Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.23
16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.
На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.
На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.
2026.07.23
16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те
2026.07.23
16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.
І що, чи падишах убив мене,
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.
І що, чи падишах убив мене,
2026.07.23
15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.
Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.
Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.
2026.07.23
14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п
2026.07.23
12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.
Приречений немічний птах
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.
Приречений немічний птах
2026.07.23
12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по
2026.07.23
11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ
(Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери)
Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се
2026.07.23
07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.
2026.07.23
03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.
Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.
Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.
2026.07.22
22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем
Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем
Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?
2026.07.22
18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,
Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,
Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих
2026.07.22
11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.
Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.
Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю
2026.07.22
09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева
Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося.
Антоній стояв на стіні палацу,
2026.07.22
08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно
2026.07.22
07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Новіцька (1981) /
Критика | Аналітика
Заклюйщики і рейтинги, співпраця і підводні течії та ще сила всяких дотичних речей
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Заклюйщики і рейтинги, співпраця і підводні течії та ще сила всяких дотичних речей
Новіцька Ірина [2006-07-17 15:22:45]
Дякую, Володю, що попередили. Але я читала знизу і все знала до того, як зупинилася тут.
Ваш намір був благородний. Судячи з коментарів "професіоналів", я цілком не дивуюсь.
Дивуюсь трьом речам: а) чому шановними редакторами не висунені обіцяні вимоги до моєї творчості та й, зрештою, творчості інших претендентів? Жодної конкретної не бачу. Нелогічно? Чи виправдані тоді їх зауваги або, краще сказати, зачіпки? б) добре, рейтинги "Майстерень" під таким оглядом могли поповзти вниз, а як же народні, де повна демократія? Чого я не розумію? Відколи народ став таким придирливим, та ще й так синхронно з редакторами? в) про редакторів. Ви говорили, що всі редактори переглядали твори претендентів дуже докладно. Як могла переглянути такий обсяг роботи, скажімо, Вікторія Осташ, яка була на той час у напівдикій Сваляві й, вернувшись до Києва 12-го, морочилася з абітурієнтами (вона викладач)? Я її бачила в Києві. Факт достовірний. Можете листа написати...
Ось що я за цим усім бачу. Благородство все ж не дозволило дуже занизити рейтинг небажаним претендентам. За що, в принципі, дякую. Підхід до останньої проробки сайту видимий як божий день - декому потрібно було всього кілька балів зняти, а так "усе чесно". Всі особи, які ввійшли до складу переможців, стратегічно корисні. Талановиті. Активні учасники сайту. До них жодної претензії. Всі - люди, яких я поважаю. Але вони все ж не адміністрація. Сутужно вам, дівчата-хлопці, доведеться. Активно листуватись із ВВП...
Бог з ним, я не мріяла про титул редактора (а вам-то, Володю, про нього, очевидно, розходилося), тим більше про перемогу на конкурсі - ЦЯ перемога мені вже не потрібна. Я була б згодна лишатися, за вашими словами, "народним трибуном" (за оплату), але... волію робити що хочу і буду робити що хочу - поки не викинете догори дригом. Маєте як адмін таку можливість. Але поки сонце зійде, я полишаю свої твори так як є, аби публіка сайту знала, що пише автор, який лажає різним "любителям". Мусять же слово- й оцінковиразитися мої гаврюшки й капанці. Хоч якась сатисфакція.
Публіці сайту (і постраждалій, і милостиво полишеній у спокої). Всім, хто мене коментарив і підтримував, тисну руки. Всіх професіоналів-заклюйщиків при першій же нагоді, коли побачу, що вони невиправдано знущаються з обдарованих по-справжньому осіб, як-от Мар'яна Шіпош (це єдиний приклад, решта видима з коментарів дуже виразно, а про цю людину все ж скажу, бо вона пішла з сайту, можливо, саме через дику енергію одного з заклюйщиків найвищого рангу), так от, при першій же нагоді виставлю як повних ідіотів, зрештою, це недалеко від істини.
Співпраці не вийшло. Бажаю добре погуляти з нагоди конкурсу товариству десь такому тісному, як було тоді на травневій зустрічі. Тільки без мене.
Я знаю, що я автор рівня R1. Незалежно від показників, що себе здискредитували. Я ненавиджу підводну техніку співпраці. Я ненавиджу подвійність намірів. Я ненавиджу підлабузництво й використовування людського часу й зусиль у непрозорих цілях.
Люди, будьте пильні й сильні. Я буватиму тут рідше, але все ж буватиму, бо те, що я працювала над цим сайтом, не дає мені змоги забити на присутніх тут друзів. І про той час, коли розвивалося спілкування між нами. Тепер я можу відійти від справ - я своїх цілей досягла.
Пишіть мені на мейл. Ще раз усім тисну руки.
Дякую, Володю, що попередили. Але я читала знизу і все знала до того, як зупинилася тут.
Ваш намір був благородний. Судячи з коментарів "професіоналів", я цілком не дивуюсь.
Дивуюсь трьом речам: а) чому шановними редакторами не висунені обіцяні вимоги до моєї творчості та й, зрештою, творчості інших претендентів? Жодної конкретної не бачу. Нелогічно? Чи виправдані тоді їх зауваги або, краще сказати, зачіпки? б) добре, рейтинги "Майстерень" під таким оглядом могли поповзти вниз, а як же народні, де повна демократія? Чого я не розумію? Відколи народ став таким придирливим, та ще й так синхронно з редакторами? в) про редакторів. Ви говорили, що всі редактори переглядали твори претендентів дуже докладно. Як могла переглянути такий обсяг роботи, скажімо, Вікторія Осташ, яка була на той час у напівдикій Сваляві й, вернувшись до Києва 12-го, морочилася з абітурієнтами (вона викладач)? Я її бачила в Києві. Факт достовірний. Можете листа написати...
Ось що я за цим усім бачу. Благородство все ж не дозволило дуже занизити рейтинг небажаним претендентам. За що, в принципі, дякую. Підхід до останньої проробки сайту видимий як божий день - декому потрібно було всього кілька балів зняти, а так "усе чесно". Всі особи, які ввійшли до складу переможців, стратегічно корисні. Талановиті. Активні учасники сайту. До них жодної претензії. Всі - люди, яких я поважаю. Але вони все ж не адміністрація. Сутужно вам, дівчата-хлопці, доведеться. Активно листуватись із ВВП...
Бог з ним, я не мріяла про титул редактора (а вам-то, Володю, про нього, очевидно, розходилося), тим більше про перемогу на конкурсі - ЦЯ перемога мені вже не потрібна. Я була б згодна лишатися, за вашими словами, "народним трибуном" (за оплату), але... волію робити що хочу і буду робити що хочу - поки не викинете догори дригом. Маєте як адмін таку можливість. Але поки сонце зійде, я полишаю свої твори так як є, аби публіка сайту знала, що пише автор, який лажає різним "любителям". Мусять же слово- й оцінковиразитися мої гаврюшки й капанці. Хоч якась сатисфакція.
Публіці сайту (і постраждалій, і милостиво полишеній у спокої). Всім, хто мене коментарив і підтримував, тисну руки. Всіх професіоналів-заклюйщиків при першій же нагоді, коли побачу, що вони невиправдано знущаються з обдарованих по-справжньому осіб, як-от Мар'яна Шіпош (це єдиний приклад, решта видима з коментарів дуже виразно, а про цю людину все ж скажу, бо вона пішла з сайту, можливо, саме через дику енергію одного з заклюйщиків найвищого рангу), так от, при першій же нагоді виставлю як повних ідіотів, зрештою, це недалеко від істини.
Співпраці не вийшло. Бажаю добре погуляти з нагоди конкурсу товариству десь такому тісному, як було тоді на травневій зустрічі. Тільки без мене.
Я знаю, що я автор рівня R1. Незалежно від показників, що себе здискредитували. Я ненавиджу підводну техніку співпраці. Я ненавиджу подвійність намірів. Я ненавиджу підлабузництво й використовування людського часу й зусиль у непрозорих цілях.
Люди, будьте пильні й сильні. Я буватиму тут рідше, але все ж буватиму, бо те, що я працювала над цим сайтом, не дає мені змоги забити на присутніх тут друзів. І про той час, коли розвивалося спілкування між нами. Тепер я можу відійти від справ - я своїх цілей досягла.
Пишіть мені на мейл. Ще раз усім тисну руки.
| Найвища оцінка | Володимир Вакуленко | 6 | Любитель поезії / Любитель поезії |
| Найнижча оцінка | Володимир Ляшкевич | 4 | Майстер-клас / Майстер-клас |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"відозва"
• Перейти на сторінку •
"За мотивами Стівена Кінга (подарунок Дабі-Дабі-Дабі на день народження)"
• Перейти на сторінку •
"За мотивами Стівена Кінга (подарунок Дабі-Дабі-Дабі на день народження)"
Про публікацію
