ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Василина Верховинка. Твой подарок в начале весны

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Василина Верховинка. Твій дарунок напровесні.


Найвища оцінка Василина Іванина 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-09-24 12:57:39
Переглядів сторінки твору 8405
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.088 / 5.38  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 3.960 / 5.25  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.617
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-24 12:58:13 ]
Василина Верховинка. Твій дарунок напровесні.

... Ти не забув? Отам, біля костьолу,
де голуби окреслювали кола,
де захід палахтів огнем заграв,
хапкий мороз аж зашпорами брав,
над Бугом, на засніжених вітрах,
душа ячала, квилила, мов птах, –
там ніжні котики
гірких вербових віт
мені осяяли промерзлий світ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 19:14:29 ]
Ну
не можу підібрати слів
навіть не вчитуюся – сам факт мене не те що просто зворушив – ні, не маю зовсім слів
ОК, Ти ж витратив свій час!!! свої почуття!!!
ДЯКУЮ
ні, треба відійти, переключитися

зараз подзвоню саші і скажу, що мої твори перекладено іншими мовами :)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 20:04:46 ]
Ось, звичайно, подобається переклад, якось і справді відчула тепло (мабуть, твоє) – але одаліска щось занадто пишно, ні? :)) не можна її викинути?
слухай, а в росіян нема слова "котики"?
ОК, а ти звідки так знаєш російську?
дякую, дорогий, я дуже рада, правда :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 11:07:15 ]
Василино, твоє слово чи півслова - і в межах моїх можливостей.
"Котики" можна було б, але не всі зрозуміють. Так як в нас котики не звучать.
А російську я знаю в межах шкільного курсу. Але це нічого не значить. Ацтекські письмена розшифрував один росіянин, який ніколи в Мексіці не був і оригіналів не бачив в житті. Не "сочти за нескромность". Російська мова для українців не складна, більш складним є втаїти український підтекст, в смислі, що російська мова не є рідною.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 10:29:30 ]
Ага Комаров так ти рАмАнтик?
Все вижу уже презрительный взгляд и пренебрежительний изгиб губ... Ты в школе девочек за косички не дергал?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:55:09 ]
Пані Юліє, ви не любите романтиків? :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:02:21 ]
Сашко, а про мачо чув, ні? :))Юлю, скажіть йому :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 11:49:12 ]
Олександре я тільки їх і люблю,
Василинко він про мачо чув...
Олександре і Василинко ну не "викайте" мені будласка і я вам не буду
Цілую ніжно обох
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 11:50:43 ]
А взагалі я всіх люблю, бо я
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 10:36:39 ]
Ти чого Юля? В школі я горобців з рогатки на льоту. А дівчатка в школі були такі, що перед ними леді Вінтер просто бідна Констанція.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 14:43:36 ]
Гарний переклад.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 22:12:21 ]
Дякую щиро, Олександро!!!
Думаю, автор перекладу теж приєднується :)))
насправді, Ваш відгук дуже цінний для мене


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-06 22:18:15 ]
І Вам щиро дякую за задоволення від прочитання Ваших творів.=) І автору перекладу також вдячність.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:02:18 ]
Непогане враження справляє цей переклад :)Гадаю, що авторка дуже тішиться :))
Правда, шановний Олександре, варто б замінити "пори лиц" – це щось незрозуміле.
:))а "кликать" – кричати чи кликати?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-05 10:46:28 ]
Цілком слушні зауваження. З "поры лиц" зрозуміло. Тільки виходить занадто суворо, наче не жінка промовляє, а чоловік. Олександре, може підскажете, Василина гадаю була б не проти зовсім.
І з "кликать" не все гладко. Я не так перекладав, але це не сподобалось Василині зовсім, її повне право.
"Кликают" гуси, дикі гуси, Ви певно добре чули їх "кликанья" в ключах і не раз. Але "птах" і "гуси" не дуже. Птах - більш до жайворонка, перепілки чи навіть удода. До гуси більш - птица. Але "кликанье" гусей, з величезним натягом - журавлів цілком відповідає контексту по своїй журливості. Підскажіть хто, може Чорнявка обізветься. Чорнявка володіє обома мовами (певно не тільки двома) вільно як граф де Ля Фер двома руками рапірою.
А я поки ще один вірш Василини перекладу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 21:39:58 ]
Та не підкаже він, знаю:))дуже зайнятий – це раз, рос. мову не знає – два (справді не розмовляє по-російськи, тільки читає, інколи із словником :)). три – це із сторони легко критикувати...
і я не вмію :(
про чужі переклади інколи можу щось сказати, а тут – наче мову відібрало :))
тішуся одним – усі мовчать, значить усім подобається :)))
ще один вірш? лечу на крилах самозахвату :)
лиш би не забути соломки підстелити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 21:41:31 ]
... а не вгадаю, який :)))
ОК, ти дивовижна людина
ДЯКУЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:36:38 ]
...а Любу навіть не смію просити... :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-07 00:10:34 ]
так,Василинко, ще раз почую щось на кшталт "не смію просити..." - абіжусь навсігда :)
А ти, любий мій Комаров, дуже перебільшуєш щодо мене :)
Краще скажіть, що значить "ячала"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-07 00:49:04 ]
От щось таке вийшло (напару зСанчиком) :)

Ты не забыл? Вон там, возле костела,
где голубиный хор срывался в соло,
где запад багровел огнем зарниц,
румянцем падая на нашу бледность лиц,
над Бугом, на заснеженных ветрах
душа, казалось, превращалась в прах,–
там вербы нежные,
которых горше нет,
согрели этот полумертвый свет…