ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.16 06:15
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.

хома дідим
2026.10.15 23:54
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св

Віктор Кучерук
2026.10.15 06:04
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.

С М
2026.10.14 23:17
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”

Віктор Насипаний
2026.10.14 20:43
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.

І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...

Борис Костиря
2026.10.14 14:20
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.

Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,

хома дідим
2026.10.14 12:08
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво

Володимир Мацуцький
2026.10.14 11:19
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Григорій Слободський (1937) / Вірші

 Мені хочеться співати
Мені хочеться співати,
Так же хочеться радіти.
Соловейком в гай зелений
До схід сонця полетіти.
Побродити по травах в росі
І піти в зелені луки.
Де сіна лежать в покосах,
Де народ не знає муки.
Не можу соловейком
Рано заспівати
Про страшні народні муки
Мушу розказати
Про сумне народне гори
Про змарновані дні.
Кому дано розказати ,
Якщо не мені.

Десь між горами ще досі
Там орел літає.
Прометея, кажуть, серце
досі розриває.
І не мають люди спочинку
А ні в день, ні в ночі
НЕ висихають від сліз
Материнські очі.
Плаче мати за сином,
Що їде в чужину
Покидає дітей малих,
Молоду дружину.
О таке то друже
В нашім краю буває:
Хто то в розкошах жиріє,
А хтось виїжджає.
О таке у нас твориться
Друже мій, горе
Одні їдуть в Італію ,
А другі за море.
Кругом гудять мерседеси,
Ресторани, бари
Влада не може країну поділити
І заводять чвари.
Президент кричить на уряд ,
А уряд на раду.
Запхали народ бідний
десь то в сподні заду.

Виїжджають з батьківщини
З цвітучого краю
Такої країни в світі
Другої не знаю!
Щоб так рясно сади цвіли,
І землі родючі
І щоб люди так жили
Як свині у кучі.

Чи то доля, божа воля
Знущається над нами,
Тому може, що злодії
Панують над нами!
Про таке то милий друже
Треба говорити
Може слухати Шевченка,
Сокиру гострити!




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-29 20:13:58
Переглядів сторінки твору 3646
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.05.07 22:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 09:11:50 ]
Якщо не рахувати, що орел Прометею печінку розриває, а не серце, то Ви тут по-шевченківські пройшлися.
А з сокирою певно запізнилися. Зараз 21-ше століття, воля відстоюється не шаблею чи палашем, а працею, ефективною працею мабуть. Доречі, владу наче вибирають нині самі. Ех, скільки часу пройде...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 11:30:49 ]
Пане Олександр! Зевс прикував прометея і напустив Орла, а Який орган клював не достовірно.
Працею можна здобути щастя тільки культурно -свідомому суспільстві, там де роботодавець оплачує труд робітника, не всі можуть бути капіталістами комусь треба працювати у свої країні а не їхати по чужині.Тому я закликаю, щоб не плакала мати проводжаючи дитину на чужину, а в нас би забезпечували трударя. А то
роз'їжджають в месердесах, гуляють в барах а робітник не може на хліб заробити. Ще багато води протече,прицій системі змін не буде. Дяку Вам що звертайте увагу на мої твори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 11:52:23 ]
Сказано відверто. Може скажете при якій системі будуть зміни і як таку систему створити? Хотілося б почути.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 16:25:08 ]
Пане Олександр Ви мене закликайте до політичної полеміки. По перше при владі повинні бути люди, які люблять свою державу, а не тій що ненавидять Україну, мову, культуру. Змінити структуру капіталізації. А це значить Що багатіти можна тільки з заробленого труда. А накрадене відібрати А потім продати, тим які куплять за свій тру то.є за особисто зароблені гроші . Труд людини повинен оплачуватись 70% відд доходів підприємства, Як в розвинутих країнах.Щоб зробити зміни в розвитку україне, потрібно щоб у керма були патріотиВ усіх сферах власди. Хто тепер в бізнесі з мільярдами доходів Євреї, грузини,Руські, А де українці.В кого в руках влада В парламенті 60% другі ннації. Подумайтє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 13:45:19 ]
Телевізор дивитесь, пане Григорію і газети видно гортаєте. Похвально. Видно Адам Сміт вам не чужий.
І слова у Вас правильні - змінити структуру капіталізації, 70% на зарплату. Можна і без особливого напрягу. Тільки Ви скажіть чим платити 13-ти мільйонам пенсіонерів і як наприклад служити пожежникам, міліції і хлопцям в гімнастерках? Та й армада чинуш усіх рівнів харчуватися має потребу, і не аби як. При всій непристижності професії вчителя кількість вчителів тільки зростає. Ноу-хау останніх десятиліть про бідних лікарів також мабуть чули.
Ви б сказали де патріотів стільки настачитись, чесних? Україна, на чесних дурнях триматися не може. Виходить як в Богдана Хмельницького, хороший, хороший, але чого на союз з Росією пішов? Чого, чого? Сила силу ломить - чули приказку?
Та Ваша ідея і не нова. Була Комуністична партія - честь, совість і геній епохи. А виявилося - труха. "Перевертні від партії", по вислову товариша Симоненка продали ідею. 90% перевертнів. Навіть твердолобий Петро наплював на мораль, кинув жінку і пішов до "молодшого товариша", певно досвід передавати.
А нинішні побратими по УНП і споріднених їм форм зараз листівки розкидають. Пояснюють, що ті бариги, які від партії пролізли у владу всіх рівнів і "оматерізувались" зовсім їм чужі елементи і випадково потрапили в їх ряди. Як були мерами їхні "байци", то листівок таких не наблюдалося, як втратили вони свої місця, так вперед, в народ. Треба знов якось обдурити на найближчі років п'ять.
Ні Ваша ідея про доброго царя-батюшку і чесних бояр - міф. Релігія минулого. Ви не ображайтесь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-03 22:56:39 ]
Пане Олександр я не ображаюсь в кожного своя думка на життя. Ніколи не надіюсь на приходу місії чи доброго царя. В мене свої погляди на життя . Я не вірю в агітацію і пропаганду. А партії рахую це збір людей для підтримки лідера. В партію ідуть рядами слаборозвинені люди. А сучасні лідере Це заради своїх амбіції. Патріоти Якщо ідуть в партію то довго там не затримуються Я надіюсь що наша земля народить істинно патріотів і вони прийдуть до влади. Дякую за полеміку.