ну, по-перше, не так і багато на сьогодні лишилось тем, не спаплюжених поезією. (і в основному це тема зізнань у деяких, особливої тяжкості збоченнях, які караються законом.)
зрештою, страх, не готовність або не бажання публічно сказати щось із розряду "всі-знають-але-мовчать" зазвичай має різні причини: від задавлення власної інакшості, чи пак "ненормальності", до уникання безглуздої полеміки і зайвих скандалів.
в той час, як причиною для такої готовності (чит. - тексту) може послугувати як виважений і давно назрілий протест (адже публічна людина розуміє, що будь-яка її заява буде розцінена як позиція) так і, скажімо, звичайний піар-хід (адже публічна людина розуміє...і бла-бла).

а, по-друге, гарний текст, да :)

щодо "бла-бла" це точно. але не забуваємо, що публічній людині, з одного боку, простіше бути сміливою (хоча це не зовсім точне слово для цього), з іншого - проблематичніше, бо (див. спочатку).
а текст - да :)

бла-бла-бла! трохи думає й додає: бла-бла! бла! і - після павзи ще: бла!

спаплюжених поезією - добре сказано.
спантеличено (хоча, не без патосу) оглядається на спаплюжене власними текстами власне минуле, яке на повірку виявляється власним майбутнім. і остаточно заплутується.
крутить тудима_сюдима головою але гарний образ спаплюженості все одно лишається.

ото бла після павзи - було особливо душевне, щемке ьаке.

Колеги
а) Справжня поезія нічого не паплюжить і паплюжити не може, бо вона несе в собі Творче Начало,
б) Публічно сказати дурницю давно вже не є подвигом, швидше цинізмом,
в) Церкву третьою дорогою оминає відомо що - Чортівня, Зло, Мертвосуще і т.д.
г) А "Я терпіти не можу віршів Шевченка" - це взагалі шедевр маразму, - бо це як? Бо це як автор потерпає від Шевченка? Хіба лише від заздрості? Як Геній дурникові жити заважає - однією своєю присутністю? То ж чи дурникові?

Колеги:
а) "Мысль изреченная есть ложь" - Ф.І. Тютчєв. Якщо виходити з цієї точки зору, то все сказане людиною, викривлює (краще чи гірше) природний стан речей.
б) цинізм все частіше стає захистом від фальшу і нещирості, вдягнутих в будь-які одежі.
в) бути невіруючим - це рівносильно Злу?
г) невпадання в колапс від віршів Шевченка означає неповноцінність? В останньому пункті, нмсд, повністю порушена логіка.
Хочу одразу зазаначити, що особисто я не належу до палких прихильників Жадана. Однак мені здається, що в даному випадку багато хто бачить лише перший план, не даючи собі труда зазирнути і побачити щось більше.

"Справжня поезія нічого не паплюжить і паплюжити не може.." - то є правда, і ніхто цього не заперечує, пане Володимире. мені видає, що ви дуже серйозо віднеслись до певної самоіронії в словах попередніх дописувачів :)

Любонько,
Питання на засипку (прошу віповісти лише так/ні):
а) Ти віриш Тютчєву?
б) Шевченко для Тебе - геній?
в) Ти любиш його вірші?
г) Ти любиш Україну?
:)

Юрчику, хоча питання твої не дуже підходящі до "так/ні", спробую відповісти:
а) так
б) ні
в) скоріше так (деякі)
г) так
:) А в чому засипка?

Дякую, Лю`!
Гммм. Цікава сентенція - "Мысль изреченная есть ложь"
Пан Ф.І.Тя всього лиш повторив видозмінено парадокс Епіменіда (Евбуліда),
або, як в народі кажуть, "парадокс брехуна" - нічого нового.
Любонька вірить у твердження людини, яка сама себе заперечує?
Як тоді можна вірити Любоньці?
Адже вона висловила думку яка одночасно є правдою і брехнею. (за Евбулідом, до якого примазався Ф.І.Тя)
Але "так" на питання про Україну - приймаю як аксіому :)
А можу запитатися ще , Лю`?
Коли Шевченко не є для Тебе генієм - то хто з українців-поетів таким є?
Чи ми є маловартісна нація і Бог нас не наділив геніями у цій галузі, а може взагалі?
А може геніїв взагалі немає і не було?

Шановні колеги, шановна Любо, адміністрація ресурсу зобов'язана чітко висловлювати свою позицію, бо все що робиться на сайті - на совісті адміністрації, і ми контролюємо, що поширюється світом із нашою допомогою.
До Сергія Жадана ставимося, як і до будь якого вмілого автора із пошаною.
Що стосується цієї композиції, то вона містить, на нашу думку, елементи руйнівного впливу, тому про це говоримо.

Щодо ваших зауважень
1) фраза "Мысль изреченная есть ложь" - очевидно, що є таки нісенітницею і обманом. Бо виходячи із її суті і неодноразової висказаності її, в тому числі і її авторами, - "изреченности" цієї фрази - вона і є тією "ложжю".
Чесніше і правильніше сказати, що будь яка висказана думка не є річчю неіснуючою, інша справа, ти приростаєш життям, чи саморуйнуєшся...
І робити із Тютчева Мислителя негуманно, залишмо йому право бути Поетом.
2) Цинізм не є і не був ніколи захистом - не самообманюйтесь - цинізм ( "цинік" спотворене духом модерністичної анігіляції від "кінік", спотворення вчення і всього іншого) зло і агресія, і знищення, і опирається на вмираючу душу чергового пацієнта диявола... :(
3) Нормальний Номо сапієнс істота віруюча - зневіра це тільки персональна хвороба незрілої особистості, яка завше характеризується помітними розпадом цієї особистості,
4) Любо, не пересмикуйте будь-ласка, Сергій Жадан пише про "Я терпіти не можу віршів Шевченка" - про це і говоримо. Тут зло, а не в чомусь іншому.
Якби автор сказав "Не до вподоби", "не радують", тощо - це одне. А тут інше...
І взагалі, говорити про когось із нас, нинішніх, у контексті зробленого для України і для української літератури Шевченком, не варто.
При спробі написати поезію аж надто комічно виглядає оце - "я і Шевченко". :(
То був у нас Лубківський і Шевченко, тепер ось нові досягнення... :(

Юрчику! Щодо тютчевської фрази найкращим, вважаю, буде навести весь вірш, щоб був зрозумілим контекст. Якщо після цього залишаться питання, можемо залюбки подискутувати на цю тему і виршити, хто до кого примазався і кому вірити :)

SILENTIUM! *

Молчи, скрывайся и таи
И чувства, и мечты свои -
Пускай в душевной глубине
Встают и заходят оне
Безмолвно, как звезды в ночи,-
Любуйся ими - и молчи.

Как сердцу высказать себя?
Другому как понять тебя?
Поймёт ли он, чем ты живёшь?
Мысль изречённая есть ложь.
Взрывая, возмутишь ключи,-
Питайся ими - и молчи.

Лишь жить в себе самом умей -
Есть целый мир в душе твоей
Таинственно-волшебных дум;
Их оглушит наружный шум,
Дневные разгонят лучи,-
Внимай их пенью - и молчи!..

* Молчание! (лат.).

Стососвно геніїв, Юрчику, я взагалі побоююсь таких визначень після того, як нам довго розповідали про геній Володимира Ілліча Леніна :) Генієм був Леонардо, скажімо. Генієм був Моцарт.
Є чимало українських поетів, вірші яких я люблю. Дехто з них вказаний на моїй авторській сторінці. Можу цей список ще продовжити. Щодо Шевченка, на мене значно більше враження зробили його картини, бо, нмд, як художник Т.Г. явно недооцінений на своїй Батьківщині. А робити з нього глазуроване яєчко... він на таке не заслуговує.

не можна одночасно радісно бігати кругами і щось ліниво мугикати собі під ніс. дописувач вбився об стінку від неспівпадіння ритмів.
набору не треба. ми тут самі впораємося, підручними засобами.

практика доводить - таки не можна (голос дещо потойбічний). і що у нас нині із підручних засобів під руками?

якшо автор мертв, то чого метушитися, наче би вже все єдно і пізно-
то може, присядемо собі, м'яко, неспішно, трішки урочисто
нагонимо чогось воістину прекрасного?

:-)

наше воістину прекрасне гарантую через тиждень 8-)