ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Діалог VI * Гонка безколісного ровера *
 
Ніка Новікова

а сфінкс горів
а сфінкс палав
у бронетанку
третій день



Сонце Місяць

а чародій в землі лежав
& Гулівера гриз мігрєнь
лише поет відкрив блокнот
і всі устої пошатнулись



Ніка Новікова

здоровий ґлузд почав бойкот
всі психи ринулись на вулиць
асфальт і той піджав хвоста
старенький вулиць афігєть



Сонце Місяць

міста зруйновані ущерть
в метро засіли круть і верть
жахіття, смерть.. за что. Гєрасім!
я хочу пенсію, книжки
о принце Гамлете! Моржі
ревуть....



Ніка Новікова

аж тут встряє нервовий Гулівер:
ми ахтунґ ми абздольц да ми живе-
-м-и палимось ми палимо!!...
і натовп
ущухне наче хвилі на еFеМ
поет поцілував нарешті кулю
поезія повстала наче мрець
і всім прийшов

понеділок
/здається/



Сонце Місяць

убіг гарячий піонер
прив’язувать на хвіст бляшанку
і джин береться за шашлик
іронію поклали в банку
і наче розійшлись...

хе-
 хе



Ніка Новікова

а уже я-а-ак розійшлись
пройшов олесь
усім казав
знімать штани ставати
раком
файне пиво
/біле або темне. нефільтроване/
чародій джин піонер
бронетанк сфінкс гулівер
три блакитні танцівниці
едуард хіль



Сонце Місяць

О!
бачив пана Едуара
знімає він у раз мігрєнь
це золотий ага запас
& Парацельс лягає спати
над понівеченим невчасно
о так, вилазить Mісяць
всі кричать ура ура ура
і джин береться за шашлик
у революціях - нема початку



Ніка Новікова

для хіля немає
нічого
неможливого

а хіль горів
а хіль палав
у бронетанку
третій день



Сонце Місяць

поет почухав за пробором
ішла імла пурга ймовірна
у смітниках лежав щербет
чи непробачена закуска
здавався нескінченним туу-
нель ще дві приблизні рими
і усе...

*

і звідси хіба вверх ногами




:-)




 



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-08 08:28:30
Переглядів сторінки твору 7151
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.17 20:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-08 20:32:33 ]
:))
достойний гімн палати №13!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 04:58:21 ]
уявив собі оркестрик тринадцятої, і серце сповнилося радістю

@>-:>-->---

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 11:28:24 ]
Ровер рухався ретельно радо ретуш розсипав
а іронія у банці без відсотків залишилась :(
може, в банк з’їздити на цьому ровері?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 11:47:05 ]
в банку скучні м'ясом годовані охоронці
звично тримають пальці на своїх гашетках
їх здивує хіба ядерний гриб над обрієм

крім того, при їзді на безколіснім ровері
потребується циркова відчайдушна сміливість

зважуєм шанси....


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 11:57:50 ]
усі скучні охоронці роблені довгим пальцем
із першосортного м*яса, залізом набити,
упиті,
намариновані віскі,
прокидаються вранці (ледь-ледь по опівночі),
спочатку ідуть стріляти
по голубах, коли
закінчується
перша сотня
маленьких чорних набоїв,
стріляють тоді дерева, які помирають стоячи,
без єдиного зойку,
коли дерев не лишається,
довго стріляють в небо, слухаючи куди
падатимуть кулі,
коли ж закінчиться усе, коли засудомить руки,
коли заіржавіє м*ясо, випарується віскі,
лишиться остання куля,
лишиться - на вибір -
скроня.

охоронці живуть вічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 12:18:33 ]
достойний екскурс вимагає шанобливої післямови

в страхітливому світі благородних професій
живуть справжні люди
їх мозок фаршировано дикими ілюзіями
десь ближче до дверей
воно набуває більш окреслених форм
і тягнуться свідомості паростки
ніжними стерильними руцями
до світу героїчних предметів
де в кожного на стінку щось прибито
чи адольф фюрер ачи брюс лі
питання вирішується нагально
найліпший шлях вчити зброю стріляти-
із нею спати
все що стає твоїм продовжує твоє тіло
про що невідомі герої
напишуть іще не один шедевральний верлібр

живи і плодись, о безколісний ровер


а взагалі
крокодили гуляють лежачи


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 12:06:04 ]
безколісний ровер не має тертя
охроннців годувати бляшаним шашликом
з іржавим пивом
джин пришле крутя і вертя
які подбають
про вічність
відсотків


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 12:25:54 ]
просто як фіфті фіфті
те чого не існує в бляшаному справді
неможна завести на гільйотину
з корзиною для голови

іще. неймовірне - магніт

а ще кажуть, дивних з недивними
як раз
половина на половину


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 13:08:12 ]
круть, верть - як не крути
а руля ж то - нема


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 13:18:06 ]
еге! вони давно в метро засіли
катаються удень і бігають ночами
від них повітря набуває запах
шляхетного старого сиру для гурманів

:-)