ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
                    І
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.

                    ІІ

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Григорій Слободський (1937) / Вірші

 Мені хочеться співати
Мені хочеться співати,
Так же хочеться радіти.
Соловейком в гай зелений
До схід сонця полетіти.
Побродити по травах в росі
І піти в зелені луки.
Де сіна лежать в покосах,
Де народ не знає муки.
Не можу соловейком
Рано заспівати
Про страшні народні муки
Мушу розказати
Про сумне народне гори
Про змарновані дні.
Кому дано розказати ,
Якщо не мені.

Десь між горами ще досі
Там орел літає.
Прометея, кажуть, серце
досі розриває.
І не мають люди спочинку
А ні в день, ні в ночі
НЕ висихають від сліз
Материнські очі.
Плаче мати за сином,
Що їде в чужину
Покидає дітей малих,
Молоду дружину.
О таке то друже
В нашім краю буває:
Хто то в розкошах жиріє,
А хтось виїжджає.
О таке у нас твориться
Друже мій, горе
Одні їдуть в Італію ,
А другі за море.
Кругом гудять мерседеси,
Ресторани, бари
Влада не може країну поділити
І заводять чвари.
Президент кричить на уряд ,
А уряд на раду.
Запхали народ бідний
десь то в сподні заду.

Виїжджають з батьківщини
З цвітучого краю
Такої країни в світі
Другої не знаю!
Щоб так рясно сади цвіли,
І землі родючі
І щоб люди так жили
Як свині у кучі.

Чи то доля, божа воля
Знущається над нами,
Тому може, що злодії
Панують над нами!
Про таке то милий друже
Треба говорити
Може слухати Шевченка,
Сокиру гострити!




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-29 20:13:58
Переглядів сторінки твору 3413
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.05.07 22:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 09:11:50 ]
Якщо не рахувати, що орел Прометею печінку розриває, а не серце, то Ви тут по-шевченківські пройшлися.
А з сокирою певно запізнилися. Зараз 21-ше століття, воля відстоюється не шаблею чи палашем, а працею, ефективною працею мабуть. Доречі, владу наче вибирають нині самі. Ех, скільки часу пройде...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 11:30:49 ]
Пане Олександр! Зевс прикував прометея і напустив Орла, а Який орган клював не достовірно.
Працею можна здобути щастя тільки культурно -свідомому суспільстві, там де роботодавець оплачує труд робітника, не всі можуть бути капіталістами комусь треба працювати у свої країні а не їхати по чужині.Тому я закликаю, щоб не плакала мати проводжаючи дитину на чужину, а в нас би забезпечували трударя. А то
роз'їжджають в месердесах, гуляють в барах а робітник не може на хліб заробити. Ще багато води протече,прицій системі змін не буде. Дяку Вам що звертайте увагу на мої твори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 11:52:23 ]
Сказано відверто. Може скажете при якій системі будуть зміни і як таку систему створити? Хотілося б почути.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 16:25:08 ]
Пане Олександр Ви мене закликайте до політичної полеміки. По перше при владі повинні бути люди, які люблять свою державу, а не тій що ненавидять Україну, мову, культуру. Змінити структуру капіталізації. А це значить Що багатіти можна тільки з заробленого труда. А накрадене відібрати А потім продати, тим які куплять за свій тру то.є за особисто зароблені гроші . Труд людини повинен оплачуватись 70% відд доходів підприємства, Як в розвинутих країнах.Щоб зробити зміни в розвитку україне, потрібно щоб у керма були патріотиВ усіх сферах власди. Хто тепер в бізнесі з мільярдами доходів Євреї, грузини,Руські, А де українці.В кого в руках влада В парламенті 60% другі ннації. Подумайтє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 13:45:19 ]
Телевізор дивитесь, пане Григорію і газети видно гортаєте. Похвально. Видно Адам Сміт вам не чужий.
І слова у Вас правильні - змінити структуру капіталізації, 70% на зарплату. Можна і без особливого напрягу. Тільки Ви скажіть чим платити 13-ти мільйонам пенсіонерів і як наприклад служити пожежникам, міліції і хлопцям в гімнастерках? Та й армада чинуш усіх рівнів харчуватися має потребу, і не аби як. При всій непристижності професії вчителя кількість вчителів тільки зростає. Ноу-хау останніх десятиліть про бідних лікарів також мабуть чули.
Ви б сказали де патріотів стільки настачитись, чесних? Україна, на чесних дурнях триматися не може. Виходить як в Богдана Хмельницького, хороший, хороший, але чого на союз з Росією пішов? Чого, чого? Сила силу ломить - чули приказку?
Та Ваша ідея і не нова. Була Комуністична партія - честь, совість і геній епохи. А виявилося - труха. "Перевертні від партії", по вислову товариша Симоненка продали ідею. 90% перевертнів. Навіть твердолобий Петро наплював на мораль, кинув жінку і пішов до "молодшого товариша", певно досвід передавати.
А нинішні побратими по УНП і споріднених їм форм зараз листівки розкидають. Пояснюють, що ті бариги, які від партії пролізли у владу всіх рівнів і "оматерізувались" зовсім їм чужі елементи і випадково потрапили в їх ряди. Як були мерами їхні "байци", то листівок таких не наблюдалося, як втратили вони свої місця, так вперед, в народ. Треба знов якось обдурити на найближчі років п'ять.
Ні Ваша ідея про доброго царя-батюшку і чесних бояр - міф. Релігія минулого. Ви не ображайтесь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-03 22:56:39 ]
Пане Олександр я не ображаюсь в кожного своя думка на життя. Ніколи не надіюсь на приходу місії чи доброго царя. В мене свої погляди на життя . Я не вірю в агітацію і пропаганду. А партії рахую це збір людей для підтримки лідера. В партію ідуть рядами слаборозвинені люди. А сучасні лідере Це заради своїх амбіції. Патріоти Якщо ідуть в партію то довго там не затримуються Я надіюсь що наша земля народить істинно патріотів і вони прийдуть до влади. Дякую за полеміку.