Кариночко, що мене дуже тішить у Вашій поезії - так це чудове відчуття ритму, а ще відчуття ЗВУКУ. Це не так уже й мало. У Вас є перспективи, як на мене.
Звичайно, подекуди трапляються певні невідповідності, як от:
- рими скроню-тобою (чомусь двічі?),
- шалену біль - шалений біль? (біль - ч. він)
- Й ніхто - ніхто (важко вимовити)
- ув’язнив ЦЕЙ біль, в ЦЮ ніч - уникайте частого вживання прислівників. Можна:
У тиші ув’язнивши біль,
Ти в ніч мою вселив напасті.
- оце все мить?
Невже оце усе (ОЦЕ УСЕ двічі - тут хіба виправдано?)
Скажи, невже ми - тільки мить?
Невже оце усе минеться? - як варіант
- отой куплет:
Луна ударить об підлогу
І відіб’ється об всі стіни
Я не попрошу допомогу,
Я мовчки просто так загину. - ще дуже дитячий, та й гинути Вам рано :) Раз луна об ВСІ стіни буде битись, та ще й об підлогу, то вже можна тут дописати, що вона ще і об шафу гепнеться, а об стілець точно фінгал наб`є :) Словом, можна прибрати той куплет взагалі (до кращих часів)
- І хоч ти дам - І хоч ти даВ?
Словом, є ще над чим працювати, але раз вже Вам даровано так багато - працюйте! І Світіться! :)

дякую, я дуже ціную Вашу думку і візьму до уваги Ваші зауваження...просто коли пишу, то не дуже задумуюся про орфографію і таке інше...Мабуть і справді варто приділити цьому увагу!=)

Прочиталось із великою приємністю( не скажу, що із задоволенням, щоб не перехвалити:). Лише у двох місцях спіткнувся об нагромадження приголосних:
оБВСі стіни
сховаВВСобі луну.