ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Переклади

 Мій тихий сон (За О. Мандельштамом)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Сергій Осока 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ольга Майборода 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-05 16:45:56
Переглядів сторінки твору 8281
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.883 / 5.75  (4.967 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.968 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:01:17 ]
Мені здається, що звертання "соне" не вірно побудоване...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:12:11 ]
а як Ви би запропонували? "сне"? то ж немилозвучно буде.

взагалі, слово "сон" - одне з найбільш дискримінованих у нашій мові. ні тобі зменшувано-пестливого варіанту (хоча у фольклорі є, але, на жаль, не можу його зараз пригадати), ні тобі звертання кодифікованого нашими шаовними мовознавцями...

"соне", як на мене, звучить врочисто і природно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:18:42 ]
Я не знаю, але вдруге дивлюся - в оригіналі звертання нема.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 17:25:17 ]
Мандельштам - символіст. Для нього символи живі: ніч (у "Мушлі"), сон - тут, і він до них звертається. Тому питання спірне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:02:38 ]
А і в оригіналі нібито й не звертання...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 17:17:41 ]
Якщо не звертання, то переробити - справа двох хвилин. Але ж можна зрозуміти і як звертання? Цікаво, які ще будуть думки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:54:19 ]
А мені здається, що таки не звертання, а пояснення - там ж далі ніби опис якостей іде...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 18:05:56 ]
А опис якостей унеможливлює звертання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 17:24:35 ]
На грани обращения. Иначе в утверждении или констатации не было бы смысла и той стартующей надрывности...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 17:27:14 ]
Да-да, именно "на грани" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 18:13:46 ]
Та ні, уможливлює, але ось у цьому вірші мені чомусь здається, що ні про ніяке звертання не йде мова, тому оце "соне" простіше замінити, а для заміни й обгрунтування є.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 18:16:15 ]
В доказателство, прошу извинить, что здесь, привожу свое стихо.

***
Мой странный зверь,
Мое несовершенство,
Ночей бессонных рваная дыра
И тайный страх, и мнимое блаженство,
Капризных масок лживая игра.

И всплеск ресниц, давно лишенных глаза,
Кровавых губ отчаянный надрыв,
И бессловесный дух старинной вазы,
И белых крыльев страждущий порыв.

Мой тайный зверь, мой стражник сокровенный,
Хранитель одинокого огня,
Я преклоняю пред тобой колени,–
И нет меня, и не было меня.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 18:50:29 ]
Я преклоняю пред тобой колени,–
И нет меня, и не было меня. оця фраза якраз доводить звертання, в Мандельштама нічого такого не бачу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 19:59:43 ]
Черунь, мені скромно здається що кличиний відмінок від "сон" - "сну".
Бо інакше воно схоже на звертання до якоїсь соні чи сону... Нє?
Мейбі "О сну мій тихий, сну мій щохвилинний"
Як у Винниченка - "О сну мій! О ніжний, о, п`яний, не бійся, прийди! Хоч раз оп`яни мою хворую, стомлену душу."
Шось таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 20:03:39 ]
Юрчик, ми одночасно :) Бач, Наталя мене впенила в тому, що звертання тут як такого немає. Тому і кличного відмінку не повинно бути. А "сну" мені чомусь не теє, хоча воно і граматично правильно. Не все, що правильно, то є файно, нє? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 20:11:18 ]
Автор завжди має рацію :)
З Новим Роком, Лю`!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 20:19:50 ]
І тебе з Новим! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 20:00:06 ]
Так, Наталю, все зваживши, признаю, що Ви таки маєте рацію. Тому змінюю (хоча слово "соне" мені все одно подобається :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 22:11:24 ]
Я оце думаю, Мандельштам належить Срібному століттю, а такі звертання зазвичай характерні романтикам, може й і в цьому відгадка))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 22:27:52 ]
Та ні. І В Срібному столітті достатньо таких напів-звертань. От у самого О.М.:
"Ты — избавленье и зарница
Самоубийства — телефон!"
Або у М.Ц.:
"Как ладонью, гладишь сердце
Именем своим имперским:
Август! — Сердце!"
Та й у А.А. є.
Хоча в цілому романтики, звісно, більше "зверталися"))