ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юляна Галич (1985) / Вірші

 Останній вершник
Образ твору Третя тисяча літ
А вони не змінились нітрохи…
Чуєш регіт?
То ділять котрусь із нових багряниць
нафарбовані шльондри, солдати, жреці, скоморохи
Озираюсь навкіл
Де ж той митар, щоб гепнувся ниць?
Де ж Месія, розіпнутий на хрестовинні епохи?

Напохваті не стало ні хліба, ні палених істин
Світ опісля всього, – всезагальний такий постмодерн
В цій міщанській моралі заміщені зміщені змісти
Він помер, а завісу…
завісу ніхто не роздер
Тільки руки, як завше, скривавлені вимив намісник

І гілляка знайшлася на шию нещасного юди
Зацвіли мандрагори
Не втішила помста мене
Хочеш знати ім'я?
Я – дорога з Нізвідки в Нікуди
Діставай вже те срібло
Благаю лише про одне
Не стріляй мені в спину, – стріляй мені просто у груди

2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-29 23:19:28
Переглядів сторінки твору 21744
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.764 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.603 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.10.30 13:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 10:15:00 ]
Кошмар, наверно, переводить: столько вариантов текстов и не факт, что последний был окончательным...
как у Толкина с эльфийскими языками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 10:26:17 ]
:=)))
Читати поезію, Ондо, як на мене, треба в оригіналі. Все инше - сурогат. Завжди заздрила по-доброму поліглотам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 11:21:16 ]
Ой, недаремно Толкін те все написав, як гадаєте, Ондо Линдэ? :)
Невже не існує?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 11:26:56 ]
Звісно ж існують!!! І ельфи, і зубні феї, і святий Миколай з Санта Клаусом ділять житлоплощу на північному полюсі десь, чи на південному, точно не знаю...
І царівна-жаба ще й досі на болоті принца чекає)))
З наступаючим, пане Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 15:59:10 ]
Юліано,
Я здогадуюсь на що натякається у попередньому повчальному вас коментарі....
Ви самі дали собі відповідь. Все залежить від того на що дозволяє автору талант
(коли він звичайно присутній) - межам удосконалення немає, інша справа, коли автори цього
удосконалення не бачуть і думають що осягли епогейної точки. Хоча це палка з двох кінців,
бо так би майже ніколи тексти не появлялися б.
Епоха геніїв пройшла, але й Whitman поправляв не лише стилістику,
а й удосконалював смислові навантаження тексту.
Тож потрібно бути Whitman-ом аби мати у собі стільки таланту, аби підносити планку текстів,
де її ніхто більше не підійме (нажаль). Важко було би не погодитись, що є певні місця у тексті,
а часом і увесь вірш - де нічого "відняти" чи "приліпити" чи дошліфувати. Але такі тексти трапляються
рідко і коли автор думає що всі його тексти "геніальні" - це вже не здорова тенденція і говорить
про незрілість самого автора, або якусь душевну його хворобу.
Тому ніякі науки, повчання не впливають на ауру творення людей, які ідуть за покликом серця.
Я вірю у те, що нас всіх тут звів Всевишній недарма і вклав саме ці слова у мій текст.
Отож серце - і дім і індикатор почуття правильності того що пишеш, а не що інше.
Я приходжу лише як оцінювач (читач) і з моєю думкою можна не рахуватися.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 16:48:45 ]
От лихо - і тре було ж мені зачепити того Конан Дойла десь там вище))) Про "геніяльність" жодну, окрім Холмсової, не було навіть мізерного натяку, сподівюсь ви це розумієте так само добре як і я))) Що ж до піднесення планки,вдосконалення і посилення текстів - все це, без сумніву актуально, проте, з іншого боку, саме такий текст, створений саме в цей момент, відображає певний рівень світогляду,творчої зрілості автора, якісь внутрішньо-емоційні колізії, пережиті ним... Тобто він є цінністю навіть попри наявну (чи відсутню) літературну цінність, він багато важить для свого автора саме таким,як є... А якщо через кілька років чи навіть тижнів повернутись до певного тексту і сказати собі - о, як усе це недосконало, і порізати його, повиправляти - хіба це не означає автоматично і вихолостити якусь його надзвичайно важливу частину?
Зараз, повторюсь, я не про технічні аспекти кажу, а саме про змістово-ідейні.
Дякую, пане Юрію, що читаєте.
З наступаючим вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 11:46:00 ]
Дякую, пані Юляно. І вам чарівної новорічної казки!
Я теж вважаю, що існують, і навіть підозрюю де. :)
Недаремно велика людина про це написала, значить знала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 11:59:10 ]
Вельмишановний пане Володимире, у Вашій відповіді на мій допис я знайшов численні сумніви у доцільності і правильності мого коментаря. Відповісти можуц лише одне: мій коментар суб*єктивний і не претендує на те, щоб бути останньою інстанцією. Проте у відповіді Юляни я відчув згоду, і це не могло мене не втішити.

У Вас же мені вдалося знайти лише контраргументи занадто загального характеру, Ви не вступаєте в дискусію, а намагаєтеся тільки підсумувати сказане мною і Вами раніше.

А тому я не бачу жодних підстав цю суперечку продовжувати. Будемо вважати, що я непорушно стою на своїх засадах (а це так і є), і (як я недавно прочитав про себе на ПМ) "нездатний до розмови")))...

Творчих успіхів Вам, пане Володимире!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 12:13:25 ]
Та жодних проблем, це дуже добре, що кожен із нас має свої погляди. Так і повинно бути, Сергію. В кожного свої завдання, чи не так?
Та й гострі дискусії нам особливо, ніби, і ні до чого. Матимемо ще час доповнити один-одного.
Та й ніби суперечки не було?
Так, уточнення усвідомлених ареалів перебування.

І вам казково Новорічних чарівностей, Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 12:18:24 ]
Щодо доповнень одне одного, то це цікаве припущення і не менш цікава перспектива. А суперечки не могло і не могло бути, лише - дискусія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 18:22:33 ]
Нмд, у Вашому вірші не вистачає останньої строфи (за схемою другої строфи), або ж останнього підсумовуючого чотиривірша. "Стріляй мені просто у груди" - це кульмінація, а не кінцівка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 21:05:29 ]
Пані Іро, дякую за думки, та все ж не бачу, що може бути після пострілу)) Ще катрен пафосного монологу вмираючого героя? )))))
А якщо серйозно - то хоч візуально строфи і різняться, насправді структура в них однакова. Я перевіряла. Уточніть, яколи ваша ласка, що вам видається відмінним поміж ними:(
З повагою та відкритістю для критики)))
ВІТАЮ З НАСТУПАЮЧИМ!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 18:25:22 ]
Блін, шо я пишу... :))) Закінчення, а не кінцівка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-04 16:13:34 ]
Тут пішли будьонівці на мисливських лошадках. А стрілять ні-ні, ні в спину ні в груди. Будем посмотрєтя.

1   2   3   Переглянути все