ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.05.19 01:45
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юляна Галич (1985) / Вірші

 Останній вершник
Образ твору Третя тисяча літ
А вони не змінились нітрохи…
Чуєш регіт?
То ділять котрусь із нових багряниць
нафарбовані шльондри, солдати, жреці, скоморохи
Озираюсь навкіл
Де ж той митар, щоб гепнувся ниць?
Де ж Месія, розіпнутий на хрестовинні епохи?

Напохваті не стало ні хліба, ні палених істин
Світ опісля всього, – всезагальний такий постмодерн
В цій міщанській моралі заміщені зміщені змісти
Він помер, а завісу…
завісу ніхто не роздер
Тільки руки, як завше, скривавлені вимив намісник

І гілляка знайшлася на шию нещасного юди
Зацвіли мандрагори
Не втішила помста мене
Хочеш знати ім'я?
Я – дорога з Нізвідки в Нікуди
Діставай вже те срібло
Благаю лише про одне
Не стріляй мені в спину, – стріляй мені просто у груди

2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-29 23:19:28
Переглядів сторінки твору 22073
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.764 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.603 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.10.30 13:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 10:15:00 ]
Кошмар, наверно, переводить: столько вариантов текстов и не факт, что последний был окончательным...
как у Толкина с эльфийскими языками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 10:26:17 ]
:=)))
Читати поезію, Ондо, як на мене, треба в оригіналі. Все инше - сурогат. Завжди заздрила по-доброму поліглотам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 11:21:16 ]
Ой, недаремно Толкін те все написав, як гадаєте, Ондо Линдэ? :)
Невже не існує?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 11:26:56 ]
Звісно ж існують!!! І ельфи, і зубні феї, і святий Миколай з Санта Клаусом ділять житлоплощу на північному полюсі десь, чи на південному, точно не знаю...
І царівна-жаба ще й досі на болоті принца чекає)))
З наступаючим, пане Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 15:59:10 ]
Юліано,
Я здогадуюсь на що натякається у попередньому повчальному вас коментарі....
Ви самі дали собі відповідь. Все залежить від того на що дозволяє автору талант
(коли він звичайно присутній) - межам удосконалення немає, інша справа, коли автори цього
удосконалення не бачуть і думають що осягли епогейної точки. Хоча це палка з двох кінців,
бо так би майже ніколи тексти не появлялися б.
Епоха геніїв пройшла, але й Whitman поправляв не лише стилістику,
а й удосконалював смислові навантаження тексту.
Тож потрібно бути Whitman-ом аби мати у собі стільки таланту, аби підносити планку текстів,
де її ніхто більше не підійме (нажаль). Важко було би не погодитись, що є певні місця у тексті,
а часом і увесь вірш - де нічого "відняти" чи "приліпити" чи дошліфувати. Але такі тексти трапляються
рідко і коли автор думає що всі його тексти "геніальні" - це вже не здорова тенденція і говорить
про незрілість самого автора, або якусь душевну його хворобу.
Тому ніякі науки, повчання не впливають на ауру творення людей, які ідуть за покликом серця.
Я вірю у те, що нас всіх тут звів Всевишній недарма і вклав саме ці слова у мій текст.
Отож серце - і дім і індикатор почуття правильності того що пишеш, а не що інше.
Я приходжу лише як оцінювач (читач) і з моєю думкою можна не рахуватися.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 16:48:45 ]
От лихо - і тре було ж мені зачепити того Конан Дойла десь там вище))) Про "геніяльність" жодну, окрім Холмсової, не було навіть мізерного натяку, сподівюсь ви це розумієте так само добре як і я))) Що ж до піднесення планки,вдосконалення і посилення текстів - все це, без сумніву актуально, проте, з іншого боку, саме такий текст, створений саме в цей момент, відображає певний рівень світогляду,творчої зрілості автора, якісь внутрішньо-емоційні колізії, пережиті ним... Тобто він є цінністю навіть попри наявну (чи відсутню) літературну цінність, він багато важить для свого автора саме таким,як є... А якщо через кілька років чи навіть тижнів повернутись до певного тексту і сказати собі - о, як усе це недосконало, і порізати його, повиправляти - хіба це не означає автоматично і вихолостити якусь його надзвичайно важливу частину?
Зараз, повторюсь, я не про технічні аспекти кажу, а саме про змістово-ідейні.
Дякую, пане Юрію, що читаєте.
З наступаючим вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 11:46:00 ]
Дякую, пані Юляно. І вам чарівної новорічної казки!
Я теж вважаю, що існують, і навіть підозрюю де. :)
Недаремно велика людина про це написала, значить знала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 11:59:10 ]
Вельмишановний пане Володимире, у Вашій відповіді на мій допис я знайшов численні сумніви у доцільності і правильності мого коментаря. Відповісти можуц лише одне: мій коментар суб*єктивний і не претендує на те, щоб бути останньою інстанцією. Проте у відповіді Юляни я відчув згоду, і це не могло мене не втішити.

У Вас же мені вдалося знайти лише контраргументи занадто загального характеру, Ви не вступаєте в дискусію, а намагаєтеся тільки підсумувати сказане мною і Вами раніше.

А тому я не бачу жодних підстав цю суперечку продовжувати. Будемо вважати, що я непорушно стою на своїх засадах (а це так і є), і (як я недавно прочитав про себе на ПМ) "нездатний до розмови")))...

Творчих успіхів Вам, пане Володимире!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 12:13:25 ]
Та жодних проблем, це дуже добре, що кожен із нас має свої погляди. Так і повинно бути, Сергію. В кожного свої завдання, чи не так?
Та й гострі дискусії нам особливо, ніби, і ні до чого. Матимемо ще час доповнити один-одного.
Та й ніби суперечки не було?
Так, уточнення усвідомлених ареалів перебування.

І вам казково Новорічних чарівностей, Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 12:18:24 ]
Щодо доповнень одне одного, то це цікаве припущення і не менш цікава перспектива. А суперечки не могло і не могло бути, лише - дискусія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 18:22:33 ]
Нмд, у Вашому вірші не вистачає останньої строфи (за схемою другої строфи), або ж останнього підсумовуючого чотиривірша. "Стріляй мені просто у груди" - це кульмінація, а не кінцівка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 21:05:29 ]
Пані Іро, дякую за думки, та все ж не бачу, що може бути після пострілу)) Ще катрен пафосного монологу вмираючого героя? )))))
А якщо серйозно - то хоч візуально строфи і різняться, насправді структура в них однакова. Я перевіряла. Уточніть, яколи ваша ласка, що вам видається відмінним поміж ними:(
З повагою та відкритістю для критики)))
ВІТАЮ З НАСТУПАЮЧИМ!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 18:25:22 ]
Блін, шо я пишу... :))) Закінчення, а не кінцівка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-04 16:13:34 ]
Тут пішли будьонівці на мисливських лошадках. А стрілять ні-ні, ні в спину ні в груди. Будем посмотрєтя.

1   2   3   Переглянути все