ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Поночі
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Твій Блюз (The Beatles)
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
В чеканні на Пилипів піст
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 3)
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
* * *
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
* 186 *
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
«Татарське побоїще» під Сєвськом в липні 1668 року
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
Охоронець
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
* * *
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Всі метелики, мов квіти
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 2)
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Жоржини
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
* 185 *
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
Нетривіальні думки - 11
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
День Міста у Харкові (рондель)
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 1)
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Терновський (1994) / Вірші

 однина
розчин із ніжності, розпад тканин
по видноколу танцює черва
будь ти одразу хоч з чотирма
все ж не позбудешся… однини

обриси тіл, геометрія тла
висіяв Бог міріади зірок
корчаться люди — по них плине ток
їх сповиває розхристана мла

візії гаснуть немов ліхтарі —
світло виходить з них ніби душа
скільки б себе ти не причащав
все ж зостаєшся у ролі старій —

ранок приходить, стинаючи дим
ти випливаєш із озера снів
в озеро побуту — ніби крізь злив —
(черви танцюють навколо) один…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-01-08 20:30:44
Переглядів сторінки твору 5613
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.037 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.037 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.19 10:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-08 20:37:08 ]
Ну по-перше не "ток", а струм, наголос у "черва" теж варто перевірити, бо тоді рима не виходить. а оце "ніби крізь злив" - про який злив ідеться? А так - нічого.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терновський (М.К./Л.П.) [ 2010-01-08 20:45:10 ]
щодо струму - повністю згоден, але ж я не для рими це слово вжив, і воно до того ж є зрозумілим.

червА - на останньому складі. тож римується :)
"злив" - отвір для перетікання субстанції з одного в інше, з озера побуту в озеро снів :)

зрештою, вірш не про ток і не про злив і навіть не про наголоси :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-08 20:46:33 ]
навіть якщо зрозуміло, все одно такі речі засмічують вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-08 20:47:07 ]
а злив у багатьох, кому зрозуміло часто асоціюється з каналізаційними трубами ітд.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терновський (М.К./Л.П.) [ 2010-01-08 20:55:48 ]
ну це теж, звісно. бо "озеро побуту" і відсилає конотативно до каналізації - тому власне і "злив" як шлях до нього :)

а щодо засмічення - то я вільний від маніакально-ідеалістичних заморочок вилизувати кожен вірш по формі. іноді це дуже вже шкодить змісту...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-08 21:06:20 ]
іноді, але не завжди
Маніакальна Ідеалістка:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-08 22:24:24 ]
Я думаю така свобода тільки шкодить, бо завжди знайдуться критики, які поза віршем побачать купу банальних помилок, яких дуже просто можна уникнути. І зміст не постраждає - навпаки!!! Такі речі свідчать про брак технічної майстерності, змістовно ж - всім знайдеться про що розповісти. Та й теми, як казав Жадан у літературі і кіно лиш дві (за винятком підтем) - про любов і про смерть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-08 23:03:10 ]
Може, я, звісно, не розбираюся у творчих законах автора, однак саме цей вірш мені видається дуже штучним. Чи то автор просто так з нами грається, бо видно, що він може набагато більше. В нього просто руки не доходять)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 11:32:15 ]
Навіщо робити вигляд, що рима, ритміка, і т.п. речі неважливі? Нігілізм - у підлітків, а якщо ви хочете бути дорослим, то і ведіть себе відповідно. Не заперечуйте усталених норм. А якщо є бажання започаткувати нову незвичну літературну течію (відому і зрозумілу лише вам), то знайдіть для цього спочатку міцне підґрунтя.
"Вилизувати кожен вірш по формі" - не така жахлива і вульгарна річ, як вам здається:)
Поет-початківець, який хоче чогось досягти, повинен не просто писати "наобум", а писати і задумуватися хоча б інколи над сумісністю змісту і форми твору.

Щиро, Леді Лі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 19:12:46 ]
Вибачаюся за неоднину:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терновський (М.К./Л.П.) [ 2010-01-15 13:35:17 ]
по-перше, я уже не початківець ;)
по-друге, я чудово розумію своє підґрунтя, оскільки доволі багато прочитав поезії у своєму житті - і осмілюся вас запевнити - левова частка її була написана верлібром - жанром, зараз значно популярнішим в сучасній світовій поезії, ніж римований вірш. я маю на увазі поезію європейську, американську, але поетів-верлібристів вистачає і в Україні в Росії. Чи знаєте ви, що остання збірка В.Стуса була повністю написана верлібром?