НЕ хотілося продовжувати суперечку щодо творчості Голобородька чи Уїтмена з огляду на ваш вірш, та ви самі зачепили. Знаєте, у чому ваша помилка і майбутня трагедія, не доведи Господи? У надмірній захопленості Інтернетом і молільності на авторитети. Бо про збірку, про яку ви пишете, випущену у Югославії, я чула ще тоді, коли ви дитиною буквар вивчали. А ви ввели в пошукову систему «Василь ГОлобородько» і за першим же посиланням зцапали абзац і втикнули у повідомлення, демонструючи глибоке розуміння світоглядних особливостей великого поета. І вірша, котрого я вам надіслала, покритикували не з точки зору монографічного аналізу, від слова до слова, чи хоча б сюжетно-композиційної структури твору чи ролі фольклорних кодів, а з висоти власної дзвіниці і власних амбіцій. І коли б я не написала, що то вірш Голобородька, то ніколи він не дістав би тої високої оцінки, яку йому приписують.
Знаєте, була колись хороша ідея, оцінювати вірша безоглядно до його авторства, так званим чорним ящиком, текст і все, і прошу оцінити, вартий уваги чи вартий доробки. Бо інакше ларопочивці можуть не викладатися в кожній строфі, як Маяковський писав, не тягати сотні тонн руди, а так собі легким помахом пещеної ручки після чергової порції кальянчику, сальвійки чи ще чогось веселящого душу й тіло, тримаючи на іншій ручці двох-трьох муз чи музів, хто як полюбив, видати набір словес і оголосити то невмирущим верлібром під Уїтмена, вчіться, мовляв. А поки до тебе не причепиться ярлик «ГОлобородько», то твоє творіння ніхто й не розгляне поза контекстом високості імені і не узрить у ньому ні присутньої йому від народження образності, українських звичаїв, ніхто так і не відчитає цитати, і непомітна на перший погляд глибина так і залишиться непомітною, бо другого погляду просто не буде, визнають вірш наївним, досить кострубатим за формою, ну і за змістом досить пересічним, що з великим успіхом ви і продемонстрували.
Знаєте, чому я вибрала вам для перевірки такого знаного поета? Бо мене зовсім недавно покритикували саме за такою схемою, рими ніякі, зміст препаршивий і оцінка нижче плінтуса. А після двох наступних віршів все стало на свої місця, і мелодика віднайшлася, і теплота, і все що завгодно. Але хіба це правильна оцінка?
А моє «Нема слів» ви розтлумачили невірно, тут вони були вжиті в розумінні – чудово, поетично, хоч і не римована і не ритмізована поезія, але вища за багато ритмізованих високохвальних ляпів.

і у великих поетів бувають пересічні вірші
а по-друге, в Голобородька спрямування поезії таке, що окремо від міфологічного метафоричного бекґраунду його вірші сприймати не варто...
і саме тому сприймаючи цей вірш поза контекстом Голобородька - він видається слабким.
Ви б хоч вдумувалися, що пишете, молодий чоловіче. Тут же аж кричить "Я начальник - ти дурак, ти начальник - я дурак".

Гей, козаче, чи ти через міру на радощах від
перемоги оковитої впився,
чи ти від жиру молодого, як собака, сказився,
чи ти у лиху годину із розумовим ґанджем
уродився —
Це, до речі, той же Голобородько...
А коли його вперше видавали, не було ж контексту ГОлобородька, була просто творчість нікому не знаного забороненого поета. І не лише за забороненість його видавали, там копійки рахують добре, і талант розгледіли з першого погляду, а не чекаючи вказівки чи ярличка.

Сподіваюся, у вас не залишиться надто багато неприязні до мене особисто, Ігоре. Прошу вибачення, якщо критика була надто гострою, ви ж насправді доволі талановита молода людина, і у вас, вірю, попереду дуже і дуже багато гідних творчих висот. І як читач чекаю ваших достойних творів, бачу, що можете, коли захочете. Успіхів вам, і хай кожен ваш новий твір буде непересічним.

Звісно ж, ярликів усі бояться і так люблять їх вішати, називаючи більш літературнокритичним "контекст". Очевидно, у контексті легше оцінювати, знаєш-бо, як до тебе вже зробив це хтось перший, і якщо ще досі живий, то можна і я собі критикану чи хвальну. :) А що робити, коли дістаєш до рук сирий матеріал, молоде ім"я чи взагалі просто текст, отоді й у бій ідуть тільки старики, а змісту нуль, поетики нуль, у кращому випадку закидають кострубатість і блідоформність до аморфності. А збірку про птахів критикували ті, кому "Бог здоров"я хай пошле, коли не допослав розуму" (вислів моєї улюбленої покійної бабуні).

Як на мене, це ваш самий зрозумілий для мене твір! :)