ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.05.19 01:45
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юляна Галич (1985) / Вірші

 Останній вершник




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-29 23:19:28
Переглядів сторінки твору 22076
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.764 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.603 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.10.30 13:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-29 23:46:38 ]
Апокаліптична метафоричність і всесвітній нескінчений сум, як дорога з Нізвідки в Нікуди.
"Жерці" - якщо і обмовка, то яскрава :)
І після "Я" кома видається зайвою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-29 23:53:17 ]
Дякую) Обдруківка... Справлю зараз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-29 23:59:34 ]
здорово... тобто, емоційно. емоційність оживлює текст, дає йому дихати. а читача припинає до монітора. моторошні візії, проте дуже яскраві.
справжня теорія відчаю.

дякую за враження,
Юляно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:10:49 ]
Дякую щиро й тобі, Ніко, за читання та відгук. Бачиш - ми навіть архангелів апокаліпсису здатні до відчаю довести ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:17:38 ]
так діло ж благородне...
на таке ніяких зусиль не шкода :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:21:58 ]
а да да
фотка модна

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:15:41 ]
В цій міщанський моралі завжди так багато місця...
В цій міщанській кобіті... кого там тільки нема..


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:23:49 ]
Сонце Місяць, а що ви маєте на увазі - про кобіту? уточніть)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:27:22 ]
іронія моя легка печально світла, о Юляно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:35:31 ]
Знов глюк((
Дякую за НЕмовчання, одначе... чесно кажучи, підстави для вашо\ї іронії мені незрозумілі(( Не доросла, певно доваших космічних висот :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:37:21 ]
іронія це лезо загострене з обох сторін
іронія це романтика
іронія це кожен раз самогубство таке. навіки

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:43:22 ]
А найвища її форма - САМОіронія, еге ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:45:48 ]
найбільший спец писав що найвища -
"стримана іронія"

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:58:11 ]
Дякую за підказку. Загалом коменти видаляти, на мій погляд, остання справа, хіба от такі глючно-випадкові.
Думка кожного читача для мене завжди буде пріоритетом, за цим іласне і припхалася сюди... а якщо він воліє не критикувати, а іронізувати - його воля)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 01:04:57 ]
тут буває таке іноді або й частіше..
приходить хтось отримує враження ну і згадує щось своє
це ніби вже нормально.
хоча це клініка в своєму роді, Ви праві


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:50:27 ]
і що буде? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:54:22 ]
чари-бари)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:48:35 ]
"заміщені зміщені змісти" - чудова знахідка.
Цікава композиція, Юліано.
Мені здавалось, що намісник вмив руки саме для того аби вони не були скривавленими,
аби нарід прийняв своє рішення - "Розіпни його!" Ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:52:43 ]
Дякую, пане Юрію. Намісник, гадаю, руки мав скривавлені перманентно, не лиш кров"ю Месії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 01:14:44 ]
Як на моє скромне бачення, Юляно, у цьому рядку краще переставити кому "Тільки руки, як завше скривавлені, вимив намісник".
Вмивання рук не було римською звичкою, та й прокуратор цей не був, як кажуть, мислителем. А був воякою із "наших", кримських, греків, так?

Та й крові він багато аж ніяк не міг пускати в цих місцях, не той регіон, та й війська майже не мав, а що мав - було третього сорту - із місцевих ополченців, тобто ніяке. Зелоти ж не дарма такої "слави" заслужили - різати "своїх", ополченців, це вам не професійного вояку з ніг збити...

Але в цілому намісники всі криваві...


1   2   3   Переглянути все