ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юляна Галич (1985) / Вірші

 ДОРІВНЮЄ НЕЗНАЙДЕНОМУ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-11 09:41:00
Переглядів сторінки твору 9692
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.573 / 5.5  (4.764 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.603 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.10.30 13:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 10:23:49 ]
Давно не модно ділитись хлібом...
на жаль, так.... але як жити без цього? Для сміху? А в мене, напевно, проблеми з почуттям гумору.... Тому доводиться ділитися...
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 11:06:41 ]
Дякую, Катю. Але почуття гумору ніколи не буде зайвим, навіть при поділі майна)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 10:28:01 ]
Справді, дуже гарно. Блюзово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 11:03:23 ]
Щиро дякую. (насправді це щось настільки абстрактне, що й жанровому визначенню не піддається)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 10:30:08 ]
Варто, Ю., дуже навіть варто:) Гарний вірш, мудрий, нехай і печальний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 11:01:16 ]
Дякую, Вандо :))) Буду сподіватись, що таки варто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 11:40:44 ]
чомусь згадався "Наутілус Помпіліус":
"Я пытаюсь разучиться дышать,
Чтоб тебе хоть на минуту отдать
Того газа, что не умели ценить.
Но ты спишь и не знаешь,
Что над нами километры воды,
И что над нами бьют хвостами киты
И кислорода не хватит на двоих.
Я лежу в темноте..."

а) протестую проти "немодно" :)
б) до самоповторів тобі ще далеко;
в) доплентатись і переплентатись;
г) "у неприсутність у суєті" - отут не пойняв. Або "у неприсутності", або "у суєту"?

І взагалі - я тобі цілу кисневу подушку притащила: дихай!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 12:28:33 ]
Дякую, Чорі, втішила мене твоя асоціація. Хоч у момент написання Наутілус не був присутній в свідомості, але пісню цю люблю і ще багато їхніх речей...
Щодо неприсутності - то ніби у суєті не присутність... ну щось таке. простіше кажучи - маразм)))
За подушку - окреме мерсі))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 12:30:11 ]
Мерсі, Ярино :))) А давайте плентатись разоч, чи що))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 12:25:19 ]
Ну прямо в "десятку" влучили. Вельми і вельми гарно.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 12:33:12 ]
Щиро дякую :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 14:11:22 ]
Вірш подобається. Наголос у «пітьмі» я б замінила. Ну і моя зовсім особиста :) думка: я би трошки скоротила, вірш став би більш напруженим. Хоча він і так дуже непоганий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 14:43:41 ]
Гарний, проникливий вірш!
Жаль, що такий печальний:
"останні двері відчинить доля і не спинитись.
якщо й захочеш –
нема для кого..."
Хочеться побажати скорішого "одужання", зростання нових паростків сподівань і, хоч би маленької віри у диво.
Дива частіше трапляються з тими, хто їх очікує.
І навіть прихід весни для цього не обов'язковий:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 14:59:00 ]
Щиро вдячна, пані Ларисо. Можливо, напруги й додалося б, але логіки його написання для мене була саме такою, хоч може це й не вловлюється, тож - нехай залишається як є((.
Пане Олександре, дякую за спробу розібратись у цьому скопищі абстракцій - і за побажання теж - та знаєте, метою цих рядків (якщо вона тільки у них була) є не викликати в читача жалість, а, як не дивно, вселити бодай трохи оптимізму)))))
А диво...
"Хочеш побачити диво - стань ним" - цитата з фільму "Брюс Всемогутній", ага, навіть така депресивна особа як я, дивиться кінокомедії))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 17:29:16 ]
Юляно!
Я просто спів-відчуваю з Вами.
Це не означає, що я Вас жалію.
То ж - дивіться Кінокомедії.
І головне: частіше посміхайтесь.
Посмішка - всім личить:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 15:00:18 ]
Цей текст довершений, Юляно, і, як і всі твої тексти, він медитативний. Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 15:20:53 ]
Дякую, Сергію)) Приємно чути, що тобі сподобалось (хоча щодо цього є сумнів:) медитативний - добре це чи ні?)
*глибоко замислена, йде медитувати*
:-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 19:54:13 ]
Не можна не відмітити ритм. Він ніби синергує з текстом. Одним словом, хочеться ще раз перечитати ;) (починає перечитувати).

І ось "по-англійськи", як на мене, вибивається із загальної атмосфери, створеної віршем, а от "самоповтори віршів і збочень" - чудово)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 22:16:17 ]
Спасибі вам, Борисе. Приємно, що вловили настрій))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-13 14:40:07 ]
А що це за самоповтори збочень? Це коли пішаки забрали королеву? Двері останнього вагону відкриєш(замок проржавів), а там міміно в полосатих шкарпетках і філіжанка кави . Жіночий крик, того гляди і шампанського захочеться, а там думки сумні геть...
Гарна поезія Юляно!