ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Гавриліада. Гаврило в небезпеці.
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
Подільська нива (рондель)
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Поночі
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Твій Блюз (The Beatles)
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
В чеканні на Пилипів піст
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 3)
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
* * *
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
* 186 *
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
«Татарське побоїще» під Сєвськом в липні 1668 року
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
Охоронець
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
* * *
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Всі метелики, мов квіти
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 2)
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Жоржини
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
* 185 *
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
Нетривіальні думки - 11
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Пашук (1982) / Інша поезія

 ....
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-22 09:23:12
Переглядів сторінки твору 14049
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 16:16:57 ]
За словами Жовтіса верлыбр спираеться на повторення фонетичних сутностей різних рівнів, що змінюють одна одну, і компонентами повтору можуть бути фонема, склад, стопа, наголос, клаузула, слово, фраза. А на думку О. Овчаренко компонентами повтору можуть бути і синтаксичні, морфологічні, логічні, метричні, тонічні константи.
Я розберу тільки перший строфоїд свого верлібру:

1.люди -1 хорей
2.навіщо ви посипаєте сніг піском? 1-4-2-1-
3.я мушу визбирувати із білості секунди 1-2-4-3-1
4.але мій піщаний годинник амфібрахій
5.вже ніколи не буде таким як раніше анапест
6.тепер неодмінно спізнюся на побачення 1-2-2-3-2
7.а той хто прийде до пам’ятника голубам 1-2-1-5-
8. скаже хорей
9. от і ще одна дурепа хорей
10.яка не цінує час 1-2-1-

Бачимо, що це верлібр із метричними вставками. Рядки 2-4, 6-7 згруповуються за однаковою ямбічною анакрузою, а рядки 8-9 за хореїчною. В рядках 3-5, 8-9 клаузула -1. Є й тонічні повтори: рядки 2-3, 5-7 по чотири ікти.
Думаю, цього поки достатньо.І також слід не забувати, що верлібр – це форма віршування, яка заснована на кореспондуванні рядів, що їх автор виділив графічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 16:34:51 ]
Ну ось, ви й довели найкращим чином, що це "Інша поезія", бо "рівномірного чергування впорядкованих елементів" у вас не має, погляньте, що у вас тут, Оленко, рівномірно повторюється. Нічого.

І, будь-ласка, не називайте тут прізвищ, є визначення вірша - цього для нас досить, аби не створювати хаосу.

"люди, навіщо ви посипаєте сніг піском? я мушу визбирувати із білості секунди, але мій піщаний годинник вже ніколи не буде таким як раніше, тепер неодмінно спізнюся на побачення, а той хто прийде до пам’ятника голубам скаже -
от і ще одна дурепа, яка не цінує час.
Мені залишиться напустити повну ванну піску із аромамаслами, зануритися в неї, і уявляти себе дружиною фараона, допоки весь пісок не просочиться під землю і я залишуся там, де можна щодня ліпити піщаних сфінксів, годувати їх загадками, при допомозі буревіїв добиратися із пункту А в пункт Б, і знати, що там зверху все буде добре.
яйцеклітина сонця віщує новий день."

Ось чесна і правдива форма для цього тексту.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 16:43:11 ]
Ну що ж, нехай кожен залишається при своїй думці. Якщо автор вибрав саме таку форму, щось воно таки і означає. Бо що по-вашому тоді метрична проза? Вірш, який хтось записав лінійно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:55:37 ]
Дорога Оленко, автор і справді має право на своє бачення, але в нас тут панує не тільки автор, - є ще й інтереси Поезії, які нахабно, це я зовсім не приховую, взялася представляти адміністрація "Майстерень".
Інтереси Поезії (із цього нахабного погляду адміністрації) досить жорсткі - не поєднувати все в одне, а розділяти і увиразнювати.
Саме для того і створена "Інша поезія", аби ми могли виробити критерії і розуміння нюансів - не воюючи між собою.

Ви кажете "метрична проза" - я вважаю, що тут головне означення "проза" і цим усе сказано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-23 20:51:49 ]
а ще краще - наведіть невеличкий приклад (конкретний вірш) того, що ви називаєте ритмізованою поезією і вкажіть на ті основні її ознаки, які її, на вашу думку, роблять не-прозою. ждьомс.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-23 23:18:10 ]
Я думаю, що переклади повинні бути читабельними (це до вітменівського вірша). Важливо зберегти ритміку, але передати художньо зміст - справа ще важливіша, бо за таких умов недоопрацювання тексту геній Вітмена виглядатиме недолугим писакою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-12-24 09:30:28 ]
Погоджуюся, що при перекладах важливіше зберегти зміст твору. Але не погоджуюся з тим, коли римовані вірші перекладають верлібрами (особливо на Заході, де верлібр домінує).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:18:30 ]
Цікаво заплетено все, Оленко.
Ось лише "яйцеклітина сонця" і "віщує" - якось мені не зовсім зрозуміло.
Але - доростатиму...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-12-24 09:21:54 ]
Юр, дякую за теплоту слів, яку ти приніс на мою засніжену сторіночку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-23 20:23:10 ]
а у вас часом метронома для вимірювання метрики вірша нема? бо вірити чужому вухові теж нелогічно.... хто-зна, може, воно моцартівське, а, може, й ведмеже... тобто ведмедем пошкоджене...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-23 21:03:28 ]
я переглянула вашу роботу на віршем Вітмена - так що ж, все одно переклад трохи незграбний з цими усіма "од", "ть" ітд. І я думаю, що переклади, які зробив той же Максим Стріха художньо дуже виграють.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-12-24 09:26:54 ]
Межі поезії надто хисткі, особливо в сучасній літературі. І досить часто ми маємо справу з поліметричними текстами. Але, на мою думку, Поезія - це те, що закладено в середину твору, це щось таке, що відчувається на інтуїтивному рівні. Бо якщо я вам заримую інструкцію по експлуатації порохотяга, погодьтеся - це не буде поезія.