ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.10.18 04:38
На захист Тетяни Левицької
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст

Володимир Бойко
2025.10.17 23:05
Ані спогаду
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.

А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало

Борис Костиря
2025.10.17 21:50
Голос віків
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,

Віктор Насипаний
2025.10.17 21:49
Я і ти ( пісня )
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.

Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
* * *
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
***
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно...
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:

С М
2025.10.17 12:29
Пазли на підлозі (The Rolling Stones)
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя

Ігор Терен
2025.10.17 11:13
Нипючі стигми вчорашнього дня
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.

***
А балом правлять люди-тріпачі

Світлана Майя Залізняк
2025.10.17 10:44
"Розсипані зорі"
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ

Борис Костиря
2025.10.16 22:36
* * *
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Чаклунка
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Як Крим став «москальським»
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
Щенячий
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Краплі каштанового меду
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
***
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 Лункими сходами я підіймаюсь до…
Грудка щастя, мов криги кусень –
в руках від тепла тане… спішно.
Підкова зламалася в кузні…
Справжній вірш – ось де Божий обіжник…

Дощ в мороз… Душу в кров… На тирлах
курлюкає холодом тиша;
сам на себе час дивиться здирливо,
зміст підсилює піст – збірний тиждень…

Вітер проливнем нуди вирощує,
любов серце розбила, мов грудку…
намотався туман на водоймище,
наче плівка на ніж м’ясорубки…

Я євшан-зілля.
Гіркість на губах.
Гіркість на словах.
Я євшан-зілля.
І над степом стогін…

Впала в небо земля… вірш загрімАє…
Вік перекреслив себе, запротИвив…
читає вірші – Ніка Турбіна –
десятирічна – моторошне диво…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-12-26 17:19:48
Переглядів сторінки твору 2912
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.467 / 5.5  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.665
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-26 18:25:10 ]
Привіт, Констянтине.
Вірш сподобався, і я можу пояснити, чому.
Відчувається міць поетичного слова.
А те, що його печаль оповила і мене, то вона тепла.
Загріма́ти. Запроти́вив.
Напиши так, як я пропоную, і буде красивіше.
Тупо скопіюй.
З повагою,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-26 20:04:44 ]
Дякую, Гаррі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-27 07:32:50 ]
...перші два рядки видалися мені суперовими, далі теж гарно, але про туман і водоймище не змогла уявити :))
не вистало хвантазії :(
З любов’ю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-27 11:19:22 ]
... дякую...
А щодо незрозумілості - то вже моя провина: не зміг чітко змалювати образ...
З любов’ю навзаєм !

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-04 20:56:32 ]
Я завітаю раніше, шановний Костянтине.
Мені було приємно бачити твій коментар до мого вірша. Це означає, що він зачіпає. Я Вам скажу, що я не відгукаюсь на ті твори, які мене не зачіпають, або в яких є такі вади, на які треба вказувати у приватному листуванні, а потім чекати на зміни чи на те, коли твій ID буде заблоковано. Я не маю часу на листування.
Ваш вірш є прикладом концентрованого втілення низки образів через їхнє пряме порівняння. «Мов криги кусень», «Серце розбила, мов грудку». Особисто я так би не писав. Можна розбити серця грудку. Хіба не можна? Чи хтось не зрозуміє? Мені зрозуміло. «Наче плівка на ніж м’ясорубки». Знову бачу підтримку. Ви як автор мені не довіряєте, а товчете, товчете, пояснюєте. А воно мені зайве.
Твір в цілому цікавий. В ньому немає нав’язливих пояснень або авторських сентенцій, зрозумілих тільки автору. А Вам здається, що вони є. І Ви пояснюєте за допомогою «мов» і «наче». А на додачу будуєте слова, в яких всередині височіють певні літери. Це непогано, що Ви підказуєте, але вірш нагадує твір з підручника.
У ньому непогані тексти.
Вітаю вас з творчим здобутком.
Здається, І Ви з розумінням ставитесь до невеличких зауважень.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-04 21:44:58 ]
... порівняння - це тонкоці, площина, прищулення ока... Коли казати прямо - часто це буде грубо і неприродньо, вульгарно НМСД... Але я Вам довіряю! Якби Ви знали, як я Вам довіряю - Ви б сказали: "Ого, як він мені довіряє..." Отак я вам довіряю... :)
Тисну правицю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 07:32:01 ]
Гарно бути радником... Чи не так?
Я написав би "Грудка щастя - медовий кусень". Бо я уявляю мед у сотах, і як він звідти витікає. Все, що підхопив - то твоє. Або "вощини кусень". Сам розумієш, яким його можна уявити.
"Ось де"... І цього, на мою думку, варто уникати.
Я використовую подібні конструкції (та, мабуть, і не тільки я), коли натякаю на селянські гени мого літературного героя.
"Серця розбила грудку". У такий спосіб я уникнув би ще одного прямого порівняння.
Але Вам видніше.
У моєму попередньому коментарі була неточність. Багато існує на сайті віршів, які мене зачіпають. Просто я вважаю за краще помовчати, коли відбувається процес служіння музам. Хай триває :)