ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.10 03:56
На тихій вулиці дощів
самотні листопаду кроки:
– Як справи, друже?
– Та нівроку.
Із Києва іду у Львів.
Саме тепер прекрасний час
провідати старого Лева,
стоять розхристані дерева,

Микола Дудар
2024.11.10 00:22
У листопаді ми трішечки інакші
Приплюснуті, пригорблені, сумні.
( Ліквідно - лютті у вигуках до раші )
Без пафосу. Без зайвості. Земні…
Чужого нам і крихточки не треба
А свого навіть «чверть» не віддамо,
Притому, що у Світі спільне небо —
У нас сво

Іван Потьомкін
2024.11.09 20:39
Хлібина перетворилась на тісто. 2.Птах не літає без крил і шана не приходить без праці. 3. Хто забуває своє минуле, робить помилки протягом усього життя. 4.Навіть тоді, коли намагаєшся досягти нових цілей, важливо пильно дбати про їх завершення. 5.Той

Володимир Каразуб
2024.11.09 13:35
Якби довелося описати тебе колись
Я згадав би високі трави на стінах мого будинку,
Твоє волосся, запахи, кольори, зрештою, я описав би так,
Немов списував на уроці мовознавства у школяра:
Була вона стрункою, високою і народилася жінкою.
Наче портрет

Віктор Кучерук
2024.11.09 06:45
Даремно спокою шукаю
Межи негаснучих вогнів,
Адже не видно зовсім краю
Неоголошеній війні.
Здається, сил не стане скоро
Стояти твердо на ногах,
Бо нагромадив стільки горя,
Що ним обтяжую свій шлях.

Микола Соболь
2024.11.09 05:11
Пройнявся світом. Боже, як болить.
Цей день. Ця ніч. Ці безперервні війни.
Такі дві різні суті кабали
та у людей розбіжності постійно.
Вставай, іди, васал ти чи кур’єр,
мандруй на захід, швидше сонце стрінеш.
Бреде землею вічний Агасфер,
чекаючи, я

Козак Дума
2024.11.08 20:40
Не можуть бути вище навіть хмари
кохання щирого у нашому житті.
Несе воно до неба, у Стожари,
а як любов взаємна – поготів!

Вона бентежить серце, гріє душу,
уміє часто зводити з ума.
У неї навіть камені із плюшу

Іван Потьомкін
2024.11.08 19:11
Не кваптесь викорчовувать пеньки:
Корінням у життя вони вп’ялися.
Невдовзі вирвуться на світ гілки,
Закучерявляться зеленим листям.
Зів’ють там гнізда радісні пташки,
Заграє далеч тьохканням і свистом...:
...А поки що на них з утоми можна сісти.

Володимир Каразуб
2024.11.08 15:50
Витай. Безчинствуй. Ніч позбулася філософії
Як стара книга вижовклих сторінок,
Вицвілої палітурки,
Що стала картонним плотом,
Відправившись у туманне плавання
На пошуки неіснуючих земель, достоту,
Як моє перемите серце намарно шукає пристані до тв

Сергій Губерначук
2024.11.08 15:03
Нові часи народжують нових героїв, але це одночасно змушує нас згадувати і попередніх своєрідних поетичних літописців часу. До них цілком можна додати ім’я Сергія Ґуберначука, чимало посмертних збірок якого (як мені відомо, понад сімнадцять!!!) отримали п

Микола Дудар
2024.11.08 09:13
Якщо мене поріжуть на шматочки
Жовтневим днем, а може й в листопад…
Нехай застелять листям закуточки
Не так як того року — невпопад…
Я схоронюсь за крок до базиліка
Запахну ним скоріш під Новий рік
Дотримаюсь того, що мовив лікар —
То й буду догляд

Козак Дума
2024.11.08 06:44
Все крокували у майбутнє
під гасла миру і добра,
але не спали хижі трутні
і ось настала їх пора –
ми опинились у калюжі
пустопорожніх, хитрих слів
у еру страусів байдужих
епохи голих королів…

Микола Соболь
2024.11.08 05:59
Тче сніг узори на моїм вікні,
шукаючи у дійстві цім розради,
але чомусь так холодно мені
у першосніжжі ранніх снігопадів.
Ще ніби цілий тиждень до зими
і листопадить календарна осінь,
а вже деревам сняться білі сни,
які невтішно перший сніг приноси

Віктор Кучерук
2024.11.08 05:58
Моя дитино бідолашна,
Вгамуй помалу тіла дрож, –
Сьогодні моторошно й страшно
Мені від вибухів також.
І спокій теж мені не сниться,
Коли на серці мук печать, –
Якщо розривів блискавиці
В очах безсонних мерехтять.

Сонце Місяць
2024.11.07 20:33
Знадвору оселі пан Сімпсон запевнить
Що Селлі не піде на мітинг
Сам же митите синій ролс-ройс
А вона, заплакавши миттю
Вбіжить до кімнати & зросить сльозами
Плакат свого Месії
Ухопить батькову біографію
І в грубку нею вцілить

Іван Потьомкін
2024.11.07 19:09
Примруженим оком,
Навстіжним серцем
Вдивлявсь я у дикий і дивний цей світ.
Дививсь – не здивився.
І пив, та не впився
І чар, і отрути, й незнаного квіту.
Вируючий вихор,
П’яніючий шал
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Поле під Недайводами
Образ твору Софієнку Григорію Трохимовичу, діду і найкращому другу

Німий курган,
Берези-обеліски,
Тужливі думи, сива ковила…
Не стеляться хлібá під ноги низько,
Тут тільки пам'ять у снопи лягла.
Зійшов полин.
Та не гіркий, – солоний.
Напився крові, поту і сльозú…
Вклонилось небо у низькім поклоні
На стомлені гранітні образи.
Іван, Сергій, Максим,
Єгор, два Гнати…
І маки, маки, маки на руках…
Вітри притишують ходу крилату,
Дивуються – не старіють в роках?
Лягають долу
Волоокі зорі,
Здавалося б – на вéсну прорости!
Земля не родить, – забагато горя…
Лиш ковила: «…прости, прости, прости…»

Схилився дід.
Старий… Імла в зіницях.
Скорбота глибоко через усе чоло.
«Нічого, доню, відболить, заколоситься…
Тільки б війни ніколи не було!»




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-15 14:18:32
Переглядів сторінки твору 5343
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.984 / 5.5  (4.935 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.949 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-15 14:29:44 ]
Дуже сильно і майстерно, Оленко! Вірші на такі теми виходять справжніми лише у правдивих... Пам"ять у снопи ляга - чудово.
Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 14:43:09 ]
Дякую, Віталію! Мені ця пам'ять близько - дід багато розповідав. Завдяки його турботі на території району відкрито багато пам'ятників і обелісків, знайдено родичів солдатів з усього Союзу, що загинули в боях на Дніпропетровщині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 15:10:19 ]
Оленко, щиро написали, чудовий вірш. Торкає!
Не можна пройти повз цього вірша, болісна тема та гарно висвітлена.
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 15:21:50 ]
Пам'ятаємо... Дякую, Тетяно, за тепло і увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 16:59:18 ]
Оленко, мене ця тема чомусь дуже зачіпає (коли тільки приїхала до Італії, весь час про себе співала "Ты же выжил, солдат, хоть сто раз умирал". Допомогло :) Цей вірш - той випадок, коли не потрібно пишних слів і незвичайних технічних піруетів. Тут потрібна тиша і солоний полин - саме так, як Ви написали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 11:06:53 ]
Тільки той перемагає, хто вірить у майбутнє і не шкодує своїх сил. Я рада, Світлано, що у вас все добре! Нехай завжди буде тільки добро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 19:30:58 ]
поля з маками нагадують мені слів-арт останнього
диску пінк флойда і мене змиває ностальгія в другий
раз за останні 7 хвилин, вечір спогадів

:-)

світліших і ще світліших дозвіль, Оленко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 11:20:21 ]
Ціную у спілкуванні те, що є можливість бути не тільки почутим, а й почути. Я не просто отримую задоволення, я збагачуюсь, ростуть горизонти.

:-)

світлих днів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-12-31 21:36:29 ]
Гарних новорічних святкувань, теплих різвяних див,
свіжих барв, надзвичайних пів-тонів, Оленко

у неспішно-сріблястих коливаннях гітарних струн

найсвітлішого настрою

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-06 11:39:12 ]
Мандаринових снів, теплих казок, сріблястих спогадів, знайомих кроків... стук-стук... це я... тримайте вечерю!... з Різдвом!...з Новим роком! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-15 21:10:39 ]
...ціную такі вірші. Дякую, Оленко! І я маю кілька віршів - присвят дідусеві. Пам"яттю живі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 11:29:24 ]
Дякую, Світлано! Ви вмієте тонко відчувати, мені завжди важлива ваша думка. А дід у мене такий... буде іще присвята...і не одна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 23:03:27 ]
Тема нелегка, схоже справилась Оленка.
Можливо "Туман в зіницях" - " і мла в зіницях"?
і далі можливо "Скорботою через усе чоло", хоча подовжений рядок "Скорбота глибоко через усе чоло" виглядає теж ніби цілком виправдано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 11:41:17 ]
Змінюю "туман" (бо неначе у діда сиві, чи сірі очі, а вони ж у нього ще й досі - 87 років! - блакитні) на "імлу" - печаль, тонку і щемну. А "глибоку скорботу" поки залишу. Щиро вдячна за допомогу!

Тепер вірите?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-16 12:13:30 ]
Справжні чоловіки завжди вірять жінкам, а яка альтернатива змогла би бути ще і проявом мужності? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-26 15:31:26 ]
Вітаю і дякую за те, що
вітри притишують ходу крилату...

Спинився дід. Старий... Слово дід усе сказало...
Мабуть, не варто ще раз нагадувати,
бо вірш дихає любов'ю і щирістю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-06 11:47:51 ]
Дякую за теплі слова.

А "старий", бо саме тоді помітила це. А так він у мене ще ой який веселий, активний, дієвий і лише трішки-трішки біліє у чорній густій чуприні. Дай йому, Боже, здоров'я!

Вітаю з Новим Роком! Тепла, любові і... див!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 17:16:15 ]
З Новим роком, Оленко! Творчості, віри і удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-06 11:54:19 ]
Щира подяка! І вам, Михайле, щастя кожної миті, яскравих днів!