ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.04.25 10:34
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Віктор Кучерук
2025.04.25 05:56
Анічого не сказала
Про розлучення мені, –
Тільки чмокнула недбало
І пропала вдалині.
Чи втомилася від мене,
Чи знесилилась від справ,
Бо сьогодні біля клена
Я на тебе марно ждав.

Артур Сіренко
2025.04.25 02:51
Сонце – вухастий заєць
Малює знаки на жовтій глині,
Якої торкались руки людей,
Що вдягнені в торішні зимові сни
Замість полотняного одягу,
Що взуті в личаки лабіринтів,
Що плетені з кори хлібного дерева,
Яке посадив пастух Таргітай.

Борис Костиря
2025.04.24 21:28
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути

Світлана Пирогова
2025.04.24 20:10
Що для мене сьогодні весна
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.

Артур Курдіновський
2025.04.24 17:39
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.

Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне

Євген Федчук
2025.04.24 16:00
Було, кажуть, в чоловіка вуликів багато.
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо

Юрій Гундарєв
2025.04.24 09:24
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Віктор Кучерук
2025.04.24 06:24
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…

Борис Костиря
2025.04.23 21:31
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого

Козак Дума
2025.04.23 18:49
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…

Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,

Віктор Кучерук
2025.04.23 12:21
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.

Олександр Сушко
2025.04.22 21:54
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука

"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).

МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.

Борис Костиря
2025.04.22 21:36
Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок
так важко віднайти
справжнє лице.
Маска приростає до обличчя.
Життя нагадує театр масок,
але не такий вишуканий,
як театр но і кабукі,

Володимир Каразуб
2025.04.22 19:46
Скільки у твоє черево, череп, груди, тушу
Набили цього дешевого синтепону?
Хто вдихнув у повітряну кульку необмежену душу
І прив'язав до руки? Настільки ти відсторонений
Від спроби осмислити справді потрібну красу,
Яка заглядає ув очі простою істино

Леся Горова
2025.04.22 18:09
Іти туди, де Слово про любов!
Дорога - вирви, небо - грім заліза,
І трем колін, і крок важкий, завізний.
І диму нерозвіяна завіса
І тут і там ховає кіпоть змов.
Іти й просити в Матері - замов
За сина слово. В Сина, що зборов
Для світла смертю смерт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Переклади

 Мій тихий сон (За О. Мандельштамом)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Сергій Осока 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ольга Майборода 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-05 16:45:56
Переглядів сторінки твору 7852
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.880 / 5.75  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:01:17 ]
Мені здається, що звертання "соне" не вірно побудоване...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:12:11 ]
а як Ви би запропонували? "сне"? то ж немилозвучно буде.

взагалі, слово "сон" - одне з найбільш дискримінованих у нашій мові. ні тобі зменшувано-пестливого варіанту (хоча у фольклорі є, але, на жаль, не можу його зараз пригадати), ні тобі звертання кодифікованого нашими шаовними мовознавцями...

"соне", як на мене, звучить врочисто і природно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:18:42 ]
Я не знаю, але вдруге дивлюся - в оригіналі звертання нема.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 17:25:17 ]
Мандельштам - символіст. Для нього символи живі: ніч (у "Мушлі"), сон - тут, і він до них звертається. Тому питання спірне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:02:38 ]
А і в оригіналі нібито й не звертання...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 17:17:41 ]
Якщо не звертання, то переробити - справа двох хвилин. Але ж можна зрозуміти і як звертання? Цікаво, які ще будуть думки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:54:19 ]
А мені здається, що таки не звертання, а пояснення - там ж далі ніби опис якостей іде...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 18:05:56 ]
А опис якостей унеможливлює звертання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 17:24:35 ]
На грани обращения. Иначе в утверждении или констатации не было бы смысла и той стартующей надрывности...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 17:27:14 ]
Да-да, именно "на грани" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 18:13:46 ]
Та ні, уможливлює, але ось у цьому вірші мені чомусь здається, що ні про ніяке звертання не йде мова, тому оце "соне" простіше замінити, а для заміни й обгрунтування є.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 18:16:15 ]
В доказателство, прошу извинить, что здесь, привожу свое стихо.

***
Мой странный зверь,
Мое несовершенство,
Ночей бессонных рваная дыра
И тайный страх, и мнимое блаженство,
Капризных масок лживая игра.

И всплеск ресниц, давно лишенных глаза,
Кровавых губ отчаянный надрыв,
И бессловесный дух старинной вазы,
И белых крыльев страждущий порыв.

Мой тайный зверь, мой стражник сокровенный,
Хранитель одинокого огня,
Я преклоняю пред тобой колени,–
И нет меня, и не было меня.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 18:50:29 ]
Я преклоняю пред тобой колени,–
И нет меня, и не было меня. оця фраза якраз доводить звертання, в Мандельштама нічого такого не бачу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 19:59:43 ]
Черунь, мені скромно здається що кличиний відмінок від "сон" - "сну".
Бо інакше воно схоже на звертання до якоїсь соні чи сону... Нє?
Мейбі "О сну мій тихий, сну мій щохвилинний"
Як у Винниченка - "О сну мій! О ніжний, о, п`яний, не бійся, прийди! Хоч раз оп`яни мою хворую, стомлену душу."
Шось таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 20:03:39 ]
Юрчик, ми одночасно :) Бач, Наталя мене впенила в тому, що звертання тут як такого немає. Тому і кличного відмінку не повинно бути. А "сну" мені чомусь не теє, хоча воно і граматично правильно. Не все, що правильно, то є файно, нє? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 20:11:18 ]
Автор завжди має рацію :)
З Новим Роком, Лю`!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 20:19:50 ]
І тебе з Новим! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 20:00:06 ]
Так, Наталю, все зваживши, признаю, що Ви таки маєте рацію. Тому змінюю (хоча слово "соне" мені все одно подобається :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 22:11:24 ]
Я оце думаю, Мандельштам належить Срібному століттю, а такі звертання зазвичай характерні романтикам, може й і в цьому відгадка))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 22:27:52 ]
Та ні. І В Срібному столітті достатньо таких напів-звертань. От у самого О.М.:
"Ты — избавленье и зарница
Самоубийства — телефон!"
Або у М.Ц.:
"Как ладонью, гладишь сердце
Именем своим имперским:
Август! — Сердце!"
Та й у А.А. є.
Хоча в цілому романтики, звісно, більше "зверталися"))