ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Переклади

 Мій тихий сон (За О. Мандельштамом)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Сергій Осока 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ольга Майборода 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-05 16:45:56
Переглядів сторінки твору 7640
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.880 / 5.75  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:01:17 ]
Мені здається, що звертання "соне" не вірно побудоване...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:12:11 ]
а як Ви би запропонували? "сне"? то ж немилозвучно буде.

взагалі, слово "сон" - одне з найбільш дискримінованих у нашій мові. ні тобі зменшувано-пестливого варіанту (хоча у фольклорі є, але, на жаль, не можу його зараз пригадати), ні тобі звертання кодифікованого нашими шаовними мовознавцями...

"соне", як на мене, звучить врочисто і природно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:18:42 ]
Я не знаю, але вдруге дивлюся - в оригіналі звертання нема.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 17:25:17 ]
Мандельштам - символіст. Для нього символи живі: ніч (у "Мушлі"), сон - тут, і він до них звертається. Тому питання спірне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:02:38 ]
А і в оригіналі нібито й не звертання...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 17:17:41 ]
Якщо не звертання, то переробити - справа двох хвилин. Але ж можна зрозуміти і як звертання? Цікаво, які ще будуть думки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 17:54:19 ]
А мені здається, що таки не звертання, а пояснення - там ж далі ніби опис якостей іде...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 18:05:56 ]
А опис якостей унеможливлює звертання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 17:24:35 ]
На грани обращения. Иначе в утверждении или констатации не было бы смысла и той стартующей надрывности...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 17:27:14 ]
Да-да, именно "на грани" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 18:13:46 ]
Та ні, уможливлює, але ось у цьому вірші мені чомусь здається, що ні про ніяке звертання не йде мова, тому оце "соне" простіше замінити, а для заміни й обгрунтування є.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 18:16:15 ]
В доказателство, прошу извинить, что здесь, привожу свое стихо.

***
Мой странный зверь,
Мое несовершенство,
Ночей бессонных рваная дыра
И тайный страх, и мнимое блаженство,
Капризных масок лживая игра.

И всплеск ресниц, давно лишенных глаза,
Кровавых губ отчаянный надрыв,
И бессловесный дух старинной вазы,
И белых крыльев страждущий порыв.

Мой тайный зверь, мой стражник сокровенный,
Хранитель одинокого огня,
Я преклоняю пред тобой колени,–
И нет меня, и не было меня.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 18:50:29 ]
Я преклоняю пред тобой колени,–
И нет меня, и не было меня. оця фраза якраз доводить звертання, в Мандельштама нічого такого не бачу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 19:59:43 ]
Черунь, мені скромно здається що кличиний відмінок від "сон" - "сну".
Бо інакше воно схоже на звертання до якоїсь соні чи сону... Нє?
Мейбі "О сну мій тихий, сну мій щохвилинний"
Як у Винниченка - "О сну мій! О ніжний, о, п`яний, не бійся, прийди! Хоч раз оп`яни мою хворую, стомлену душу."
Шось таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 20:03:39 ]
Юрчик, ми одночасно :) Бач, Наталя мене впенила в тому, що звертання тут як такого немає. Тому і кличного відмінку не повинно бути. А "сну" мені чомусь не теє, хоча воно і граматично правильно. Не все, що правильно, то є файно, нє? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-05 20:11:18 ]
Автор завжди має рацію :)
З Новим Роком, Лю`!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 20:19:50 ]
І тебе з Новим! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 20:00:06 ]
Так, Наталю, все зваживши, признаю, що Ви таки маєте рацію. Тому змінюю (хоча слово "соне" мені все одно подобається :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 22:11:24 ]
Я оце думаю, Мандельштам належить Срібному століттю, а такі звертання зазвичай характерні романтикам, може й і в цьому відгадка))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 22:27:52 ]
Та ні. І В Срібному столітті достатньо таких напів-звертань. От у самого О.М.:
"Ты — избавленье и зарница
Самоубийства — телефон!"
Або у М.Ц.:
"Как ладонью, гладишь сердце
Именем своим имперским:
Август! — Сердце!"
Та й у А.А. є.
Хоча в цілому романтики, звісно, більше "зверталися"))