ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.10.11
05:21
Сповідь на задвірки упаде,
Йди, послухай те, що наболіло.
Янголя зробилося бліде,
поплелося слухати несміло.
Так, маля, Земля – це не Едем,
степ шматують люті градопади,
випалено душу геть вогнем…
Далі жити як? Хоч дай пораду.
Йди, послухай те, що наболіло.
Янголя зробилося бліде,
поплелося слухати несміло.
Так, маля, Земля – це не Едем,
степ шматують люті градопади,
випалено душу геть вогнем…
Далі жити як? Хоч дай пораду.
2024.10.10
20:10
А ось і нічка в довгій темній сукні,
Зірки шпильками заблищали,
І неба з місяцем ясна сполука
Пишалася на п*єдесталі.
...А він все грав і грав на саксофоні
Мелодію чарівну ночі.
І сумніви розвіяли мусони,
Зірки шпильками заблищали,
І неба з місяцем ясна сполука
Пишалася на п*єдесталі.
...А він все грав і грав на саксофоні
Мелодію чарівну ночі.
І сумніви розвіяли мусони,
2024.10.10
16:22
Колись не було нічого на білому світі,
Лиш одна вода холодна хлюпалась навколо.
І ходив Господь водою, мов безмежним полем.
Думав, що б Йому такого гарного зробити.
Коли бачить – поряд плава бульбашка із піни,
Щось в тій бульбашці великій ворушиться,
Лиш одна вода холодна хлюпалась навколо.
І ходив Господь водою, мов безмежним полем.
Думав, що б Йому такого гарного зробити.
Коли бачить – поряд плава бульбашка із піни,
Щось в тій бульбашці великій ворушиться,
2024.10.10
12:54
Виноградную кісточку в теплую землю зарию
І лозу поцілую, і спілії ґрона зірву,
І всіх друзів зберу, і в любов усім серцем порину...
А інакше навіщо на землі оцій вічній живу?
Завітайте-но, гості мої, на скромную учту,
Говоріть простовіч, хто
І лозу поцілую, і спілії ґрона зірву,
І всіх друзів зберу, і в любов усім серцем порину...
А інакше навіщо на землі оцій вічній живу?
Завітайте-но, гості мої, на скромную учту,
Говоріть простовіч, хто
2024.10.10
12:39
Білка хвостиком накрилась
Й кольорові сни дивилась:
Он горішок, он малинка
І солодких слив корзинка,
Груша дуже солоденька,
Абрикоса золотенька,
В яблучка червоні щічки,
Ще є ягоди сунички.
Й кольорові сни дивилась:
Он горішок, он малинка
І солодких слив корзинка,
Груша дуже солоденька,
Абрикоса золотенька,
В яблучка червоні щічки,
Ще є ягоди сунички.
2024.10.10
10:08
На битій дорозі
До кумедного міста Реймса*,
Де собор колючий
Наче щетина дика,
Мене зустрів лігурійський граф**
Чи то поліграф,
Чи то монограф,
Чи то оліго але теж граф
До кумедного міста Реймса*,
Де собор колючий
Наче щетина дика,
Мене зустрів лігурійський граф**
Чи то поліграф,
Чи то монограф,
Чи то оліго але теж граф
2024.10.10
09:11
Сьогодні, 10 жовтня, - День народження Ніни Матвієнко
До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій план.
Ніби чарівний
До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій план.
Ніби чарівний
2024.10.10
06:21
Поплач. Полегшає. Довірся…
Я буду поруч, не хвилюйся…
Пройшло. І все таки домігся…
Ні - ні, я не піду… лишуся
А що як раптом знову гепне
Чи з боку, з неба? може бути?
Пів світу поруч з нами терпне…
Їдкі, до виснаження, пути…
Я буду поруч, не хвилюйся…
Пройшло. І все таки домігся…
Ні - ні, я не піду… лишуся
А що як раптом знову гепне
Чи з боку, з неба? може бути?
Пів світу поруч з нами терпне…
Їдкі, до виснаження, пути…
2024.10.10
06:17
Старість примостилася на схилі
Повного надіями життя
І тужливо щохвилини квилить,
Мов до себе кличе співчуття.
Десь позаду блискають події
І життя зчиняє метушню,
А на схилі – хащі безнадії
Заслоняють видимість страшну.
Повного надіями життя
І тужливо щохвилини квилить,
Мов до себе кличе співчуття.
Десь позаду блискають події
І життя зчиняє метушню,
А на схилі – хащі безнадії
Заслоняють видимість страшну.
2024.10.10
04:59
Зітхає "суспільство здорове" -
Мозаїка ситих облич.
У поїзді їде військовий,
Він їде додому, у ніч.
У спогадах - темні окопи,
Пронизана вибухом мить.
Для інших це - пил в мікроскопі,
Мозаїка ситих облич.
У поїзді їде військовий,
Він їде додому, у ніч.
У спогадах - темні окопи,
Пронизана вибухом мить.
Для інших це - пил в мікроскопі,
2024.10.09
21:52
кайфують нинішні гуляки
на лавках бунінських алей
їм наркодилери розносять
єлей
2024
на лавках бунінських алей
їм наркодилери розносять
єлей
2024
2024.10.09
21:14
немовби сновидіння раптом дощ
замстям без води та світла
з декором вирв & вікон битих
на склі поклеєний хрест-нахрест скотч
ніхто наразі більше не спішить
благий рятуючи пожиток
& рештки спалених автівок
замстям без води та світла
з декором вирв & вікон битих
на склі поклеєний хрест-нахрест скотч
ніхто наразі більше не спішить
благий рятуючи пожиток
& рештки спалених автівок
2024.10.09
18:31
Моє життя - прочитана поема,
Було все ясно з першої глави.
До долі я звертаюся на "ви",
Веду розмови на болючі теми.
Я вже купив журливі хризантеми,
Плету вінок з пожовклої трави.
Моє життя - прочитана поема,
Було все ясно з першої глави.
До долі я звертаюся на "ви",
Веду розмови на болючі теми.
Я вже купив журливі хризантеми,
Плету вінок з пожовклої трави.
Моє життя - прочитана поема,
2024.10.09
13:36
Наскільки б життя наше було пісніше,
Якби не стало пісень, казок і віршів.
Ба, навіть думать було б тоді годі
Про те, що причаїлось в слові Врода.
Отак би й ниділи в печернім кладовищі,
Якби не підказав Господь пісень, казок і віршів.
Якби не стало пісень, казок і віршів.
Ба, навіть думать було б тоді годі
Про те, що причаїлось в слові Врода.
Отак би й ниділи в печернім кладовищі,
Якби не підказав Господь пісень, казок і віршів.
2024.10.09
06:02
Пишаюсь тим, що вгледів лиш тебе
Поміж усіх розквітлих і пахучих…
Поміж усіх відомиших джерел
І вивів на дорогу до заручин…
Пишаюсь тим, що вимостив гніздо
Не будемо вдаватись до подробиць…
І на руках проніс понад Дніпром
Поміж усіх розквітлих і пахучих…
Поміж усіх відомиших джерел
І вивів на дорогу до заручин…
Пишаюсь тим, що вимостив гніздо
Не будемо вдаватись до подробиць…
І на руках проніс понад Дніпром
2024.10.09
05:03
На арені цирку,
В білих безкозирках, –
Їздили ведмеді
На велосипедах.
Потім у вудила
Запрягли горилу
І вона помалу
Слоника катала,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В білих безкозирках, –
Їздили ведмеді
На велосипедах.
Потім у вудила
Запрягли горилу
І вона помалу
Слоника катала,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.09.28
2024.09.25
2024.09.16
2024.08.20
2024.08.17
2024.08.04
2024.07.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олена Осінь (1979) /
Вірші
Хуртовина
Ми зустрілися із нею на межі.
Поміж нами – зимне завіконня.
На морознім білім вітражі
Разом креслили твої звабливі скроні.
Наче сестри – іній у очах,
Білі коси, охололі пальці…
Кригою тобі встеляли шлях,
Вишивали лють свою на п’яльцях.
Скаженіли, сипали пургу,
Голосили сніговицею по мештах.
Ти стогнав знесилений в снігу…
Хай на склі, та все ж ставало легше.
«Як ти смів!? Щоб Зиму…, на Весну…
Так, як я, вона любить не вміє!»
Пеленає в пісню навісну,
Стугонить над всесвітом завія.
Настіж вікна! Серце креше лід.
Вже тепер не жінка, вже – стихія!
Замету-у-у-у!!! І… – Твій гарячий слід! –
Тане крига на замерзлих віях.
Затихає люта заметіль.
Ти по сліду повертайся… звідусіль…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хуртовина
Ми зустрілися із нею на межі.Поміж нами – зимне завіконня.
На морознім білім вітражі
Разом креслили твої звабливі скроні.
Наче сестри – іній у очах,
Білі коси, охололі пальці…
Кригою тобі встеляли шлях,
Вишивали лють свою на п’яльцях.
Скаженіли, сипали пургу,
Голосили сніговицею по мештах.
Ти стогнав знесилений в снігу…
Хай на склі, та все ж ставало легше.
«Як ти смів!? Щоб Зиму…, на Весну…
Так, як я, вона любить не вміє!»
Пеленає в пісню навісну,
Стугонить над всесвітом завія.
Настіж вікна! Серце креше лід.
Вже тепер не жінка, вже – стихія!
Замету-у-у-у!!! І… – Твій гарячий слід! –
Тане крига на замерзлих віях.
Затихає люта заметіль.
Ти по сліду повертайся… звідусіль…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1 seconds