ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Останній бій гетьмана Свирговського
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Коди
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Світанок якого не було
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
* * *
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
* 148 *
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
* * *
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
mortis ars patiendi
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Не радує літо
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 10)
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 9)
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
Лімерики - 7
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Лімерики наших блогерів (вип. другий)
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
Індіанське літо (The Doors)
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Приїзд
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Життя кінчається (глоса)
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
Мої лаури
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Людмила Смоляр (1994) / Вірші

 Миша
Образ твору Тримаючи міцно горнятко з лимонним чаєм,
Сідає вона рахувати удари в грудях.
Під скрипку Вівальді немовбито й не помічає,
Які хуртовини… (А тільки ж початок грудня!)

Іде по халат і вдягає пухнасті капці.
Зануритись хочеться їй у липневу зливу.
І має вона не одну, – мабуть, тисячі рацій.
Вертається на підвіконня. Дивитись зиму.

І після опівночі спати не поспішає,
Бо тільки світильникам сон навіває тиша.
Та хто ж вона, люди? Скажіть мені, хто відгадає?
Повія, мадонна, богиня? Та ні, вона –миша!

І тільки коли хазяїв не буває вдома,
Вона з підвіконня влаштовує міні-театри.
Звичайна, домашня і сіра… Питання в тому,
Чому я кажу, що про неї писати варто?

Є кілька причин. І найперша: на дворі – лютий
Мороз. Снігопади. Їхні пориви істерик.
Найбільше за все миша хоче метеликом бути…
От тільки цікаво, чого ж тоді хоче метелик?




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-19 23:19:29
Переглядів сторінки твору 4605
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.305 / 5.5  (4.972 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.646 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.829
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.01.25 12:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 08:56:11 ]
Дорога Людмилко, як приємно починати день із Вашого вірша! Неквапом плине розповідь, а у глибині – вир почуттів... І закінчується класно.
Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 10:51:59 ]
Пані Людмило! Зверніть увагу на деякі неточності(як на мене). Я не розумію як можна одночасно тримати горнятко в руці і грати на скрипці. А по-друге, ви пишете на початку вірша про грудень, а кінцівка чомусь опиняється в лютому.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 10:58:26 ]
Шановний Олександре! скрипка може звучати і в запису, егеж? А зиму можемо дивитися від грудня до лютого – життя минає собі :))
Знаєте, я, напр., у такому віці, як Людмила, дуже примітивні вірші складала – і тому з повагою ставлюся до її творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 11:47:07 ]
Та все ви кажете вірно. Я теж був, м'яко кажучи, "не того". Але ж на таких місцях увага постійно спотикається. Хоча я й не редактор поетеси. Міг би й промовчати або й просто похвалити. Це було б чесно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 11:53:16 ]
... а правда ж, гарно? :))
Звичайно, важливо посильно допомогти людині –і це Вам робить честь :)
але я мала на увазі, що тут нема на чому спотикатися: скрипка Вівальді не може тут звучати в руках ЛГ; а лютий підкреслює "неодноденність", тяглість описуваного...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 14:14:44 ]
...до того ж, не кожен грудень буває лютим, а цьогорічний уже лютує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 13:50:23 ]
Люблю такі-от затишні вірші. Дякую, Людмило.
По-моєму, якщо Миша хоче, вона таки стане метеликом. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 15:07:45 ]
Людо, пишітьпишітьпишіть і не спиняйтеся!
слухайте тих, хто конструктивно критикує і ігноруйте тих, хто захвалює.

і буде нам щастя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Смоляр (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 17:05:04 ]
Шановний Олександре, можна відповісти на ваші запитання?
1.Скрипка Вівальді дійсно звучить на записі.
2. Лютий - не в значенні місяць. Придивіться, будь ласка, уважно. Там написано лютий мороз. Слово мороз перенесено на наступну стрічку без крапки. :) дякую всім за теплі слова:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Карпінська (М.К./Л.П.) [ 2009-12-22 23:42:11 ]
ахах)) гарна казка. особливо радує стиль та розмір... чудово..
але як на мене тут

"Повія, мадонна, богиня? Та ні, вона –миша!
"

явний перебор))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 15:57:21 ]
Ганна Осмоловська пише: "Ігноруйте тих, хто захвалює". Не знаю, захвалюю я чи ні, але мені так подобається твоя, Людмилко, поезія, що язик не повертається критикувати. До того ж я маю мужність зізнатися у тому, в чому так важко зізнатися більшості: ти пишеш краще за мене!