ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Iржавий свiт
Не дивись, журлива, чорними очима,
Не кажи: «Іржавим бачу білий світ».
В мене теж багряна осінь за плечима.
Чом же я тримаюсь, як за гілку плід?

В інших - щедре літо: сонячне, родюче,
У моєму ж - вітер крутить віражі...
Коло мого дому плетиво колюче,
Терен та жалива на моїй межі.

Сонце не заходить на моє подвір’я,
У мутній криниці нежива вода.
Птах у яснім небі губить біле пір’я,
Мчить воно до мене - чорне, мов біда.

Буду я триматись за життя, губами
Випросивши в Бога кілька куцих літ.
Лиш коли веселка зійде над полями,
То піду по ній у потойбіччя світ.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-17 20:39:56
Переглядів сторінки твору 6641
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.086 / 5.42  (5.445 / 6.06)
* Рейтинг "Майстерень" 5.046 / 5.38  (5.528 / 6.16)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.04.24 11:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-10-17 23:03:44 ]
Пані Тетяно пречудова поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 00:02:10 ]
Дякую, Василю, за Ваш відгук, мені приємно, що Ви, так вважаєте.
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 00:14:45 ]
Зробіть собі і йому з іржавого світу - золотий і
живіть, співаючи. Бо коли така квітуча жінка і гарна поетеса думає про смерть - це просто ганьба
сонця! Ви повинні так стогнати від щастя, щоб усі сусіди чули і заздрили Вам. А Ви про це потім написали веселий вірш.
З добром


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 00:25:56 ]
Дякую, Ярославе, що відчули цей вірш. Не переймайтесь, бо то я писала про свою матір, яка стійко тримається за життя. У мене все добре, чого і Вам зичу. Ми ще заспіваємо. Дякую за гарну жінку та особливо за поетесу.
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 00:49:28 ]
Радий, що у Вас все добре! Заспіваємо обов"язково! Дай Боже мамі здоров"я і внутрішньої сили триматися за життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 13:02:27 ]
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 11:53:50 ]
Дорога Тетяно, як на мене дуже і дуже сильна річ вийшла, прекрасна композиція.

Можливо вам згодяться ось які мої думки:
", журлива,"
і, можливо, "потойбіччя світ".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 13:00:08 ]
Дуже вдячна, Головний редакторе, за високу оцінку
мого вірша. Ви мені подарували не тільки добре слово, а й крила, на яких я буду літати. Дякую за "журлива" і "потойбіччя світ" - подобається!
Обов’язково скористаюсь Вашою порадою, змінивши на краще.
З повагою та теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 00:02:27 ]
Отже, шановний Володимире, Ви поставили тут "6", тобто "Прекрасно". Виходячи з того, що автор має тепер статус Майстра, а також вимоги до оцінки "6", прописані на ПМ, а також беручи до уваги Ваші зауваження до творів інших авторів з таким же статусом, подивимось на цю композицію.
Зміст... Залишається дивний післясмак: не журись, мамо, в мене теж все кепсько. Слабка втіха для людини, яка тримається за життя - почути, що уїї дитини теж геть усе погано. Далі йде якийсь дивний причинно-наслідковий зв"язок: в нас обох(?!) осінь за плечима, а потім "Хоч буває літо" - ? Трішки також не зрозуміло, як веселка може спричинити відхід у потойбіччя (вона ж не раз у житті "сходить над полями".

Технічні моменти:
1) Збіги приголосних:
Іржавим бачу
яснім небі
2) "потойбіччя світ" - дуже сумнівно використання "світ", бо "потойбіччя" - поняття більш широке і вбирає в себе "світ".
3) "Хоч буває літо щедрістю родюче,
Вітер ошаліло крутить віражі." - чому тут протирічить літо? вітру? Він міг би крутити віражі й не родючим літом.
Рими:
1) "очима-плечима", "родюче-колюче".

Ось такі "деталі", які викликають здивування при порівнянні оцінок, виставлених Вами, шановний Володимире, на сторінках різних авторів.

ПС. І все ж таки, Володю, хочу підкреслити, що ні я, ні інші, певно, нічого б не говорили, не критикували, не радили, не здіймали жодних хвиль, якби нам були байдужі Майстерні. Прошу, зрозумійте це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 12:52:49 ]
Цікаво, а чому Любо, звертаєтесь до мене, я теж повинен щодо кожної вашої "6" робити вам розбір польотів? Можна влаштувати.

Отже, про отриманий авторкою статус Майстра ви придумали, Любо. І звідки ви взяли, що рівень R2 - це статус Майстра????
Це в основному статус тих авторів, які серйозніше ставляться до поезії, аніж просто Любителі.
Статус Майстра в нас починається із R1.

Далі.
Ще раз повторю, автор має право на тему і зміст свого твору. За зміст ми оцінок не ставимо. І якщо ми вже у цю справу втручаємось - у змістову, то тільки аби допомогти авторові із увиразненням змісту.
Звичайно є композиції бездуховні, і бездушевні, насичені мертвотністю, які особливо подобаються читачам із потягом до цинізму, чи молодим читачам, із потягом до приколу (над іншими). Але мертвотність -це далеко не прикол, і, звичайно, ми не повинні такі композиції увиразнювати. Думаю, що це наша спільна позиція - спільна позиція нормальних авторів.

Прекрасно, що ця композиція Тетяни Левицької зовсім не з числа надумано мелодраматичних, чи приколомертвотних, ось тут слова і ясні і зрозумілі.
Не знайшов я в цій композиції слова "мамо" - отже, Любо, - не зовсім ясно чому ви про це говорите.
Та навіть, якби це слово тут було, чи такий образ читачеві бачиться, то, як на мене, все цілком нормально в'яжеться. Ми час від часу помічаємо, що прожили-пережили і пору, яку також прожили-пережили наші батьки, чи інші близькі нам особи.

Отже, залишаємо цей дивовижний вираз на вашій совісті, Любо :"Залишається дивний післясмак: не журись, мамо, в мене теж все кепсько. Слабка втіха для людини, яка тримається за життя - почути, що у її дитини теж геть усе погано."
Хоча і де у тексті написано, що все погано - неясно, описані труднощі, несприятливості, які лірична героїня приймає, як те, що ось прийшло після "багряної осені", але не змушує втрачати віру в життя, і саму свою життєздатність.

Щодо незрозумілості "веселки", то пригадайте, що значить веселка у Писаннях, - там ідеться про Боже сприйняття і всепрощення, а тут також і про очікуване і цілком вірогідне Боже сприйняття і прощення конкретної індивідуальності ліргероїні.
У цьому сенсі я радив би Тетяні Левицькій, акцентувати цей момент, аби він був ясніший читачам. Можливо "І коли веселка зійде над полями" трохи точніше...

Збіги приголосних і справді бажано уникати, і звичайно, варто над цим задуматися і Тетяні, але в неї збігів, у цій композиції якраз обмаль, значно менше, аніж у більшості творів авторів рівня R2. До речі, коли акцентується критиком якийсь збіг приголосних, чи немилозвучність словосполучень, то мається на увазі, що такий критик знає, як виправити ситуацію, бо якщо не знає, то краще нехай мовчить, чи не так?

Збіги приголосних:
Іржави(м б)ачу - тут, по перше, є цікавий "фокус" - автор ж бо пише - "Не кажи: «Іржавим бачу...", себто, певною мірою автор проти і такої немилозвучності. :)
По-друге, я не бачу, як цей момент можна покращити, і тут може бути мовне надзавдання, завдання для подальшого розвитку української мови, стан якої ми, аналізуючи цей вірш, не оцінюємо.
"ясні(м н)ебі" - виглядає невеличким недоліком, але достатньо одиноким, аби з-за нього я губив відчуття насолоди від прочитаної композиції.

"Потойбіччя" в сенсі подальшого від Бога, подальшого життєвого переходу, явно не мандрівка нашим світом, та й авторка ясно написала вам і мені, що "піду по ній у потойбіччя світ", тобто це зауваження явно не стосується написаного в тексті. Раніше було "потойбічний світ" - що можливо виглядало традиційно більш сутінно, аніж просто "потойбіччя".

Щодо "Хоч буває літо щедрістю родюче,
Вітер ошаліло крутить віражі. - так, безумовно, тут є запитання щодо пов'язаності рядків між собою, можливо і є прості відповіді, але варто було би, як на мене, розділити ці рядки крапкою.
"Хоч буває літо щедрістю родюче... (Ніби до всього попереднього, так?)
Вітер ошаліло крутить віражі."

Рими 1) "очима-плечима", "родюче-колюче". - по-перше, таки є римами, а по-друге, цілком адекватні пісенній, народного стилю стилізації композиції - тобто, особисто мені подобається.

Щодо порівняння цієї композиції із прозовим текстом від Сергія Жадана, то не до порівняння - бо тут, як на мене, маємо справу із поезією, а там із прозою.
Щодо інших оцінених мною віршів, то я постійно переглядаю сторінки оцінених мною авторів, якщо тексти опрацьовуються авторами далі, то і оцінку свою підвищую - нормальний, як мені видається, процес.

P/S Головне, як на мене, не тусовка і любі друзі, а саме Поезія, "Майстерні" вторинні - тож пробуємо бути поетично адекватними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 13:57:33 ]
Володимире, я шокована... І не тому, що Ви Так майстерно розібрали мій вірш, а тому, що Так проникливо відчули його. Що за римами (можливо, і спрощеними) та недосконалою технікою побачили суть. Я вважаю, що поезія повинна торкатися струн душі, викликати різні почуття, щоб хотілося плакати, сміятись, замислитись від прочитаного. На це роблю основний акцент, а свою майстерність з кожним днем намагаюся вдосконалювати в «Поетичних Майстернях».
Зі щирою подякою та повагою,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 16:14:59 ]
1Цікаво, а чому Любо, звертаєтесь до мене, я теж повинен щодо кожної вашої "6" робити вам розбір польотів? Можна влаштувати.

Майстерень Редакція (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 23:01:00 ]
Якщо виникають якісь питання щодо композицій на інших сторінках, то їх і логічно вирішувати на відповідних сторінках, а не кидати натяки. :(

2. Отже, про отриманий авторкою статус Майстра ви придумали - no comments :)

3. Та навіть, якби це слово тут було, чи такий образ читачеві бачиться, то, як на мене, все цілком нормально в'яжеться.
Уявимо ситуацію: до ліргероїні (чи то мама, чи то будь хто) прийшла інша людина (чи то дочка, чи ровесниця, чи будь хто) і скаржиться їй на своє життя. І що чує у відповідь? Не співчуття, не поради якісь, а звіт про те, як їй теж погано.

4. Хоча і де у тексті написано, що все погано - неясно
"Коло мого дому плетиво колюче,
Терен та жалива на моїй межі."
"Сонце не заходить на моє подвір’я,
У мутній криниці нежива вода.
Птах у яснім небі губить біле пір’я,
Мчить воно до мене чорне, мов біда." - якщо це "труднощі", то що таке "погано"?

5. До речі, коли акцентується критиком якийсь збіг приголосних, чи немилозвучність словосполучень, то мається на увазі, що такий критик знає, як виправити ситуацію, бо якщо не знає, то краще нехай мовчить, чи не так?

"Ти мені – сад, ти мені – суд, ти мені – осад."
Напевно з огляду на милозвучність можна звернути увагу і на :
"схлипує стиха"
"(В д)ивні(м п)ольоті"
"серце(м р)озбитим"
"візьми мене міцно"
"тіло(м, м)узика" - це ж Ваші зауваги (дещо справедливі) до твору Магадари Світозар? І де ж тут пропозиції, як зробити краще?
Моя пропозиція "«Іржавим є цей білий світ".

6. Вірно, я теж кажу, що "потойбіччя" вистачить, слово "світ" тут зайве :)

7. Хоч буває літо щедрістю родюче... (Ніби до всього попереднього, так?)
Не так :) Бо до того ми вже чули, що "багряна осінь за плечима", тобто це метафора, яка позначає, що людина вже перешагнула своє літо.

8. Щодо рим - особисто мені вони здаються спрощеними, але якщо вглядіти в цій композиції народний стиль (!), то ...

9. А до чого тут Сергій Жадан???

PS. Дуже прикро, якщо Ви, Володю, вирішили, що для мене головне - "тусовка", але це хай залишиться на Вашій совісті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 13:36:41 ]
Дякую, Чорнява Жінко, що заходите на мою сторінку та переймаєтесь моїми віршами. Ваші зауваження візьму до уваги. Стосовно Вашого «дивного післясмаку», то мені не зрозуміло, чому Ви вирішили, що це дитина говорить із матір’ю? Адже у тексті жодного слова про це немає. Головна героїня – літня жінка, яка розмовляє зі своєю ровесницею й намагається її переконати не опускати руки та триматися за життя, незважаючи на негаразди. Щодо веселки, то, на мою думку, вона в кожного своя.
Ви пишете: «"Потойбіччя світ" - дуже сумнівно використання "світ", бо "потойбіччя" - поняття більш широке і вбирає в себе "світ"». Я з Вами цілковито згодна, проте хочу зазначити, що поняття «потойбіччя» вбирає в себе, окрім світла, ще й темряву. Тому я навмисно виділила «світ», щоб було зрозуміло, що ЛГ піде по веселці до Бога.
З повагою,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 16:20:31 ]
Тетяно, я Вашими віршами "переймаюсь" так само, як і іншими, які бачу на Головній сторінці. Про свої думки я вже сказала у коменті вище, тому не хочу повторюватися. Дякую, що відреагували на них адекватно :)
Якщо не заперечуєте, я інколи (коли буде що сказати) заходити до Вас ще.
З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-20 09:59:44 ]
Ошаліло - очманіло?
Але це питання до філологів-корифеїв української мови, якщо такі є.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 14:07:27 ]
Олександре, дякую, що заходите на мою сторінку. До речі, саме Ваш коментар був найпершим. Тому особливо приємно Вас бачити :)
"Ошаліло-очманіло" - перевірила в словнику. Це - синоніми. Ось ссилка на дуже гарний ресурс-помічник (можливо, Вам стане в нагоді):
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 17:21:53 ]
На жаль, Любо, маю від вас постійне пересмикування:

1 Цікаво, а чому Любо, звертаєтесь до мене, я теж повинен щодо кожної вашої "6" робити вам розбір польотів? Можна влаштувати.

Майстерень Редакція (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 23:01:00 ]
Якщо виникають якісь питання щодо композицій на інших сторінках, то їх і логічно вирішувати на відповідних сторінках, а не кидати натяки. :(

Тобто на сторінці Тетяни Левицької, у користувача Чорнявої Жінки є претензії до Майстерень Редакції? Дивовижний підхід.

2. Отже, про отриманий авторкою статус Майстра ви придумали - no comments :)

Значить придумали, використали, і жодного каяття? :)

3. Та навіть, якби це слово тут було, чи такий образ читачеві бачиться, то, як на мене, все цілком нормально в'яжеться.

Уявимо ситуацію: до ліргероїні (чи то мама, чи то будь хто) прийшла інша людина (чи то дочка, чи ровесниця, чи будь хто) і скаржиться їй на своє життя. І що чує у відповідь? Не співчуття, не поради якісь, а звіт про те, як їй теж погано.

Та невже, читайте уважніше текст.

4. Хоча і де у тексті написано, що все погано - неясно...

"Коло мого дому плетиво колюче,
Терен та жалива на моїй межі."
"Сонце не заходить на моє подвір’я,
У мутній криниці нежива вода.
Птах у яснім небі губить біле пір’я,
Мчить воно до мене чорне, мов біда." - якщо це "труднощі", то що таке "погано"?

Погано, це подавати однобоку і недостовірну інформацію, бо кожному, в кого на обличчі очі - видно, про що говориться у тексті, як ситуативним труднощам протистоїть життєлюбство і впевненість у подальшому...

5. До речі, коли акцентується критиком якийсь збіг приголосних, чи немилозвучність словосполучень, то мається на увазі, що такий критик знає, як виправити ситуацію, бо якщо не знає, то краще нехай мовчить, чи не так?

"Ти мені – сад, ти мені – суд, ти мені – осад."
Напевно з огляду на милозвучність можна звернути увагу і на :
"схлипує стиха"
"(В д)ивні(м п)ольоті"
"серце(м р)озбитим"
"візьми мене міцно"
"тіло(м, м)узика" - це ж Ваші зауваги (дещо справедливі) до твору Магадари Світозар? І де ж тут пропозиції, як зробити краще?
Моя пропозиція "«Іржавим є цей білий світ".

Вітаю, Чорнява Жінко, із черговим підтасуванням фактів і перекручуванням, на відповідній сторінці, про яку ви говорите, прямо написано, що я саме на цю тему і приватно листувався із авторкою, і навіть запропонував їй, що я опублікую варіант свого бачення без вказаних проблем...

6. Вірно, я теж кажу, що "потойбіччя" вистачить, слово "світ" тут зайве :)

Це теж суто ваше бачення, яке далеке від усіх можливих варіантів "потойбіччя" (по той бік) ріки, поля, всього на світі, і світ потойбіч і.т.д.

7. Хоч буває літо щедрістю родюче... (Ніби до всього попереднього, так?)
Не так :) Бо до того ми вже чули, що "багряна осінь за плечима", тобто це метафора, яка позначає, що людина вже перешагнула своє літо.

Знову надмірна впевненість - ніде не вказано, що переступила ліргероїня, а що ні, отже це тільки домисли. Між тим тонкість сприйняття ліргероїні, наприклад, дозволяє багато чого відчути, уявити попереду...

9. А до чого тут Сергій Жадан???

Це відповідь на ваше, Любо, зауваження, невже не очевидно, чи знову ваші жарти?
Ось ви на цій сторінці написали власноруч:
Ось такі "деталі", які викликають здивування при порівнянні оцінок, виставлених Вами, шановний Володимире, на сторінках різних авторів.

Тож ви знаєте про що питаєте, чудово знаєте...
І прекрасно передбачаєте чи ні? :)
Ось авторці ставилася "6" в ранзі "Л.П", але в ранзі R2 - об'єктивніше виглядає "5,5". Яку зараз і ставлю із врахуванням усіх нюансів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 17:46:40 ]
Цікавий Ви співрозмовник, Володю! Дискусії з Вами іноді нагадують розмову двох людей за стеклом без вімкнутого телефону для переговорів :)

1. У користувача Чорнявої Жінки на сторінці Тетяни Левицької виникло питання до Редакції Майстерень щодо оцінювання нею (Ред. М) твору даного автора. Саме такою була порада Редакції Майстерень Чорнявій Жінці, коли остання запитала про це на сторінці іншого автора (Магадари Світозар) :)

2. Так-так-так, придумала, брудно(!) використала, спотворила, і тепер шукаж діжку, щоб битися головою :)

3. Дякую, текст прочитала уважно.Думка не змінилась.

4. Погано - це відволікатися від тексту в бік особистих звинувачень.

5. Не приймаю Вашого вітання, Володю :) На вказаній сторінці ми ніде не побачили саме Ваших пропозицій. А те, що було написано Вами у листі до автора, це знаєте Ви і автор.

6. Потойбіччя - це зовсім не "по той бік ріки, ліса" і т.п. Принаймні, у сенсі, який закладено в даному тексті. Мені навіть трошки дивує Ваше бачення :)

7. Наші з Вами надмірні впевненості дещо розходяться. Що поробиш?

9. Які жарти, Володю? Я Жадана взагалі не мала на увазі. Я говорила про оцінки 5,25 Магадарі і 6 Тетяні Левицькій. Це все Ваша підсвідомість :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 18:40:41 ]
Привіт, Тетяночко!
Ну і баталії розгорілись на Вашій сторіночці!
Як на мене, вірш у Вас вийшов справді вартісним і глибоким. Правда, тепер уже й не знаю, яким він був до правок ;) у теперішньому ж варіанті, як на мою скромну думку (врахуйте, що все тут написане я сприймаю як своєрідну містерію, алегоричне намагання передати внутрішній світ), залишилось ще два місця, де можна було б доопрацювати текст:
1. Хоч буває літо щедрістю родюче...
Вітер ошаліло крутить віражі... - тут відрив вітру від літа приніс сумнівну користь, бо ж Ви то мали на увазі, що у інших он, мовляв, в життєву літню пору - щедрі врожаї, радість, а у мене - от - вітер крутить віражі! Тобто, задумка тут була добра зіграти на протиставленні. А чому б не залишити попередній варіант, трішки його підправивши:
В інших - щедре літо: сонячне, родюче,
У моєму ж - вітер крутить віражі...
(тут я ще трішки змінив те ЩЕДРІСТЮ РОДЮЧЕ) :)

2. То піду по ній у потойбіччя світ. - раз вже те потойбіччя так мозолить очі (мені воно теж тут видалось дещо надуманим і похмурим), то чому б не написати простіше:
То по ній піду я у далекий Світ. (можна придумати ще 153 вдалі означення для того Світу замість ДАЛЕКИЙ, смисл не змінився, похмурості як і не було, вірш просвітлів).

Загалом, відчутно зростання Ваше в поезії, Ви стали глибшою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 21:27:43 ]
Привіт, Ярославе!
Дякую, за відгук. Сьогодні, мабуть, день такий – чомусь кілька слів викликали бурю емоцій. Вірш таким був від самого початку, змінилось тільки: "журливо" на "журлива" та "потойбічний" на "потойбіччя".
Цей вірш написаний три роки тому.
Стосовно вашого варіанту «В інших - щедре літо: сонячне, родюче,
У моєму ж - вітер крутить віражі...»
Мені подобається, подумаю над цими рядками. Дякую за пораду.
А ось "потойбіччя" змінювати не хочу, тому що подобається саме такий варіант.
Заздалегідь дякую за ввічливість та влучні поради,
З теплом,
Таня