ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, я дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, я слухаю мову мого татусьо.
Господи, я чую Твоє "Поклич. Я озвуся".
Господи, мій Любий Пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Госп

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна

Віктор Кучерук
2026.11.10 07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.

хома дідим
2026.11.09 23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих

С М
2026.11.09 16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“

Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 * * *




Найвища оцінка Ігор Павлюк 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Сушко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-13 22:28:10
Переглядів сторінки твору 9875
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.092 / 5.38  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.180 / 5.5  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:45:16 ]
Огого!.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:50:59 ]
Що ж - мені завжди тільки сумні писати про нещасливе кохання? Спасибі, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:47:22 ]
...Оце якось поза розумінням... "- На планеті (звідсіль горошині)"- приділіть мені увагу - поясніть, пліз..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:49:50 ]
Пані Людмило! Спасибі за таке уважне прочитання. "На планеті (звідсіль горошині)"- означає: на дуже далекій планеті, яка із землі виглядає горошиною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 23:17:21 ]
(Маленька) Принцеса на (планеті)-горошині :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 00:04:18 ]
Юлю, просто таки п"ю цілющу воду Вашого вірша!!!
Гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 19:59:37 ]
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-11-14 01:06:00 ]
хочеться покласти на музику... чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:14:39 ]
А Ви спробуйте! Цікаво буде послухати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-14 01:32:47 ]
Кул!
Чомусь при прочитанні першого рядка згадалася фраза, що цитується у Боба Шоу в "Венке из звезд":
"Покоя глубины тебе волны бегущей".

Ніяк не можу з"ясувати для себе походження цієї фрази? Боб Шоу посилається на якийсь кельтський епос...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:17:32 ]
Цікава фраза, хоча і не відразу розумієш її значення. Може, треба тлумачити: коли на поверхні шторм, у глибині все-одно спокійно. Ні? А явище цікаве. Дуже символічне щодо духовного життя людини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 01:50:46 ]
!!!!!!))))!!!!!. І МОЛОДЕЦЬ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:18:08 ]
О!!!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 08:35:24 ]
Пані Юліє!
Справді чудово. Одначе зверніть увагу на таку дрібну детать: Земля виглядає горошиною приблизно з відстані 2 млн. км. Тобто навіть з найближчої нам планети - Венери вона виглядає вже просто як яскрава точка. А на Венері життя немає, атмосфера геть непідходяща.
Проте сам образ дуже красивий. Можливо його варто доопрацювати. По-друге, ви кажете "звідсіль горошині". Може, "звідтіль"? Бо виходить, що ви кажете про якусь іншу планету до якої ви помандруєте очікувати небайдужу вам людину. Її, як видно з контексту, там ще теж немає. Подумайте. Тут проситься "На планеті, звідтіль невидимій" або " На планеті моїй гостинній" тощо.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:26:33 ]
Олександре: поетичний твір - не науковий факт. Я не привязуюся до жодної планети. І відстань не вимірюю. Головне інше: відчуття безмежності Космосу, те, що ми хоча б уві сні можемо собі дозволити мандрувати ним. І немає різниці - є там життя чи ні. Венера це чи Марс. Сон - це інша планета. І якщо уві сні ми там можемо бути, значить там є життя. Люди праві, що и там не ми можемо жити. Але Для кожної планети - свої тіла, свої форми (проявлені чи непросвлені) життя. Я нічого не заперечую. Допускаю усе. Тому, що не вважаю себе найрозумнішою. І якщо людина думками може сягнути зірки, яка звідсль - саме звідсіль - із землі - менша горошини - значить Там уже є життя. Спробуйте відчути ці речі не логікою, а серцем. Спасибі Вам за уважність і небайдужість! З теплом - Юлія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 19:15:28 ]
А у мене народилась пародія. Прийміть це не як бажання "угробити" Ваш вірш, а тільки поліпшити, вилікувати.

ЯНГОЛИ І ЗМІЇ

Відламала вершечок ампули,
Тихо вену собі проколола...
І мені заспівали янголи,
І засяяло все довкола.

Із моєї квартири убогої
Моя хата палацом зробилась,
Ти явивсь мені Господом Богом
І з тобою я одружилась!

Розчинилися ми у часі,
І весільну подорож нашу
Відгуляли разом на Марсі
Під земні Мендельсона марші.

Ну а вранці кинулась: де це я?
Ламле кості, на шкірі - сироти...
Абстиненція, абстиненція,
І мені здавсь не Богом, а звіром ти.

Насміхавсь над уявним щастям,
І звивався змієм зеленим,
Не давав із ліжка упасти,
І зубами впився у вени...

І ставало мені все гірше...
Раптом внутрішній голос із висі:
- Чи без ампул у гарнім вірші
Ти ніяк не могла обійтися?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:20:32 ]
Несподівано для мене... Цікаво: невже цей вірш викликає саме такі відчуття? Написаний талановито. Хоча - кожному своє (про зміст).
Успіхів Вам! І за добрі слова спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:48:13 ]
Спасибі. Я відчував, що Ви - розумниця. Просто - моя Вам порада ще одна, хоч я сам її не завжди дотримуюсь - не друкуйте одразу вірш по гарячих слідах. Потримайте його у шухляді день-два, знов поверніться до нього через деякий час, буде інший день, інший настрій - і Ви побачите свій твір ніби збоку - прочитайте критично і пошукайте пародійні моменти. Хоч це - не завжди видно буває
у себе самого. Але буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 21:02:17 ]
Пане Ярославе!
Пародії можна написати на більшість моїх віршів. Я вже про це думала.
Щодо свіжості віршів. Тут є один "+": він ще не встигає затвердіти, я - звикнути до нього саме такого. Те, що на майстернях він дозріває - це нормально. Я дуже ціную це. І мені все-одно, що хтось може за це криво дивитися: головне твір, те, що я в нього вкладаю, що несу в собі, а не те, хто що буде думати про мене. Кожен міряє по собі. Сасибі Вам за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-14 21:29:19 ]
Гарний вірш:)