ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

  Жовтневе жакування
Погода нагромаджена, важка і збита,
як вірші, що без розділових знаків…
Земля землиться, мов банúта…
втомилась розриватись, брякти…

пруг сонцем кровоточить, наче ясна…
І місяць в небі, як Ай-Сі-Бі-еН у книжці…
І доля, мов світань бризяста…
Поезією в майбуття крячúшся…

Сновиддя на горищі, як малеча,
так гарцювали, що збудили літо в сіні…
І падали Тютюннику на плечі
ефектні демпінгові рими – дієслівні…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-01-17 18:13:16
Переглядів сторінки твору 5331
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 19:03:59 ]
Вірші без розділових знаків не завжди бувають нагромаджені, важкі і збиті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 20:41:48 ]
... не знаю...
Пунктуація - це серцебиття і ритм вірша. Автор вдихає життя в нього - і пускає на волю. Заради експеремента можна зробити пару віршів без розділових знаків. Але цілу книжку читати?... Розгадувати ребуси - на любителя... Рідко можна вибудувати вірш конструкцією "казнить нельзя помиловать", коли дійсно відсутність розділового знаку - є родзинкою, задзеркаллям буденності. Але коли зрозумілий текст без розділових знаків, коли слова, як порепане груддя здимаються і просять - постав кому - окропи... то це вже бравада авторська... НМСД.
Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 22:14:32 ]
Знаєте, Костянтине, я не люблю щось комусь доводити. Бо, як на мене, всі ми ( більшість) тут уже зі сформованими поглядами не тільки на вірші. І кожен, так чи інакше, лишиться при своїй думці. Просто якби ж то зміст вірша кращав від того, що в ньому є розділові знаки чи їх немає.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 23:12:33 ]
Не маю нічого доводити: тон моїх слів спокійний (тихий-тихий... переходить на шепіт)
Так... думки... На колір і смак - товариш не всяк - звісно головне слова, зміст, а не пунктуація... І все таки вона крутиться!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 19:10:07 ]
Неординарний вірш, шановний Костянтине.
Це як на мене. Сподобався. Смисл зрозумів, тропи сприймаються також.
А як на Вас, то, мабуть, звичний, що все одно не означає «рядовий».
Мені трішки ріже вухо «що» у другому рядку. Я вже починаю у своїх віршах рахувати приголосні та голосні літери, але про всяк випадок, а от з шиплячими приголосними – з усією серйозністю. Бо розумію, що важко читати, коли через слово шипиш-висвистуєш. І Вам порадив би. Тим більше, що можливість існує.
За баниту дякую. Довідався і про баніту.
Про все було цікаво читати.
Дякую, друже.
Аби тільки ніхто не ображався на Ваш вірш.
Хоча навряд чи є смисл ображатись. Я позавчора у коментарях читав більш глибші одкровення. І нічого. Може, тому, що йшлось, мабуть, не про мене. Я майже не коментую нічого і нікому, а тільки тим, хто не проти. Як Ви, наприклад. Або для творчого знайомства. Потім буває по-всякому.
Спостерігаю я всі тенденції, про які пишете, шановний Костянтине. То нехай собі йдуть у майбутнє всі, хто тільки бажає. А мені непогано і тут. Тим більше, що дорога відома, але мені одна з них нецікава. Може, піду своєю.
Стосовно розділових знаків хотів би зауважити, що я толерантно ставлюсь до цих вихилясів (їхньої відсутності), якщо ці знаки гарантовано вгадуються виходячи з побудови речень, а якщо існує якась варіативність, яка може змінити смисл на протилежний, якщо взагалі не завести в манівці, то не хочу читати – ні далі, ні будь-якого наступного разу.
Ваші твори читаю. І навіть зауважую. І підтримую.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 20:37:27 ]
Щиро дякую за таку увагу до мого скромного вірша... Завжди важко (якось морально важко, щоб не виникло у дописувача відчуття, що він витратив даремно свій час на тебе) відповідати на дописи розлогі, змістовні і великі за обсягом, адже читач доклав таких зусиль... Критикувати мене - будь ласка: можете розбивати в пух і прах, по рядку чи по слову. Я радий таким коментарям, але як правило на сайтах, в т.ч. ПМ, вісутній конструктивізм, а на перших ролях або самолюбування (коронації, аплодисменти, вздохи-ахи) або клонована критика з підйо...ми...
Переконаний (без слова "глибоко"), що вірші пишуться на інтуїтивній логіці використовуючи образність. А усі правила і створені для того, щоб їх порушувати...
Дякую, пане Олександре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 19:27:09 ]
Кость, дорогий, ну шо таке "крячишся" ? це добре чи не дуже?
де я найду, у мене особистого Грінченкового словника нема :((
...найбільше мені сподобалися демпінгові рими, а найменше – перший рядок, чось він важкучий здався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 20:19:49 ]
Дякую Верховинка Василина Іванина.
Та хай йому грець - тому "крячишся"...
Старатимуся...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 19:43:13 ]
Вітаю, Костянтине!
Так, погода важкувата, але як вона може бути "нагромадженою"? Крячуся, крячуся - а ніяк не збагну...

І до чого тут Тютюнникові плечі?

А вірш узагалі непоганий! От лише, здається, недостатньо виношений...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 20:17:46 ]
Дякую.
"Нагромаджена погода" - НМСД може бути: настрій, відчуття-почуття, емоції і погода (у моєму розумінні) взаємодоповнюючі категорії (єдність і боротьба протилежностей), слова синоніми (коротше так може бути)
І взагалі - я інтуїтивно визначаю...
крячитися, крячуся (Б.Грінченка) - "давать разветвляющийся корень" В сучасних словниках є слово "крячистий -а, -е, Вкритий кущами."...

Вірш починається із порівння погоди (недовершеної або "інші слова підберіть") з віршами, тобто вводиться поняття майстерності виявлення (в т.ч. погоди). а Тютюнник - як взірець втілення на папері переживань...
З найкращими побажаннями, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 20:36:23 ]
Звісно, Вам видніше (ВОСД)

Але, як на мене, взірцем є не лише Тютюнник...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 20:53:45 ]
А що таке жакування?
У книжках Ай-Ес-Бі-Ен (а не Сі), ISBN.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 21:03:50 ]
... разграбление, расхищение...
Дякую - вірно вказали (про Сі)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 22:36:32 ]
Якщо йдеться про Григора Тютюнника, то він, здається, у своїй автобіографії писав, що прочитання словника Грінченка, спонукало його до писання українською мовою... Але це так - асоціації. Ви, як і Тютюнник, користуєтеся тим самим словником...
Можна і про розділові знаки посперчатися - не всі вірші без них важкі і збиті. Іноді можна і повітрям подихати, читаючи їх. А може бути і навпаки - коми, тире, двокрапка, трикрапка, знаки запитання... І нічого - ні питань, ні відповідей.
А за вірша Вашого спасибі - переживання відчуваються. Як у Тютюнника.
З повагою,
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 23:17:17 ]
Вам спасибі. Так, Б.Грінчекно - в тому числі...
З усім згоден.
З найкращими побажаннями, Костя.
:о)
Я.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 23:53:18 ]
Мені треба писати в кінці не "Я.", а "Яр." так буде мовно правильно, зрозуміло, поетично і дуже глибоко - яр все ж таки... ;о))))
І Вам всіляких побажань найкращих.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 06:32:47 ]
Костю,
Файно.
Тільки можеш мені розлумачити чому рими "демпінгові"?
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 06:53:38 ]
Дякую пане Юрію. А демпінгові, тому що такі рими мають знижену часову (пошукову) вартість, їх легше придбати через їх низьку ціну... (ну, якось так...)
З повагою, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 16:19:06 ]
Важко мені даються ваші вірші, важко... аж шкода, що й вища освіта і аспірантура не допомагають (жарт!)))
Але добре відчувається, що живете тою справжньою інтуїцією, яка залишається після вірша, навіть якщо відкинути всі правила, знаки, рими, наголоси,нововведення...