ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Ілахім Поет
2024.05.14 00:12
Це кохання – мистецтво і таїнство, наш обряд…
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.

Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його

Ілахім Поет
2024.05.13 17:53
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим

Юрій Гундарєв
2024.05.13 10:55
Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,

Віктор Кучерук
2024.05.13 10:45
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.

Артур Курдіновський
2024.05.13 01:24
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.

Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів

Юлія Щербатюк
2024.05.12 23:39
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.

І, розтікаючись, між тим,
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим

Іван Потьомкін
2024.05.12 21:14
Невже це й справді

Я тонкосльозим став од старості?

Тільки-но сирена розлуниться

Своїм протяжним воєм,

Євген Федчук
2024.05.12 16:33
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т

Світлана Пирогова
2024.05.12 16:32
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)

Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.

Олександр Сушко
2024.05.12 13:29
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.

На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юляна Галич (1985) / Вірші

 Останній вершник
Образ твору Третя тисяча літ
А вони не змінились нітрохи…
Чуєш регіт?
То ділять котрусь із нових багряниць
нафарбовані шльондри, солдати, жреці, скоморохи
Озираюсь навкіл
Де ж той митар, щоб гепнувся ниць?
Де ж Месія, розіпнутий на хрестовинні епохи?

Напохваті не стало ні хліба, ні палених істин
Світ опісля всього, – всезагальний такий постмодерн
В цій міщанській моралі заміщені зміщені змісти
Він помер, а завісу…
завісу ніхто не роздер
Тільки руки, як завше, скривавлені вимив намісник

І гілляка знайшлася на шию нещасного юди
Зацвіли мандрагори
Не втішила помста мене
Хочеш знати ім'я?
Я – дорога з Нізвідки в Нікуди
Діставай вже те срібло
Благаю лише про одне
Не стріляй мені в спину, – стріляй мені просто у груди

2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-29 23:19:28
Переглядів сторінки твору 19238
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.764 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.603 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.10.30 13:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 10:15:00 ]
Кошмар, наверно, переводить: столько вариантов текстов и не факт, что последний был окончательным...
как у Толкина с эльфийскими языками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 10:26:17 ]
:=)))
Читати поезію, Ондо, як на мене, треба в оригіналі. Все инше - сурогат. Завжди заздрила по-доброму поліглотам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 11:21:16 ]
Ой, недаремно Толкін те все написав, як гадаєте, Ондо Линдэ? :)
Невже не існує?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 11:26:56 ]
Звісно ж існують!!! І ельфи, і зубні феї, і святий Миколай з Санта Клаусом ділять житлоплощу на північному полюсі десь, чи на південному, точно не знаю...
І царівна-жаба ще й досі на болоті принца чекає)))
З наступаючим, пане Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 15:59:10 ]
Юліано,
Я здогадуюсь на що натякається у попередньому повчальному вас коментарі....
Ви самі дали собі відповідь. Все залежить від того на що дозволяє автору талант
(коли він звичайно присутній) - межам удосконалення немає, інша справа, коли автори цього
удосконалення не бачуть і думають що осягли епогейної точки. Хоча це палка з двох кінців,
бо так би майже ніколи тексти не появлялися б.
Епоха геніїв пройшла, але й Whitman поправляв не лише стилістику,
а й удосконалював смислові навантаження тексту.
Тож потрібно бути Whitman-ом аби мати у собі стільки таланту, аби підносити планку текстів,
де її ніхто більше не підійме (нажаль). Важко було би не погодитись, що є певні місця у тексті,
а часом і увесь вірш - де нічого "відняти" чи "приліпити" чи дошліфувати. Але такі тексти трапляються
рідко і коли автор думає що всі його тексти "геніальні" - це вже не здорова тенденція і говорить
про незрілість самого автора, або якусь душевну його хворобу.
Тому ніякі науки, повчання не впливають на ауру творення людей, які ідуть за покликом серця.
Я вірю у те, що нас всіх тут звів Всевишній недарма і вклав саме ці слова у мій текст.
Отож серце - і дім і індикатор почуття правильності того що пишеш, а не що інше.
Я приходжу лише як оцінювач (читач) і з моєю думкою можна не рахуватися.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 16:48:45 ]
От лихо - і тре було ж мені зачепити того Конан Дойла десь там вище))) Про "геніяльність" жодну, окрім Холмсової, не було навіть мізерного натяку, сподівюсь ви це розумієте так само добре як і я))) Що ж до піднесення планки,вдосконалення і посилення текстів - все це, без сумніву актуально, проте, з іншого боку, саме такий текст, створений саме в цей момент, відображає певний рівень світогляду,творчої зрілості автора, якісь внутрішньо-емоційні колізії, пережиті ним... Тобто він є цінністю навіть попри наявну (чи відсутню) літературну цінність, він багато важить для свого автора саме таким,як є... А якщо через кілька років чи навіть тижнів повернутись до певного тексту і сказати собі - о, як усе це недосконало, і порізати його, повиправляти - хіба це не означає автоматично і вихолостити якусь його надзвичайно важливу частину?
Зараз, повторюсь, я не про технічні аспекти кажу, а саме про змістово-ідейні.
Дякую, пане Юрію, що читаєте.
З наступаючим вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 11:46:00 ]
Дякую, пані Юляно. І вам чарівної новорічної казки!
Я теж вважаю, що існують, і навіть підозрюю де. :)
Недаремно велика людина про це написала, значить знала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 11:59:10 ]
Вельмишановний пане Володимире, у Вашій відповіді на мій допис я знайшов численні сумніви у доцільності і правильності мого коментаря. Відповісти можуц лише одне: мій коментар суб*єктивний і не претендує на те, щоб бути останньою інстанцією. Проте у відповіді Юляни я відчув згоду, і це не могло мене не втішити.

У Вас же мені вдалося знайти лише контраргументи занадто загального характеру, Ви не вступаєте в дискусію, а намагаєтеся тільки підсумувати сказане мною і Вами раніше.

А тому я не бачу жодних підстав цю суперечку продовжувати. Будемо вважати, що я непорушно стою на своїх засадах (а це так і є), і (як я недавно прочитав про себе на ПМ) "нездатний до розмови")))...

Творчих успіхів Вам, пане Володимире!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 12:13:25 ]
Та жодних проблем, це дуже добре, що кожен із нас має свої погляди. Так і повинно бути, Сергію. В кожного свої завдання, чи не так?
Та й гострі дискусії нам особливо, ніби, і ні до чого. Матимемо ще час доповнити один-одного.
Та й ніби суперечки не було?
Так, уточнення усвідомлених ареалів перебування.

І вам казково Новорічних чарівностей, Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 12:18:24 ]
Щодо доповнень одне одного, то це цікаве припущення і не менш цікава перспектива. А суперечки не могло і не могло бути, лише - дискусія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 18:22:33 ]
Нмд, у Вашому вірші не вистачає останньої строфи (за схемою другої строфи), або ж останнього підсумовуючого чотиривірша. "Стріляй мені просто у груди" - це кульмінація, а не кінцівка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 21:05:29 ]
Пані Іро, дякую за думки, та все ж не бачу, що може бути після пострілу)) Ще катрен пафосного монологу вмираючого героя? )))))
А якщо серйозно - то хоч візуально строфи і різняться, насправді структура в них однакова. Я перевіряла. Уточніть, яколи ваша ласка, що вам видається відмінним поміж ними:(
З повагою та відкритістю для критики)))
ВІТАЮ З НАСТУПАЮЧИМ!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 18:25:22 ]
Блін, шо я пишу... :))) Закінчення, а не кінцівка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-04 16:13:34 ]
Тут пішли будьонівці на мисливських лошадках. А стрілять ні-ні, ні в спину ні в груди. Будем посмотрєтя.

1   2   3   Переглянути все