ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав

Віктор Кучерук
2026.09.26 07:30
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.

Віктор Насипаний
2026.09.26 01:43
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.

В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.

хома дідим
2026.09.25 23:25
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки

Юрій Лазірко
2026.09.25 17:24
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя

як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 * * *




Найвища оцінка Ігор Павлюк 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Сушко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-13 22:28:10
Переглядів сторінки твору 9628
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.092 / 5.38  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.180 / 5.5  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:45:16 ]
Огого!.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:50:59 ]
Що ж - мені завжди тільки сумні писати про нещасливе кохання? Спасибі, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:47:22 ]
...Оце якось поза розумінням... "- На планеті (звідсіль горошині)"- приділіть мені увагу - поясніть, пліз..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:49:50 ]
Пані Людмило! Спасибі за таке уважне прочитання. "На планеті (звідсіль горошині)"- означає: на дуже далекій планеті, яка із землі виглядає горошиною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 23:17:21 ]
(Маленька) Принцеса на (планеті)-горошині :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 00:04:18 ]
Юлю, просто таки п"ю цілющу воду Вашого вірша!!!
Гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 19:59:37 ]
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-11-14 01:06:00 ]
хочеться покласти на музику... чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:14:39 ]
А Ви спробуйте! Цікаво буде послухати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-14 01:32:47 ]
Кул!
Чомусь при прочитанні першого рядка згадалася фраза, що цитується у Боба Шоу в "Венке из звезд":
"Покоя глубины тебе волны бегущей".

Ніяк не можу з"ясувати для себе походження цієї фрази? Боб Шоу посилається на якийсь кельтський епос...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:17:32 ]
Цікава фраза, хоча і не відразу розумієш її значення. Може, треба тлумачити: коли на поверхні шторм, у глибині все-одно спокійно. Ні? А явище цікаве. Дуже символічне щодо духовного життя людини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 01:50:46 ]
!!!!!!))))!!!!!. І МОЛОДЕЦЬ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:18:08 ]
О!!!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 08:35:24 ]
Пані Юліє!
Справді чудово. Одначе зверніть увагу на таку дрібну детать: Земля виглядає горошиною приблизно з відстані 2 млн. км. Тобто навіть з найближчої нам планети - Венери вона виглядає вже просто як яскрава точка. А на Венері життя немає, атмосфера геть непідходяща.
Проте сам образ дуже красивий. Можливо його варто доопрацювати. По-друге, ви кажете "звідсіль горошині". Може, "звідтіль"? Бо виходить, що ви кажете про якусь іншу планету до якої ви помандруєте очікувати небайдужу вам людину. Її, як видно з контексту, там ще теж немає. Подумайте. Тут проситься "На планеті, звідтіль невидимій" або " На планеті моїй гостинній" тощо.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:26:33 ]
Олександре: поетичний твір - не науковий факт. Я не привязуюся до жодної планети. І відстань не вимірюю. Головне інше: відчуття безмежності Космосу, те, що ми хоча б уві сні можемо собі дозволити мандрувати ним. І немає різниці - є там життя чи ні. Венера це чи Марс. Сон - це інша планета. І якщо уві сні ми там можемо бути, значить там є життя. Люди праві, що и там не ми можемо жити. Але Для кожної планети - свої тіла, свої форми (проявлені чи непросвлені) життя. Я нічого не заперечую. Допускаю усе. Тому, що не вважаю себе найрозумнішою. І якщо людина думками може сягнути зірки, яка звідсль - саме звідсіль - із землі - менша горошини - значить Там уже є життя. Спробуйте відчути ці речі не логікою, а серцем. Спасибі Вам за уважність і небайдужість! З теплом - Юлія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 19:15:28 ]
А у мене народилась пародія. Прийміть це не як бажання "угробити" Ваш вірш, а тільки поліпшити, вилікувати.

ЯНГОЛИ І ЗМІЇ

Відламала вершечок ампули,
Тихо вену собі проколола...
І мені заспівали янголи,
І засяяло все довкола.

Із моєї квартири убогої
Моя хата палацом зробилась,
Ти явивсь мені Господом Богом
І з тобою я одружилась!

Розчинилися ми у часі,
І весільну подорож нашу
Відгуляли разом на Марсі
Під земні Мендельсона марші.

Ну а вранці кинулась: де це я?
Ламле кості, на шкірі - сироти...
Абстиненція, абстиненція,
І мені здавсь не Богом, а звіром ти.

Насміхавсь над уявним щастям,
І звивався змієм зеленим,
Не давав із ліжка упасти,
І зубами впився у вени...

І ставало мені все гірше...
Раптом внутрішній голос із висі:
- Чи без ампул у гарнім вірші
Ти ніяк не могла обійтися?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:20:32 ]
Несподівано для мене... Цікаво: невже цей вірш викликає саме такі відчуття? Написаний талановито. Хоча - кожному своє (про зміст).
Успіхів Вам! І за добрі слова спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:48:13 ]
Спасибі. Я відчував, що Ви - розумниця. Просто - моя Вам порада ще одна, хоч я сам її не завжди дотримуюсь - не друкуйте одразу вірш по гарячих слідах. Потримайте його у шухляді день-два, знов поверніться до нього через деякий час, буде інший день, інший настрій - і Ви побачите свій твір ніби збоку - прочитайте критично і пошукайте пародійні моменти. Хоч це - не завжди видно буває
у себе самого. Але буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 21:02:17 ]
Пане Ярославе!
Пародії можна написати на більшість моїх віршів. Я вже про це думала.
Щодо свіжості віршів. Тут є один "+": він ще не встигає затвердіти, я - звикнути до нього саме такого. Те, що на майстернях він дозріває - це нормально. Я дуже ціную це. І мені все-одно, що хтось може за це криво дивитися: головне твір, те, що я в нього вкладаю, що несу в собі, а не те, хто що буде думати про мене. Кожен міряє по собі. Сасибі Вам за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-14 21:29:19 ]
Гарний вірш:)