ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Хитрий пес
Ти жвавим песиком гайнув за хвіртку.
Виляючи хвостом, раптово втік.
Навіщо повернувся в рідну клітку,
Вичавлюючи з вуст лимонний сік?

Чого мовчиш? Не чую більше лайки!
Чи, може, розучився за ці дні?
Ти звідкіля прийшов? Невже від Майки?
А втім, мовчи, то – байдуже мені.

Стоїш улесливо на задніх лапах –
Скуйовджений, захеканий, чудний.
Як завше на тобі сторонній запах –
KENZO… То йди, моя покаро, змий!

Вірунчик, не чіпляйся, мов бацила.
Втамуй, кохана, безпідставний гнів.
Мене менти на кілька днів закрили,
У камері з повіями сидів.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-15 19:30:26
Переглядів сторінки твору 5358
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.560 / 5.5  (5.470 / 6.1)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.552 / 6.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.680
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.20 11:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-15 20:12:08 ]
:)ХЕ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 09:45:19 ]
Дякую, Зоряночко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-15 22:12:33 ]
Можна було б ще назвати вірш: Притча "Діалог з другом". Дуже цікавий вірш і несподівана кінцівка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 09:48:17 ]
А я думаю, Ярославе, що можна назвати вірш, Викрутився.:)
Гарний хлопчик, вистачає на всіх.
Дякую за відгук,
з теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 02:21:49 ]
Бідненький:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 09:50:09 ]
Дякую, Тамарочко.:)
А я думаю, що він вдало викрутився, а бідненька вона.
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 22:25:38 ]
Та то зрозуміло, Таню, я - з іронією:)
Але - я думаю, вона хотіла, щоб він викрутився - то є азбука сімейного театру, якщо ї сили і бажання продовжувати гру:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 08:26:34 ]
Зате повії відтяглися... :-) Ну, якщо він ще й з Майкою грішить, то так йому і треба! Як кажуть : Бозя каре за витвари. Гумористка ви наша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 09:53:28 ]
Дякую, Потарочко. Сподіваюсь, що чоловікам теж сподобається цей вірш, бо, мабуть, деякі з них опинялися в такій ситуаціі, коли доводилось викручуватися.
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 11:51:16 ]
Лимоний сік з вуст це трохи гірше за очманілі солов'ї, але теж образ уяви напряг вимагає!
А "механік Гаврилов" хорош! Це в одну камеру з хвойдами у вигляді задобрювання.
Таня, сподіваюсь це не з власного досвіду, крий боже. Не повірю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 11:54:24 ]
Ой, як важко Вам догодити, Олександре.
"З вуст лимонний сік" - кисла усмішка.
Олександре, це не з власного досвіду. Жіноча фантазія безмежна. Інколи щось вигадую, часом щось розповідають друзі, ось так виникають мої вірші.
Дякую за коментар,
Тетяна







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 13:06:06 ]
Яскраво, іронічно і так схоже на життя!
Місцями збивається ритм, але взагалі - чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 11:58:30 ]
Приємно це чути, Сашо!
А де саме збивається ритм? Перевірила і не знайшла :)
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 12:53:04 ]
Вітаю, Таню!
У кожному парному рядку наголоси стоять на 2,6 і 10 складах.
У рядку:
"KENZO… То йдИ, моя покаро, змИй! - на 2.4 і 10.
У рядку:
"Чи, може, розучився за цІ днІ? - на 2,6,9, 10,
Звичайно, можна при читанні нівелювати такий незбіг, але при першому читанні - ритм трошки збивається.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 00:53:11 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 11:54:51 ]
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2009-11-19 09:18:55 ]
Привіт! Класно! Дякую!
Перекликається з моїм "Така любов... (блюз)"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 12:28:03 ]
Привіт! Радію! Дякую!
Рада бачити на своїй сторінці, Юрію.
Щойно повернулася з Романова, їздила до мами. Так добре вдома. Обов'язково зайду прочитати твій блюз :)
З теплом,
Таня