ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.12 21:19
…Поки спите ви, стану Осінніми світаннями. На травах порозкладую мільярди сувенірів. Будинки підрожевлю, вмию тротуари, Підкину ще жарину в парків багаття І заспанії канни на руки площ подам... Коли йому було лише чотири роки, почалася війна. Пот

Костянтин Ватульов
2026.05.12 19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.

І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,

Тетяна Левицька
2026.05.12 12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.

Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,

Світлана Пирогова
2026.05.12 11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.

Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.

Юрій Гундарів
2026.05.12 10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!

Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від

Вячеслав Руденко
2026.05.12 09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають

хома дідим
2026.05.12 08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні

Ірина Вовк
2026.05.12 07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не буденна оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути

Віктор Кучерук
2026.05.12 05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

С М
2026.05.11 20:20
Як на Сайпрес Авеню
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 * * *




Найвища оцінка Ігор Павлюк 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Сушко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-13 22:28:10
Переглядів сторінки твору 9026
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.092 / 5.38  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.180 / 5.5  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:45:16 ]
Огого!.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:50:59 ]
Що ж - мені завжди тільки сумні писати про нещасливе кохання? Спасибі, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:47:22 ]
...Оце якось поза розумінням... "- На планеті (звідсіль горошині)"- приділіть мені увагу - поясніть, пліз..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:49:50 ]
Пані Людмило! Спасибі за таке уважне прочитання. "На планеті (звідсіль горошині)"- означає: на дуже далекій планеті, яка із землі виглядає горошиною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 23:17:21 ]
(Маленька) Принцеса на (планеті)-горошині :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 00:04:18 ]
Юлю, просто таки п"ю цілющу воду Вашого вірша!!!
Гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 19:59:37 ]
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-11-14 01:06:00 ]
хочеться покласти на музику... чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:14:39 ]
А Ви спробуйте! Цікаво буде послухати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-14 01:32:47 ]
Кул!
Чомусь при прочитанні першого рядка згадалася фраза, що цитується у Боба Шоу в "Венке из звезд":
"Покоя глубины тебе волны бегущей".

Ніяк не можу з"ясувати для себе походження цієї фрази? Боб Шоу посилається на якийсь кельтський епос...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:17:32 ]
Цікава фраза, хоча і не відразу розумієш її значення. Може, треба тлумачити: коли на поверхні шторм, у глибині все-одно спокійно. Ні? А явище цікаве. Дуже символічне щодо духовного життя людини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 01:50:46 ]
!!!!!!))))!!!!!. І МОЛОДЕЦЬ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:18:08 ]
О!!!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 08:35:24 ]
Пані Юліє!
Справді чудово. Одначе зверніть увагу на таку дрібну детать: Земля виглядає горошиною приблизно з відстані 2 млн. км. Тобто навіть з найближчої нам планети - Венери вона виглядає вже просто як яскрава точка. А на Венері життя немає, атмосфера геть непідходяща.
Проте сам образ дуже красивий. Можливо його варто доопрацювати. По-друге, ви кажете "звідсіль горошині". Може, "звідтіль"? Бо виходить, що ви кажете про якусь іншу планету до якої ви помандруєте очікувати небайдужу вам людину. Її, як видно з контексту, там ще теж немає. Подумайте. Тут проситься "На планеті, звідтіль невидимій" або " На планеті моїй гостинній" тощо.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:26:33 ]
Олександре: поетичний твір - не науковий факт. Я не привязуюся до жодної планети. І відстань не вимірюю. Головне інше: відчуття безмежності Космосу, те, що ми хоча б уві сні можемо собі дозволити мандрувати ним. І немає різниці - є там життя чи ні. Венера це чи Марс. Сон - це інша планета. І якщо уві сні ми там можемо бути, значить там є життя. Люди праві, що и там не ми можемо жити. Але Для кожної планети - свої тіла, свої форми (проявлені чи непросвлені) життя. Я нічого не заперечую. Допускаю усе. Тому, що не вважаю себе найрозумнішою. І якщо людина думками може сягнути зірки, яка звідсль - саме звідсіль - із землі - менша горошини - значить Там уже є життя. Спробуйте відчути ці речі не логікою, а серцем. Спасибі Вам за уважність і небайдужість! З теплом - Юлія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 19:15:28 ]
А у мене народилась пародія. Прийміть це не як бажання "угробити" Ваш вірш, а тільки поліпшити, вилікувати.

ЯНГОЛИ І ЗМІЇ

Відламала вершечок ампули,
Тихо вену собі проколола...
І мені заспівали янголи,
І засяяло все довкола.

Із моєї квартири убогої
Моя хата палацом зробилась,
Ти явивсь мені Господом Богом
І з тобою я одружилась!

Розчинилися ми у часі,
І весільну подорож нашу
Відгуляли разом на Марсі
Під земні Мендельсона марші.

Ну а вранці кинулась: де це я?
Ламле кості, на шкірі - сироти...
Абстиненція, абстиненція,
І мені здавсь не Богом, а звіром ти.

Насміхавсь над уявним щастям,
І звивався змієм зеленим,
Не давав із ліжка упасти,
І зубами впився у вени...

І ставало мені все гірше...
Раптом внутрішній голос із висі:
- Чи без ампул у гарнім вірші
Ти ніяк не могла обійтися?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:20:32 ]
Несподівано для мене... Цікаво: невже цей вірш викликає саме такі відчуття? Написаний талановито. Хоча - кожному своє (про зміст).
Успіхів Вам! І за добрі слова спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:48:13 ]
Спасибі. Я відчував, що Ви - розумниця. Просто - моя Вам порада ще одна, хоч я сам її не завжди дотримуюсь - не друкуйте одразу вірш по гарячих слідах. Потримайте його у шухляді день-два, знов поверніться до нього через деякий час, буде інший день, інший настрій - і Ви побачите свій твір ніби збоку - прочитайте критично і пошукайте пародійні моменти. Хоч це - не завжди видно буває
у себе самого. Але буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 21:02:17 ]
Пане Ярославе!
Пародії можна написати на більшість моїх віршів. Я вже про це думала.
Щодо свіжості віршів. Тут є один "+": він ще не встигає затвердіти, я - звикнути до нього саме такого. Те, що на майстернях він дозріває - це нормально. Я дуже ціную це. І мені все-одно, що хтось може за це криво дивитися: головне твір, те, що я в нього вкладаю, що несу в собі, а не те, хто що буде думати про мене. Кожен міряє по собі. Сасибі Вам за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-14 21:29:19 ]
Гарний вірш:)