ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Поле під Недайводами
Образ твору Софієнку Григорію Трохимовичу, діду і найкращому другу

Німий курган,
Берези-обеліски,
Тужливі думи, сива ковила…
Не стеляться хлібá під ноги низько,
Тут тільки пам'ять у снопи лягла.
Зійшов полин.
Та не гіркий, – солоний.
Напився крові, поту і сльозú…
Вклонилось небо у низькім поклоні
На стомлені гранітні образи.
Іван, Сергій, Максим,
Єгор, два Гнати…
І маки, маки, маки на руках…
Вітри притишують ходу крилату,
Дивуються – не старіють в роках?
Лягають долу
Волоокі зорі,
Здавалося б – на вéсну прорости!
Земля не родить, – забагато горя…
Лиш ковила: «…прости, прости, прости…»

Схилився дід.
Старий… Імла в зіницях.
Скорбота глибоко через усе чоло.
«Нічого, доню, відболить, заколоситься…
Тільки б війни ніколи не було!»




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-15 14:18:32
Переглядів сторінки твору 6207
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.984 / 5.5  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.949 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-15 14:29:44 ]
Дуже сильно і майстерно, Оленко! Вірші на такі теми виходять справжніми лише у правдивих... Пам"ять у снопи ляга - чудово.
Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 14:43:09 ]
Дякую, Віталію! Мені ця пам'ять близько - дід багато розповідав. Завдяки його турботі на території району відкрито багато пам'ятників і обелісків, знайдено родичів солдатів з усього Союзу, що загинули в боях на Дніпропетровщині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 15:10:19 ]
Оленко, щиро написали, чудовий вірш. Торкає!
Не можна пройти повз цього вірша, болісна тема та гарно висвітлена.
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 15:21:50 ]
Пам'ятаємо... Дякую, Тетяно, за тепло і увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 16:59:18 ]
Оленко, мене ця тема чомусь дуже зачіпає (коли тільки приїхала до Італії, весь час про себе співала "Ты же выжил, солдат, хоть сто раз умирал". Допомогло :) Цей вірш - той випадок, коли не потрібно пишних слів і незвичайних технічних піруетів. Тут потрібна тиша і солоний полин - саме так, як Ви написали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 11:06:53 ]
Тільки той перемагає, хто вірить у майбутнє і не шкодує своїх сил. Я рада, Світлано, що у вас все добре! Нехай завжди буде тільки добро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 19:30:58 ]
поля з маками нагадують мені слів-арт останнього
диску пінк флойда і мене змиває ностальгія в другий
раз за останні 7 хвилин, вечір спогадів

:-)

світліших і ще світліших дозвіль, Оленко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 11:20:21 ]
Ціную у спілкуванні те, що є можливість бути не тільки почутим, а й почути. Я не просто отримую задоволення, я збагачуюсь, ростуть горизонти.

:-)

світлих днів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-12-31 21:36:29 ]
Гарних новорічних святкувань, теплих різвяних див,
свіжих барв, надзвичайних пів-тонів, Оленко

у неспішно-сріблястих коливаннях гітарних струн

найсвітлішого настрою

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-06 11:39:12 ]
Мандаринових снів, теплих казок, сріблястих спогадів, знайомих кроків... стук-стук... це я... тримайте вечерю!... з Різдвом!...з Новим роком! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-15 21:10:39 ]
...ціную такі вірші. Дякую, Оленко! І я маю кілька віршів - присвят дідусеві. Пам"яттю живі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 11:29:24 ]
Дякую, Світлано! Ви вмієте тонко відчувати, мені завжди важлива ваша думка. А дід у мене такий... буде іще присвята...і не одна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 23:03:27 ]
Тема нелегка, схоже справилась Оленка.
Можливо "Туман в зіницях" - " і мла в зіницях"?
і далі можливо "Скорботою через усе чоло", хоча подовжений рядок "Скорбота глибоко через усе чоло" виглядає теж ніби цілком виправдано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 11:41:17 ]
Змінюю "туман" (бо неначе у діда сиві, чи сірі очі, а вони ж у нього ще й досі - 87 років! - блакитні) на "імлу" - печаль, тонку і щемну. А "глибоку скорботу" поки залишу. Щиро вдячна за допомогу!

Тепер вірите?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-16 12:13:30 ]
Справжні чоловіки завжди вірять жінкам, а яка альтернатива змогла би бути ще і проявом мужності? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-26 15:31:26 ]
Вітаю і дякую за те, що
вітри притишують ходу крилату...

Спинився дід. Старий... Слово дід усе сказало...
Мабуть, не варто ще раз нагадувати,
бо вірш дихає любов'ю і щирістю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-06 11:47:51 ]
Дякую за теплі слова.

А "старий", бо саме тоді помітила це. А так він у мене ще ой який веселий, активний, дієвий і лише трішки-трішки біліє у чорній густій чуприні. Дай йому, Боже, здоров'я!

Вітаю з Новим Роком! Тепла, любові і... див!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 17:16:15 ]
З Новим роком, Оленко! Творчості, віри і удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-06 11:54:19 ]
Щира подяка! І вам, Михайле, щастя кожної миті, яскравих днів!