ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Як ми не стали дипломатами
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
Історичні парадокси -2
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
Зима Вже Близько -- з присмаком блюзу
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Ядро & Цеп (Janis Joplin @McMahon Stadium Calgary July 4 1970)
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Secret place
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Гранітний
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,

Іван Потьомкін
2026.07.13 14:04
***
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.

Борис Костиря
2026.07.13 13:35
* * *
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.

Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 Лункими сходами я підіймаюсь до…
Грудка щастя, мов криги кусень –
в руках від тепла тане… спішно.
Підкова зламалася в кузні…
Справжній вірш – ось де Божий обіжник…

Дощ в мороз… Душу в кров… На тирлах
курлюкає холодом тиша;
сам на себе час дивиться здирливо,
зміст підсилює піст – збірний тиждень…

Вітер проливнем нуди вирощує,
любов серце розбила, мов грудку…
намотався туман на водоймище,
наче плівка на ніж м’ясорубки…

Я євшан-зілля.
Гіркість на губах.
Гіркість на словах.
Я євшан-зілля.
І над степом стогін…

Впала в небо земля… вірш загрімАє…
Вік перекреслив себе, запротИвив…
читає вірші – Ніка Турбіна –
десятирічна – моторошне диво…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-12-26 17:19:48
Переглядів сторінки твору 3075
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.467 / 5.5  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.665
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-26 18:25:10 ]
Привіт, Констянтине.
Вірш сподобався, і я можу пояснити, чому.
Відчувається міць поетичного слова.
А те, що його печаль оповила і мене, то вона тепла.
Загріма́ти. Запроти́вив.
Напиши так, як я пропоную, і буде красивіше.
Тупо скопіюй.
З повагою,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-26 20:04:44 ]
Дякую, Гаррі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-27 07:32:50 ]
...перші два рядки видалися мені суперовими, далі теж гарно, але про туман і водоймище не змогла уявити :))
не вистало хвантазії :(
З любов’ю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-27 11:19:22 ]
... дякую...
А щодо незрозумілості - то вже моя провина: не зміг чітко змалювати образ...
З любов’ю навзаєм !

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-04 20:56:32 ]
Я завітаю раніше, шановний Костянтине.
Мені було приємно бачити твій коментар до мого вірша. Це означає, що він зачіпає. Я Вам скажу, що я не відгукаюсь на ті твори, які мене не зачіпають, або в яких є такі вади, на які треба вказувати у приватному листуванні, а потім чекати на зміни чи на те, коли твій ID буде заблоковано. Я не маю часу на листування.
Ваш вірш є прикладом концентрованого втілення низки образів через їхнє пряме порівняння. «Мов криги кусень», «Серце розбила, мов грудку». Особисто я так би не писав. Можна розбити серця грудку. Хіба не можна? Чи хтось не зрозуміє? Мені зрозуміло. «Наче плівка на ніж м’ясорубки». Знову бачу підтримку. Ви як автор мені не довіряєте, а товчете, товчете, пояснюєте. А воно мені зайве.
Твір в цілому цікавий. В ньому немає нав’язливих пояснень або авторських сентенцій, зрозумілих тільки автору. А Вам здається, що вони є. І Ви пояснюєте за допомогою «мов» і «наче». А на додачу будуєте слова, в яких всередині височіють певні літери. Це непогано, що Ви підказуєте, але вірш нагадує твір з підручника.
У ньому непогані тексти.
Вітаю вас з творчим здобутком.
Здається, І Ви з розумінням ставитесь до невеличких зауважень.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-04 21:44:58 ]
... порівняння - це тонкоці, площина, прищулення ока... Коли казати прямо - часто це буде грубо і неприродньо, вульгарно НМСД... Але я Вам довіряю! Якби Ви знали, як я Вам довіряю - Ви б сказали: "Ого, як він мені довіряє..." Отак я вам довіряю... :)
Тисну правицю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 07:32:01 ]
Гарно бути радником... Чи не так?
Я написав би "Грудка щастя - медовий кусень". Бо я уявляю мед у сотах, і як він звідти витікає. Все, що підхопив - то твоє. Або "вощини кусень". Сам розумієш, яким його можна уявити.
"Ось де"... І цього, на мою думку, варто уникати.
Я використовую подібні конструкції (та, мабуть, і не тільки я), коли натякаю на селянські гени мого літературного героя.
"Серця розбила грудку". У такий спосіб я уникнув би ще одного прямого порівняння.
Але Вам видніше.
У моєму попередньому коментарі була неточність. Багато існує на сайті віршів, які мене зачіпають. Просто я вважаю за краще помовчати, коли відбувається процес служіння музам. Хай триває :)