ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Діалог VI * Гонка безколісного ровера *
 
Ніка Новікова

а сфінкс горів
а сфінкс палав
у бронетанку
третій день



Сонце Місяць

а чародій в землі лежав
& Гулівера гриз мігрєнь
лише поет відкрив блокнот
і всі устої пошатнулись



Ніка Новікова

здоровий ґлузд почав бойкот
всі психи ринулись на вулиць
асфальт і той піджав хвоста
старенький вулиць афігєть



Сонце Місяць

міста зруйновані ущерть
в метро засіли круть і верть
жахіття, смерть.. за что. Гєрасім!
я хочу пенсію, книжки
о принце Гамлете! Моржі
ревуть....



Ніка Новікова

аж тут встряє нервовий Гулівер:
ми ахтунґ ми абздольц да ми живе-
-м-и палимось ми палимо!!...
і натовп
ущухне наче хвилі на еFеМ
поет поцілував нарешті кулю
поезія повстала наче мрець
і всім прийшов

понеділок
/здається/



Сонце Місяць

убіг гарячий піонер
прив’язувать на хвіст бляшанку
і джин береться за шашлик
іронію поклали в банку
і наче розійшлись...

хе-
 хе



Ніка Новікова

а уже я-а-ак розійшлись
пройшов олесь
усім казав
знімать штани ставати
раком
файне пиво
/біле або темне. нефільтроване/
чародій джин піонер
бронетанк сфінкс гулівер
три блакитні танцівниці
едуард хіль



Сонце Місяць

О!
бачив пана Едуара
знімає він у раз мігрєнь
це золотий ага запас
& Парацельс лягає спати
над понівеченим невчасно
о так, вилазить Mісяць
всі кричать ура ура ура
і джин береться за шашлик
у революціях - нема початку



Ніка Новікова

для хіля немає
нічого
неможливого

а хіль горів
а хіль палав
у бронетанку
третій день



Сонце Місяць

поет почухав за пробором
ішла імла пурга ймовірна
у смітниках лежав щербет
чи непробачена закуска
здавався нескінченним туу-
нель ще дві приблизні рими
і усе...

*

і звідси хіба вверх ногами




:-)




 



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-08 08:28:30
Переглядів сторінки твору 7242
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.27 21:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-08 20:32:33 ]
:))
достойний гімн палати №13!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 04:58:21 ]
уявив собі оркестрик тринадцятої, і серце сповнилося радістю

@>-:>-->---

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 11:28:24 ]
Ровер рухався ретельно радо ретуш розсипав
а іронія у банці без відсотків залишилась :(
може, в банк з’їздити на цьому ровері?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 11:47:05 ]
в банку скучні м'ясом годовані охоронці
звично тримають пальці на своїх гашетках
їх здивує хіба ядерний гриб над обрієм

крім того, при їзді на безколіснім ровері
потребується циркова відчайдушна сміливість

зважуєм шанси....


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 11:57:50 ]
усі скучні охоронці роблені довгим пальцем
із першосортного м*яса, залізом набити,
упиті,
намариновані віскі,
прокидаються вранці (ледь-ледь по опівночі),
спочатку ідуть стріляти
по голубах, коли
закінчується
перша сотня
маленьких чорних набоїв,
стріляють тоді дерева, які помирають стоячи,
без єдиного зойку,
коли дерев не лишається,
довго стріляють в небо, слухаючи куди
падатимуть кулі,
коли ж закінчиться усе, коли засудомить руки,
коли заіржавіє м*ясо, випарується віскі,
лишиться остання куля,
лишиться - на вибір -
скроня.

охоронці живуть вічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 12:18:33 ]
достойний екскурс вимагає шанобливої післямови

в страхітливому світі благородних професій
живуть справжні люди
їх мозок фаршировано дикими ілюзіями
десь ближче до дверей
воно набуває більш окреслених форм
і тягнуться свідомості паростки
ніжними стерильними руцями
до світу героїчних предметів
де в кожного на стінку щось прибито
чи адольф фюрер ачи брюс лі
питання вирішується нагально
найліпший шлях вчити зброю стріляти-
із нею спати
все що стає твоїм продовжує твоє тіло
про що невідомі герої
напишуть іще не один шедевральний верлібр

живи і плодись, о безколісний ровер


а взагалі
крокодили гуляють лежачи


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 12:06:04 ]
безколісний ровер не має тертя
охроннців годувати бляшаним шашликом
з іржавим пивом
джин пришле крутя і вертя
які подбають
про вічність
відсотків


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 12:25:54 ]
просто як фіфті фіфті
те чого не існує в бляшаному справді
неможна завести на гільйотину
з корзиною для голови

іще. неймовірне - магніт

а ще кажуть, дивних з недивними
як раз
половина на половину


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 13:08:12 ]
круть, верть - як не крути
а руля ж то - нема


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 13:18:06 ]
еге! вони давно в метро засіли
катаються удень і бігають ночами
від них повітря набуває запах
шляхетного старого сиру для гурманів

:-)