ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.06 18:30
Сьогодні річниця по смерті видатного українського письменника
Валерія Шевчука.

Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:44
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.

Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:34
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.

Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій

Світлана Пирогова
2026.05.06 14:38
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.

Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,

Юрко Бужанин
2026.05.06 12:22
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.

Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?

Борис Костиря
2026.05.06 12:01
Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.

У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.

Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.

Тетяна Левицька
2026.05.06 11:27
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Андрій Мирохович (1978) / Вірші

 маріярайнер
маріє,
ти знаєш,
мене розриває доба
на дві майже рівні частини
місячний промінь
прочиняє вуста
для п’янкого виття
у вовчому оскаженінні,
а сонячне світло,
фальшиве як спів мій,
вертає усьому звиклу подобу
моя друга личина
печальний пастух
що втратив отару свою
по дорозі додому

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-07 14:51:26
Переглядів сторінки твору 4712
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.801 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.10.12 15:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-07 15:00:54 ]
Цікаво написано. Звертання - Маріє. А чому сонячне світло фальшиве?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2009-12-09 15:26:03 ]
Так цікаво - мене таки направду переконали, що уникання кличної форми то є просто невігластво, а вказування на більшу-природність, безпосередність - воєвниче невігластво.
Вніс зміну. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2009-12-09 15:28:33 ]
Вирішив поновити попередній комертар:

Коментатор Андрій Мирохович, [ 2009-12-07 18:00:51 ],
на сторінці поезії "маріярайнер" Мирохович Андрій


Навмисне не хотів застосовувати кличної форми. Так воно якось безпосередніше.
А щодо сонячного світло - який спів, таке й світло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 15:38:23 ]
Та воно від співу 1-єї особи навряд чи залежне) Швидше, навпаки. У Вас тут це більше скидається на порівняння (причому, яке світло, такий і спів))). Тому й виникає сумнів, чому сонячне світло фальшифе. Але у Вас з цього приводу цілком може бути своє особисте трактування)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-03-11 13:47:23 ]
Одразу: сподобалось, закінчення верлібра-надзвичайно вишукане. До сонячного світла-підтримую Віталіка.
Дякую, па!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-03-12 15:56:49 ]
Спасибі, завжди радий тебе читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-15 22:19:47 ]
захотіла почитати тебе раннього і натрапила на ось цю красу
на що я люблю докопуватись у тебе до суті, шукати щось між рядками, а тут щось гіпнотичне, мелодією йде щоразу, заворожив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-12-16 16:51:44 ]
угу, мила така тема, рільке в перекладі бажана - і трошки присмачено траклем, наскільки розумію, одним словом - вся ця сецесія, яка тепер така мені чужа


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-12-16 16:52:26 ]
траклем в перекладі гавриліва, зрозуміло, а не фішбейна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-16 20:26:03 ]
переріс, виріс, але ж це було, і це залишилося дійсно гарним, ще хтось ростиме на ньому