ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
Голодомор
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
Довбуш і Ребе
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

В Горова Леся
2025.11.22 14:41
Голос міста
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.

Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,

Тетяна Левицька
2025.11.22 09:14
Вільна
Ти казав, що любов не згасає
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!

Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,

Віктор Насипаний
2025.11.22 07:30
Дуже просто
Хочу щось намалювати. – мовив батьку син.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.

Артур Курдіновський
2025.11.22 06:28
Вистава
Життя - вистава. Скрізь горять софіти.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!

Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан

Борис Костиря
2025.11.21 22:14
* * *
На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.

На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:13
Мовчіть Боги --- українська рок-балада
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:11
Історія однієї Любові
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі

я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам

Сергій Губерначук
2025.11.21 16:14
І прийшла Перемога…
І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім

Ігор Шоха
2025.11.21 16:07
Гримаси часу
У мене дуже мало часу
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,

Микола Дудар
2025.11.21 15:58
***
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів

Тетяна Левицька
2025.11.21 09:21
Осінній мотив
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.

Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав

Олександр Буй
2025.11.21 02:48
Мисливський реквієм
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!

Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,

Борис Костиря
2025.11.20 22:08
* * *
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.

Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Людмила Смоляр (1994) / Вірші

 Миша
Образ твору Тримаючи міцно горнятко з лимонним чаєм,
Сідає вона рахувати удари в грудях.
Під скрипку Вівальді немовбито й не помічає,
Які хуртовини… (А тільки ж початок грудня!)

Іде по халат і вдягає пухнасті капці.
Зануритись хочеться їй у липневу зливу.
І має вона не одну, – мабуть, тисячі рацій.
Вертається на підвіконня. Дивитись зиму.

І після опівночі спати не поспішає,
Бо тільки світильникам сон навіває тиша.
Та хто ж вона, люди? Скажіть мені, хто відгадає?
Повія, мадонна, богиня? Та ні, вона –миша!

І тільки коли хазяїв не буває вдома,
Вона з підвіконня влаштовує міні-театри.
Звичайна, домашня і сіра… Питання в тому,
Чому я кажу, що про неї писати варто?

Є кілька причин. І найперша: на дворі – лютий
Мороз. Снігопади. Їхні пориви істерик.
Найбільше за все миша хоче метеликом бути…
От тільки цікаво, чого ж тоді хоче метелик?




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-19 23:19:29
Переглядів сторінки твору 4386
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.305 / 5.5  (4.972 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.646 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.829
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.01.25 12:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 08:56:11 ]
Дорога Людмилко, як приємно починати день із Вашого вірша! Неквапом плине розповідь, а у глибині – вир почуттів... І закінчується класно.
Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 10:51:59 ]
Пані Людмило! Зверніть увагу на деякі неточності(як на мене). Я не розумію як можна одночасно тримати горнятко в руці і грати на скрипці. А по-друге, ви пишете на початку вірша про грудень, а кінцівка чомусь опиняється в лютому.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 10:58:26 ]
Шановний Олександре! скрипка може звучати і в запису, егеж? А зиму можемо дивитися від грудня до лютого – життя минає собі :))
Знаєте, я, напр., у такому віці, як Людмила, дуже примітивні вірші складала – і тому з повагою ставлюся до її творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 11:47:07 ]
Та все ви кажете вірно. Я теж був, м'яко кажучи, "не того". Але ж на таких місцях увага постійно спотикається. Хоча я й не редактор поетеси. Міг би й промовчати або й просто похвалити. Це було б чесно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 11:53:16 ]
... а правда ж, гарно? :))
Звичайно, важливо посильно допомогти людині –і це Вам робить честь :)
але я мала на увазі, що тут нема на чому спотикатися: скрипка Вівальді не може тут звучати в руках ЛГ; а лютий підкреслює "неодноденність", тяглість описуваного...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 14:14:44 ]
...до того ж, не кожен грудень буває лютим, а цьогорічний уже лютує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 13:50:23 ]
Люблю такі-от затишні вірші. Дякую, Людмило.
По-моєму, якщо Миша хоче, вона таки стане метеликом. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 15:07:45 ]
Людо, пишітьпишітьпишіть і не спиняйтеся!
слухайте тих, хто конструктивно критикує і ігноруйте тих, хто захвалює.

і буде нам щастя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Смоляр (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 17:05:04 ]
Шановний Олександре, можна відповісти на ваші запитання?
1.Скрипка Вівальді дійсно звучить на записі.
2. Лютий - не в значенні місяць. Придивіться, будь ласка, уважно. Там написано лютий мороз. Слово мороз перенесено на наступну стрічку без крапки. :) дякую всім за теплі слова:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Карпінська (М.К./Л.П.) [ 2009-12-22 23:42:11 ]
ахах)) гарна казка. особливо радує стиль та розмір... чудово..
але як на мене тут

"Повія, мадонна, богиня? Та ні, вона –миша!
"

явний перебор))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 15:57:21 ]
Ганна Осмоловська пише: "Ігноруйте тих, хто захвалює". Не знаю, захвалюю я чи ні, але мені так подобається твоя, Людмилко, поезія, що язик не повертається критикувати. До того ж я маю мужність зізнатися у тому, в чому так важко зізнатися більшості: ти пишеш краще за мене!