ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Сонний Равлик
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Інша поезія

 ....
Образ твору люди
навіщо ви посипаєте сніг піском?
я мушу визбирувати із білості секунди
але мій піщаний годинник
вже ніколи не буде таким як раніше
тепер неодмінно спізнюся на побачення
а той хто прийде до пам’ятника голубам
скаже
от і ще одна дурепа
яка не цінує час

мені залишиться напустити
повну ванну піску із аромамаслами
зануритися в неї
і уявляти себе дружиною фараона
допоки весь пісок не просочиться під землю

і я залишуся там
де можна щодня ліпити піщаних сфінксів
годувати їх загадками
при допомозі буревіїв
добиратися із пункту А в пункт Б
і знати
що там зверху все буде добре

яйцеклітина сонця віщує новий день




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-22 09:23:12
Переглядів сторінки твору 13442
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 16:16:57 ]
За словами Жовтіса верлыбр спираеться на повторення фонетичних сутностей різних рівнів, що змінюють одна одну, і компонентами повтору можуть бути фонема, склад, стопа, наголос, клаузула, слово, фраза. А на думку О. Овчаренко компонентами повтору можуть бути і синтаксичні, морфологічні, логічні, метричні, тонічні константи.
Я розберу тільки перший строфоїд свого верлібру:

1.люди -1 хорей
2.навіщо ви посипаєте сніг піском? 1-4-2-1-
3.я мушу визбирувати із білості секунди 1-2-4-3-1
4.але мій піщаний годинник амфібрахій
5.вже ніколи не буде таким як раніше анапест
6.тепер неодмінно спізнюся на побачення 1-2-2-3-2
7.а той хто прийде до пам’ятника голубам 1-2-1-5-
8. скаже хорей
9. от і ще одна дурепа хорей
10.яка не цінує час 1-2-1-

Бачимо, що це верлібр із метричними вставками. Рядки 2-4, 6-7 згруповуються за однаковою ямбічною анакрузою, а рядки 8-9 за хореїчною. В рядках 3-5, 8-9 клаузула -1. Є й тонічні повтори: рядки 2-3, 5-7 по чотири ікти.
Думаю, цього поки достатньо.І також слід не забувати, що верлібр – це форма віршування, яка заснована на кореспондуванні рядів, що їх автор виділив графічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 16:34:51 ]
Ну ось, ви й довели найкращим чином, що це "Інша поезія", бо "рівномірного чергування впорядкованих елементів" у вас не має, погляньте, що у вас тут, Оленко, рівномірно повторюється. Нічого.

І, будь-ласка, не називайте тут прізвищ, є визначення вірша - цього для нас досить, аби не створювати хаосу.

"люди, навіщо ви посипаєте сніг піском? я мушу визбирувати із білості секунди, але мій піщаний годинник вже ніколи не буде таким як раніше, тепер неодмінно спізнюся на побачення, а той хто прийде до пам’ятника голубам скаже -
от і ще одна дурепа, яка не цінує час.
Мені залишиться напустити повну ванну піску із аромамаслами, зануритися в неї, і уявляти себе дружиною фараона, допоки весь пісок не просочиться під землю і я залишуся там, де можна щодня ліпити піщаних сфінксів, годувати їх загадками, при допомозі буревіїв добиратися із пункту А в пункт Б, і знати, що там зверху все буде добре.
яйцеклітина сонця віщує новий день."

Ось чесна і правдива форма для цього тексту.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 16:43:11 ]
Ну що ж, нехай кожен залишається при своїй думці. Якщо автор вибрав саме таку форму, щось воно таки і означає. Бо що по-вашому тоді метрична проза? Вірш, який хтось записав лінійно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:55:37 ]
Дорога Оленко, автор і справді має право на своє бачення, але в нас тут панує не тільки автор, - є ще й інтереси Поезії, які нахабно, це я зовсім не приховую, взялася представляти адміністрація "Майстерень".
Інтереси Поезії (із цього нахабного погляду адміністрації) досить жорсткі - не поєднувати все в одне, а розділяти і увиразнювати.
Саме для того і створена "Інша поезія", аби ми могли виробити критерії і розуміння нюансів - не воюючи між собою.

Ви кажете "метрична проза" - я вважаю, що тут головне означення "проза" і цим усе сказано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-23 20:51:49 ]
а ще краще - наведіть невеличкий приклад (конкретний вірш) того, що ви називаєте ритмізованою поезією і вкажіть на ті основні її ознаки, які її, на вашу думку, роблять не-прозою. ждьомс.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-23 23:18:10 ]
Я думаю, що переклади повинні бути читабельними (це до вітменівського вірша). Важливо зберегти ритміку, але передати художньо зміст - справа ще важливіша, бо за таких умов недоопрацювання тексту геній Вітмена виглядатиме недолугим писакою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-12-24 09:30:28 ]
Погоджуюся, що при перекладах важливіше зберегти зміст твору. Але не погоджуюся з тим, коли римовані вірші перекладають верлібрами (особливо на Заході, де верлібр домінує).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:18:30 ]
Цікаво заплетено все, Оленко.
Ось лише "яйцеклітина сонця" і "віщує" - якось мені не зовсім зрозуміло.
Але - доростатиму...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-12-24 09:21:54 ]
Юр, дякую за теплоту слів, яку ти приніс на мою засніжену сторіночку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-23 20:23:10 ]
а у вас часом метронома для вимірювання метрики вірша нема? бо вірити чужому вухові теж нелогічно.... хто-зна, може, воно моцартівське, а, може, й ведмеже... тобто ведмедем пошкоджене...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-23 21:03:28 ]
я переглянула вашу роботу на віршем Вітмена - так що ж, все одно переклад трохи незграбний з цими усіма "од", "ть" ітд. І я думаю, що переклади, які зробив той же Максим Стріха художньо дуже виграють.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-12-24 09:26:54 ]
Межі поезії надто хисткі, особливо в сучасній літературі. І досить часто ми маємо справу з поліметричними текстами. Але, на мою думку, Поезія - це те, що закладено в середину твору, це щось таке, що відчувається на інтуїтивному рівні. Бо якщо я вам заримую інструкцію по експлуатації порохотяга, погодьтеся - це не буде поезія.