), так от, при першій же нагоді виставлю як повних ідіотів, зрештою, це недалеко від істини.
Співпраці не вийшло. Бажаю добре погуляти з нагоди конкурсу товариству десь такому тісному, як було тоді на травневій зустрічі. Тільки без мене.
Я знаю, що я автор рівня R1. Незалежно від показників, що себе здискредитували. Я ненавиджу підводну техніку співпраці. Я ненавиджу подвійність намірів. Я ненавиджу підлабузництво й використовування людського часу й зусиль у непрозорих цілях.
Люди, будьте пильні й сильні. Я буватиму тут рідше, але все ж буватиму, бо те, що я працювала над цим сайтом, не дає мені змоги забити на присутніх тут друзів. І про той час, коли розвивалося спілкування між нами. Тепер я можу відійти від справ - я своїх цілей досягла.
Пишіть мені на мейл. Ще раз усім тисну руки.
Дякую, Володю, що попередили. Але я читала знизу і все знала до того, як зупинилася тут.
Ваш намір був благородний. Судячи з коментарів "професіоналів", я цілком не дивуюсь.
Дивуюсь трьом речам: а) чому шановними редакторами не висунені обіцяні вимоги до моєї творчості та й, зрештою, творчості інших претендентів? Жодної конкретної не бачу. Нелогічно? Чи виправдані тоді їх зауваги або, краще сказати, зачіпки? б) добре, рейтинги "Майстерень" під таким оглядом могли поповзти вниз, а як же народні, де повна демократія? Чого я не розумію? Відколи народ став таким придирливим, та ще й так синхронно з редакторами? в) про редакторів. Ви говорили, що всі редактори переглядали твори претендентів дуже докладно. Як могла переглянути такий обсяг роботи, скажімо, Вікторія Осташ, яка була на той час у напівдикій Сваляві й, вернувшись до Києва 12-го, морочилася з абітурієнтами (вона викладач)? Я її бачила в Києві. Факт достовірний. Можете листа написати...
Ось що я за цим усім бачу. Благородство все ж не дозволило дуже занизити рейтинг небажаним претендентам. За що, в принципі, дякую. Підхід до останньої проробки сайту видимий як божий день - декому потрібно було всього кілька балів зняти, а так "усе чесно". Всі особи, які ввійшли до складу переможців, стратегічно корисні. Талановиті. Активні учасники сайту. До них жодної претензії. Всі - люди, яких я поважаю. Але вони все ж не адміністрація. Сутужно вам, дівчата-хлопці, доведеться. Активно листуватись із ВВП...
Бог з ним, я не мріяла про титул редактора (а вам-то, Володю, про нього, очевидно, розходилося), тим більше про перемогу на конкурсі - ЦЯ перемога мені вже не потрібна. Я була б згодна лишатися, за вашими словами, "народним трибуном" (за оплату), але... волію робити що хочу і буду робити що хочу - поки не викинете догори дригом. Маєте як адмін таку можливість. Але поки сонце зійде, я полишаю свої твори так як є, аби публіка сайту знала, що пише автор, який лажає різним "любителям". Мусять же слово- й оцінковиразитися мої гаврюшки й капанці. Хоч якась сатисфакція.
Публіці сайту (і постраждалій, і милостиво полишеній у спокої). Всім, хто мене коментарив і підтримував, тисну руки. Всіх професіоналів-заклюйщиків при першій же нагоді, коли побачу, що вони невиправдано знущаються з обдарованих по-справжньому осіб, як-от Мар'яна Шіпош (це єдиний приклад, решта видима з коментарів дуже виразно, а про цю людину все ж скажу, бо вона пішла з сайту, можливо, саме через дику енергію одного з заклюйщиків найвищого рангу), так от, при першій же нагоді виставлю як повних ідіотів, зрештою, це недалеко від істини.
Співпраці не вийшло. Бажаю добре погуляти з нагоди конкурсу товариству десь такому тісному, як було тоді на травневій зустрічі. Тільки без мене.
Я знаю, що я автор рівня R1. Незалежно від показників, що себе здискредитували. Я ненавиджу підводну техніку співпраці. Я ненавиджу подвійність намірів. Я ненавиджу підлабузництво й використовування людського часу й зусиль у непрозорих цілях.
Люди, будьте пильні й сильні. Я буватиму тут рідше, але все ж буватиму, бо те, що я працювала над цим сайтом, не дає мені змоги забити на присутніх тут друзів. І про той час, коли розвивалося спілкування між нами. Тепер я можу відійти від справ - я своїх цілей досягла.
Пишіть мені на мейл. Ще раз усім тисну руки.
| Найвища оцінка | Володимир Вакуленко | 6 | Любитель поезії / Любитель поезії |
| Найнижча оцінка | Володимир Ляшкевич | 4 | Майстер-клас / Майстер-клас |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"відозва"
• Перейти на сторінку •
"За мотивами Стівена Кінга (подарунок Дабі-Дабі-Дабі на день народження)"
• Перейти на сторінку •
"За мотивами Стівена Кінга (подарунок Дабі-Дабі-Дабі на день народження)"
Про публікацію
