ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Степула / Критика | Аналітика / Голодомор

 Наслідки Голодомору для самоусвідомлення українців




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-28 15:38:37
Переглядів сторінки твору 8124
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.365 / 6  (4.747 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 5.381 / 6  (4.754 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Соціум
Людина і тоталітаризм, аналітика
Автор востаннє на сайті 2010.03.09 20:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 11:28:12 ]
«Голодомор не був боротьбою з українством,» – заявив історик і політолог Кость Бондаренко в інтерв’ю «Львівській газеті». «Це не була боротьба з українством чи з українцями як нацією, це було намагання переформатувати село й радянський соціум із тим, щоб село перестало бути базою спротиву експериментам радянської влади», – наголосив "політолог"...
Ось воно, типове патякання одвічної обслуги імперської машини!...
- Запитання до "політолога" (що за дурна назва) Костя Бондаренка звучить просто, - чому ти, К.Бондаренко, висуваєш свій інтелектуальний непотріб в оправдання конкретного злодіяння тоталітарного режиму, версії супроти фактів? Сказано ж було, і ти чув про це - всі народи, які зазнали геноциду, мають гостро ставити це питання, і сподіватимусь, поставлять.
Словом, проявило себе оце К.Бондаренко - не відмиється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 13:05:51 ]
І, звичайно, як на мою думку, у нашому випадку не йдеться про яку-небудь вину інших націй і народів перед українцями, така постановка питання була би злочинною.
А ось правлячі тоталітарні режими, відповідні ідеології - старанно замаскована і не дуже всесвітня пітьма свідомості, і конкретні особистості - виконавці, - ось суб'єкти застосування судової системи, і авторських досліджень.

І дуже вірно підкреслює шановна Надія Степула, що потреба дискусії – актуальна. І, можливо, як ніколи.
Але чи можуть повноцінно вести цю дискусію покоління, що визріли в СРСР? Думаю, що ні. Як на мене, в основному, це втрачені покоління для Людства. Вони здатні в кращому випадку свідчити, і повинні це робити. І можливо це і все, що вони (ми) можуть.
Можна навіть не сумніватися, що всі достойники, все високе і духовне, все ідеологічно чуже режиму, за часів СРСР в народах союзу було безжалісно винищено, чи переформатовано. Виключення - така рідкість, що опиратися на ці виключення для реабілітації втрачених поколінь абсолютно неможливо.
Чому нині постійно "кричить" один Мойсей Фішбейн на весь світ за нас щодо історичної Правди і Совісті, а всі інші пар із ніздрів на кухнях випускають, спиваються, віршик-другий на тему напишуть, але мовчать? Хіба не чим вищий твій письменницький авторитет, тим більше ти зобов'язаний?!
БО ЗАГЕНТУРИЛИСЯ? БО КУПЛЕНІ? БО ВТРАЧЕНІ? БО ДУХОВНО І ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО МАЛЕНЬКІ, ДРІБНЕНЬКІ, АБИ КОСА НЕ CКОСИЛА? БО НІХТО?!

Тому, дорога Надіє, лише нові, не совкові покоління, у змозі щось зробити, на жаль... Бо "не висовуйся..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 14:03:08 ]
Цікава стаття. Дякую,Володю, що ознайомили.
При всій повазі до М. Фішбейна думаю, що він не єдиний, хто "кричить". Але їх голоси поки що не дуже чутні. Втім, як говорили древні, "gutta cavat lapidem".
Так, катарсису (такого, як, наприклад, у тій же Німеччині) не відбулося. І суда не відбулося, бо судити вже немає кого. Залишилося визнати те жахіття і зробити висновки. І тут, думаю, не лише новим, пострадянським поколінням є що робити. Бо висновки, перш за все, слід робити владі. А що ми бачимо? Навіть коли більшість країн світу визнала Голодомор геноцидом, наша рідна Верховна Рада ще вагалася.
Не зовсім погоджуюсь з думкою, що Голодомор винищив еліту, бо головний удар все ж таки прийшовся на селянство. А еліта була знищена поза ним, окремою, так би мовити, статею.
І ще маленька деталь. Дуже добре, що культуролог Микола Рябчук окреслює, з чого починається самоусвідомлення. "... Із вивчення рідної мови, культури, літератури, творення нових духових цінностей? «Якщо ви глянете на сотню найбагатших українців або на тисячу, або навіть на 10 тисяч найбагатших українців, то ви не знайдете там практично жодної людини, яка була б органічно україномовною, яка б розмовляла зі своїми дітьми, онуками по-українськи». Погано тільки, що "культуролог" М. Рябчук закликає говорити "по-українські", а не "українською".
І наостанок - і все ж таки, що мають робити і нарешті зробити нові покоління? Бо окремі представники, судячи навіть з віршів ПМ, готові ще й досі "пускати поїзди під укіс" і "кропити землю ворожою злою кров"ю".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 16:50:07 ]
Любо, я мав на увазі, напевно таки, більше виступи наших авторитетних авторів за кордоном. Себто будь-яка їхня промова за кордоном повинна була би включати цю тему. І повинно йти про найширше ознайомлення аудиторій із суттю проблеми. Думаю, що світ із цим малознайомий.
Ось коли до Холокосту, додати всі інші реальні прецеденти, то думати вони будуть не тільки про права сексменшин, але і про більш високі і відповідальні речі.

Вами вірно зауважені, Любо, і інші проблеми. Наші вожді, яких ми вибирали, - і Кравчук, і Кучма, маючи повну владу в країні, наші парламентарі, чи не вони усі створили олігархічний капіталізм в Україні, який природним чином екстраполював до нас найтемніші застарілі моделі із Європ, Америк, та, зрештою, і з Росії.

Наявність олігархічного капіталізму свідчить лише про відсутність в Україні еліти - і, здається мені, що це закономірна відсутність після стількох років нищення. Тобто нам було не уникнути нинішньої ситуації. Це ж чехи і словаки вибирали Гавела, і він у них був, а ми вибирали і довго ще вибиратимемо "г..." із "г...", бо в нас лише це і залишилося у "втраченому поколінні"?

Навіть тут, на, смію сподіватися, "мистецькому сайті", кожному юному і давно вже не юному "генію" потрібно втовкмачувати, що він повинен мати творчі обрії - вчителів. Одного Шевченка мало, кожен пересічний українець повинен називати авторитетні для себе імена, і не кумирів, а достойних особистостей, які творили добро на цій землі. Ось, де головна криза. І коли ми всі дружно кажемо - хочемо жити краще, то відповіді - а як це повинно виглядати, ми не знаємо. І наразі кожен із нас винуватий у цьому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 17:51:35 ]
Недавно узнала такий факт: ще в ті часи (30-ті роки) британській журналіст Гарет Джонс, писав у західних газетах про те, що побачив під час нелегального відвідування України. Що з того всього вийшло, можна почитати докладніше тут
http://www.svobodanews.ru/content/transcript/1888461.html
Інший момент. Мені здається, що є певні теми, вони, безумовно, різного масштабу - від трагедії однієї людини (аборт) до трагедії всього народу (Голодомор), до яких слід торкатися дуже обережно. Особливо митцям. Бо дуже легко тут скотитися до декларацій і гасел. Деякі речі потребують тиші, а не крику. Тиші не в сесні замовчування, а в сенсі правдивості почуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 19:38:25 ]
А український кінорежисер Сергій Буковський зняв документальну стрічку за щоденниками Гарета Джонса і свідченнями про голодомор. Ця стрічка "Живі" є рідкісною із-за різних таємничих обставин. Отут є деталі і адреса фільму у інтернеті http://sevama.uaforums.net/--vt7761.html
Я мала можливість побачити фільм "Живі" і тепер демонструю його для студентів нашого університету. Усі бажаючі можуть вільно завантажити цей фільм з інтернету.