ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Гнєушев (1952) / Вірші

 Після зустрічей з кандидатами...
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-16 09:48:49
Переглядів сторінки твору 17353
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.132 / 5.5  (4.995 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.882 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.11.14 23:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-16 10:13:45 ]
Є на Україні таке прислів'я : Поки грубий сохне, худий здохне... Довгенько ще їм, нажаль, до вихідних. Я, хоч християнка і стараюся нікому зла не бажати, інколи ловлю себе на думці - в Єревані якийсь психічноневрівноважений увірвався в парламент з автоматом, на Берлусконі теж знайшовся чолов'яга, а в Україні не знайдеться одного вар'ята?.. Чи може усі вже там?.. Сумно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-16 12:40:19 ]
Вітаю, Патарочко!
Та ти, виявляється - екстремістка:)
Історыя дає нам свої уроки: вбивали царів, робили революції, сподіваючись на швидкі зміни.
Даремно!
Еволюція - ось самий правильний і розумний шлях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-16 12:49:36 ]
Привіт, Сашуль! На мою думку, усі хто дивиться, хоча б час від часу, трансляції з нашої Верховної Ради вже недалеко від екстремізму.Як подумаєш, що, в разі чого, крім родичів за ними б ніхто не заплакав - моторошно стає.А Матінка Еволюція десь швендяє по чужих краях і коли до нас забреде хто знає...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-16 10:16:25 ]
Абсолютно згодна з Вами!
Прийдуть нові будівничі!!!!
Прийдуть, вірю, знаю....буде так!!!
Але коли...? точно не скажу..десь через 10 чи 20 років. Коли з України залишиться..тільки ми...коли Україна буде житиме в наших серцях.
На жаль поки ще немає людини як б змогла щось змінить..від усього серця, щиро і самовіддано, яка готова на героїзм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-16 12:45:59 ]
Звісно, яскрава особистість в історіїї може зіграти велику роль.
Але!
Без підтримки народу, без його зрілості і самоповаги, без його готовності відстоювати свої права - нічого не зміниться. Причина - у нас самих. Змініть всю Верховну Раду, уряд. суди і т.д. Прийдуть інші люди. але нічого кардинально не зміниться, бо не змінилася система і , перш за все - ми: народ.
Від нас все залежить!
Ми маємо ту владу, на яку заслуговуємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-16 12:59:50 ]
Ви абсолютно праві! І я згодна з Вами.
Причина в нас самих, ми самі у всьому винні! Вінні у тому що живемо так.

"Чому бідні, бо дурні,
А дурні - бо бідні."

Але ж зміни в нас самих за рік чи 5 не відбудуться, самі ж розумієте.
А первопричина - це неналежне виховання або відсутність його дітей і молоді. Вся причина криється саме у цьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-16 14:44:07 ]
Якщо ми хочемо краще жити, якщо готові відстоювати свої права на краще життя, якщо кожного дня будемо "вичавлювати з себе раба", то з кожним днем по крапельці і життя буде покращуватись. Виховання молоді - це важливо, але найкращий вихователь - саме життя. Як на мене, і Майдан, і останні 5 років "демократії" - показують поступ до кращого життя. Хотілося б швидше, але причина, як ми знаємо - в свідомості кожного з нас. Варто не опускати рук. не зменшувати зусиль, іти вперед, з кожним днем наближаючись до мети.
І тоді все буде О.К.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-16 11:14:40 ]
Два перших рядки - оце так!!!
Нові будівничі прийдуть. Але будувати стануть по старому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Морванюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-16 11:39:19 ]
Вірш чудовий! Просто вся біда в тім , що величезна прірва між тими хто будує і для кого. Адже у нас все з точністю до навпаки. Верхи не хочуть, а низи не можуть.
Є містки між добром і прикметами зла
Чорний день - то не день,біла ніч не імла;
Вигоряє любов - закипає ненависть;
Є холодний вогонь, є й гаряча зола.
Г. Латник


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-16 12:47:13 ]
Згоден: доки низи не змусять - верхи не зроблять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-16 11:51:44 ]
Справді, просто і дохідливо. І перші два рядки особливо вражають. І кінцівка закономірна і точна.
Усе повернеться тим, хто розлюбив Україну. Брехні полуда спаде, і оголяться ниці душі. І прийдуть справжні. Солідарно вірю в це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-16 12:40:20 ]
До речі, проводимо голосування на тему нашого бачення нового Президента - якщо потрібно доповнити якимись пунктами - то кажіть...
Ось тут йде голосування


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-16 12:52:25 ]
Гарний вірш!
Чудовий сюжет,настрій. іронія.
Але розмірність, на превеликий жаль, весь час гуляє, збиваючи ритміку вірша. Від цього враження трохи не те, як могло бути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-12-16 14:57:46 ]
Погоджуюсь, пане Олександре, із зауваженням. Спробую підправити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-16 12:58:35 ]
Повністю поділяю із шановним Володимиром Гнєушевим емоції, але розсуд мій заперечує деякі з них.
Бо є реальність, і є наші мрії.
А реальність жорстка до безмежжя - які ми, така, наразі, і держава.
Ми всі нині ще гомосовєтікус, покоління не змінилися, аби народ поновився із "робочих і селян + інтелігенція", а ще були і під Російською імперією...

Наше суспільство тотально вірить у брехню і змушує брехати їм навіть отих, хто цього робити не хоче. БО НЕ ВИБЕРУТЬ.
Порядна особа пройти у політику не може, БО МИ НЕ ДАМО. Бо хто для нас порядний ми ще самі не визначилися. Жодних авторитетів в Україні...
Жінок я не маю права осуджувати, нехай про жінок говорять жінки (але тільки не революційні бездітні молодиці), а ось про чоловіків у політиці скажу, - вони усі браковані. Особисто я бачу Україну в усі часи із культурою на основі Матріархату. Тож і нині радив би нашому народові прибрати із керівництва державою мужське начало за його мужською неповноцінністю.
Одних повбивали, інші радянським КГБ змодифіковані, інші ще не виросли до потрібного рівня.
Ось що говорить мій розсуд.
А ваш розсуд що говорить? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-12-16 15:12:21 ]
Так, який народ, такий і правитель. Але дратує, коли шиють в дурні, ще й одноманітно, без фантазії. Приміром, кажуть: 18 років в історичному масштабі - ніщо. А я вже нагадував таку арифметику: 1945+16=1961: від завершення руйнівної війни, що знищила економіку і мільйони людей до запуску людини в космос пройшло 16 років. Другий прийом - "ми усі винуваті". Такого кредиту довіри, який мав Президент взимку 2004-2005 років, мало вистачити для втілення усіх обіцянок. Ми, прості люди, дали йому булаву: керуй, Гетьмане! А потім нам кажуть: ми усі винуваті...
Продовжувати не буду, решта - у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-16 15:27:48 ]
Чудовий порівняння з кредитом!
Кредит довіри ми надали. А повертати кредит - не змушуємо!!! Кожен собі бурчить. що невдоволений, мовляв: корупція, закони не виконуються, хабарництво і т.д. А, коли справа дійде до кожного персонально - більшість не проти взяти, що погано лежить, дати хабаря лікарю, чи держслужбовцю, не кажучи вде про Даішників. Тобто собі ми дозволяємо, а тим, хто нами керує - ні. Хіба не дивно? Якщо ніхто не даватиме хабаря - не буде хабарників і т.д. Більшість з нас нічим не відрізняються від наших політиків, окрім масштабів, в яких порушується, або непорушується закон чи мораль.
Змінимось Ми - зміняться і Вони.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 15:43:25 ]
Шановний Володимире, я на Майдані був ледь не від початку. Все таки йшлося про захист Батьківщини, про захист власної гідності - на 90%.
Та й булави нині ніхто в Україні одноосібно ніби не тримає. :)

Просто тоді був серйозний крок у вірному напрямку. Попри все і за останні роки були здійснені маленькі кроки у потрібному напрямку.
І далі маємо йти вперед, а не назад, зростати.

Зрештою йдеться - винні ми чи ні, що будували соціалізм, що так довго були під царями, що колись не відстояли Києва перед московськими князями, що раніше поєднали словянське із руським...

Багато в чому ми провинилися напевно, але навіщо нам відповідати - нехай хтось уявний відповідає, з тих, що "нагорі"...

Щодо космосу (а була ж і колективізація, і інші гонки, правда?), як і ядерної зброї, як і нинішні колайдери, то цей напрямок (технічний прогрес), хоч і виглядає ніби безальтернативно, але надто вже хрупко все. А раптом людство взагалі не в той бік іде? Бо протиріччя лише зростають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-16 14:18:00 ]
А ви, пане Володимире, хоч колись працювали у колективі де керувала жінка?.. Дуже багато у вчинках жінки емоцій та часто усе залежить від настрою та самопочуття... Дивлячись на Юлію Володимирівну, мені інколи здається, що в ній якраз більше чоловічого, а візьміть Богословську, або, не приведи Господи, Вітренко... Хотіли б ви такого Матріархату?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 14:36:10 ]
Шановна Патаро, давайте не будемо називати імена аби не переносити на наші сторінки політичні баталії.

Щодо колективів, які керуються жінкою, - я хочу аби ви мене почули. Я маю тверду впевненість (та й досвід), що у більшості українських сімей головною є саме жінка. Так було у нас завжди. І вся традиційна українська культура теж (і тому) - жіноча, тому особисто я постійно перебуваю під материнським її диктатом.
Жінка України ніколи не була затлумленою і забитою, як у більшості інших країн із домінуючими нині патріархальними культурами.
Жіноча порядність і чесність, а якщо хочете, і вищість - це у нас в крові. Це те, що відрізняє українця від неукраїнця.
Тут багато чого можна говорити.

Але я би вам, Патаро, порадив говорити не про виключення, бо й чоловіки псують жінок і гроші, і влада, а про правило. А, як правило, абсолютна більшість наших жінок і відповідальні і розумні, і красиві, і на них у нас усе тримається, - і в той же час, більшість нинішніх наших українських чоловіків - ніякі, як на мене звичайно.

То чому вибирати там, де вибирати, по-суті, нічого, - з чоловіків?
Потрібно вибирати там, де є що вибирати - з жінок.
І це, як на мене, абсолютно доречно такому явищу, як Україна.


1   2   3   Переглянути все